Минулих четверга та п’ятниці в Івано-Франківську відбулася міжнародна конференція експертів, які обговорювали нову стратегічну концепцію НАТО та перспективи для країн — партнерів у Центральній Європі.

В конференції взяли участь керівник відділу з роботи з країнами — партнерами Управління громадської дипломатії НАТО Мішель Дюре (у форматі відеоконференції), представники дипломатичного корпусу Литви, Латвії, інформаційних центрів НАТО в Грузії, Росії, Україні, ряд науковців з Дагестану, з Волгограда, Санкт-Петербурга, Москви, експерти з Донецька, Дніпропетровська, Одеси, Луцька, Києва, інших міст України, які цікавляться проблемами безпеки та партнерських відносин з НАТО.

Нагадаємо, що відповідний документ з оборони та безпеки членів НАТО прийняли глави держав та урядів у Лісабоні 19 листопада ц. р. Щодо України в цьому контексті НАТО  передбачило «продовження та розвиток партнерства з Україною та Грузією в рамках комісій Україна—НАТО і НАТО—Грузія, ррунтуючись на рішеннях, прийнятих на Бухарестському саміті 2008 року, і враховуючи євроатлантичну інтеграцію чи прагнення кожної з цих країн».
Газета «Галичина» попросила зарубіжних та прикарпатських учасників конференції висловити своє бачення міжнародних перспектив України щодо входження до альянсу.

Грузія—НАТО: наразі лише партнерство

Торік на саміті, присвяченому 60-й річниці альянсу, Яап де Гооп Схеффер окреслив три завдання, які є особливими для НАТО. Перше — Афганістан, третє пов’язане з поборюванням нових загроз: кібернапади, зриви постачання енергоносіїв, піратство і т. ін. А друге, як зауважив Схеффер, є відносини з Росією. Оскільки в новій стратегічній концепції НАТО, прийнятій у Лісабоні, в розділі «Партнерства» пункти 33 та 34 стосуються співробітництва та відносин НАТО—Росія, а в пункті 35 тільки в одному з підпунктів окреслено «розвиток та продовження партнерства з Україною та Грузією», то стає очевидним, що Росія просунулася значно далі у своїх відносинах  з НАТО, ніж українці та грузини. У зв’язку з цим, користуючись нагодою, ми поставили кілька запитань керівникові Тбіліського інформаційного центру НАТО Вахтангові Цоцонаві.

- Яка головна проблема Грузії на шляху в НАТО та її реальні здобутки на шляху демократичних перетворень?

— У 2008 році Росія окупувала Абхазію та Південну Осетію — нашу територію. Там перебувають окупаційні війська, які провели етнічну чистку — понад 500 тис. біженців з Абхазії не можуть повернутись у свої оселі. Безумовно, за такої ситуації та з огляду на інші сучасні виклики, які є проблемою для всієї світової спільноти, — міжнародний тероризм, світову фінансову кризу й ряд інших, ми просто змушені стати членами НАТО. Адже  ця міжнародна спільнота на сьогодні є не тільки військовим блоком, а й певним політичним клубом, який бере на себе зобов’язання із забезпечення миру в світі.

Безумовно, Грузія нині є лідером у боротьбі з корупцією не лише на пострадянському просторі, а й у Східній Європі. Ми змогли кардинально переламати організовану злочинність, і це не прийшло само собою. А будувати демократію в країні у той час, коли 20% твоєї території окуповано, погодьтесь, доволі важко. Останній виступ нашого президента в Європарламенті ще раз підтвердив, що Грузія не буде застосовувати силу на її окупованих територіях. Ми залишаємо за собою право на захист тільки в тому разі, коли російські окупаційні війська спробують і далі наступати на нашу територію. В односторонньому порядку наша держава заявила про ініціативу мирного врегулювання цієї ситуації і закликала Росію до розумного повноцінного діалогу з Грузією, оскільки вважаємо, що будувати в ХХI столітті нову «берлінську стіну» на території суверенної держави є абсурдом...

- На запитання, наскільки готові збройні сили Грузії (до речі, підпорядковані парламенту) до вступу в НАТО, пан Цоцонава відповів:

— Повністю готові. Найбільша проблема, яка стоїть перед Грузією, — проблема окупації її території Російською Федерацією...

- Ми поцікавилися також його думкою щодо місця України, чи радше його відсутності, в новій концепції НАТО. У відповідь почули:

— Ви знаєте, що після обрання нового Президента Україна поставила нові пріоритети у своїй зовнішній політиці та перед своєю системою безпеки. Україна заявила, що найближчим часом не збирається вступати до НАТО. Грузія, як і всі країни, повинна поставитись з глибокою повагою до такого вибору. Власне тому, що це вибір суверенної держави. Перед Україною не стоять такі проблеми, як у Грузії. Важливо інше, що відносини між Україною і НАТО не змінюються, як і між нашими країнами. Ця традиція повинна мати продовження у майбутньому. Я на це дуже сподіваюся.

