Калуш чекає на архітектурну перлину

http://www.vikna.if.ua/images/news/385bd656ebae9197ddde830162da8c25.jpgІсторія кожного міста складається з історій його мешканців. І дуже добре, коли серед мешканців був хоча б один магнат чи меценат, який залишив на пам’ять нащадкам хоча б одну будівлю, яка могла би претендувати на архітектурний шедевр. Але у Калуші, здається, не жив жоден магнат, тому історичну забудову міста можна назвати типовою. А ті старовинні будівлі, які збереглися до сьогодні, тримаються хіба що через якість тогочасного будівництва і не можуть претендувати на звання архітектурних перлин.

Архітектура кожного міста відображає його соціально-економічний розвиток. Проте, як би не славився Калуш своїми соляними промислами, передовим у соціально-економічному аспекті ніколи не був. Тому до кінця дев’ятнадцятого століття був переважно дерев’яним. Потім потроху почали з’являтися цегляні будинки. Однак на жаль жодного архітектурного шедевру місто не має. Хоча невеликі міста нашого рівня: Коломия, Рогатин, Галич, Жовква, Бережани, хоч і перебували на одному соціально-економічному щаблі із Калушем, проте, мають справді неповторні собори, народні доми і просто центральну забудову. 

Від Калуського старостівського замку залишилася хіба що спогади. У калуських лісах було чимало дичини, тож, король Ян Собєський неодноразово приїжджав сюди на полювання. Для нього і побудували королівський мисливський замок. За приїздів короля там відбувалися справжні бали. Наразі на місці замку, який розібрали наприкінці вісімнадцятого століття, розташований спортивний майданчик і майстерні ЗОШ №1. Найстарша будівля міста розташована на розі вулиць Бандери і Франка. Наразі вона — у катастрофічному стані. Збудована наприкінці вісімнадцятого століття, вона довго була приміщенням повітового надлісництва.

Упродовж тривалого часу одним із найвищих шпилів міста був шпиль костьолу Святого Валентина. Відносно багата калуська католицька громада звела цю будівлю 1842 року. Щоправда, із другої половини шістнадцятого століття на місці сучасного костелу був костел дере’вяний, якому, до речі, певні привілегії надав тодішній король Стефан Баторій. Зведений цегляний костел у первинному варіанті був дещо іншим, зі стрімкими шпилями, а свого теперішнього вигляду набув після реставрації на початку минулого століття.

— Греко-католицька церква ім. Архистратига Михаїла, що цього року святкуватиме своє 100-річчя, також — типовий проект у неовізантійському стилі архітектора Нагорного. Такі самі церкви є і в Яворові, і навіть на східних околицях Польщі, та у кількох екземплярах — у Миколаївському районі на Львівщині, — розповіла "Вікнам" старший науковий співробітник історико-краєзнавчого музею Калущини Уляна Паньо. — Будівлі, в основному, — прості, тому що навіть тоді ніхто не будував без архітекторів та будівничих, а це, відповідно, вимагало коштів. Так само, як і вимагало коштів подальше утримання будівлі.

Навіть багата, на думку багатьох краєзнавців, єврейська громада не у змозі була звести справжню архітектурну перлину. Так, це легко визначити за пам’ятниками на єврейському цвинтарі, де біль-менш пристойні гранітні чи мармурові пам’ятники з’явилися аж у ХІХ столітті. 

Власне, у нашому місті на кінець 1939 року 7 з 11 тис. жителів були євреями, Тому тут діяли сім синагог, найбільша із яких зараз “захована” за приміщенням кінотеатру "Відродження". Є свідчення, що, зводячи наприкінці 60-х років минулого століття кінотеатр, будівельники знайшли заховане єврейське золото. Однак, скарб не дістався нікому: його забрали правоохоронці. 

Ще одне цікаве, але вже не сакрального призначення приміщення — культурний центр єврейської громади Калуша, де у різні часи базувалися бібліотека, парткабінет, управління культури, а з 1998 року — історико-краєзнавчий музей Калуша й арт-галерея. Приміщення мало дещо інший і, звісно, більш привабливий вигляд. Однак, останнім часом позбулося чотирьох вікон і ледь не отримало другий поверх.

— За задумом архітекторів, приміщення виглядало досить привабливо. Це був такий собі пізній модерн "для бідних", збудований за таким самим принципом, як і приміщення управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Калуської міської ради (біля міського парку на вул. Бандери. — Авт.): ритмічні вікна, які повторювалися через рівні проміжки, були лаконічними і — геометрично правильної форми. Але, коли у приміщенні облаштовували арт-галерею, то чотири вікна — замурували. А ще пізніше була пропозиція зробити тут скляний дах із тим, щоб експозиційна зала освітлювалася природним світлом, — зазначила Уляна Паньо. — А кілька років тому працівники приміщення випадково дізналися, що до нього хочуть добудувати другий поверх: прочитали оголошення про конкурс на добудову у комунальній газеті. Згідно із віруванням євреїв, дах приміщення має бути відкритим до Бога. Тому буквально за кілька днів назбирали тисячі підписів представників єврейської громади області проти добудови приміщення.

До речі, будівля володіє дивною акустикою: у підвальному приміщенні чути все, що говорять нагорі, а, перебуваючи нагорі, не можна почути того, що відбувається внизу. У приміщенні збереглася вся автентична столярка, зокрема, цінний дубовий паркет.

