Ігор Шумега: Українські чорноземи може скупити купка вітчизняних багатіїв

Ринок земель сільськогосподарського призначення в Україні, ймовірно, стартує 1 січня 2012 року, коли закінчиться термін дії мораторію на ті торги, який запровадила Верховна Рада. Така найсвіжіша новина на цю тему надійшла з владного Олімпу, де розмови про доцільність скасування тієї заборони розпочали ще торік. Як наголосив глава держави, 2011-й має стати роком земельної реформи в Україні. Отже, рішення прийнято, вказівки роздано. І, судячи з того, як нинішні урядовці з Партії регіонів та їхні соратники з парламенту беруться до здійснення реформ, 1 січня 2012 р. може стати справді останнім у череді тих дат, на які впродовж останніх семи років ВР відтерміновувала відкриття того ринку.

Підтвердив таку можливість заступник глави Держкомзему Микола Калюжний. За його словами, на розгляд уряду вже внесено проект закону «Про ринок землі», тобто один із двох законодавчих актів, ухвалення яких є обов’язковою умовою скасування мораторію на продаж сільгоспземель. Другий документ, який має лягти в основу земельної реформи, — про земельний кадастр — як запевнив чиновник, заплановано прийняти до 1 липня.


Формально більшість землевласників Прикарпаття, а це переважно селяни, серед котрих свого часу розподілили розпайовані колгоспні землі, до продажу своїх наділів готова. Принаймні за інформацією головного управління земельних ресурсів в області державні акти (ДА) на право власності на земельні наділи (паї) на території регіону виготовили 93,4 відсотка із 203 182 громадян, які їх одержали. Нагадаємо, що лише маючи той документ можна продати свою власність, коли скасують заборону на торг продуктивною землею. Тоді як без ДА збути свій наділ законно не вдасться.

Зосталося лише приблизно 12,5 тисячі прикарпатців, які поки що не отримали державних актів. Це переважно спадкоємці померлих землевласників, які ще не переоформили на себе право власності своїх батьків на землю, оскільки це наразі доволі марудне й затратне діло. Але можна не сумніватися: щойно стартує ринок землі, як зрушиться і ця справа. Безумовно, знайдуться тоді і 4,8 млн. грн., потрібні на виготовлення державних актів на паї й цих кільканадцяти тисяч наших краян. інакше їхня земля лежатиме мертвим капіталом, недосяжна не лише для них, а й для її потенційних покупців.


Та все ж, якщо і справді 2012-го в нашій державі розпочнуть торгувати розчленованими на паї полями, то чого можна очікувати від цієї новації? На добре те вийде для нашого суспільства чи на зле?

— Навряд чи ми обійдемося без створення ринку земель сільськогосподарського призначення, — вважає голова постійної комісії обласної ради з питань розвитку села, аграрної політики, використання земель та регулювання земельних відносин Ігор ШУМЕГА. — Якщо орієнтуємося на Європу, то там немає жодної країни, де б у тій чи іншій формі не існувало приватної власності на землю, в тому числі й на продуктивну її частину. Взагалі ринкова економіка вимагає, щоб земельні ділянки чи то під житловою будівлею, чи в полі мали реальних власників, котрі можуть за власним бажанням будь-коли продати їх, як, скажімо, авто чи квартиру. і більшість національно-патріотичних сил в Україні шанує право на власність, у тому числі й на землю, оскільки це, образно кажучи, 50 відсотків нашої демократії. А для нас, жителів Західної України, тут взагалі проблеми немає — наші попередники завше жили в умовах приватної власності на землю.

- Однак, пане Ігоре, чи все так просто нині зі скасуванням заборони на продаж продуктивних земель?

— Безумовно що ні. Маємо вже інші реалії. Ситуація в Україні, на жаль, така, що спонукає задуматися над ініціативою «регіоналів». З одного боку, дрібні землевласники, які сукупно володіють основним масивом колишніх колгоспних земель, переважно незаможні люди. Сільське господарство, яким вони займаються, доволі неефективне виробництво. Адже, скажімо, міндобрива, які потрібно внести в землю, щоб зібрати належний урожай, коштують дорожче, ніж вирощена на полях продукція. До того ж чимало цих людей б’ються в тенетах банківських позик. Отже, вони готові продати свою земельну власність, яка в теперішніх економічних умовах не дарує їм бажаного доходу, за невеликі гроші, щоб хоч трохи поліпшити своє фінансове становище.


З другого боку, обплутані кредитами не лише власники землі, а й широкий загал потенційних покупців. Чимало наших співвітчизників, у тому числі й прикарпатців, тягнуться з останніх сил, аби повернути банкам позики. За підрахунками фахівців, ця кредитно-споживча лихоманка в Україні триватиме ще три–п’ять років. Тобто обстановка в державі, коли охочих продати землю вдосталь, тоді як спроможних купити її — обмаль, зберігатиметься і впродовж цього періоду. Тож тепер, в умовах тотального безгрошів’я, коли, повторюю, більшість населення зайнята сплатою кредитів, відкривати ринок земель сільгосппризначення — це, як на мене, недоцільно й передчасно.

