22 листопада у, мабуть, найбільшій івано-франківській залі — в обласному музично-драматичному театрі ім. І. Франка був повний аншлаг. Але цього разу, тут, де зазвичай глядачів заворожує неперевершена гра акторів, голос, музика і де іще вшановують найкращих краян — вчителів, медиків, хліборобів з нагоди їхніх професійних свят, точився непростий, інколи з високим градусом емоційного кипіння, діалог влади і бізнесу. Приватні підприємці краю активно відгукнулися на особисте запрошення голови облдержадміністрації М. Вишиванюка до відвертої розмови з приводу їх занепокоєння ухваленням Податкового кодексу та активним несприйняттям цього документа.

і хоча на початку зустрічі М. Вишиванюк домовився з аудиторією про те, що для виступів встановлюється регламент — до п’яти хвилин, практично всі учасники двогодинного діалогу значно «перебрали» цей ліміт. Так багато кожний хотів висловити і донести до голови облдержадміністрації.

Олександра ДУТКА, підприємець, м. Івано-Франківськ:

— Коли чую слова «держава повинна створювати умови для розвитку бізнесу», то вони мене приводять у ступор. Держава не повинна втручатися в бізнес. Тому що коли наші підприємці, які стали ними, до речі, вимушено, розпочинали свою діяльність, державу не цікавило звідки вони візьмуть кошти — кредит у банку чи у родичів, які заробляють за кордоном. Йдемо далі. Підприємець, який торгує на ринку, сплачує за кожний метр площі, яку йому дають в оренду. Крім того, він платить за утримання і за охорону базару. Він платить такий цікавий платіж, який називається «на покращення умов». Він сплачує податок. А якщо після цього всього у нього не вистачить грошей, щоб закупити товар, то його бізнес прогорить... І в це держава також не втручається.

Виступаючи тут від імені таксистів, скажу, що сьогодні сплачую 200 грн. єдиного податку та відрахування до Пенсійного фонду в сумі 217,82 грн. Тобто понад 417 грн. щомісяця. Крім цього, ми сплачуємо ще за радіочастотний моніторинг, за забруднення довкілля та ще багато платежів в різні інші організації. А щоб стати приватним підприємцем, кожному необхідно було придбати власний автомобіль та обладнати його додатковим устаткуванням. Словом, потрібно багато-багато коштів і відповідно багато працювати.
При цьому О. Дутка з болем розповіла про те, що й за нинішніми податковими правилами держава болісно б’є штрафами підприємців навіть за дріб’язкові порушення. «У червні 2009 р. я запізнилася з оплатою єдиного податку всього на два дні. І податкова інспекція в лютому вже нинішнього року за дводенну затримку зі сплатою 200 грн. оштрафувала мене на 210 грн. А коли ми здаємо заяву на єдиний податок у грудні, то, за правилами, нам мають видати її з підтвердженням у десятиденний термін. А ходять підприємці за своїми заявами весь перший квартал», — розповіла Олександра Дутка. «Я погоджуся з Михайлом Васильовичем, який у своєму інтерв’ю для преси сказав, що чимало підприємців не платять податки. Це правда! — зазначила на завершення виступу О. Дутка. — Але, напевно, роль держави якраз у тому й полягає, щоб весь свій апарат, зокрема силові структури, задіяти для виявлення саме таких підприємців».

Мирослав ТУРЧИН, підприємець, м. Надвірна:

— Підприємці Надвірнянського громадського об’єднання «Перемога» розуміють, що Податковий кодекс необхідний для державного регулювання сплати податків суб’єктами господарювання. і він повинен бути спрямований на розвиток економіки країни. Але ухвалений його варіант не стимулює малий та середній бізнес. Навпаки, істотно обмежує. Наприклад, стаття 291 визначає, що підприємці не можуть мати більше чотирьох найманих працівників. За винятком готельного і ресторанного бізнесу, де їх дозволено мати вісім. Обсяг доходу, якщо підприємець працює без касового апарата, не повинен перевищувати 300 тис. грн. за рік. Тобто з денною виручкою близько тисячі гривень підприємець, особливо у великому місті, як Івано-Франківськ, за 12 місяців порівняно легко виходить на цю суму. і через рік зобов’язаний мати касовий апарат.

Непристосованість ринків та відсутність умов для зберігання таких апаратів веде або до невиконання вимог кодексу, або ж до термінового облаштування ринків. Звичайно, за рахунок самих підприємців.

Ця ж стаття говорить, що спрощена система оподаткування не поширюється на фізичних осіб — приватних підприємців, які здають в оренду торгові місця на ринках або ж у торгових приміщеннях. Фактично цей пункт прирівнює власника невеликого приміщення, де працюють декілька підприємців і він сам, до супермаркету.