Більш цікавим в архітектурному плані є Народний дім (тепер — приміщення районного Будинку культури. — Авт.). Аж до середини минулого століття, коли було зведене приміщення нині райдержадміністрації, будівля була ключовою частиною архітектурного ансамблю центральної частини міста. Зведений 1913 року, будинок був типовим взірцем популярного тоді на Галичині югенштілю, зокрема, містив етнічні елементи — майолікові вставки на фасаді. А характерна для стилю відмова від геометричних ліній призвела до того, що архітектори відмовилися від головного прямого кута, зробивши його округлим.

Загалом, із приміщенням пов’язана одна велика легенда: виступ Івана Франка. Цікаво, що коли письменник був у Калуші, сучасного приміщення РБК ще не було .

— На меморіальній дошці Іванові Франку на будівлі РБК вказано, що у цьому приміщенні 12 серпня 1884 року на засіданні літературного гуртка виступав Іван Франко. Однак, будівля зведена 1913 року, тому, у будь-якому випадку Іван Франко там не виступав, — вважає краєзнавець Микола Когут. — Імовірно, він виступав у приміщенні Народного дому, яке більш, ніж століття тому було розташоване у районі сучасної ЗОШ №3.

Житлові будинки, за законами європейської забудови минулого часу, виходили на площу тільки фасадом — так чи інакше, земля у центральній частині була дорогою. Вдалою в архітектурному плані є лінія дахів сучасної вул. Бандери. Тут навіть успішно поєднана сучасна забудова і будинки минулого століття. Так, чотириповерхова будівля навпроти погруддя Іванові Франку зведена братами Фельчинськими. Будинок побудували з тим, щоб здавати у найм квартири. Саме там у кожному під’їзді на підлозі можна побачити напис "1834 J. F." — рік побудови та ініціали Йозефа Фельчинського, одного із братів.

"Рости" у висоту Калуш почав на початку минулого століття. Першим із чотирипорвехових будинків у місті був будинок Сафера, який розташований на розі вул. Дзвонарської та майдану Шептицького, датований другою декадою минулого століття. Як і у більшості будинків того часу, на першому поверсі розташовувалися комерційні приміщення. А на верхніх поверхах проживав або ж власник будинку, або квартиранти. А п’ятиповерхівки почали з’являтися всередині минулого століття.

Загалом, історична забудова Калуша відбувалася у руслі загальних тенденцій усієї єдиної Європи. Однак, типовість, яка була прийнятна у минулому, не дуже тішить нащадків містян того часу. Тому, за умови активного будівництва, Калуш ще має шанс на перлини постмодерної архітектури, які би через століття створили образ розвинутого промислового міста.

17 Січня 2011, 12:45

Вікна
Версія для друку
Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Погода, Новости, загрузка...
Додати новий коментар



Останні новини з категорії Життя:
У Коломиї в матері забрали 3-річну доньку
30 Грудня 2016, 17:20
Власники 3-х закладів харчування Коломиї не дозволили провести перевірку якості продуктів
30 Грудня 2016, 16:57
УГКЦ планує збудувати на Прикарпатті клініку Святого Луки
30 Грудня 2016, 16:31
Ігор Пасічняк у Рожнятівському районі ознайомився із роботою освітянських закладів
30 Грудня 2016, 16:03
Новорічна красуня у горщику
30 Грудня 2016, 15:42
В Івано-Франківську виміряли Індекс публічності місцевих рад
30 Грудня 2016, 14:31
Святкові заходи з нагоди 108-ї річниці від Дня народження Степана Бандери
30 Грудня 2016, 14:05
За результатами моніторингу прийняття місцевих бюджетів Івано-Франківськ на сьомому місці
30 Грудня 2016, 13:40
В облдержадміністрації відбулася презентація Всеукраїнського журналу «Антикорупційний вісник «Ваша Надія»
30 Грудня 2016, 11:48
11 літрів спирту в каналізацію: Інспектори знешкоджували спирт на ринку Калуша
30 Грудня 2016, 10:57
Маленька косівчанка потребує допомоги
30 Грудня 2016, 10:33
У селі на Долинщині відкрили водопровід
29 Грудня 2016, 22:12
ЦНАП Івано-Франківська оприлюднив графік роботи на свята
29 Грудня 2016, 21:21
В Івано-Франківську відремонтували приміщення дитячої художньої школи
29 Грудня 2016, 20:56
Побачила світ книга поезій Олександра Букатюка “МАДОННА МИРУ (рЕволюція духу)”
29 Грудня 2016, 20:34
Юним глядачам показали прем’єру вистави “Красуня і чудовисько”
29 Грудня 2016, 20:05
В Івано-Франківську запрацював новий пологовий зал
29 Грудня 2016, 19:45
У середмісті створили музей-кімнату на честь патрона Івана Франка
29 Грудня 2016, 18:29
Правоохоронці застерігають водіїв: не сідайте за кермо у нетверезому стані!
29 Грудня 2016, 17:42
Увага! Попередження про лавинну небезпеку
29 Грудня 2016, 15:40
В Івано-Франківську відкрили спортивний майданчик
29 Грудня 2016, 14:55
Прикарпатські художники перенесли красу рідних пейзажів на полотна
29 Грудня 2016, 14:30
На Прикарпатті паспортизували 43 водойми
29 Грудня 2016, 13:13
1 січня в Івано-Франківську святкуватимуть 108-у річницю з дня народження Степана Бандери
29 Грудня 2016, 11:47
Прикарпатська поліція попереджає! У передноворічній святковій тисняві остерігайтеся злодіїв!
29 Грудня 2016, 10:57