ЖКГ. Така до болю знайома абревіатура. Для декого — до сильного болю. Бо таким громадянам житлово-комунальне господарство — як мачуха люта. Вони, звичайно, стараються ввійти в становище комунальників, які нарікають на об’єктивні причини низької якості або ж перебоїв з наданням своїх послуг: застарілі обладнання й комунікації, подорожчання палива, електроенергії, реагентів, що тягне за собою і підвищення тарифів.

Та є ще один чинник невдоволення споживачів комунальних послуг, який я б назвав арифметичним і який, вважаю, до тих об’єктивних моментів не мав би мати жодного стосунку. Хтось, може, пам’ятає зі шкільних років, як учням задавали таку задачку: в басейн з однієї труби натекло «х» кубометрів води, а через другу трубу, навпаки, витекло з нього «у» кубометрів. То скільки води залишилося в басейні?

Схоже, що комунальники, надсилаючи нам квитанції за використану холодну і гарячу воду та каналізацію стоків, накидають модель тієї задачки і на розрахунки за свої послуги. Хоча, за логікою речей, який «басейн» тут може бути, адже скільки води надійшло по трубах у помешкання — стільки ж її у вигляді стоків і відводиться з нього.

Як відомо, «метода» нарахування плати за  послуги така. Її вам, якщо не маєте лічильника, визначать відповідно до встановлених в Україні загальних норм витрат води в середньому на одну особу (відповідні показники слід помножити на всіх мешканців квартири): 6,3 кубометра холодної води на місяць і 3,3 — гарячої. Якщо ж у квартирі є засіб обліку, то, зрозуміло, платимо за його показниками. А якщо є ще й загальний лічильник у будинку, то... Наведу п. 11 «Правил надання послуг з централізованого теплопостачання, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України  від 21.07.2005 року № 630: «...споживач оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку». А п. 14 «Правил...» гласить: «Показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця один раз на місяць у присутності постачальника та представника споживачів».

Попри казенність мови офіційного документа принципи обчислення витрат холодної і гарячої води, а отже, і плати за неї зрозумілі для всіх, хто закінчив бодай чотири класи церковнопарафіяльної школи...

Свого часу, ще 2007 року, КП «Івано-Франківськводоекотехпром» звернулося до Івано-Франківського міського суду з позовом до мене про стягнення заборгованості за постачання холодної води та водовідведення на суму понад тисячу гривень. Як докази для обррунтування  своїх претензій комунальне підприємство надало суду таблиці використання абонентом води. У цьому хитросплетінні цифр насторожило те, що за тривалий період нібито формування моєї заборгованості з кожним роком збільшувалась місячна норма витрати води на двох осіб — від 9,3 до 29,45 і навіть до майже 50 кубометрів.

У мене виник великий сумнів щодо того, чи правильно нараховувало мені підприємство плату за свої послуги. І він, як з’ясувалося, був небезпідставним. Отримую таку відповідь начальника Державної інспекції з контролю за цінами в області М. Стульківського, якому мого листа надіслали для розгляду з прокуратури м. Івано-Франківська. Виявляється, «КП «Івано-Франківськводоекотехпром» порушило вимоги п. 11 постанови КМУ від 21 липня 2005 року № 630... і необррунтовано нарахувало вам по водопостачанню — 527,68 грн., а по водовідведенню — 335,36 грн., всього необррунтовано нараховано 863,04 грн.».

Того ж 2007 року суд відмовив «Водоекотехпромові» у задоволенні позову до мене.

Здавалося б, предмета спору немає, бо немає боргу. Та ні. З плином часу мені, абонентові, «приплив» новий борг перед комунальним підприємством — за майже три роки на загальну суму більше тисячі гривень, хоч я й оплачував постачання холодної води за нормою 6,3 кубометра на людину за місяць.
На своє звернення вже до першого заступника голови ОДА В. Плавюка з проханням знову ж таки перевірити, чи правильно нараховував мені «Водоекотехпром» плату за надані послуги, отримав у серпні минулого року відповідь того ж М. Стульківського: «...підприємство порушило вимоги п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630... Необгрунтовано нарахувало... за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р. по водопостачанню — 640,27 грн., а по водовідведенню — 428,81 грн., всього необгрунтовано нараховано 1 069,08 грн.».

Виходить, що висновок фахівців цінової інспекції та рішення суду на користь відповідача по справі, а не позивача так нічого й не навчили водоекотехпромівців. Тож після цього які тільки епітети на їхню адресу не спадають на думку. Та облишу емоції навіть попри кілька, так би мовити, досудових погроз із «Водоекотехпрому» припинити надання послуг без «додаткового попередження» та «входження в квартиру». Це вже потім «КП «ІФВЕТП» буде змушене звертатися до суду...».

