Здається, українці завжди будуть готувати 12 страв, ставитимуть «дідуха» і з нетерпінням чекатимуть перших колядників до своєї оселі — на щастя і добро. Хоча в міській суєті важко відчути дух величного свята, все ж коляда — найулюбленіша для українців. Ми побували на Коломийщині, аби довідатися, які страви на святу вечерю готують найкращі газдині краю. Наша співрозмовниця — пані Галина, господиня колиби «У вуйка Василя», поділилася секретами й рецептами, котрим уже багато років. Звісно, добра господиня має в запасі більше, аніж 12 пісних страв, однак традиційно так повелося, що на святу вечерю їх має бути саме стільки. Найкраще — не відходити від рецептур своїх бабусь і мам. Власне це і творить традиції.

«Дідух» охороняє родину

Християни празникують свято навечір’я Різдва Христового всією родиною, у злагоді, любові та з молитвою. Сідають до столу з появою першої зірки. За давньою традицією, у святвечір за столом із 12 страв має зібратися вся родина. Не годиться спізнюватись до святкової вечері, бо цілий рік людина буде блукати в дорозі. Під час трапези не можна виходити з-за столу і голосно розмовляти. Як велить стародавній звичай, стіл посипають сіном на згадку про вертеп і ясла, де народився маленький ісус, а зверху вкривають білосніжною скатертиною. Українці по чотирьох кутах столу кладуть головки часнику — аби всі в родині були здорові. Також господар дому вносить «дідуха».


Посередині столу клали кутю. До речі, вперше про цю кашу з зерна згадується у XII столітті в літописі «Повість минулих літ». Сьогодні страва, що спершу була поминальною, є головною на святвечірньому столі. Рецептів її безліч. Пані Галина розповіла нам, що спершу треба зварити пшеницю, готують її протягом двох з половиною годин. Пшениця має бути спеціальним способом обмолочена — дуже сухе зерно в мішку добре колотять, б’ють, щоб зняти з нього лушпайки. У правильно звареної пшениці не залишається багато рідини, а виділяється клейковина молочного кольору. Далі необхідно добре запарити високоякісний — спілий — мак і втерти його у неполиваній макітрі дерев’яним макогоном, поки мак не пустить сік. До пшениці й маку додають горіхи, мед, родзинки і розводять усе кип’яченою водою. Мед найкраще брати такий, що має нейтральний смак. Дуже важливо, аби кутя була смачною, бо пшеницю вважають символом вічного життя, а мед — вічного щастя на Небі. і ще одна не зайва заувага: готувати страви до столу на святвечір треба в доброму настрої й душевному спокої.
Другою стравою в пораднику пані Галини є оселедець з цибулькою. Тут варто лише додати, що сьогодні популярний не простий звичний оселедець з олійкою та цибулькою, а «начинений» — чи то оливками, чи ще чимось. Зрештою, кожна господиня має свої секрети. У наш час головним, як не банально, залишається якість риби: свіжа завжди буде смачною.


Третьою стравою ми назвемо рибу, тушену в печі, чи то пак у духовці, таким способом, щоб навіть кісточки розм’якли. Наша співрозмовниця розповідає: «У казані викладають рибу, цибулю і моркву шарами, як приправу використовують тільки сушені подрібнені білі гриби, сіль та перець». Посудину, в котрій готуватиметься риба, пані Галина обліплює тістом і на малому вогні усе має «томитися» 3-4 години.


Четверта страва у пісному меню — борщ із квашеного буряка або як варіант — грибна юшка. У приготуванні цих страв головне не поспішати, щоб борщ чи юшка не кипіли, а тільки булькали, не розгублюючи смаку.


П’ятим елементом на святий вечір є традиційна для Коломийщини «підпалка». Спочатку відварюють білі сушені гриби. Далі підсмажують три ложки муки в олії, а не на сухій сковороді, бо без олії пектиме згага, зауважує пані Галина. Коли мука стане золотистою, її охолоджують і в охолодженій грибній юшці розводять до однорідної консистенції. Далі все змішують із рештою юшки. Гриби треба також подрібнити і посмажити з цибулькою на олії. На пюре — «підпалку» — викладають гриби. Консистенцію цієї страви можна варіювати. Найсмачніше, коли «підпалка» виходить не надто густа.


