Як ми вже повідомляли, наприкінці минулого тижня голова обласної ради Олександр Сич дав прес-конференцію, на якій зосередив увагу на двох питаннях: на тому, що нинішня влада називає адмінреформою, та на бюджетному процесі. Він недавно брав участь у засіданні Ради регіонів при Президентові України, до якої за згодою входять також і голови обласних рад. Бути учасником цієї ради — принципова позиція трьох голів галицьких рад. Як висловився Олександр Максимович, «для того, щоб мати безпосередній і прямий стосунок до інформації і, якщо буде можливість, впливати на перебіг подій».

—  Очевидно, знаєте, що на нинішній день із 25 голів обласних рад 22 — це представники Партії регіонів або її союзників. Якщо точніше, то один із них — від Народної партії Литвина у Волинській області й один — від «Єдиного центру» в Закарпатській області. Всі решта — це висуванці Партії регіонів за винятком Івано-Франківської, Львівської і Тернопільської областей, де головами є представники ВО «Свобода». Тому цілком закономірно, що, беручи участь у якихось загальноукраїнських заходах, як-от засідання Ради регіонів або Асоціації місцевих і регіональних влад, ми свою позицію погоджуємо. Так само було і цього разу, оскільки весь сценарій проведення ради регіонів був «відполірований», там не було несподіванок, наперед було передбачено, хто, окрім офіційних осіб виступатиме. Нікого не питали, хто ще має щось сказати. Тож ми свою точку зору висловили опісля на спільному брифінгу. і ось у чому вона полягає, якщо коротко.

З великою натяжкою те, що нині відбувається в Україні, можна назвати реформою. У кращому разі це скорочення, але не реформа. Якщо до цього питання підходити з точки зору філософії управління, то те, що робиться в Україні, робиться навпаки. Спочатку невідомо для чого підганяється державно-управлінський апарат, а завдання, очевидно, вже будуть ставитись після того...
О. Сич вважає, що коли йде скорочення, то воно, як правило, має на меті скорочення видатків. Наразі перший етап цієї так званої реформи — це укрупнення, скорочення міністерств, інших центральних органів влади. Однак попри багато скорочень у Кабміні видатки на утримання уряду залишаються на тому самому рівні, що й цього року. Якщо проаналізувати видатки Адміністрації Президента, то вони значно збільшуються. А видатки Верховної Ради значно зменшуються.

«Отже, мені як політологу зразу ж впадає в очі, що йде посилення виконавчої гілки влади. А я це повторював і повторюю: це класична ознака авторитаризму», — наголосив голова облради О. Сич. Він також зупинився на інших недоречностях нинішньої адмінреформи. Наприклад,  якщо у бюджеті закладено видатки на ті міністерства, які скорочуються, то на місцевому рівні нині йде процес атестації державно-управлінських кадрів. Навіщо атестувати чиновника в управлінні, яке завтра зникне?

Тож, як вважає Олександр Сич, найімовірніше ряд якихось новацій, які намагалися запровадити Президент і Кабмін, не вдалися, тому для суспільства треба показати щось у галузі реформування. І це те, що найкраще впадає у вічі суспільству — велике скорочення, яке, напевно, мало б дати якусь велику економію. Хоча насправді великої економії це не дає.

Голова облради досить скептично висловився про ідею виконавчої влади щодо скорочення апаратів органів місцевого самоврядування, мовляв, самоврядна гілка влади мала б самостійно визначати, що потрібно їй для функціонування. Він наголосив, що наразі погоджена позиція не тільки трьох голів галицьких обласних рад, а й Асоціації місцевих та регіональних влад полягає в тому, що логічним завершенням системи самоврядування мало б бути створення виконавчих комітетів. «І тоді було б цілком логічно: органи самоврядування приймають рішення, а виконавчі комітети ці рішення втілюють у життя. А інакше в нинішній системі недостатньо чітко і добре виписано повноваження самоврядної і виконавчої гілок влади», — наголосив О. Сич.

Що стосується апарату Івано-Франківської обласної ради, то нині до його складу входить окрема юридична особа — управління комунальним майном, де працює сім чоловік, і якщо не рахувати виборних осіб — голову, першого заступника і заступника, насправді апарат обласної ради налічує 35 осіб. В інших областях апарати мають від 31 і до 111 працівників. Очевидно, що деякі обласні ради змушені будуть свій апарат скорочувати, але, напевне, це не стосуватиметься апарату Івано-Франківської облради. Олександр Сич також висловив  намір «системно реорганізовувати апарат» щоб він не тільки обслуговував діяльність депутатського корпусу, а й мав такі сучасні підрозділи, як, скажімо, промоції регіону, аналітики.

Голова облради також повідомив, що після Дня місцевого самоврядування він зібрав для наради голів районних рад і міст, і вони підтримали його у баченні подальшого розвитку місцевого самоврядування. Насамперед воно повинно мати своє продовження у виконавчій структурі  і також фінансово-бюджетну основу для виконання тих завдань, які на нього покладено. інакше говорити про повноцінне самоврядування неможливо.

Стосовно бюджетного процесу  О. Сич повідомив, що в області це робитиметься системно і прозоро. Наразі постійні депутатські комісії облради працюють із т. зв. контрольними цифрами. Якщо закон про Держбюджет буде прийнято й опубліковано, область розпочне свій бюджетний процес. Орієнтовно 27—28 грудня відбудуться повторні засідання депутатських комісій, окрім бюджетної, і якщо головні показники, які подано в проекті обласного бюджету, не будуть радикально відрізнятись від прогнозних показників для області в Держбюджеті, то 29 грудня відбудеться засідання бюджетної комісії, яка підсумує рекомендації депутатських комісій. А після цього — засідання президії обласної ради, на якій буде розставлено остаточні акценти в обласному бюджеті перед тим, як винести це питання на сесію. 30 грудня пройде день депутата для того, щоб, отримавши проекти документів, депутати могли з ним ознайомитись, і орієнтовно 4—5 січня відбудеться сесія обласної ради, яка має затвердити бюджет області на 2011 рік.