Мій знайомий розповів, що у нього в селі під час виборів придумали бюлетені вкидати у різні урни залежно від виду голосування: за обласних депутатів — до однієї, за сільських — до другої і т. д. З одного боку, зручно, не потрібно потім ті бюлетені сортувати. А з другого — набагато легше проконтролювати, чи, бува, хто не збирається бюлетень винести з дільниці. Можливо, в тому селі і рахували голоси швидше, бо підійшли до справи з розумом. А загалом в області триває підрахунок голосів. Традиційно всі кивають на те, що закон відводить на підрахунок голосів п’ять днів. Тож до п’ятниці всі результати знатимемо достеменно.

Із несподіванок можемо назвати те, що хоч екзит-пол компанії «Research & Branding Group» показав перемогу у змаганні за крісло міського голови в Івано-Франківську Юрія Солов’я, наразі можемо говорити про те, що тут лідирує Віктор Анушкевичус. Ще цікавіша ситуація з міським головою Коломиї. Як ми й поінформували в попередньому номері газети, господар у міській ратуші Коломиї зміниться. Втім, помилилися в іншому. Якщо, за даними на понеділок, перемагав Любомир Глушков («Фронт змін»), то вівторок приніс несподіванку. Як повідомили коломийські колеги, за Глушкова проголосували 7 527 коломиян, натомість за кандидата від УНП ігоря Слюзара віддали свої голоси 7 576. Тож цілком імовірно, якщо не станеться чогось надзвичайного, долю крісла міського голови у Коломиї вирішать усього 49 виборців.

Між іншим, ще один цікавий факт. Як повідомили інтернет-видання, за міського голову Калуша ігоря Насалика проголосував понад 91 відсоток виборців, які прийшли на дільниці. Результат гідний поваги.

Перемагає досвід

Маємо на увазі попередні підсумки голосування за депутатів обласної ради за мажоритарними округами. За тими даними, які маємо на момент підготовки газети до друку, прикарпатці віддали свої голоси переважно перевіреним людям. Цікаво, що перемагали часто представники тих політсил, які не користуються особливою популярністю в суспільстві. Відомо, наприклад, що за мажоритарними округами до обласної ради потрапили 11 представників Народної партії, яка не матиме депутатів за партійними списками у цій же раді. Крім того, перемогу отримали також по вісім представників Української партії та «Нашої України», по п’ять — від «Відроджененя» та Партії регіонів, по чотири — від «Батьківщини» і «Свободи», по три представники від «Фронту змін» та УРП «Собор», два «штики» матиме в облраді УНП й один — партія «За Україну!».

Цікаво, що анонсованого напередодні виборів протистояння на одному окрузі між чинним головою ОДА Михайлом Вишиванюком та лідером фракції БЮТ у попередній облраді Юрієм Романюком загалом не вийшло. За тією інформацією, якою ми володіємо на цей час, за низької активності виборців — щось близько 46 відсотків — з великою перевагою переміг голова ОДА. Так само не залишили шансів своїм суперникам нинішній міністр охорони здоров’я Зіновій Митник та заступник міністра юстиції Богдан Гдичинський. Словом, інтриги не вийшло.
Цікаво також, що до обласної ради саме за мажоритарним округом пройшли екс-голова ОДА  М. Палійчук, заступники голови обласної ради V скликання О. Дзеса та З. Береговський. Прогнозовані перемоги здобули кілька голів РДА — П. Шкутяк, М. Негрич, Я. Шинкарук, В. Сенів. Цікаво, що О. Шевченко, директор ТзОВ «Скорзонера», який керує знаменитим «Буковелем» і якого висунула «Наша Україна», переміг.

«Свобода» та інші

Що стосується результатів виборів за партійними списками, то тут ситуація навряд чи остаточно проясниться аж до того моменту, коли буде пораховано останній протокол з виборчої дільниці.

