Після двох невдалих спроб збудувати у місті сміттєпереробний завод, влада знову реанімує ідею. Цього разу за справу готові взятися німці. Найперше — створять із містом та КП “Екосервіс” спільне підприємство, що дасть змогу зекономити час та гроші на окремих витратах, зокрема, деяких тендерних процедурах. За кілька місяців Калуш уже матиме сортувальну лінію, а за три роки — повноцінний завод.

Кардинально вирішити проблему утилізації твердих побутових відходів у Калуші намагаються вже не вперше. Так, кілька років тому влада провела конкурс, і з-поміж п’яти проектів вибрала найкращий та найвигідніший у фінансовому та екологічному планах. Тоді пропозиції ТзОВ “СПК-Калуш” ретельно вивчали дві постійні та одна тимчасова депутатські комісії міської ради. Відтак, у вересні 2007 року депутати надали цьому підприємству дозвіл на будівництво сміттєпереробного заводу, а вже за місяць — дозвіл на проект відведення земельної ділянки. У грудні товариство отримало земельну ділянку в оренду терміном на три роки. А до цього було підписано договір про співпрацю між Калуською міською радою та “СПК-Калуш” терміном на 20 років. Остаточним місцем, на якому мав розташуватися завод із переробки сміття, було вибрано земельну ділянку площею майже 5 га на вул. Б. Хмельницького. 
Проект “СПК-Калуш” був вигідним для міста. Насамперед, екологічною складовою. Так, фірма обіцяла за рахунок власних та залучених матеріально-фінансових ресурсів ввести в експлуатацію завод з повною (100%) переробкою твердих побутових відходів, будівельного сміття, відходів виробництва. Потужність комплексу — 32-70 тис. тонн сміття на рік (при тому, що Калуш виробляє за аналогічний період близько 30-35 тис. тонн сміття.). Абсолютно безвідходна переробка сміття мала здійснюватися за допомогою хімреагентів. А результатом переробки відходів за найсучаснішими світовими технологіями мали бути сипучі матеріали для будівництва, більше 20 видів вторинної сировини, скла — у порошку, відбір брухту кольорових і чорних металів, органічні добрива. Окрім цього, “СПК-Калуш” зобов’язувалося провести утилізацію відходів верхнього шару діючого полігону твердих побутових відходів із наступною рекультивацією, ліквідувати всі несанкціоновані сміттєзвалища. Будівництво заводу мало завершитися у листопаді-грудні минулого року. Але — не склалося.
— У Калуші було вже дві спроби збудувати сміттєпереробний завод. Але обидві зазнали фіаско, — зазначив у коментарі “Вікнам” секретар міської ради Олександр Челядин. — Проект “СПК-Калуш” був цікавим і рада всіляко підтримувала його. Виділили майже 5 га землі, за яку, у результаті, товариство заборгувало майже 200 тис. гривень орендної плати. Знайшли субпідрядника, який минулого року взяв землю у суборенду. Але руху вперед усе одно не відбулося. До будівництва заводу так і не приступили.
Тепер за справу готові взятися німецькі інвестори. 29 жовтня міський голова Ігор Насалик та представники фірми “Тройш рісальклінг” підписали протокол про наміри. А 25 листопада — тристоронню угоду про співпрацю між інвесторами, міською владою та КП “Екосервіс”. Цього ж дня відбулася церемонія закладення наріжного каменю на місці, де буде збудовано завод із переробки та утилізації твердих побутових відходів. Урочистості відбулися за участі представника німецької сторони Ріхарда Мекельбурга, Олександра Челядина, священнослужителів та комунальників міста.
За словами директора КП “Екосервіс” Дмитра Кобилецького, сміттєпереробний завод у Калуші може з’явитися орієнтовно через три роки. Його будівництво передбачає кілька етапів. Для початку, зокрема, вже незабаром має бути встановлена сортувальна лінія. Далі — будівництво інших секцій. Завод зводитимуть на тій же земельній ділянці, яку кілька років тому під аналогічні цілі Калуська міська рада віддала в оренду “СПК-Калуш”.
— Загалом плануємо переробляти до 100 тис. тонн сміття за рік, — каже Дмитро Кобилецький. — Таким чином, проблеми засміченості позбудеться не лише Калуш, але і навколишні села. Адже міський голова чітко налаштований працювати й у місті, й у районі. Загалом є надія, що, якщо за справу беруться німці, то вони таки доведуть її до кінця. Але важливо, щоб участь у будівництві прийняли всі мешканці нашого міста. Яким чином це робити — вже інше питання. Для початку, принаймні, — вчасно оплачувати послуги з вивезення сміття.
Загалом, згідно з попередніми домовленостями, німецька сторона протягом трьох років зобов’язується здійснити проектування і будівництво заводу; до введення в експлуатацію підприємства — привезти обладнання для збору і сортування твердих побутових відходів; створити і зареєструвати спільне підприємство з переробки й утилізації відходів у Калуші.
У свою чергу, Калуська міська рада зобов’язується внести у якості своєї частки у статутний капітал майбутнього спільного підприємства основні засоби і фонди КП “Екосервіс”; не створювати на території міста інших підприємств зі збору і переробки твердих побутових відходів; надати земельну ділянку під будівництво і передати її в оренду на 49 років із правом подальшого викупу; сприяти реалізації проекту у межах компетенції міської ради; здійснювати оплату послуг за збір, вивезення і переробку твердих побутових відходів.
За словами Олександра Челядина, попереду — ще низка питань, які розглядатиме сесія міської ради. Адже наразі є тільки договір про наміри, який лише у загальних рисах окреслює співпрацю. Першочерговим завданням зараз є створення спільного підприємства, що дасть змогу зекономити час та гроші на окремих витратах, зокрема, деяких тендерних процедурах. Далі депутати повинні дати дозвіл на проектно-пошуковаі роботи.
Будівництво заводу відбуватиметься за рахунок спільних коштів міста та інвесторів. У скільки воно обійдеться, наразі не відомо. Але завод має бути завершеним до 2013 року. Чи не стане Калуш регіональним сміттєзвалищем, куди звозитимуть відходи з цілого регіону, влада наразі однозначно не коментує. Олександр Челядин стверджує, що поки що проект стосується виключно Калуша та району. Сміття точно будуть сортувати. Далі — частково перероблятимуть, а частково — спалюватимуть. Енергію, яка утворюватиметься при спалюванні сміття, інвестори планують також не марнувати. Тому, найімовірніше, біля заводу будуватимуть ще спеціальні теплиці.