- Але якщо все-таки мораторій більше не продовжать?

— Тоді виникне ймовірність, що десяток–півтора відомих заможних родин може самотужки, або й залучаючи кошти з Держбюджету чи банківські позики, скупити 50–70 відсотків усієї землі, виставленої на продаж після скасування мораторію. Тоді й з українською землею може бути так само, як сталося з промисловими гігантами, енергетичними компаніями та іншими стратегічними підприємствами, які внаслідок великої приватизації врешті-решт опинилися в руках олігархів. Земля виробничого призначення теж має стратегічне значення для аграрної країни. і те, в чиїх руках вона опиниться-перебуватиме, неабияк позначатиметься на економічній та політичній незалежності нашої держави.
Коли ж одноосібними власниками всієї землі в Україні стане купка багатіїв, то, можемо прогнозувати, аж тоді й постане врешті серйозний земельний ринок. Земля подорожчає вдесятеро–вп’ятнадцятеро й коштуватиме до 15 тисяч доларів за гектар, тобто її ціна сягне рівня своєї реальної вартості. і її почнуть перепродувати тим, хто захоче придбати — сільгоспвиробникам, зовнішнім інвесторам тощо. Або ж змусять працювати на себе селян, тобто половину жителів України.

Але чи дійдемо так до якоїсь соціальної рівності в суспільстві, чи житимемо тоді в цивілізованій країні? Не таїна, що в світі, приміром, у США, є великі землевласники. Та основна маса землі зосереджена в руках представників так званого середнього класу. Вони безпосередньо її обробляють, продають державі та людям сільгосппродукцію, мають свої банки, через які самі себе забезпечують коштами, необхідними для посівної чи інших потреб. Тамтешні аграрії–«середняки» мають і спільні кооперативи, МТС, елеватори... Очевидно, і в Україні потрібно піти цим шляхом: створити всі умови для того, щоби праця на землі була прибутковою, а відтак уже відкривати її ринок. інакше, повторюю, олігархи скуплять землю за безцінь, аби потім спекулювати нею і ще більше збагачуватися.

Що сценарій розвитку земельних ініціатив на владному Олімпі може цілком бути саме такий, засвідчує й інше. Насторожує, що ідея скасування заборони на продаж продуктивних земель виходить нині від тих, хто завше виступав проти таких торгів. Згадайте: вихідці з Донеччини чи взагалі зі східних регіонів постійно протестували проти намірів відкрити ринок земель. Тому тепер їхнє бажання негайно завершувати таким чином земельну реформу не зовсім зрозуміле й доволі несподіване.

Цікаво, яку позицію займуть у цій ситуації комуністи, котрі теж завше виступали проти ідеї продажу землі? Нині вони майже в усьому підтримують «регіоналів». Тож якщо голосуватимуть за прийняття відповідних земельних законів, а отже, й за скасування мораторію на торгівлю сільгоспугіддями, то вийде так, що вони змінили власні переконання на догоду своїм партнерам. А якщо ще й розпочнуть кампанію про те, аби на земельний ринок не допускати іноземців, то можна буде дійти однозначного висновку: ринок землі квапляться відкрити лише для вітчизняних олігархів, які вже нагромадили для того кошти в офшорних зонах.

- Чи справді так важливо, щоби право на участь у земельних торгах в Україні мали й іноземці?

— Це має велике значення — чи прийде до нас закордонний інвестор і як буде виписано правила гри стосовно іноземних громадян, охочих придбати, по суті, частку української території. Якщо допустять іноземців до купівлі землі, то вже сама їхня присутність на ринку машинально підніме вартість товару, бо виникне конкуренція між ними й вітчизняними бізнесменами. Та якщо ринок землі буде закритим від зовнішніх покупцівѕ Не хочу говорити крамольні речі, але якщо вже створювати цей ринок, то такий, як має бути, як є у світі, аби міг приїхати покупець і з США, й з ОАЕ, і з Росії та Білорусі. Зрештою, щоби й нащадки тих родин українців, які колись емігрували до Канади чи інших країн, могли приїхати й викупити прабатьківську землю.

Непокоїть і таке. Ще донедавна з Держбюджету виділяли кошти для впорядкування земель у регіонах. Нині ж цих грошей уже немає, і ніхто тієї роботи не веде. Ще, приміром, на половині території Прикарпаття немає чітко окреслених меж між населеними пунктами. До того ж земельні карти, якими користуються землевпорядники, вельми застаріли. Тим часом не видно, щоби на владному Олімпі мали наміри виправити таке становище. Тож, як це виглядає: не даючи й копійки на врегулювання цих та інших земельних питань, квапляться відкривати ринок продуктивних земель?