Все ж спробуємо спрогнозувати, яким же буде представництво політичних партій у наступній облраді. Нагадаємо нашим читачам, що здобутки партій складатимуться з тих відсотків, які вони отримали на виборах, плюс перерозподіл тих мандатів, які залишилися вільними через те, що окремі політсили підтримало менше трьох відсотків виборців. Отже, якщо зважати на ті попередні дані, які вчора ввечері оприлюднили інтернет-агенції, до обласної ради потрапляють: «Свобода» із результатом 14,3 %; «Батьківщина» — 13,3%; «Фронт змін» — 11,8%; «Партія регіонів» — 7,18%; «Наша Україна» — 7,1%;  УНП — 3,8%; «Українська партія» — 3,44% та НРУ — 3,09 відсотка. Якщо перерахувати ці «партійні» відсотки у мандати, то вийде, що найбільше їх отримає «Свобода» — 13, 12 — «Батьківщина», 11 — «Фронт змін», по шість — «Партія регіонів» і «Наша Україна», по три — УНП, УП та НРУ. Зрозуміло, що ці цифри наразі досить умовні й дані виборчих комісій можуть їх змінити. Втім, загальної тенденції це не переінакшить. Тож якщо порахувати разом мандати, отримані на мажоритарних округах та за партійним списком, ситуація виглядатиме приблизно так:
 

Партія   - Кількість мандатів

«Свобода» -   17

«Батьківщина»   - 16

«Наша Україна»   - 14

«Фронт змін»   - 14

«Партія регіонів»   - 11

«Народна партія» -   11

«Українська партія»  -  11

«Відродження»  -  5

УНП  -  5

«УРП-Собор»  -  3

НРУ -   3

«За Україну!»  -  1

Як складуться комбінації?

Неважко порахувати, що коли відняти від загальної кількості гіпотетичних мандатів ідеологічно орієнтовану «Свободу», а також «Батьківщину» і «Фронт змін», які вже заявляли про неможливість повноцінної співпраці з нинішньою владою, крім того «Нашу Україну», яка повинна буде зважати на політичні орієнтири своїх виборців,  то матимемо більше половини депутатського корпусу. Але як співпрацюватимуть ті ж «НУ» та «Батьківщина», коли зважати на історію їх стосунків в облраді п’ятого скликання, поки що важко собі уявити.

Разом із тим потрібно також віддати належне чинній виконавчій владі, яка зуміла за короткий період мобілізувати (звичайно, не без допомоги «зручного» виборчого закону) значну кількість потенційних союзників до обласної ради. Можна припустити, що новому її складові буде важко знайти спільну мову.

Особливо на початках. З одного боку, «Свобода» вже заявила про те, що претендуватиме на посаду голови облради, а крім того, саме через цю політсилу до представницького органу обласної влади потрапить найбільше людей, які не мають досвіду такої роботи. З другого боку, ймовірно, що окремі партії спробують розіграти «золотий голос», коли перехід їх на той чи інший бік може вирішити ключові питання для роботи облради. Скажімо, такі, як те ж обрання керівництва.

Не варто також скидати з рахунку і виконавчу владу, яка зацікавлена мати лояльну до себе обласну раду і передусім — лояльне її керівництво, з яким можна буде співпрацювати без конфліктів. У зв’язку з цим говорять, як про можливий варіант і про те, що до області може повернутися З. Митник, чиє прізвище вже неодноразово називали різні політики як зі стану опонентів, так і політичні союзники у зв’язку з різними скандалами у Міністерстві охорони здоров’я.

Тож Івано-Франківщину очікує складний період закулісних перемовин, пошуку компромісів. Упевнений, що цей процес розпочався практично відразу після закриття виборчих дільниць. А можливо, й раніше...

* * *

Вільний вибір чи бутафорія?

Як насправді проходили вибори на Прикарпатті — з дотриманням українського законодавства і міжнародних правових стандартів чи з фальсифікаціями і порушенням закону? — цікавився наш кореспондент в івано-франківських експертів. У минулому номері «Галичина» вже подала коментарі на цю тему народних депутатів України З. Шкутяка, Д. Шлемка, В. Чуднова, депутата обласної ради О. Сича та міжнародних спостерігачів С. Пуріча і К.-В. Хапенчука.

Сьогодні пропонуємо увазі читачів ще кілька вражень від виборів на Прикарпатті.

