«Це рішення має юридичний і соціальний аспекти, – говорить Віктор Анушкевичус. – З юридич­ного воно є абсолютно законним. Крім того, воно жодним чином не концентрує повноваження в руках мера, навпаки – це я віддаю частину їх іншим розпорядникам. Є й соціальний аспект. Це рішення було прийняте у зв’язку з блокуванням рахунків виконкому за рішенням виконавчої служби. Аби мати можливість виплачувати зарплату бюджетникам і не робити їх заручниками позовних вимог одного з підприємців».

Тут треба пояснити, що йдеться про нашумілу в місті історію з трьома квартирами в будинку по вул. Незалежності, 179‑б. Які міськвиконком надав родинам трьох правоохоронців і компенсацію за які нині вимагає дирек­тор компанії «Гаразд Україна» Костянтин Бородайко. Саме через судове рішення за його позовом були заблоковані рахунки виконкому.

До речі, за повідомленням прес‑служби обласного апеляційного суду, 18 вересня суд рахунки розблокував – «задля нормального функціонування державної установи». Проте, щоб реально виконати рішення суду, необхідно дочекатися набрання ним законної сили. Треба чекати 15 днів. Дії судовиконавця також визнано законними.

«Це неправда, – сказав на прес-конференції Анушкевичус. – Розблоковані лише зарплатні рахунки: зарплата й нарахування на неї, енергоносії, медикаменти, харчування. Всі інші – заблоковані».

От, не знаєш, кому вірити. Хоча наразі питання блокування рахунків майже не має сенсу. Тому що зміну розпорядників коштів міськвиконком затвердив у четвер 17‑го, а міська рада – 22 вересня, у вівторок. Без зайвого галасу.

Висловився з цього приводу і Ростислав Кукурудз, голова бюджетної комісії міськради. «Цей проект перед тим, як потрапити на виконком, дістав схвальну оцінку на засіданні бюджетної комісії, – говорить депутат. – Він є цілком законним. Це дозволить мінімально відчути вплив судових рішень. Це був найефективніший, оптимальний вихід із ситуації – швидкий, законний, прозорий. Також у мене є прохання. Напишіть, будь ласка, що депутати не сплять. Надалі, якщо «Репортеру» буде потрібен коментар, то мені можна дзвонити навіть вночі». (Дякуємо, пане Ростиславе. Обов’язково зателефонуємо. – Ред.).

Справді, виглядає на те, що міський голова знайшов дотепний законний спосіб обійти судові проблеми до їх остаточного вирішення. Рахунки міськвиконкому залишилися «зліва». Там же опинився і позивач Бородайко разом з судом і судовиконавцями. А бюджетні кошти пішли іншим шляхом, за затвердженими програмами. Все ніби чесно. Як сказав «Репортеру» один із цілком порядних депутатів міської ради: «Ціль виправдовує засоби». Тільки не можна забувати, що це – девіз єзуїтів. А ті взагалі із засобами не дуже церемонилися. Та й хто визначає, наскільки благородною є та ціль…

Сьогодні Віктор Анушкевичус говорить, що його «навчили». Що він прийшов із бізнесу, що звик чесно домовлятися, а тут його намагаються обдурити. При чому обдурити разом з усім містом. Що він ніколи не брехав і не збирається цього робити. Натомість, є тут одне невеличке зауваження. Мер і підприємець – різні люди. Можна домовлятися особисто. Можна ризикувати підприємством. Власним. А ставити собі в заслугу, що знайшов оптимальний вихід із ситуації для міста, яке сам туди і залучив, – якось не дуже.

Що буде далі? За словами Віктора Анушкевичуса, той самий порядок розподілу бюджетних коштів може бути і в наступному році. «Я буду наполягати на делегуванні повноважень на управління, – говорить мер.

А от що каже Костянтин Бородайко: «Очевидно ми будемо намагатися стягнути кошти з тих розпорядників, яким виконком делегує повноваження. Наші юристи стверджують, що це можливо зробити і з інших рахунків боржника. У будь-якому разі я не планую опускати руки».

Отже, історія неодмінно продовжиться. Бо кожна зі сторін вважає себе скривдженою, а опонента нечесним. І виглядає на те, що справжньої, «останньої» правди ми не дізнаємося. Яким чином домовлялися, хто кому що обіцяв, і хто кого обдурив. Винуватих визначає суд. Який є, бо іншого суду, крім українського, в Україні немає. І напевно таки непросто прийняти обережні закиди Віктора Анушкевичуса на адресу суду та виконавчої служби. Від звичайних, «пересічних» людей – зрозуміло. А від влади – перепрошую. Як казав колись Михайло Жванецький, «і самовар у вас електричний, і самі ви – доволі нещирі».

P. S. Вибачте, якщо когось образив.