Не видно також і серйозного підходу до того, щоб налагодити супровід з боку прокуратури та контроль громадськості за дотриманням законодавства в земельних торгах. Навіть мови нема про таку необхідність, яка обов’язково виникне, коли той процес розпочнеться. А ще існує небезпека, що коли дозволити відразу й одночасно продавати без обмежень землі будь-якої якості, то спершу скуплять чорноземи, а на супіщані чи суглинкові ррунти відтак і глянути ніхто не захоче. Чи розуміють це «регіонали»?


- Словом, аби підготувати країну до продажу сільгоспземель, замало прийняти лише якісь два закони, як це збираються робити.


— Як на мене, питання продажу землі в Україні наразі одне з найбільш непідготовлених до вирішення. Немає сумніву: якщо говорити про структурні реформи, то на часі вести мову і про продаж земель сільгосппризначення. Бо не піти на це означатиме довести їх до спустошення. Але все залежить від того, як саме те здійснити. Я б не брався до того галопом, а спершу впорядкував би землі і вдосконалив земельний кадастр. А 100-відсотковий продаж усіх земель відтягнув би ще на декілька років з тим, аби налагодити законні правила гри: зокрема впорядкував би орендні відносини, домігся, щоб запрацювала схема сільськогосподарської кооперації, а фермери й інші аграрії почали створювати спільні тракторні бригади тощо. Щоб простий селянин відчув вагомий дохід зі свого паю або хоча б побачив близьку перспективу цього. Тоді б він не квапився збути за безцінь свою землю. І тоді нею не зможуть заволодіти чужі нашому народові люди і структури.


Отже, держава через формування ринкових законів має сприяти розвиткові сільського господарства, тоді як відкриття самого ринку землі без того сприяння нічого не змінить в аграрному секторі. Тим більше, що земельна реформа — не самоціль, а інструмент виходу з кризи, й вона має стати рушієм економічних перетворень в АПК.
03 Лютого 2011, 14:11

Галичина
Версія для друку
Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Погода, Новости, загрузка...
Додати новий коментар



Останні новини з категорії Життя:
У Коломиї в матері забрали 3-річну доньку
30 Грудня 2016, 17:20
Власники 3-х закладів харчування Коломиї не дозволили провести перевірку якості продуктів
30 Грудня 2016, 16:57
УГКЦ планує збудувати на Прикарпатті клініку Святого Луки
30 Грудня 2016, 16:31
Ігор Пасічняк у Рожнятівському районі ознайомився із роботою освітянських закладів
30 Грудня 2016, 16:03
Новорічна красуня у горщику
30 Грудня 2016, 15:42
В Івано-Франківську виміряли Індекс публічності місцевих рад
30 Грудня 2016, 14:31
Святкові заходи з нагоди 108-ї річниці від Дня народження Степана Бандери
30 Грудня 2016, 14:05
За результатами моніторингу прийняття місцевих бюджетів Івано-Франківськ на сьомому місці
30 Грудня 2016, 13:40
В облдержадміністрації відбулася презентація Всеукраїнського журналу «Антикорупційний вісник «Ваша Надія»
30 Грудня 2016, 11:48
11 літрів спирту в каналізацію: Інспектори знешкоджували спирт на ринку Калуша
30 Грудня 2016, 10:57
Маленька косівчанка потребує допомоги
30 Грудня 2016, 10:33
У селі на Долинщині відкрили водопровід
29 Грудня 2016, 22:12
ЦНАП Івано-Франківська оприлюднив графік роботи на свята
29 Грудня 2016, 21:21
В Івано-Франківську відремонтували приміщення дитячої художньої школи
29 Грудня 2016, 20:56
Побачила світ книга поезій Олександра Букатюка “МАДОННА МИРУ (рЕволюція духу)”
29 Грудня 2016, 20:34
Юним глядачам показали прем’єру вистави “Красуня і чудовисько”
29 Грудня 2016, 20:05
В Івано-Франківську запрацював новий пологовий зал
29 Грудня 2016, 19:45
У середмісті створили музей-кімнату на честь патрона Івана Франка
29 Грудня 2016, 18:29
Правоохоронці застерігають водіїв: не сідайте за кермо у нетверезому стані!
29 Грудня 2016, 17:42
Увага! Попередження про лавинну небезпеку
29 Грудня 2016, 15:40
В Івано-Франківську відкрили спортивний майданчик
29 Грудня 2016, 14:55
Прикарпатські художники перенесли красу рідних пейзажів на полотна
29 Грудня 2016, 14:30
На Прикарпатті паспортизували 43 водойми
29 Грудня 2016, 13:13
1 січня в Івано-Франківську святкуватимуть 108-у річницю з дня народження Степана Бандери
29 Грудня 2016, 11:47
Прикарпатська поліція попереджає! У передноворічній святковій тисняві остерігайтеся злодіїв!
29 Грудня 2016, 10:57