Є ще така цікава стаття 300, у якій є пункт 6, котра набере чинності з 1 липня 2011 р. Вона передбачає, що якщо сумарний залишок товарної маси на торговельному місці або на складі підприємця перевищує обсяг доходу в 300 або 600 тис. грн., — він зобов’язаний вже з наступного кварталу перейти на загальну систему оподаткування і втрачає право використовувати спрощену систему оподаткування протягом наступного року. Тепер уявіть собі, ви працюєте без касового апарата і у вас назбиралося товару на 300 тис. грн. Вас навіть не переводять на касовий апарат, а відразу на загальну систему. Підприємець перетворюється на підпільника, який вимушений буде нишком виносити з конспіративної квартири велосипед чи холодильник покупцеві.
Стаття 297 зобов’язує малий бізнес вести торгівлю на підставі первинних документів — товарних накладних, рахунків тощо. Як це все виглядатиме на оптових ринках, ми з вами ще не знаємо. Важко уявити, що, наприклад, на Калинівському чи Хмельницькому ринках нам видаватимуть належно оформлені накладні. Тут відразу ж можна згадати пункт 7 статті 300, згідно з яким, у випадку встановлення судом факту зберігання та реалізації підприємцем контрабандних товарів, тобто без документів, він позбавляється права застосовувати спрощену систему оподаткування протягом п’яти років з дня встановлення порушення. Взагалі цей кодекс спрямований на те, щоб ми, «спрощенці», перейшли на загальну систему оподаткування.

Любомир ДИЧКО, підприємець, м. Івано-Франківськ:

—  У будь-якій цивілізованій країні не платити податки — це злочин. Повністю поділяю цю точку зору. Але ще мають бути, як і в інших країнах, правила. Абсолютно однакові для всіх. Податковий кодекс наразі дає такі права і повноваження податковим органам, що просто жах. А ще ж треба зробити поправку на нашу реальність. До цього часу я чотири рази судився з податковою інспекцією і чотири рази вигравав суди. Я затятий. Але нинішній Податковий кодекс зробити цього вже не дозволить. Бо якщо ви дивитеся телебачення, то, напевно, чули слова М. Азарова: «Я дам команду, щоб суди вирішували справи на користь держави». А хто тоді виграє у податківців?

Ігор ДУЛИК, голова ради підприємців Галицького району:

— Сьогодні у Бурштині зачинені магазини. Підприємці міста страйкують, висловлюючи підтримку тим, хто тепер перебуває в Києві на майдані Незалежності. Ми прийняли звернення до Президента України В. Януковича, в якому наголошуємо на тому, що Податковий кодекс спрямований не на економічний розвиток України, а на наповнення Державного бюджету за рахунок підприємців виключно малого та середнього бізнесу, не зачіпаючи інтереси великого капіталу. Вважаємо, що введення Податкового кодексу має бути підкріплено податковими реформами, спрямованими на підтримку та розвиток малого і середнього підприємництва — вагомої складової економічного розвитку нашої держави. Тому вимагаємо накласти президентське вето на цей документ.

Роман БАНЧУК, представник підприємців м. Коломиї:

— Ми, підприємці Коломиї, виступаємо категорично проти підписання Президентом України та введення в дію прийнятого Верховною Радою антинародного Податкового кодексу. Вимагаємо від Верховної Ради відправити у відставку уряд непрофесіоналів, які дискредитували себе розробкою цього документа, і звертаємося до місцевих рад усіх рівнів із закликом невідкладно скликати позачергові сесії й дати йому оцінку та не допустити його підписання Президентом.

Віктор РАХМІЛЬ, голова Державної податкової адміністрації України в області:

— Мені прикро за те, що відбулося впродовж останніх п’яти років, тому що в залі я почув, що є непорозуміння між податківцями і підприємцями. Але насамперед коротко розкажу, що є у спрощеній системі оподаткування. Бо далеко не переконаний, що всі знають, що власне прийнято. Бо ще в п’ятницю, 19 листопада, було прийнято останні 17 поправок до нього. І, до речі, однією з них залишено єдиний податок для приватних перевізників.

Далі. Податковий кодекс дозволяє приватним підприємцям мати чотирьох найманих працівників. У готельному і ресторанному бізнесі — вісім. А було десять. Але не думаймо, що це зроблено просто так. У нашій області 35 тисяч «спрощенців» із 63 тисяч підприємців. Тобто приблизно 50 відсотків працюють на єдиному податку і, якщо бути точним, 48 — на загальній системі оподаткування. При цьому із 35 тисяч підприємців, які працюють на єдиному податку, 34 300 мали до чотирьох найманих осіб. Лише 700 підприємців краю, за даними вашого ж обліку, мають більше, ніж чотирьох найманих працівників. Тому, мабуть, уряд і прийняв таке рішення.

