Франківський одіозний лідер обласної «Пори» Руслан Коцаба вже звик дивувати громадськість міста та області своїми опитуваннями та їх результатами, коли, згідно таких вуличних шоу, у медіа видається інформація, що франківчани хочуть бачити керівників держави з зашморгом на шиї. Мало хто за такими пафосними результатами бачить статистику та вибірку таких вуличних голосувань, а це річ важлива. Не секрет, що можна до такого електронного табло запросити тільки тих, хто буде натискати потрібний варіант, або взагалі іноді статистика голосувань показує, що всього участь у такій акції брали заледве 50 осіб. Цілком ймовірно, що справжнім соціологам набридли ці походеньки Руслана Коцаби і він отримав своєрідну «відповідь Чемберлєну». Львівська соціологічна група «Рейтинг» провела опитування про те, чи шкодують українці за розпадом СРСР і результати виявилися «трішки» іншими ніж у вуличних опитуваннях Коцаби…

Згідно з  результатами дослідження, проведеного  Соціологічною групою «Рейтинг» (Україна) у грудні 2010 року, близько 46% українців жалкують про розпад Радянського Союзу. У свою чергу, згідно з результатами дослідження, проведеного Левада-Центром (Росія) у листопаді 2010 року, росіяни більше - 56% - шкодують про розпад СРСР. Не шкодують 36% українців і 30% росіян. Не змогли відповісти на питання 18% українців і 16% росіян.

У випадку, як України, так і Росії, у відповідях простежується чітка вікова тенденція: чим молодші респонденти, тим менше вони жалкують про розпад СРСР. Так, в Україні шкодують за Радянським Союзом 19% молоді і 69% пенсіонерів, в Росії - 17 і 83% відповідно.

У той же час в Україні простежуються і інші демографічні особливості та закономірності. Отже, в регіональному аспекті жалкують про розпад СРСР більше всього на Донбасі (65%), Півдні (58%) і Сході (55%), а найменше - на Заході України (18%).  
Ностальгію за СРСР відчувають більше жінки (49%), ніж чоловіки (42%); також більше жителі міст (48%), ніж сіл (40%); більше віруючі УПЦ МП (59%) і атеїсти (47%), ніж віруючі УПЦ КП (41%) і греко-католики (17%). А також більше жалкують респонденти, для яких рідною є російська мова (57%), ніж респонденти, для яких рідною є українська (37%) або обидві мови (49%); більше росіяни за національністю (69%), ніж українці (43%).

Крім того, чим вище рівень освіти респондентів, тим менше вони жалкують про розпад Радянського Союзу.

53% опитаних жителів  Росії і 41% жителів  України вважають, що розпаду Радянського  Союзу можна було  уникнути. У тому, що розпад держави був неминучий, упевнені 32% росіян і 34% українців.

Цікаво, що кількість  респондентів, які не змогли відповісти на запитання в Україні (25%), майже вдвічі більше, ніж у Росії (15%). Такий результат може свідчити про менший рівень обговорення питання і різні підходи до історії в країнах. Крім цього, близько половини українців у віці 18-29 років не змогли відповісти на запитання «Розпад Радянського Союзу був неминучий, чи його можна було уникнути?».

Примітно, що близько 70% респондентів, які шкодують про розпад СРСР, вважають, що його можна було уникнути. У свою чергу, більшість респондентів, які не жалкують за Радянським Союзом (62% з них), вважають, що його розпад був неминучим.

На запитання  «Яку форму відносин між республіками колишнього Союзу ви б особисто підтримали?» . Тоді як серед опитаних українців найбільш популярна модель: незалежне існування усіх республік. найбільше росіян відповіли, що це має бути об'єднання кількох республік у більш тісні союзи

Отже, об'єднання  кількох республік в більш  тісні союзи підтримали 26% росіян і лише 18% українців.

Відновлення СРСР у його колишньому вигляді підтримали по 15% українців і росіян.

Більш тісне  об'єднання усіх республік колишнього СРСР за типом Євросоюзу підтримали 19% росіян і 15% українців.

Збереження  СНД в його нинішньому вигляді  підтримали 17% росіян і лише 10% українців.

Незалежне існування усіх республік підтримали 27% українців і лише 13% росіян.

12% опитаних  росіян і 15% українців не визначилися з відповіддю на поставлене питання.

Найбільше підтримали відновлення СРСР жителі Донбасу (25%) та Сходу України (26%); об'єднання кількох республік в більш тісні союзи - жителі Півдня (35%); більш тісне об'єднання усіх республік колишнього СРСР за типом Євросоюзу - жителі Півночі (21%) ; незалежне існування усіх республік - жителі Заходу (59%), Центру (31%), а також Півночі України (30%).

Згідно з  дослідженням, проведеним в Україні, чим молодші респонденти і  чим вище рівень їх освіти, тим більше вони підтримують незалежне існування усіх республік колишнього СРСР.

Респонденти, які шкодують про розпад Радянського  Союзу, найбільше підтримують відновлення  СРСР у його колишньому вигляді (31%), об'єднання кількох республік  в більш тісні союзи (28%) і більш тісне об'єднання усіх республік колишнього СРСР за типом Євросоюзу (18%).

У свою чергу, більшість респондентів, які не жалкують за Радянським Союзом (53% з них), вважають, що найбільш правильним буде незалежне існування усіх республік колишнього СРСР.

Реліз підготовлений  на підставі результатів досліджень, проведених Соціологічною групою «Рейтинг»(Україна) у грудні 2010 р. (опитано 2000 респондентів, похибка не перевищує 3%) і Левада-Центром (Росія) у листопаді 2010 р. (опитано 1593 респондентів, похибка не перевищує 3,4%).

Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші

Вибіркова сукупність: 2000 респондентів

Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником

Помилка репрезентативності дослідження: для значень близьких до 50% похибка становить не більше 3%, для значень близьких до 30% - не більше 2,6%, для значень близьких до 10% - не більше 1,8%

Терміни проведення дослідження: 11 – 18 грудня 2010 р.

Розподіл  областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька

Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська

Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська

Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь

Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська

Донбас: Донецька, Луганська

Для порівняння використовувалися  дані дослідження Аналітичного Центру Юрія Левади (Левада-Центр), проведеного 19-22 листопада 2010 р. Опитано 1593 росіян у віці 18 років і старше в 127 населених пунктах 44 регіонах країни. Статистична похибка не перевищує 3,4%.