«Сергій Тігіпко каже: ми щодня збираємося, обговорюємо пенсійну реформу. Я хочу знати, хто і де збирається? Я днями обдзвонив знайомих експертів з питань соціальної політики, і жоден з них, зокрема й фахівців Академії наук України, не залучений до напрацювання законопроектів з пенсійної реформи». (Павло Розенко, колишній перший заступник міністра праці та соціальної політики України).

Цими словами, сказаними в інтерв’ю газеті «Україна молода», П. Розенко, який сам є одним з експертів з питань соціальної політики, практично вичерпно окреслив суть одного з чергових сюрпризів, який, образно кажучи, може лягти чи не найголовнішим «подарунком» від уряду під новорічну ялинку українців. Бо за останні дев’ять місяців, упродовж яких на міністерсько-кабмінівській «кухні» ведеться поспішна підготовка до реформування системи пенсійного забезпечення, на суд громадськості ще не винесено жодного готового документа. і не проведено ні одного публічного обговорення, яке б нарешті дозволило принаймні зрозуміти, що очікує мільйони українців у такій надто чутливій сфері, як державні гарантії їхньої принаймні не геть злиденної старості. Та наразі в пресу просочуються лише фрагменти окремих відомостей, котрі лишень посилюють занепокоєння людей. Що ж готується?

Пенсійна  «порохова бочка»

Те, що завдяки веб-сайту Wikileaks, який оприлюднив конфіденційну переписку американських дипломатів, стало відомо, що у списку умов, за яких Міжнародний валютний фонд погодився надати Україні рекордну позику — майже 16 млрд. дол., першим рядком стоїть вимога проведення пенсійної реформи, можна вважати цілком логічним. Не лише на переконання американських експертів, а й наших власних, небагата Україна неспроможна витрачати на пенсії 17-18 відсотків ВВП, що відбувалося у нас останніми роками. У 2010-му обсяг пенсійного бюджету підбирається до 200 млрд. грн. і третина цієї суми, за висновками фахівців, — це гроші з повітря. Гроші, яких бракує у Пенсійному фонді, беруть з Держбюджету, якийѕ також дефіцитний. Фактично наша держава дедалі глибше влазить у борги.

Зауважимо, що, на переконання ряду фахівців, пенсійну реформу слід було проводити ще в 2004 році, коли вітчизняна економіка була на піднесенні, а також були надходження від приватизації та, що найважливіше, значна частина пересічних українців заробляла більше і добробут родин почав зростати. Люди почувалися впевнено.

Однак тоді, у запалі боротьби за політичну владу в країні, сприятливий момент для системних економічних реформ було упущено. Більше того, провідні політичні сили держави не скупилися на соціальні обіцянки і держава обтяжувала себе новими зобов’язаннями. І тепер, у найнесприятливіший момент, суспільство, образно кажучи, опинилося на пенсійній «пороховій бочці».

Хто платитиме за реформу?

Директор інституту демографії і соціальних досліджень НАН України академік Елла Лібанова, як пише журналістка «Дзеркала тижня» Н. Яценко, не втомлюється повторювати: реформи завжди проводяться за чийсь рахунок. Хто ж платитиме за пенсійну реформу?

Формально в Україні нині діє трирівнева пенсійна система — солідарна система, кошти якої збираються у Пенсійному фонді, накопичувальна система та недержавні пенсійні фонди. Проте насправді, як зауважує П. Розенко, накопичувальна система наразі не працює, а недержавні пенсійні фонди погрузли в кризі. Отож залишається, власне, лишень солідарна система. Це, як відомо, коли за рахунок відрахувань на зарплату нині працюючих українців мали б виплачуватися пенсії тим, хто вже перебуває на заслуженому відпочинку.

