Щороку наприкінці осені на Івано-Франківщині оголошується місячник охорони форелі, яка у цей час йде на нерест у верхів'я карпатських річок. І саме тепер ця «королівська» риба, втрачаючи обережність, стає легкою здобиччю браконьєрів. Пстругів, як називають форель гуцули, б'ють вночі з ліхтарями та остами, глушать електрострумом і труять хімікатами. Чи надовго ще за такого хижацтва вистачить форелі в Карпатах? Екологи вважають, що справжніх пстругів вже майже не залишилося...

І модні франківські ресторації, і маленькі ресторанчики при туристичних зелених садибах віднедавна неодмінно пропонують своїм клієнтам покуштувати страви зі справжньої карпатської форелі. Рекламні оголошення навіть тепер, в час нересту пстругів, зваблюють можливістю спробувати "річкову форель з Верховинського району".

Але, на щастя, далеко не все написане в меню - правда. Браконьєрського улову до столу потрапляє не так вже й багато. Справа в тому, що справжньої струмкової форелі, давньої мешканки карпатських річок, яка саме тепер нереститься, уже майже не залишилося. Як вважають екологи, часто під виглядом струмкової форелі в ресторанах подають некалібровану, маленьку райдужну форель.

"Буває, звичайно, що "електровудочники" продають пстругів у якісь заклади харчування, - розповідав репортерові "ГК" еколог і громадський діяч Руслан Коцаба, який свого часу очолював обласну держрибінспекцію. - Але насправді струмкової форелі залишилося не так вже й багато. Тому здебільшого ресторани закуповують райдужну форель, яка вирощується в розплідниках, у приватних господарствах. Райдужну форель легко відрізнити: якщо відколупнути шкірку, то під нею не буде червоних цяток, а будуть тільки чорні".

Різниця між струмковою та райдужною форелями, як пояснюють рибалки, приблизно така, як між свійською та дикою качкою. Струмкова форель не виростає великою, вона більш строката: має крупні червоні та чорні цятки по боках. У райдужної - цятки дрібніші, лише чорні, а на боці - рожева смуга. За смаковими якостями гурмани надають перевагу рожевому м'ясу "диких" пстругів.

Райдужна форель була завезена в Європу з Америки та акліматизована для тутешніх умов. Вона хоч і не така гарна, як струмкова, але більш витривала до високої температури води (може виживати навіть при +25 °С) та її забруднення, менше схильна до захворювань, швидше виростає і навіть може харчуватися рослинними кормами. Її розведенням віддавна займаються форельні господарства.

До речі, одним із піонерів розведення райдужної форелі на Прикарпатті був митрополит Андрей Шептицький. У монастирських лісових угіддях біля Осмолоди з цією метою було збудовано розплідник і ставки. Кажуть, зберігся власноруч зроблений митрополитом Андреєм припис із вказанням кількості пстругів, яку можна спожити церковникам під час посту. Оскільки форель вважається тлустою рибою, тутешні ченці постили і при цьому добре виглядали. У радянський час форельні заводи спробували відновити, створюючи їх при лісгоспах.

"Тоді, як і тепер, лісозаготівля завдавала чималої шкоди гірським річкам і форелі зокрема, - розповідав Руслан Коцаба. - Деревину трилювали переважно потоками, бо до лісосіки не встигали прокладати дорогу. Тому при об'єднанні "Прикарпатліс" було створено, здається, сім форельних господарств. У розплідниках мали вирощувати форель і зарибнювати нею річки. Але на практиці форель вирощували лише для того, щоб подавати на стіл комуністичним бонзам. Зарибнення не відбувалося ні тоді, ні тепер".

Більшість розплідників форелі на Івано-Франківщині були приватизовані ще, як кажуть, в часи "першого Вишиванюка". Тепер - це просто бізнес, без жодних екологічних функцій. У рибгоспах відгодовують райдужну форель на продаж, деякі ґазди влаштовують атракційну риболовлю для туристів. Але про розведення струмкової форелі, яка значно вибагливіша до умов утримання, а тим більше про зарибнення нею річок уже не йдеться.

"За час моєї роботи в облдержрибінспекції ми тільки двічі зуміли провести зарибнення, - розповідав Руслан Коцаба. - В одному випадку просто вода у розпліднику перегрілася, риба почала задихатися, і ми дали вказівку випускати в ріку: що виживе, то виживе".

