Разом з міністром надзвичайних ситуацій України Віктором Балогою на Прикарпаття приїхали також представники Мінекології та Держкомводгоспу. За словами міністра, такі зустрічі відбуватимуться в усіх областях, але почали саме з нашої.

Це і не дивно. Останнім часом на Прикарпатті щороку стається якийсь катаклізм.  На щастя, здебільшого природного характеру, але потерпілим від цього не легше. Торік, наприклад, як зазначили на спільній нараді, яку Віктор Балога, голови ОДА — Михайло Вишиванюк і обласної ради — Олександр Сич в присутності журналістів провели з керівниками місцевих органів влади та працівниками підрозділів надзвичайних ситуацій, на Прикарпатті виникло вісім таких ситуацій. Загалом потерпіло понад дві тисячі жителів області, сума збитків перевищує мільярд гривень.

Практично про всі ті випадки наша газета вже писала, тож не будемо повторюватися. Лише нагадаємо, що після повені на початку липня до нас прийшла нова біда — активізувалися зсувні процеси в гірській місцевості. У небезпечній зоні перебуває понад 100 будинків. Та, звісно, найкритичніша ситуація склалася в місті Калуші, котрий ще при попередньому президентові було оголошено зоною природного лиха. А недавно там побував і Віктор Янукович, результатом візиту якого став не тільки нинішній приїзд міністра надзвичайних ситуацій, а й те, що вирішується питання про виділення коштів на ліквідацію наслідків катаклізмів, які були в попередні роки, на профілактичні та інші роботи.

Та на цій нараді ми почули про чергову проблему в місті хіміків. Йдеться про таку небезпечну речовину, як гексахлорбензол. За попередніми даними, його зберігалося там понад 11 тисяч тонн. Більше восьми тисяч тонн уже вивезли на утилізацію. І тут з’ясувалося, що нижче, під землею, зберігається ще понад 22 тис. т цих відходів хімічної промисловості. Їх вивезення й утилізація коштують доволі дорого. Нагадаємо, що гексахлорбензол спершу везли залізницею до Миколаєва, далі морським шляхом доставляли до Великобританії. Тож немає нічого дивного, що присутній на нараді прагматичний мер Калуша ігор Насалик запропонував не витрачати кошти на ці операції, а краще побудувати тут завод, який би переробляв, так би мовити, місцевий гексахлорбензол та з інших регіонів України.

Як зазначив з цього приводу голова ОДА Михайло Вишиванюк, вартість такого підприємства — 250 мільйонів євро.

Якби йшлося лише про 11 тис. т цієї речовини, то, мабуть, було б недоцільно витрачати такі кошти. Але коли врахувати нові обставини (вже згадані 22 тис. т відходів) і те, що в Мінекології України все ж розглядалося питання будівництва заводу з переробки гексахлорбензолу в нашій країні, пропозицію ігоря Насалика, очевидно, буде вирішено позитивно. В цьому мера Калуша запевнив, зокрема, і міністр надзвичайних ситуацій. Адже для міста це додаткові робочі місця.
Ми означили тут головні проблеми техногенно-екологічного та природного характеру, які турбують жителів Прикарпаття. Скажімо, не меншу небезпеку для довкілля становлять і 12 складів отрутохімікатів, розташованих на території області. Під час торішньої повені вода ледь не розмила один із них у Снятинському районі. І, ясна річ, треба щось робити з цими пестицидами.
Друге питання — практично застаріла система центрального оповіщення про виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру. А, зауважимо, в області розташовано 362 потенційно небезпечні об’єкти. Говорилося на нараді й про необхідність створення місцевих пожежних структур. Пам’ятаєте, колись такі дружини були в кожному більш-менш розвиненому колгоспі. Їх відновлення сприяло б ефективнішій боротьбі з пожежами. Приміром, торік наші пожежники 1200 разів виїжджали на ліквідацію різного роду загорянь. Турбує рятувальників і ситуація на водних об’єктах. Минулого року у нас втопилося 64 людей. За кількістю жертв на воді ми майже наблизилися до трагічного показника 2008 року. Але тоді значну кількість людських життів забрала катастрофічна повінь. Тепер же головно йдеться про таку вже давно відому проблему, як відсутність обладнаних місць для купання.