Тепер що стосується обсягів обороту. До 300 тис. грн. — без касового апарата. А було до 500 тисяч. Понад 300 тис. — з касовим апаратом. Що означає з касовим апаратом? із 1 квітня 2011 р. до 1 квітня 2012 р. Податковий кодекс забороняє нам проводити будь-які перевірки у «спрощенців». Цілий рік. Більше того, за перше порушення, допущене підприємцем після 1 квітня 2012 року, передбачено фінансову санкцію в розмірі однієї гривні.

І, нарешті, що стосується перевірок. Досі перевірки за касовими апаратами справді проводилися безсистемно. Тепер кодекс чітко регламентує і забороняє податківцям частіше одного разу на рік бути на підприємствах з документальними перевірками. Тобто, якщо попередньою перевіркою порушень у вас не встановлено, то до вас можуть прийти лише через рік. Не раніше. Більше того, підприємства з невисоким рівнем ризику перевірятимуть лише раз на три роки. До цього часу таких чітких правил не було.

В. Рахміль відповів на запитання підприємців, а також окремо зупинився на внесеній до кодексу нормі, яка дає право податковим інспекторам накладати арешт на майно підприємців і яка викликає у них чи не найбільше обурення.

— Всі зупинилися на праві накладати арешт, та майже ніхто не став читати далі, після коми, — наголосив Віктор Григорович. — Ця норма діє і тепер. Але вона стосується і, за кодексом, буде стосуватися тільки випадків примусового, за рішенням суду, стягнення податкових зобов’язань. Більше того, накладення арешту на активи підприємців без рішення суду є чинним лише протягом 92 годин.

Насамкінець М. Вишиванюк закликав підприємців до співпраці з владою.

— Звертайтеся, і ми вас підтримаємо. А про всі факти порушень, які є в плані ведення бізнесу, будь ласка, пишіть безпосередньо мені. Кожному такому факту буде дано оцінку, — наголосив він.

З ініціативи голови облдержадміністрації тут же було створено робочу групу, до якої ввійшли всі, хто взяв участь у дискусії за круглим столом «Влада і бізнес» у залі облмуздрамтеатру. Під керівництвом голови ДПА в області В. Рахміля вона відразу ж після зустрічі систематизувала всі подані підприємцями заяви, пропозиції та зауваження з тим, щоб цей важливий захід мав практичний результат, а не перетворився, чого, побоювалися підприємці, способом «випустити пару». Наостанок М. Вишиванюк запросив усіх прийти на наступний круглий стіл.

У короткому коментарі для преси Михайло ВИШИВАНЮК зазначив:

— Таку зустріч владі потрібно було провести, як тільки-но з’явився проект Податкового кодексу, та обговорити його з підприємцями всіх сфер діяльності. Але я, на превеликий жаль, понадіявся, що ця робота йде. І мені доповідали, що проект кодексу обговорюється, звітували про те, скільки людей взяли участь. Але, як сьогодні виявилося, все це була неправда. Ніхто  проект Податкового кодексу з людьми не обговорював і критичні зауваження, які просив Кабінет Міністрів, щоб йому направити безпосередньо від самих виробників, підприємців, ніхто не подавав. І це наша найбільша помилка. Це проблема не лише нашої області. Я думаю, що це проблема всієї України, що до обговорення проекту Податкового кодексу підійшли формально. Сьогодні я мав можливість переконатися, що в залі дуже багато людей не читали його і не знають. І воно все йде десь на такій загальній хвилі, що Податковий кодекс гробить бізнес. Хоча там справді є ряд моментів, які потрібно переглядати. Те, що потрібен діалог, я зрозумів ще тоді, коли підприємці зібралися на мітинг біля «білого будинку» і коли вийшов до людей, щоб поспілкуватися з ними. Безперечно, що сьогодні ми почули на адресу влади цілий ряд абсолютно справедливих претензій і зауважень. Людей болить, людей пече. Бо це їхня праця, їхній хліб і їхнє майбутнє... Але, незважаючи на те, що нам усім дуже неприємно було сидіти в залі, ми вислухали підприємців. Нині опрацюємо і систематизуємо подані ними критичні зауваження. І те, що стосується місцевої влади, місцева влада вирішуватиме. А те, що залежить від Києва, направимо до столиці, нехай розглядає Київ. Безперечно, що в розмові з найвищим керівництвом держави я передам йому настрої сьогоднішньої наради. Але те, що вона потрібна, думаю, ви переконалися самі. Вкрай необхідна. Ми справді через квартал знову зберемо таку широкомасштабну нараду з представниками середнього і малого бізнесу і будемо дивитися, наскільки влада йде бізнесові назустріч.