Вищий пілотаж правового невігластва — інакше не скажеш! Спочатку ми тебе покараємо самі, тими засобами, що є в нашому розпорядженні, а потім ще й подамо до суду. Але щоб мати підстави для цього, ми тебе найперше зробимо боржником, а потім доводь, що ти не верблюд гімалайський.

Доводиться таки доводити

Як я вже зазначав, єдиним документом для нарахування абонентові плати за послуги холодного та гарячого водопостачання є акт про показання будинкових засобів обліку, які знімає представник виконавця раз на місяць у присутності постачальника та представника споживачів. Так-от, упродовж останніх років жодного такого акта — ні від «Водоекотехпрому», ні від ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» — ніхто з мешканців 49-квартирного будинку
№ 40 на вул. Горбачевського в очі не бачив. Ніби в будинку й не існує загальних лічильників холодної і гарячої води. Тож виходить, що беруть комунальники нам ті «куби» зі стелі...

Що найприкріше, відповіді на мої звернення з міських комунальних підприємств та обласного управління ЖКГ свідчать про те, що їх автори «недочитують» чи свідомо «недописують» п. 11 «Правил...» і взагалі не згадують п. 14 — про акти. Ніби їх і не повинно бути...

Тим часом ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго», за даними тієї ж Держінспекції з контролю за цінами в області, лише в серпні 2009 року і квітні 2010-го необррунтовано нарахувало мені плату за підігрів води в розмірі відповідно 110,30 грн. і 156,40 грн. Комунальні теплоенергетики порушили все той же п. 11 «Правил...», затверджених урядовою постановою від 21.07.2005 р. № 630. Мовби не для них ці Правила писані й не потрібно їм будинкового лічильника на гарячу воду! Наведу таку ще промовисту цитату з відповіді мені цінової інспекції: «У серпні 2009 р. та квітні 2010 р. показники всіх квартирних засобів обліку гарячої води буд. № 40 на вул. Горбачевського перевищували показники будинкового лічильника». Що ж то за чудасія виходить — витекло з «басейну» гарячої води більше, ніж влилося?..

Але це ще не все. Міськвиконком 17.09.2009 р. змінив своє ж рішення від 19.07.2007 р.: «Внести зміни до пункту 4 рішення виконавчого комітету міської ради від 19.07.2007 р. № 384 «Про затвердження норм гарячого водопостачання, витрат теплоти і розміру витрат теплоенергії» та викласти його в наступній редакції:

«4. При визначенні розміру плати за обсяги підігріву води в порядку, встановленому пунктом 11 «Правил...», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року з врахуванням Методики, споживачі, які не мають квартирних засобів обліку, оплачують послуги за підігрів води за результатами розрахунку, але не більше п’яти кубометрів на одного мешканця за місяць».

На яку «Методику» посилаються автори цього рішення? Чому апріорі «результати розрахунку» мають бути «не більше п’яти кубометрів» з носа? Це при нормі 3,3 кубометра! І куди «зник» той злощасний будинковий засіб обліку?
Невідомо, чи дали юридичну оцінку цьому рішенню прокуратура або управління юстиції. Очевидно що ні, бо воно діє до сьогодні.

А що ж із тими сотнями, тисячами гривень, що їх два комунальні підприємства необррунтовано нарахували мені за гаряче й холодне водопостачання та водовідведення? Вищу інстанцію, котра надіслала ціновій інспекції для розгляду один з моїх листів, було поінформовано: «Під час перевірки підприємство зробило перерахунок даному абоненту...». Тобто, його штучні борги списали просто під час перевірки, навіть не після неї. Як легко грають комунальники грошима громадян: там припишемо, там перерахуємо і спишемо...

Тим часом в іванофранківців, які встановили у своїх помешканнях засоби обліку води, фактичні їх показники набагато менші за «нормативні» і «наднормативні». Це означає, що міська громада і близько не споживає оприлюднюваних «Водоекотехпромом» і «Теплокомуненерго» обсягів холодної та гарячої води. А отже, на відповідну її підготовку й подачу в будинки фактично не йде стільки електроенергії та природного газу, як стверджують керівники тих підприємств, бідкаючись, що несвідомі наші громадяни накопичили боргів уже на мільйони гривень. Далі — висновки робіть самостійно...

Зглянься, владо, на нас, убогих платників податків! Порахуй нам за спожиті комунальні послуги справедливо. І ми проголосуємо за тебе ще не раз.