«Нелупка» — шоста страва. Зварену в мундирах картоплю подають із саламахою — товчений часник, домашня олія і крапля кип’яченої води.
Далі — капуста тушена. Відварюють зазвичай квашену капусту і поливають її смаженою цибулею.


Восьма страва — це пісні пампушки. Їх, каже пані Галина, готують як солодкими з маком, так і прісними. «Але добра господиня пече кілька варіантів».
Підходимо до страви під номером дев’ять — вареники. Вони, як і пампушки, можуть бути із всілякою начинкою — від капусти, картоплі і до маку.
Десятим є узвар. Цей напій готують із сушениць — яблук, слив, груш, вишень, а для особливого смаку господині додавали калинку.


Якщо рахуватимемо різні начинки вареників, то вже набереться 12 страв, а якщо ні, то наша співрозмовниця радить додати мариновані гриби, посипані свіжою цибулею, та колочену фасолю. Останню готують із найкращих сортів фасолі, бажано білої. Готову відварену фасолю треба перемолоти і додати підсмажену цибульку та витиснути часнику. Все розмішати і додати улюблених приправ.

Символізм числа 12

Продукти, з яких готувалася кутя — основна страва святвечірнього столу, мають символічне значення. Зерно є символом воскреслого життя, мед — здоров’я і добробуту, а мак уособлював статок у родині. Вважають, що чим багатша, тобто смачніша й ситніша кутя, тим кращим буде врожай і більшим статок у родині. Відповідно до цих міркувань в Україні у переддень Різдва — на святий вечір — кутю називали багатою і робили її дуже смачною. Наступного дня до святкового різдвяного столу подавали вже різноманітні непісні страви, вибір яких звичаї не обмежують.


Схожі з українськими традиціями святкування Різдвяних свят мають й інші народи. Коли українці на святвечір готують 12 страв, символ 12 апостолів ісуса Христа, то чехи подають 12 видів тістечок, на знак 12 місяців, а у Венесуелі діляться виноградом і з’їдають по 12 виноградинок, задумуючи на кожен місяць свої бажання.


Французи на Різдво п’ють шампанське та їдять білу ковбасу, копченого індика й устриць. Угорці віддають перевагу супові з рибою та печеному індикові, а під скатертину кладуть не сіно й часник, як українці, а ніж та гребінь. Поляки й чехи полюбляють подавати до святкового столу різноманітні рибні страви, особливо з коропа.


Грунтовно готуються до Різдва в Німеччині, де вже в період Різдвяного посту плетуть ялинковий вінок і щотижня запалюють на ньому свічку. Перша з них має згоріти на чверть, а через чотири тижні спалюють усі свічки. На святвечір вінок ставлять на стіл або вішають на стелю.


До речі, 24 грудня німці ставлять ялинки в оселях і дарують дітям подарунки. Ввечері всі збираються за святковою вечерею, під час якої подають овочевий суп, картоплю під соусом, салат і печені яблука з горіхами. Наступного дня (25 грудня), як і в Україні, німці відвідують старших родичів — дідусів та бабусь. Цього дня до святкового столу подають засмажену індичку або гуску, капусту та кнедлі під соусом. Як і українці, німці теж святкують три дні поспіль, тому 26-го числа вони просто відпочивають удома.

Це цікаво

 Християни західного обряду (римо-католики, більшість протестантів) відзначають Різдво за григоріанським календарем, а частина вірних східного обряду (православних та греко-католиків) — за старим юліанським календарем, який нині «відстає» на 13 днів.


 При цьому більшість православних Церков — 10 із 14 так званих канонічних, починаючи зі Вселенського Константинопольського патріархату, вже перейшла на модернізований новоюліанський календар, у якому святкування календарних свят, що відзначаються за певною датою, збігається з загальноприйнятим григоріанським, але Великдень і пов’язані з ним свята залишаються, як за «старим стилем».


