Звичайно, можна сказати, що рахувати гроші в чужій кишені — це український національний вид спорту. Хоча, напевно, також матимуть рацію і ті, хто стверджує, що, оскільки демократія ррунтується на прозорості діяльності влади, а законотворці отримують гроші з наших з вами податків, тож і їхні заробітки й витрати — це зовсім не приватна справа державних чиновників. Це скоріше показник взаємин у суспільстві, демонстрація тієї прірви, передусім ментальної та моральної, яка насправді, на відміну від вигаданого розколу по лінії «схід—захід», ділить українське суспільство на тих, хто працює і за все платить, і тих, хто чимраз більше багатіє.

Для спікера парламенту В. Литвина немає «нічого надзвичайного» в тому, що попри економічну кризу видатки на утримання Верховної Ради зросли цього року ще на 70 млн. грн. Він навіть повідомив, що в Росії на парламент виділяється вдвоє більше з розрахунку на одного депутата, в Естонії цей показник також вищий, а в Литві — трохи нижчий. Бо він — один із них.

Нагадаємо, що питання, яке було внесено до порядку денного «з голосу» наприкінці минулого тижня, знайшло підтримку 249 нардепів. ВР ухвалила свій кошторис на 2011 рік у сумі 980 мільйонів гривень. За словами голови регламентного комітету В. Макеєнка, «невеличке збільшення — приблизно 70 мільйонів — це відповідно до індексу інфляції».

Цікаво, що суттєво збільшуються видатки парламенту на такі «законотворчі» фунції, як автобаза — близько 35 мільйонів, «будівництво (придбання) житла» — на 20 млн., «капітальний ремонт» — 12 млн. грн. Зменшуються, щоправда, витрати на «купівлю предметів довгострокового користування» (кажуть, що у цій статті видатків «ховаються» автомобілі для депутатського автопарку) до 2,2
млн. грн. Але воно й зрозуміло, якщо вірити  поширеній інтернет-виданнями інформації: лише торік автопарк ВР поповнили 17 автомобілів «Тойота». Не кожен же рік купувати нові! На відрядження за кордон депутати запланували собі майже 10 млн. На утримання санаторіїв парламенту цього року буде витрачено понад сім млн., а на висвітлення діяльності депутатів через телебачення і радіо — ще близько 12 млн. Ну і, звичайно, не можна не згадати про 1,6 мільйона гривень, які мають забезпечити роботу знаменитої депутатської їдальні і т. ін.

Ще цікавіше, як стверджує «Українська правда», порахувати гроші в кишені кожного конкретного депутата. Згідно з «Нормами витрат на одного депутата на 2011 рік», кожен депутат отримує власне заробітну плату плюс таку ж суму грошей на виконання своїх повноважень. Як він витрачає ці гроші, залежить від його сумління.

Депутати, звичайно, отримують і платню — в середньому понад 17 тисяч гривень. Якщо від цієї суми відняти передбачені законом 15 відсотків податку з доходів фізичних осіб, то вийде під 15 тисяч гривень. Влітку замість зарплати народні обранці отримують матеріальну допомогу, якої набігає десь так 35 тисяч. Крім зарплати, депутат має 216 тисяч на рік на утримання своїх помічників. А також так зване «відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень». Ця сума становить 209 тисяч 100 гривень на рік або 17 425 — на місяць. Як розповідають самі депутати, за ці кошти, які вони отримують готівкою, допомагають тим виборцям, які до них звертаються. Хоча, оскільки цього ніхто не контролює, все залежить від фантазії конкретного народного обранця. Ще приблизно 27 тисяч гривень на рік нардепи мають на безкоштовний проїзд Україною, хоча, як свідчить досвід, навіть коли вони витрачають на це більше коштів, немає кому їх за це покартати. А ще — «дріб’язок» на телефонні переговори, канцтовари, ті ж таки виступи у ЗМІ.

Є у цьому переліку кілька явно анахронічних пунктів. Пригадуєте, народні депутати нині обираються за пропорційною системою, тобто не від мажоритарних округів, а пропорційно до кількості голосів за ту чи іншу політичну силу. Однак витрати на відрядження помічників депутатів до виборчих округів (3,6 тис. грн..) — у кошторисі видатків залишилось, так само як видатки на утримання у тих же округах приміщень для прийому громадян
(2 тис. грн.). За путівку у відомчому санаторії нардепові компенсують п’ять тисяч гривень, в іншому — чотири тисячі гривень.

і, звичайно, не можна не згадати того, що надає власне нардепам особливого статусу. Приміром, коли вони летять літаками, то користуються не загальними залами, а залою офіційних делегацій. Разом із родичами. Напевно, щоб випадково не зустрітись із виборцями.

Здається, що певні зі згаданих видів видатків зовсім «мізерні», тож їх можна було б і не згадувати окремо, однак тут слід враховувати, що «небожителів» у нас в парламенті 450. і коли  їх витрати на ті ж відрядження помічників у незрозуміло які округи сумувати, то вийде 1 мільйон 630 тисяч гривень бюджетних коштів. Тож цей «дріб’язок» не такий уже й дрібний.

Загалом, як підрахували інтернет-видання, діяльність одного депутата обходиться платникам податків у суму близько 700 тисяч гривень на рік. А що стосується їх ефективності, то її легко можуть для себе встановити інтернет-користувачі за допомогою інтернет-порталу Верховної Ради. Там є невеличке досьє на кожного нардепа: скільки разів виступав, скільки законопроектів подав, скільки поправок до законів. Часом, коли дивишся на ці дані, навіть щодо нардепів від нашої області, беруть сумніви стосовно їхньої ефективної роботи.
Звичайно, якщо вести мову про ціну демократії, не можна не згадати і про те, що нині завдяки старанням Адміністрації Президента і виконавчої гілки влади загалом роль Верховної Ради зведено до мінімуму. Однак, як бачимо, на зарплаті нардепів це не позначається.

Можна говорити і про завищені видатки інших гілок влади. Однак у випадку з депутатами у Верховній Раді маємо унікальну ситуацію: вони самі собі фактично призначають заробітну плату, самі збільшують кошторис власних видатків. Тож коли незабаром, позичивши у сірка очі, вони знову прийдуть до виборців з обіцянками щастя та вирішення всіх проблем, не забудьте заглянути у їхні чесні очі.