Справжній козацький поєдинок улаштував минулої суботи Калуський міський осередок бойового гопака. Так, юнаки, як справжні бійці, зважувалися, мірялися орлиними поглядами, а потім, звичайно, — і силою. На святкування двадцять п’ятої річниці бойового гопака в Україні та п’ятої — у місті з’їхалися учасники з усіх куточків Івано-Франківщини. Хто — позмагатися, а хто — просто подивитися. Усі — у захваті.

Цього ра­зу свою май­стер­ність демонст­р­у­ва­ли хлоп­ці. Дівчатам дали вихід­ний. Тому всі учасниці секції бойового гопака підтри­му­вали хлопців хіба що мо­рально. Підтримка — важ­лива складова успіш­ності бойового гопа­ка. Адже присутність на змаганнях великої кіль­кості глядачів, родичів, друзів і знайомих, покла­дає на борця велику від­по­відальність за свої дії та вимагає від нього само­ди­сципліни.

Самі ж змагання від­бу­­валися за вельми ці­ка­вим принципом:  учасники сформували восьмикутне "змагове" коло. У колі, власне, і відбувся бій, за яким уважно стежили кіль­ка суддів. Один із них — "годій" — суддя у колі. Ще двоє — "бокових" суддів, які спостерігали за боєм збоку. А троє "долових" суд­дів оцінювали май­стерність "гопаківців" із глядацьких позицій.

Цього разу учасники зма­галися у техніці не­контактного бою "Забава". Це — різновид двобою із об­меженим дотиком. Хлопці мали викорис­то­ву­вати прийоми бою, однак, тримати дистанцію від свого суперника. Такий рі­зновид бою, насамперед, учить хлопців "працювати головою": збороти супер­ни­ка, не нанісши йому жодного удару.

Найважливішим і най­ціннішим у "Забаві" є вміння контролювати си­лу, точ­ність, швидкість копняків та стусанів, збе­рігаючи при цьому опти­мальну від­стань від супро­тивника, щоб уникати дотику і не бути занадто далеко.

У результаті — жодних синців. Таким захоплен­ням задоволені батьки "юних" гопаківців. Тому із приходом вересня до сек­ції бойового гопака звер­та­ються чимало юнаків і дівчат, які, до речі, не б’ються, а вивчають хитро­щі козацького побуту, фольклор, народне ми­стецтво і, головне — ре­цепт справжнього козаць­кого куліша.

— У секцію прийма­є­мо дітей віком від 6-7 ро­ків. Наразі бойового го­пака навчаються 67 дітей, які займаються у групах від 6 до 10 років та від 11 до 16 років. Популярність бойового гопака засвідчує велика кількість дітей, які хочуть доєднатися до вивчення цього бойового мистецтва впродовж ос­танніх кількох років. Група від 6 до 10 років у нас — переповнена: якщо нор­мальна кількість дітей у групі — 20, то наразі там займається 43 дитини, — розповів "Вікнам" голова Калуського міського осе­редку Міжнародної феде­рації бойового гопака Вік­тор Павлів. — Найважче початківцям дається опа­нування техніки бойового гопака, зокрема, дотри­мання дистанції між су­перниками, а також пра­вильне положення рук під час двобою. За таку по­мил­ку один із учасників зма­гань навіть був дис­ква­ліфікований.

Серед учасників були і такі, що взяли участь у змаганнях уперше. Дехто, до прикладу, команда із Галича, приїхав просто подивитися на мистецтво бойового гопака. А, за­га­лом, п’ятирічна Калуська міська організація бойо­вого гопака є однією із най­старших і найбільш авто­ритетних в області. Ще зовсім недав­но роз­по­чали діяльність Галицька та Бурштинська органі­зації.

Калуська школа бойо­вого гопака ім. Олекси Довбуша не відбулася би без участі трьох людей: учителя бойового гопака Віктора Павліва, дирек­тора ТзОВ "Сезам" Во­ло­димира Іваницького і ди­ректора СЗОШ №7 Воло­димира Кіндрата. У грудні 2005 року саме вони подали заяву міському голові на легалізацію бо­йового гопака у місті, а 17 січня 2006 року таке рі­шення було прийняте.

Відтоді школа бойо­во­го гопака збільшувала кіль­кість своїх учнів. Діти не розлучалися з улюб­ле­ним мистецтвом навіть на канікулах: традиційні літні та зимові табори, історич­но-пошукова ро­бота, а, найцікавіше — "майстер-класи" від пра­цівників спец­служб й  ек­скурсії до війсь­кових час­тин. І цього року "гопаківці" планують актив­но та­бо­рувати: зустріти Новий рік та провести Різ­дво разом, по-козацьки.

— Востаннє ми мали поїздку до Дем’янового лазу 27 листопада, де вшанували пам’ять жертв Голодоморів. А вже неза­баром на запрошення ко­ли бойового гопака ім. Іва­на Богуна  відвідаємо Ан­дріївські вечорниці у Льво­ві. Також плануємо зимо­вий табір, який три­ватиме від 30 грудня до 5 січня у селі Поляниця, неподалік Болехова, — пообіцяв Вік­тор Павлів.

Загалом у змаганнях брали участь сім команд зі шкіл бойового гопака області. Цим бойовим ми­стецтвом займаються не тільки діти, але і дорослі. Тому учасників змагань розділили на кілька груп та вагових категорій. Для кожної групи тривалість бою — також різна: від півто­ра до трьох хвилин.

Калушани отримали перемогу у трьох вагових категоріях: серед дітей пер­шим став Олег Гань­кевич, серед хлопчаків до 31 кг переміг Павло Ко­лос, а серед підлітків до 35 кг — Костянтин Захаров. Двоє із них — Олег Ганькевич та Павло Колос — доєд­на­лися до "гопаківців" зовсім недавно і ці змагання — перші у їхньому житті. По­ки що — безконтактні. Щоб перейти вже до справж­нього бою — "бор­ні", потрібно отримати пе­ремогу у дванадцяти "За­бавах". Тож, поки що хлоп­ці мають пройти довгий шлях боротьби.

Учасники змагань отри­­мали вітання від Калуської міської ради та управління сім’ї, молоді, фізкультури та спорту Калуської міської ради. В організації свята також допомогли ТзОВ "Енія", "Се­зам", фірма "Сако", пе­карня "Наш хліб" та крам­ниця "Іванковецькі ков­баси". Організатори свя­та висловлюють удяч­ність за допомогу і під­тримку у проведенні зма­гань.