Та не лише про проблеми та шляхи їх розв’язання, більшість яких впирається у необхідність відповідного фінансування, йшлося на нараді. Присутніх поінформували, зокрема, про те, що вчені івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу розробили методику прогнозування зсувних процесів. Це, звісно, радує. Бо в 2010 році, наприклад, було кілька випадків, коли тільки Боже провидіння врятувало людей від загибелі у зруйнованих зсувами будинках. А те, як наші рятувальники безпосередньо надають потерпілим допомогу в умовах гірської місцевості, було продемонстровано міністрові надзвичайних ситуацій на тактико-спеціальних навчаннях, які пройшли на березі Бистриці у Вовчинцях. За тактичним задумом, йшлося про те, що внаслідок активного зсуву ррунту сталася дорожньо-транспортна пригода. Перекинувся пасажирський автобус, постраждали 15 осіб, які дістали різного роду травми й термічні опіки і потребували негайної медичної допомоги. Рятувальники поспішили на місце подіїѕ Віктор Балога залишився задоволений побаченим і наприкінці разом з головою ОДА Михайлом Вишиванюком провів невеличку прес-конференцію для журналістів.

 «Я не бачу проблем, я бачу хорошу роботу»

В. Балога запевнив, що вся та робота, яку розпочав уряд в Калуській зоні, матиме логічне завершення. Звичайно, потрібно ще вкласти чимало коштів, провести багато роботи, але темпи високі, і він сподівається, що в найкоротший термін вдасться зупинити всі негативні процеси. На спільній нараді в ОДА обговорювали питання виділення коштів для Калуша. Міністр впевнений, що його буде вирішено позитивно, тому що є відповідне доручення Президента. Тим більше, що він тримає це на особистому контролі, зокрема що стосується відселення людей з небезпечних зон, зупинення процесів просідання ррунту. Щодо першого, то з відселенням усе має вирішитися вже цього року.
Щоправда, конкретної суми Віктор Балога не вказав, зазначивши, що питання полягає не в тому, скільки буде виділено коштів, а скільки їх потрібно. Подальшу розмову з міністром пропонуємо нашим читачам у вигляді запитань та відповідей.

- Які ще проблеми в плані надзвичайних ситуацій ви побачили в нашій області під час свого візиту?

— Я не бачу проблем, я бачу хорошу роботу обласної адміністрації, відповідних служб для того, щоби не повторювалися ті моменти, котрі виникали під час попередніх повеней. А органи центральної влади будуть надавати всю необхідну допомогу, щоби в якомога коротший термін звершити і питання вже згаданого відселення, і будівництва мостів, доріг тощо. Ми чітко з вами розуміємо, що головне — це кошти. А щоби їх мати, повинні краще працювати і якомога більше відраховувати до Державного бюджету. Тоді й тут більше вдасться зробити.

- Свого часу при МНС були цілі військові формування, котрі ефективно діяли в разі виникнення якоїсь надзвичайної ситуації та під час ліквідації її наслідків. Чи є можливість повернутися до такої практики?

— Ніхто їх не ліквідовував. Якщо вони тепер інакше називаються, то нічого страшного в цьому немає. Ми можемо переймати з вами або ту практику, яка нині є в Росії, або ту, яка є у Франції. Французька модель мені особисто більше імпонує. Там, зокрема, є чотири полки швидкого реагування на виклики в разі виникнення тієї чи іншої надзвичайної ситуації. Особовий склад однієї такої частини нараховує 500 осіб. Вважаю, що чотири загони центрального підпорядкування, котрі є при нашому міністерстві, десь нагадують цю модель. Але постає питання про підвищення якості їхнього обладнання до рівня тих стандартів, котрі є сьогодні у світі.

М. Вишиванюк: «Додам, що під час торішньої повені ми оперативно задіяли два рятувальні загони — один із Чернівецької області, другий — із Львівщини, і вони надали надзвичайно велику практичну допомогу. І немає значення, як вони там називалися. А ось на цих навчаннях, які щойно закінчилися, ми бачили саме основу отих майбутніх сил швидкого реагування на ті виклики, які деколи маємо від природи або внаслідок техногенної катастрофи. Ми вже говорили, що у наших рятувальників буде спеціальний гелікоптер для екстреної медичної допомоги. Адже, як відомо, важливішою, найціннішою і найкращою є медична допомога, надана упродовж однієї години.
 

Крім того, найближчим часом відрядимо нашого начальника ГУ МНС в Івано-Франківській області, тепер уже полковника, Володимира Чернецького до Сполучених Штатів Америки, щоби він ознайомився з роботою тамтешньої служби порятунку. Адже всі виклики на будь-яку надзвичайну подію робляться через одну службу — 911. І ми також маємо підтягуватися до цих стандартів».