НАТО—Латвія: позитиви від євроінтеграції

 Якої думки військовий аташе з питань безпеки Республіки Латвії в Україні, Молдові, Білорусі та Румунії Зірмундс Балодіс про напрацювання його держави у сфері відносин з НАТО? І що в цьому контексті він побажав би Україні в сенсі просування до НАТО?

— Я дякую організаторам конференції за таке плідне перебування в івано-Франківську, — сказав З. Балодіс. — Перебуваючи тут, я отримав великий масив інформації. Мене вразив високий рівень експертів та відкритих конструктивних дискусій, які рідко можна зустріти. Все ж таки я хотів би звернути вашу увагу на інше. В НАТО є такий принцип: коли ти не говориш — тебе не почують. Тобто коли відбуваються будь-які реформи чи зміни, сподіватися, що отримаємо позитивний результат без відповідного обговорення в суспільстві, нереально. Найімовірніше, такий шлях не приведе до бажаних результатів, а скоріше до певного протистояння. І в цьому плані я хотів би побажати урядові України таке. Коли поставлено певну мету, потрібно обрати курс її відкритого й широкого обговорення в суспільстві. Тільки самі громадяни можуть дати оцінку тим явищам, які їх безпосередньо стосуються. Щодо досягнень Латвії, то моя держава з 2004 року є членом Північноатлантичного альянсу та Євросоюзу. З одного боку, Латвія пережила економічний підйом 2003—2007 рр., а з другого — це викликало наступний певний перегрів економіки. А загалом розвиток тих структур, за які я відповідаю, та їх входження до НАТО має позитивний характер. Адже було проведено глибоке реформування збройних сил республіки: ми навели порядок в адмініструванні, скоротили структури управління, переорієнтували основну увагу на боєздатне професійне формування армії, навели лад на кар’єрній драбині. Адже в нас було 17 генеральських посад, тепер — вісім.

НАТО — Україна: з галицького погляду

Голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич місце України в сучасній геополітичній концепції окреслив такими словами:

— Моя точка зору: такого роду конференції змушують шукати відповіді на вже відполірованому столі проблематики. Нас не цікавить єлейне ставлення до самої інституції НАТО, нас цікавить реальний захист, нас цікавить відповідь як від української сторони, так і з боку НАТО. Чому Україна, підписавши Будапештський меморандум, отримала гарантії безпеки на папері, але не отримала самої безпеки? Чому один із гарантів — Росія постійно шле нам імпульси про небезпеку? Чому один із наших партнерів — Грузія, потрапивши в колізії російсько-грузинської війни, не отримала декларованих гарантій безпеки? Відповідь повинна бути одна: ми повинні стати не об’єктом політики, а її суб’єктом. І від нас самих залежить, чи ми будемо прохачами, чи будемо ініціаторами. Очевидно, якщо ми змобілізуємо наш внутрішній національний організм, якщо ми достатньою мірою, належним чином озброїмо свою армію, яка стане професійною і боєздатною, тоді зможемо бути впливовим чинником міжнародної військової безпеки, тоді зможемо на рівних говорити з альянсом.

Депутат обласної ради Юрій Романюк, голова ВГО «Україна в НАТО»:

— У нас заморожені відносини з НАТО. Коли не зміниться Президент, ми змушені будемо визнати, що провалено десятиріччя роботи в цьому напрямі, яке відтягне нас ще на одне десятиріччя, — це щодо перспектив. Щодо рівня співробітництва, картина така. НАТО зацікавлене, щоб зберегти відносини на тому рівні, на якому вони є. Українська сторона в особі адміністрації Януковича, при тискові з боку Росії, безумовно, наполягатиме, щоб відносини України з НАТО були заморожені  і в якісному плані жодним чином не поліпшились. Росію повністю задовольняє сьогоднішній стан. І, на жаль, така ситуація свідчить про те, що у нас немає ніяких відносин.
 
Директор Наукового інформаційно-аналітичного центру НАТО Прикарпатського університету Олег Білоус, який виступив модератором міжнародної конференції, так виклав своє бачення проблематики відносин НАТО—Україна:

— Неповні два роки тому відповідно до наказу Міністерства освіти в кожному обласному центрі почали створювати центри євроатлантичної інтеграції. На Івано-Франківщині він має назву Наукового інформаційно-аналітичного центру НАТО Прикарпатського національного університету і почав працювати з травня 2008 року. Основні завдання — інформування широкого рівня громадськості про завдання, які стоять перед Україною на шляху співпраці з НАТО. Сьогодні ситуація з євроатлантичною інтеграцією змінилася відповідно до закону про засади зовнішньої і внутрішньої політики України — слово «інтеграція» замінено на слово «співпраця». На жаль, наш десятирічний непростий шлях інтеграції трансформується у звичайну співпрацю. А саме: залишається на рівні партнерських відносин, без активного просування. Звісно, наш центр намагається дати науковий аналіз ситуації, що склалася. Під цим оглядом виходить на перший план своєрідний трикутник: Україна—Росія—НАТО. Адже ми бачимо, що після Лісабонського саміту Росія значно далі, ніж ми, просунулась у співпраці з НАТО, а ми залишилися на тому ж місці. Це сумно зазначати. Моя думка з цього приводу така: Росія поставила перед Україною своєрідний заслін, мовляв, вам не потрібно рухатися в НАТО, а ми самі будемо працювати в цьому напрямі. Для України це не зовсім добре. Навіть те, що в Лісабоні брав участь президент Росії, а від України — тільки міністр закордонних справ, тобто рівень представництва вже показав, наскільки важливі нам ці відносини.

