Знову вуйка в колгосп записати

 

Є такий політичний діяч з Партії регіонів Валентин Ландик. Чути про нього зрідка, зате як уже скаже чоловік, то хоч стій хоч падай.

Недавно, наприклад, запитує його журналіст, у чому полягає різниця між Сходом і Заходом України. І прямолінійний Ландик виголошує своїм «язиком», оскільки дивиться на державну мову, мов піп на комсомольця, улюблену мантру донецьких братків: «Посмотрітє, как на Востокє работаєт сталєвар, машиніст. Ето ужасниє условія. Он зарабативаєт 200–300 доларов. А вуйко гаваріт: штоби я за такіє дєньгі так работал? Я пойду к поляку, нарублю єму дров, он мнє даст сто доляров. Ето такой мєнталітєт».

Взагалі-то всякий тверезий чоловік, почувши ці слова, визнає, що вуйко тут має більше рації, ніж сталевар. Бо хіба не приємніше й не корисніше для здоров’я попрацювати на свіжому повітрі за 100 доларів, ніж упрівати біля доменної печі за 200-300? А якщо Ландик хотів посміятися з «холопського менталітету» вуйка, то й тут йому це не особливо вдалося. Донецький сталевар чи машиніст, наскільки відомо, також сприяє своєю каторжною працею не так розквіту Української держави, як розквіту вітчизняних олігархів. А простіше кажучи, сприяє тому, що такі як Ландик уже в шкіру не потовпляться.

Зрештою, вуйко, як і сталевар, живуть в одній і тій же державі, кермо в руках якої – у партії Ландика. Чому ж тоді ця партія кермує настільки безпорадно, що люди на Сході втрачають здоров’я за копійки, а на Заході втікають у пошуках кращої долі світ за очі? Але функціонер ПР, відповідаючи журналістові, навіть не пробує пошукати причини економічної кризи в далекій від потреб звичайних людей політиці своєї партії. Маючи якусь патологічну ненависть до Заходу, він розповідає кореспондентові байку про те, як вони возили робітників з Донецька до Івано-Франківська на нововідкритий завод НОРД, бо місцеві, бачте, не погоджувалися працювати за ті гроші, за які працюють у Донецьку. «Єлє ногі оттуда унєслі», – відхрещується від Івано-Франківська працедавець Ландик.

А наостанок він ділиться з кореспондентом рецептом майбутнього українського економічного дива, розробленим, очевидно, в надрах Партії регіонів: «Нужно закрить граніци і проізводіть собствєнний продукт, строіть фєрми». Головами колгоспів, які вироблятимуть «собствєнний продукт», стануть напевно ж члени ПР, усі інші будуть махати на фермах вилами.

Одне обнадіює – закрити кордони й позаписувати народ у колгоспи Ландик зі своїми однопартійцями планує років за десять, не раніше. А за цей час багато хто з нинішніх прихильників Партії регіонів і потенційних колгоспників може остаточно прозріти. Навіть на милому серцю Ландика Сході.

 

Постріл у лікаря

 

Чим більше балачок на найвищому рівні про необхідність викорінення хабарництва й корупції, тим пишнішим цвітом розцвітають ці самі хабарництво й корупція. Ще в першій половині 1990-х, коли сільський народ відчув, що нарешті дозволяють бути справжніми, а не умовними господарями на землі, захотів спробувати принад фермерства й один мій родич. А що вартує фермер без трактора? Ось він і тикався сюди-туди в пошуках недорогого трактора, аж поки хтось не порадив поїхати до Харкова, на знаменитий ХТЗ.

Вирушив родич у далеку дорогу на КамАЗі, який якраз їхав з їхньої будівельної організації на Схід. Добралися до Білої Церкви, аж тут трапилося нещастя. У кузові, де він сидів, були й металеві бочки. На скруті бочки попадали й переламали йому обидві ноги. Шофер допровадив родича до лікарні й поїхав далі, а той уже мусив думати не про трактор, а про майбутню операцію.

Операція відбулася вдало, залишилося віддячитися лікареві. Дочка хворого негайно прибула з нашої благословенної Галичини і, як велить народний звичай, спробувала всунути хірургові в кишеню кілька доларових купюр. Але той різко запротестував: ні, ми це не практикуємо, нам за працю держава платить...

Ця історія спала мені на гадку після недавнього інтернетівського повідомлення про вбивство лікаря в Білій Церкві. Розстріляв лікаря син хворої, яка померла після операції. Не тому розстріляв, що операція була зроблена некваліфіковано, а тому, що хірург узяв з нього гроші вже після того, як мама віддала Богові душу. Прекрасно знав же, негідник, що хвора не вижила, однак не посоромився простягнути руку за хабарем...

Упевнений, що більшість читачів, замордованих нашою ненав’язливою медициною, подумки схвалюють вчинок сина померлої. І небагато знайдеться таких, хто вигукне: ото дикун, треба йому було в правоохоронні органи звернутися, вони миттю навели б порядок з хапугою!

Навряд чи цей постріл стане суворою пересторогою всім ласим на дармовий заробіток медикам, навряд чи й змусить урядовців припинити нарешті безплідні балачки про викорінення хабарництва й братися за проблему впритул. Але було б принаймні справедливіше, якби на лаві підсудних разом з убивцею лікаря сиділи й ті, хто давно міг позбутися в країні хабарництва, проте практично нічого для цього не зробив.

 

Трохи цензури не завадило б

 

Важко зрозуміти журналістів, які твердять, начебто в нас існує цензура. Як на мене, розмовами про цензуру вони просто прикривають власну боязнь порушувати гострі й злободенні теми, нехіть писати чи говорити непривабливу правду про сильних світу цього.