Валерій ПЛИСАК, керівник обласного виборчого штабу КУН:

— Нинішні вибори перетворилися в найбільш хаотичні та сліпі. Якщо на попередніх виборах виборець орієнтувався на конкретного кандидата за мажоритарної системи виборів у 2002 році або на конкретну партію чи блок партій за пропорційної системи виборів у 2006 році, то нині він розгублений і не розуміє, що ж робиться. В гонитві за результатом на свою користь Партія регіонів «проштовхнула» закон, який позбавив можливості підготуватися до виборів належним чином, щоб виборець міг зробити свідомий вибір. Скорочення терміну відкриття виборчих рахунків та часу на проведення агітації забрало у багатьох кандидатів у депутати можливість довести через ЗМІ та листівки свою позицію і розповісти про свою особу.

Брак часу та фінансів призвів до того, що агітаційні матеріали за кошти Держбюджету були надруковані в останні дні і скорочені до мінімуму, що позбавило виборця можливості детально ознайомитися з кандидатами. А в день виборів вони опинилися не на стендах комісій, а залишилися  часто-густо складованими подалі від виборця. І це стало нормою для більшості дільничних комісій. Що це: недолугість дільничних комісій чи наперед спланована акція? Коли врахувати ті події, що були в нашій області та інших областях з друком зайвих бюлетенів, та склад дільничних комісій, які переважно складаються з представників Партії регіонів та її сателітів, можна стверджувати, що акція була спланована завчасно.

Якщо цими та іншими методами Партія регіонів отримає бажаний для себе результат, заволодіє місцевими представницькими органами, то, схоже, це буде піррова перемога. Бо народ наш терплячий, але терпець врешті-врешт вривається. Та й «досягнень» у своїй економічній політиці партія влади вже назбирала стільки, що ще залишилося тільки «перемогти» в нашому регіоні.

Ігор ДОЦЯК, директор Центру соціальних досліджень ПНУ ім. В. Стефаника, кандидат політичних наук, доцент кафедри політології:

— Вибори пройшли без серйозних порушень. Порушення, які були, суттєво не вплинули на результати волевиявлення. Вибори відбулись відповідно до чинного законодавства, проте саме виборче законодавство не повністю відповідає демократичним стандартам. Одне з основних відхилень — це позбавлення більшості громадян пасивного виборчого права. На всіх рівнях, за винятком села, висувати у кандидати на виборні посади мали право лише політичні партії, тому ті, хто не пов’язаний з політичними партіями, були позбавлені права обиратись, що гарантується Конституцією України. Більше того, представницькі органи на місцях повинні представляти не політичні партії, а територіальні громади. Не були повною мірою реалізовані такі демократичні принципи організації виборчого процесу, як рівність кандидатів, передусім приблизна рівність їх матеріальних, фінансових та інформаційних ресурсів. Громадська активність та діяльність суб’єктів виборчого процесу унеможливили фальсифікації в процесі волевиявлення.

Юрій ЛИСЮК, голова ІФОО «Комітет виборців України»:

— 31 жовтня відбулися дуже складні і напружені вибори. Важкість виборчого процесу було закладено ще прийняттям законодавства, що регулює вибори. На жаль, ті перестороги, про які говорив КВУ на початку виборчого процесу, повною мірою відобразилися в день голосування. Проблеми з бюлетенями, з організацією процесу територіальними та дільничними виборчими комісіями не стали для нас новиною. Вражає те, що після стількох років організації виборів окремі члени виборчих комісій часом поводилися так, ніби вперше почули про вибори.

Порушення календарного плану проведення виборів, незаконна агітація, неналежна робота дільниць і т. ін. — це все поставило під загрозу демократичність процесу. Проте вільний доступ до засідань виборчих комісій, робота великої кількості спостерігачів, довірених осіб, журналістів, можливість активного обговорення виборів, наявність і доступ до процесу міжнародних спостерігачів свідчать, що вибори у нас ще мають ознаки демократичного процесу, але якщо ми й далі будемо рухатися шляхом прийняття двозначних законів і формального їх дотримання, то вибори у нас мають усі шанси перетворитися на бутафорію, яка не має нічого спільного з демократичним поступом.