 На юліанському ж календарі наразі все ще залишаються в православному світі Російська (і її підрозділи), Сербська, Грузинська та Єрусалимська Православні Церкви, а також українські православні, а серед інших Церков східних обрядів, — наприклад, українські греко-католики чи, скажімо, Вірменська Апостольська Церква.


 Багато хто вважає, що доречно було б об’єднати ці дві дати і відзначати Різдво в один день, адже логічно після завершення посту відсвяткувати Різдво, а вже за ним і Новий рік.


P. S. Відчути радість Різдва завжди допомагають колядки і багаті віншування, які в кожному карпатському селі свої.

Віншуємо вас зі щастям, здоров’ям,
З цим святим вечором!
Щоб ви в щасті й здоров’ї
Ці свята провели
та других дочекали —
Від ста літ до ста літ,
Поки нам Пан Біг назначив вік!
06 Січня 2011, 13:00
Теги:

Версія для друку
Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Погода, Новости, загрузка...
Додати новий коментар



Останні новини з категорії Життя:
Мобільний додаток IFCITY - твоя афіша Івано-Франківська
21 Січня 2018, 18:12
У Коломиї в матері забрали 3-річну доньку
30 Грудня 2016, 17:20
Власники 3-х закладів харчування Коломиї не дозволили провести перевірку якості продуктів
30 Грудня 2016, 16:57
УГКЦ планує збудувати на Прикарпатті клініку Святого Луки
30 Грудня 2016, 16:31
Ігор Пасічняк у Рожнятівському районі ознайомився із роботою освітянських закладів
30 Грудня 2016, 16:03
Новорічна красуня у горщику
30 Грудня 2016, 15:42
В Івано-Франківську виміряли Індекс публічності місцевих рад
30 Грудня 2016, 14:31
Святкові заходи з нагоди 108-ї річниці від Дня народження Степана Бандери
30 Грудня 2016, 14:05
За результатами моніторингу прийняття місцевих бюджетів Івано-Франківськ на сьомому місці
30 Грудня 2016, 13:40
В облдержадміністрації відбулася презентація Всеукраїнського журналу «Антикорупційний вісник «Ваша Надія»
30 Грудня 2016, 11:48
11 літрів спирту в каналізацію: Інспектори знешкоджували спирт на ринку Калуша
30 Грудня 2016, 10:57
Маленька косівчанка потребує допомоги
30 Грудня 2016, 10:33
У селі на Долинщині відкрили водопровід
29 Грудня 2016, 22:12
ЦНАП Івано-Франківська оприлюднив графік роботи на свята
29 Грудня 2016, 21:21
В Івано-Франківську відремонтували приміщення дитячої художньої школи
29 Грудня 2016, 20:56
Побачила світ книга поезій Олександра Букатюка “МАДОННА МИРУ (рЕволюція духу)”
29 Грудня 2016, 20:34
Юним глядачам показали прем’єру вистави “Красуня і чудовисько”
29 Грудня 2016, 20:05
В Івано-Франківську запрацював новий пологовий зал
29 Грудня 2016, 19:45
У середмісті створили музей-кімнату на честь патрона Івана Франка
29 Грудня 2016, 18:29
Правоохоронці застерігають водіїв: не сідайте за кермо у нетверезому стані!
29 Грудня 2016, 17:42
Увага! Попередження про лавинну небезпеку
29 Грудня 2016, 15:40
В Івано-Франківську відкрили спортивний майданчик
29 Грудня 2016, 14:55
Прикарпатські художники перенесли красу рідних пейзажів на полотна
29 Грудня 2016, 14:30
На Прикарпатті паспортизували 43 водойми
29 Грудня 2016, 13:13
1 січня в Івано-Франківську святкуватимуть 108-у річницю з дня народження Степана Бандери
29 Грудня 2016, 11:47