Сама солідарна система пенсійного забезпечення може бути ефективною, однак лише за певних умов. Зокрема, якщо працездатних людей у суспільстві — переважна більшість, а людей похилого віку — обмаль. Звідси, власне, і «ростуть ноги» у наміру підвищити пенсійний вік на п’ять років. Передусім для жінок, про що вже проговорювалися навіть самі урядовці. А також і для чоловіків, про що свідчать розсекречені веб-сайтом Wikileaks матеріали американських дипломатів. Тобто одним, так би мовити, махом істотно зменшити чисельність майбутніх пенсіонерів в Україні.

Щоправда, стосовно підвищення пенсійного рівня для чоловіків, як повідомляє «Дзеркало тижня», наразі навіть у команді розробників урядового проекту пенсійної реформи немає єдності. Це пояснюється морально-етичними факторами. За даними П. Розенка, середня тривалість життя чоловіків становить лише 63,5 року. Тобто, ухваливши цю норму, держава фактично просто позбавляє середньостатистичного українця права на ним же зароблену за життя пенсію.

Та є ще й друга умова, за якої солідарна система може бути достатньо працездатною. Вона передбачає задіяння урядом відразу двох значимих джерел наповнення Пенсійного фонду. Перше — це виведення з офшорів доходів українських олігархів та з «тіні» всередині країни — зарплат і доходів, з яких внески до ПФ наразі не сплачуються. В інтерв’ю «Україні молодій» колишній перший заступник міністра праці та соціальної політики України зазначає: «Нині влада публічно визнає, що близько 40 відсотків економіки перебуває в «тіні». Аналітики кажуть про 50. Це означає, що щороку в «тіньовому» секторі економіки виплачується «тіньової» заробітної плати на суму 120-130 мільярдів гривень. Щорічно Пенсійний фонд недоотримує близько 50 мільярдів гривень внесків». Другий важливий резерв — це підвищення зарплат тим, хто працює, а відповідно і збільшення відрахувань до ПФ. «Без підвищення зарплат в Україні пенсійну реформу реалізувати не вдасться, — переконаний Павло Розенко. — Коли у нас середня зарплата 2 300 гривень, пенсія не може бути вищою, ніж тепер. І це потрібно робити! Рівень ВВП нашої держави дозволяє нині збільшити заробітну плату без шкоди для економіки щонайменше у два-два з половиною рази. Наприклад: ВВП Польщі на душу населення приблизно у два з половиною-три рази більший, ніж в Україні. Але зарплата у Польщі вища за українську у вісім-десять разів. Чому польський рівень ВВП витримує такий рівень зарплати, а український — ні?».

Додатково можна сказати й про ще одне джерело наповнення ПФ. Як відомо, десь п’ять-шість мільйонів українців нині працюють на заробітках за кордоном. За деякими даними, лише наші краяни щорічно переказують додому один-півтора мільярда доларів. Більшість із них, безперечно, вже нині думає і про трудовий стаж, і про перспективи пенсійного забезпечення на старості. Але, мабуть, лише одиниці роблять відрахування зі своїх зарубіжних заробітків до ПФ, оскільки надто великою є недовіра до офіційних інститутів власної держави.

Пенсіонерів скоротити, пенсії зменшити?

Втім, схоже, замість виведення на пенсійне «поле битви» ось цих стратегічних резервів, урядовці поки що наполегливо напрацьовують імовірні варіанти скорочення видатків Пенсійного фонду. Що, коли називати речі своїми іменами, все ж більше нагадує чистку балансу ПФ, ніж реформу системи пенсійного забезпечення. І, наприклад, за даними «Дзеркала тижня», в наступному році загалом завдяки пропонованим змінам уряд має намір вивільнити орієнтовно шість млрд. грн.

Із тих уривків інформації, що наразі просочилася в пресу, загалом слід очікувати таких змін. По-перше, попри те, що уряд переконливо запевняє, що пенсійна реформа ніяким чином не торкнеться тих, хто вже має в кишені пенсійне посвідчення, факти, однак, свідчать про протилежне. Наступна реформа відгукнеться працюючим пенсіонерам. Зокрема передбачається, що на підвищення надбавки за наднормативний стаж і доплати до прожиткового мінімуму при його збільшенні вони зможуть розраховувати лише тоді, коли звільняться з роботи.