- Як на вашу думку, з чим пов’язана зміна зовнішньополітичного курсу нашої країни?

— Хочу сподіватися, що це наразі своєрідне продовження руху виборчої кампанії, щоб таким чином дотриматися певних декларацій, які було заявлено в минулому. Бо цілком очевидно, що вступ України до НАТО не є самоціллю, а гарантованим захистом. Так само, як Євросоюз ставить собі за мету захист і поліпшення життя людини. Коли ми говоримо про так звані стандарти НАТО чи Євросоюзу, потрібно розуміти, що йдеться не про захмарні речі, а про європейську демократію, гідний рівень життя і забезпечення прав та свобод людини, її соціальний захист і стабільність. Це, до речі, стосується і поліпшення функціонування державного механізму, який у цивілізованій країні працює на людей, а не служить власним інтересам чиновників. Невже Польща, Литва, Латвія, Естонія, Чехія, Словаччина не показали нам яскраві приклади євроінтеграції?

Отож НАТО хоче бачити у своєму альянсі прогнозованих стабільних партнерів. Між іншим, зовнішньополітична орієнтація України на Росію не витримує жодної критики ще й тому, що остання значно тісніше за нас співпрацює з НАТО.


16 Грудня 2010, 14:52
Теги:

Версія для друку
Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Погода, Новости, загрузка...
Додати новий коментар



Останні новини з категорії Політика:
Головою Космацької ОТГ обрали діючого голову сільської ради
19 Грудня 2016, 18:31
У Тлумачі 12 партій змагатимуться за 26 депутатських мандатів
16 Грудня 2016, 18:54
Три територіальні громади Коломийщини через тиждень обиратимуть місцеву владу
08 Грудня 2016, 18:06
Троє прикарпатців увійшли до складу політради партії "Укроп"
28 Листопада 2016, 8:37
На Прикарпатті стартувала підготовка до перших виборів в об’єднаних громадах
08 Листопада 2016, 20:04
18 грудня у семи ОТГ Івано-Франківщини відбудуться вибори
11 Жовтня 2016, 9:43
На Прикарпатті 8 об’єднаних громад чекають на вибори
04 Жовтня 2016, 20:39
Михайло Королик очолив Івано-Франківську обласну організацію ВО "Свобода"
20 Вересня 2016, 21:28
ЦВК прийняла 100% протоколів з ОВК. Переміг Віктор Шевченко
18 Липня 2016, 20:16
Чесно: Вибори на Прикарпатті – змагання політичних обіцянок
14 Липня 2016, 18:27
Левко Лук’яненко у Франківську: “Сьогодні потрібно зробити парламент більш гідним”
12 Липня 2016, 16:17
У виборах по 85 округу члени ДВК від “технічних” кандидатів де-факто працюватимуть на одного кандидата
06 Липня 2016, 20:05
У Калуші на базарі Тягнибок агітував за кандидата від “Свободи”
04 Липня 2016, 10:07
Вибори на Прикарпатті: коли і кого з кандидатів ми почуємо і побачимо?
01 Липня 2016, 13:17
У виборчому окрузі №85 виборців спокушають безкоштовними святами, подарунками та екскурсіями
30 Червня 2016, 11:50
Велика кількість кандидатів – політична технологія для дезорієнтації виборців, – М.Лисюк голова КВУ в області
24 Червня 2016, 14:29
Стали відомі імена ще трьох кандидатів у парламент по округу №85
16 Червня 2016, 8:07
На калуському окрузі зареєстровано вже дев’ять кандидатів
13 Червня 2016, 17:20
ОПОРА: ЦВК зареєструвала ще 3 кандидатів по округу №85 та здійснило заміну у складі комісії
08 Червня 2016, 12:23
На Прикарпатті селяни не пішли голосувати, тому що не впевнені, що їм виділять кошти на дитячий садок
28 Березня 2016, 20:53
Нині в «Правому секторі» відбуваються неконтрольовані процеси, – Ярош
26 Лютого 2016, 18:58
Сич стверджує, що сесію обласної ради не скликають через БПП
26 Листопада 2015, 21:23
Ігор Насалик привітав Руслана Марцінківа з перемогою
16 Листопада 2015, 17:43
ЦВК оприлюднила інформацію про явку в другому турі місцевих виборів
16 Листопада 2015, 15:21
Івано-Франківська ТВК оголосила результати виборів в Івано-Франківську
16 Листопада 2015, 12:02