Скажу більше, трохи цензури нам зовсім не завадило б, адже в країні справжній розгул свободи слова. Свободи в найгіршому розумінні, тієї, якою явно зловживає жовта й бульварна преса, що її вистачає й на коломийських розкладках. Звичайно, якби коломийці байдуже проходили мимо кіосків з журналами, де на обкладинці дівка зі спідницею на голові чи голий зад московського педераста, цих журналів різко поменшало б. Але ж не всі байдуже проходять...

У нас тепер така свобода, з болем зауважує Ліна Костенко, наче сміттєпровід прорвало. Свобода хамства, свобода невігластва, свобода ненависті до України. Все, що є ницого й зловорожого, вигрівається під сонцем нашої демократії. Тому й починаємо ми сприймати цю накинуту нам демократію, як сприймали свого часу принесений на штиках комунізм. Не віримо, та поки що здебільшого миримось.

Складно однозначно відповісти, чому інтелігенція мириться із засиллям порнографії, блатняку, з деморалізацією суспільства. Чи нація справді настільки виснажилась, що вже нездатна реагувати адекватно? Чи всі ці парторги й комсорги, з самого початку очоливши відповідальні пости в молодій державі, сліпо виконують злу волю Кремля? Хай там як, а до добра це не приведе...

 

Не встидайтеся слова «націоналіст»

 

«Ну, націоналізм – це непопулярно, не по-європейськи», – почув недавно фразу, яка злинула від гурту молодих людей у кав’ярні. І зайвий раз переконався в тому, наскільки піддаються засмічуванню навіть зовсім юні мізки.

Так, треба визнати, що слово «націоналізм», тим паче якщо він стосується України, геть здискредитоване. Здискредитоване передусім нашим північним сусідом, який усяку спробу українців позбутися статусу російської колонії розглядає як зоологічний націоналізм. А свої власні загарбницькі війни, хоча б у Афганістані чи на Північному Кавказі, – як доброчинні акції. Вони мирно скидають інтернаціональні бомби, а народ чомусь незадоволений...

Правда, якби моя воля, я взагалі б заборонив вживати поки що це слово, «націоналізм». Не в останню чергу тому, що в нас розуміють під ним не зовсім те, що мали на увазі Микола Міхновський чи Дмитро Донцов. Націоналізм – це перш за все діло, чин, а не пусті слова. У нас же такого словесного туману пустили навколо націоналізму, що лише нашкодили справі. У Коломиї це особливо позначилося після бездарного урядування в ратуші прихильника саме цієї ідеології...

Виховання молоді в дусі любові до свого рідного, українського, мусимо визнати, добряче занедбане. І навряд чи суттєво допоможе справі й недавня порада 81-літнього Романа Іваничука – не встидатися слова «націоналіст». Хоча це справді надзвичайно позитивне світовідчуття – бути патріотом своєї землі. А розуміти націоналізм потрібно саме так, як синонім патріотизму.

17 Лютого 2011, 10:31
Теги:

Версія для друку
Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Погода, Новости, загрузка...
Додати новий коментар



Останні новини з категорії Життя:
Мобільний додаток IFCITY - твоя афіша Івано-Франківська
21 Січня 2018, 18:12
У Коломиї в матері забрали 3-річну доньку
30 Грудня 2016, 17:20
Власники 3-х закладів харчування Коломиї не дозволили провести перевірку якості продуктів
30 Грудня 2016, 16:57
УГКЦ планує збудувати на Прикарпатті клініку Святого Луки
30 Грудня 2016, 16:31
Ігор Пасічняк у Рожнятівському районі ознайомився із роботою освітянських закладів
30 Грудня 2016, 16:03
Новорічна красуня у горщику
30 Грудня 2016, 15:42
В Івано-Франківську виміряли Індекс публічності місцевих рад
30 Грудня 2016, 14:31
Святкові заходи з нагоди 108-ї річниці від Дня народження Степана Бандери
30 Грудня 2016, 14:05
За результатами моніторингу прийняття місцевих бюджетів Івано-Франківськ на сьомому місці
30 Грудня 2016, 13:40
В облдержадміністрації відбулася презентація Всеукраїнського журналу «Антикорупційний вісник «Ваша Надія»
30 Грудня 2016, 11:48
11 літрів спирту в каналізацію: Інспектори знешкоджували спирт на ринку Калуша
30 Грудня 2016, 10:57
Маленька косівчанка потребує допомоги
30 Грудня 2016, 10:33
У селі на Долинщині відкрили водопровід
29 Грудня 2016, 22:12
ЦНАП Івано-Франківська оприлюднив графік роботи на свята
29 Грудня 2016, 21:21
В Івано-Франківську відремонтували приміщення дитячої художньої школи
29 Грудня 2016, 20:56
Побачила світ книга поезій Олександра Букатюка “МАДОННА МИРУ (рЕволюція духу)”
29 Грудня 2016, 20:34
Юним глядачам показали прем’єру вистави “Красуня і чудовисько”
29 Грудня 2016, 20:05
В Івано-Франківську запрацював новий пологовий зал
29 Грудня 2016, 19:45
У середмісті створили музей-кімнату на честь патрона Івана Франка
29 Грудня 2016, 18:29
Правоохоронці застерігають водіїв: не сідайте за кермо у нетверезому стані!
29 Грудня 2016, 17:42
Увага! Попередження про лавинну небезпеку
29 Грудня 2016, 15:40
В Івано-Франківську відкрили спортивний майданчик
29 Грудня 2016, 14:55
Прикарпатські художники перенесли красу рідних пейзажів на полотна
29 Грудня 2016, 14:30
На Прикарпатті паспортизували 43 водойми
29 Грудня 2016, 13:13
1 січня в Івано-Франківську святкуватимуть 108-у річницю з дня народження Степана Бандери
29 Грудня 2016, 11:47