Плюс до цього аналітики побоюються, що якщо нормативний стаж для призначення пенсій за віком таки збільшать — до 25 років для жінок та до 35 — для чоловіків, то відповідно скоротиться стаж наднормативний, що дозволить ПФ виплачувати надбавки за наднормативний стаж вже у менших розмірах. На практиці, припускають, це відбудеться так: незважаючи на підвищення прожиткового мінімуму для непрацездатних, трудові пенсії восьми з половиною млн. людей похилого віку майже не зростуть. За даними «Дзеркала тижня», завдяки цьому уряд вже у 2011 році має намір зекономити 3,33 млрд. гривень. Газета констатує, що середньостатистичному пенсіонерові попросту недоплатять 33 грн. на місяць, або ж 392 грн. за рік.

До працюючих пенсіонерів, якщо пропозиції уряду схвалять парламентарі, застосують також механізм непідвищення доплати до прожиткового мінімуму. Наприклад, з 1 грудня ц. р. мінімальна пенсія зросла з 723 до 734 грн. Так само плавно її підвищуватимуть і наступного року. Але це не стосуватиметься тих 2,8 мільйона людей, котрі отримують і пенсію, і зарплату.

Але значно більші зміни очікують, судячи з попередньої інформації, українців, котрі ще тільки наближаються до пенсійного порогу. Зокрема, йде мова про таке:

нормативний стаж для призначення трудової пенсії планується збільшити з 20 до 25 років для жінок та з 30 до 35 років для чоловіків;

мінімальний стаж, що дає право на одержання пенсії за віком, планується підвищити з п’яти до 15 років. Тим українцям, котрі з якихось причин не зможуть заробити 15-річного страхового стажу, «світить» соціальна пенсія, яку, зауважимо, не планується підвищувати до рівня прожиткового мінімуму шляхом встановлення адресних доплат;

пенсійна реформа не торкнеться шахтарів — таке доручення урядові дав особисто Президент України В. Янукович на спеціальній нараді. Також Кабінет Міністрів наразі розглядає можливість прирівняти лікарів, учителів і працівників культури у частині пенсійного забезпечення до держслужбовців. Але поки що не відомо, чи це зроблять насправді. Так само передбачається знизити пенсійний вік для жінок, котрі мають троє і більше дітей, хоча до цієї ідеї різко негативно ставиться МВФ. А також, можливо, жінкам у віці 55 років і вище встановлять «дуже високу», як наголошують експерти, доплату до пенсії за кожний відпрацьований рік. Проте остаточно це питання також ще не вирішено;

жорстке рішення планується прийняти з приводу дострокових пенсій, отриманих українцями у зв’язку зі скороченням штатів та за станом здоров’я. Тим, хто попри призначену пенсію продовжує працювати, її просто припинять виплачувати до моменту досягнення такими людьми пенсійного віку. Тобто за принципом: якщо працюють, то скорочення штатів чи проблеми зі здоров’ям тут ні при чому.

І насамкінець декілька слів про декларовані наміри уряду обмежити максимальні розміри пенсій. Адже окремі, як їх фахівці називають, спецпенсіонери при середній пенсії в Україні, що лише трохи перевищує 1 100 грн., нині отримують пенсійне забезпечення в розмірі і 10, і 20 і, як пишуть, навіть 50 тисяч гривень. За словами М. Азарова, на виплату пенсій спецпенсіонерам витрачається 10 відсотків коштів ПФ. Проте оскільки стосовно цих пенсій є відповідне рішення Конституційного Суду, то, майже за одностайним висновком експертів, з ними Кабінет Міністрів вдіяти вже нічого не зможе. Пропоновану урядовцями зміну — обмежити максимальний розмір пенсії сумою в 12 прожиткових мінімумів, що нині становить 8 808 грн., найімовірніше, зможуть застосувати лише до тих, хто виходитиме на пенсію вже з 1 січня 2011 року.