Лікарнею і притулком для представників місцевої фауни, які потрапили в біду, став центр реабілітації диких тварин у Галичі. Розташований він на території дендропарку НПП та в прилеглому до нього лісовому масиві. Сюди жителі навколишніх сіл приносять потерпілих із різних причин тварин і птахів, котрі потребують лікування, а то й порятунку їхнього життя.

Скажімо, ось цього молодого лебедя-шипуна привезли аж із Кінашева — через ушкоджене крило він не зміг разом зі своїми пернатими друзями відлетіти у вирій і залишився зимувати на ставах. Та навряд чи перезимував би, якби не стурбувала добрих людей його доля. Аналогічна ситуація з білим лелекою, котрого поселили в іншому вольєрі. А лисицю Алісу працівники наукового відділу Галицького національного природного парку, з ініціативи яких було створено той центр, називають його старожилом — мешкає тут уже четвертий рік.

Нині в центрі утримують також сірого вовчка, ліскульку (соню) — звірків-гризунів, сіру куріпку, боривітра — найменшого за розмірами сокола нашого краю. Працівники наукового відділу національного природного парку доглядають за своїми «підопічними», ведуть журнал спостережень за поведінкою тварин і птахів у неволі, роблять їм щеплення, лікують.

— Більшість теперішніх наших «квартирантів» були поранені, скалічені так, що годі й говорити про можливість їх повернення в природну стихію. Щодо трьох особин, яких ми лікуємо, є надія, що після реабілітації зможемо випустити їх на волю, — каже начальник відділу Володимир Бучко. — Хоча  загалом, якщо підсумувати діяльність центру за три з половиною роки від часу його створення, співвідношення більш оптимістичне: всього тут перебувало 62 тварин і птахів, з них 48 пройшли курс реабілітації і повернулися в дику природу.

Минулий рік став етапним щодо зміцнення матеріальної бази центру. Члени громадської екологічної організації «Еко-Галич», розробивши власний проект, за фінансової підтримки міжнародного фонду «Відродження» та Асоціації економічного розвитку Івано-Франківщини спорудили вольєри загальною площею 216 квадратних метрів. Навесні їх заселять денними хижими птахами (як-от орли, соколи, яструби) та нічними (сови). А наступним етапом розвитку центру буде спорудження просторого вольєру для водоплавних і навколоводних птахів, великих хижих ссавців та ратичних звірів, ремонт зимового приміщення.
Як невід’ємний елемент національних парків Європи і світу означив В. Бучко такі центри реабілітації диких тварин, основна функція яких — штучне розведення й повернення в дику природу рідкісних аборигенних видів, реабілітація хворих і довічне утримання скалічених тварин. В Україні ж наразі ще лиш пробують створити їх у біосферному заповіднику «Асканія Нова» та природному — «Розточчя». Тим часом діяльність таких центрів крім усього іншого допомогла б формувати у підростаючого покоління українців екологічну свідомість і гуманне ставлення до всього живого.

— А чи всіх тварин і птахів, що приносять люди, поселяєте у вашому центрі? — спитав я.

Керівник наукового відділу парку роз’яснив:

— До цього притулку для звірів приймаємо лише хворих або скалічених за різних обставин, а також молодих тварин, котрі нездатні самі добувати собі їжу, тож на волі вони були би приречені на неминучу загибель. Створюємо їм умови, максимально наближені до життя цих тварин у дикій природі. Лише тих, хто зможе самостійно існувати і вижити в ній, після лікування та реабілітації в центрі випускаємо на волю. Зауважу, що й на належне утримання та лікування тварин, яких ми поселяємо тут, сказати б, на цілком законних підставах, не завжди вистачає коштів. Тому адміністрація НПП змушена була звернутися  до підприємців району з проханням матеріально підтримати центр реабілітації диких тварин. і ми щиро вдячні директорові ВАТ «Більшівці-риба» Володимирові Янушу, котрий робить це впродовж уже не одного року, за розуміння проблем «братів наших менших».

Мій співрозмовник висловив побажання, щоб такі приклади були непоодинокими:

— Запрошуємо відвідати наш центр і інших підприємців, меценатів, людей щедрої вдачі, усіх, кому не байдужа проблема збереження типових та унікальних лісових і лісостепових природних комплексів Передкарпаття. Адже сьогодні кожен повинен розуміти значимість довкілля для людини і сприяти його поліпшенню не тільки словом, а й ділом. Сподіваємося, що з часом  центр реабілітації диких тварин НПП стане повноцінним притулком для них і водночас справжнім музеєм природи галицької землі, місцем відпочинку жителів та гостей нашого краю.