Як кажуть рибалки, відпущена з розплідника райдужна форель у карпатських річках хоч і приживається, але ненадовго, бо "дурна, як терка". Мовляв, упіймати її так само просто, як консерву, яка плаває в воді. От її місцева родичка, струмкова форель, набагато хитріша, недарма ж її називають "королівською" рибою. Упіймати пструга - ціле мистецтво, якому спеціально навчаються європейські аристократи.

"Грати в гольф, їздити верхи та ловити форель нахлистом - такий сучасний набір навичок джентельмена, - розповідав Руслан Коцаба. - Форель ловлять на в'язані "мушки", які мусять нагадувати ту комашню, якою ця риба звикло харчується. Тому перед тим, як їхати на риболовлю, рибалки вивчають, яка живність водиться в тій місцевості, щоб знати, яку приманку брати з собою. Або вже на місці біля водойми збивають комаху сачком і в'яжуть її копію".

Але раз на рік і "королівська" риба стає абсолютно безпомічною. Від кінця жовтня і до початку грудня струмкова форель нереститься і втрачає звичайну обережність. Інстинкт штовхає її туди, де найчистіша вода - у верхів'я річок, щоб там відкласти ікру. Мілководдям пструги часом повзуть на животі, щоб лишень забратися якнайдалі в найбезлюдніші місця, де більше шансу вижити потомству. Тут на рибу і чигають браконьєри.

"Найжорстокіший спосіб браконьєрки, який я бачив, це коли місцеві селяни брали мішки із дешевою хімією і висипали її на верхів'ї потоку, після чого все у воді гинуло разом із пстругами, - пригадував Руслан Коцаба. - Потім вони йшли вниз по течії, збирали потруєну рибу і продавали. А найпоширеніший спосіб - електровудочкою. Купити її тепер можна майже легально - в Інтернеті скільки завгодно пропозицій. Буває, що будують спеціальні загати з каміння із вузькою горловиною внизу. Природа пструга така, що під час нересту він не повертається вниз по течії, тож потрапляє у пастку. А найдавніший спосіб - бити пстругів остами, спеціальними роздвоєними загостреними палицями. Під час парування риби застигають нерухомо і дають себе вбити безборонно".

За словами рибалок, уночі браконьєрську риболовлю часом влаштовують біля Івано-Франківська - в районі водоканалу. Височенна дамба, яка там розташована, не дозволяє пстругам піднятися вверх по течії Бистриці Надвірнянської, тож тут вони і зупиняються. Деякі - назавжди. Уночі, освітлюючи воду ліхтарями, рибу немилосердно товчуть браконьєри.

"Зараз у браконьєрів "урожай", - розповідав Руслан Коцаба. - В будь-яку точку на верхів'ях наших річок під'їдеш, і там вони будуть: Свіча, Ілемня, Лімниця, Молода, Росохан... Природа не може змагатися з масовим хижацьким способом риболовлі і, мабуть, струмкову форель невдовзі доведеться заносити до Червоної книги".

Разом з тим, екологи вважають, що самими заборонами, штрафами і покараннями за вилов риби нічого не досягнеш. Мовляв, струмкову форель потрібно охороняти під час нересту, а в іншу пору можна виловлювати, але цивілізовано - так, як це робиться в цілому світі.

"Повинна бути розвинена культура рибальства, - пояснював Руслан Коцаба. - Присутність гонорового рибака унеможливлює браконьєрку. Так є в цілому світі. У нас же мало хто знає, що струмкова форель - це ще не червонокнижна риба, а ресурс державного значення. На нього має видаватися ліцензія. Інша справа, що порядок видачі такої ліцензії урядом досі не розроблений. Легше заборонити, а ще краще занести в Червону книгу. Але тоді форель вже ніколи не стане знову нормальним фоновим видом наших водойм".

Довідка

З 15 жовтня до 15 грудня, згідно з розпорядженням Івано-Франківської облдержадміністрації, посилено рибоохоронні заходи на річках у передгірських та гірських районах області з метою створення сприятливих умов для міграції та осінньо-зимового нересту струмкової форелі, охорони нерестовищ та середовища існування форелі, збільшення запасів цього цінного виду іхтіофауни. Планом заходів передбачено дотримання режиму господарювання у водоохоронних зонах і прибережних смугах, забезпечення санітарного стану водойм та якості води, недопущення забруднення водойм, обладнання водозаборів ефективним рибозахистом.

Працівниками Івано-Франківськдержрибохорони, Державної екологічної інспекції в області, обласного управління лісового та мисливського господарства спільно з управлінням МВС в області будуть проводитись рейдові перевірки на водоймах та річках, де проходить нерест форелі.

Галицький кореспондент