Днями журналісти івано-франківських ЗМІ зібрались у прес-центрі «Вектор», щоб дізнатися, наскільки актуальною для наших краян є проблема підроблених медичних препаратів. Начальник державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в області Надія Шпур не заперечувала, що така проблема дійсно існує, і водночас просила журналістів не перебільшувати істинних масштабів цього негативного явища. Її, м’яко кажучи, дивують невідомо звідки взяті авторами деяких інтернетівських публікацій дані про те, ніби на вітчизняному ринку ліків питома вага фальсифікатів становить 60—70%. Бо, за даними Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ України (Держлікінспекції), частка підроблених ліків не перевищує 1-1,8%.

Реклама — ажіотажний попит — підробки

Та навіть якщо йдеться про якийсь лише «відсоток із хвостиком», звичайно ж, ніхто з нас не хотів би, щоб йому в аптеці «підсунули» контрафакт. Представники ЗМі допитувались: які саме фальсифіковані препарати намагалися збути покупцям у хай і нечисленних випадках виявлення підробок? І ми почули, що в топ-десятці медикаментів, які найчастіше підробляють ділки псевдофармацевтичного бізнесу, — якраз ті, що їх найбільше рекламують по телебаченню. Це антибіотики та препарати для шлунково-кишкового тракту.
На Прикарпатті торік виявили підробки лише одного медикаменту — «Мезим форте». Себто ажіотажний попит на цей ферментний препарат, зумовлений активною рекламою його автентичного аналога, «автори» контрафакту хотіли використати для власного збагачення. Перед можливістю нагріти руки на обмані покупців для них, звичайно, відступають далеко на другий план питання моралі, міркування про те, що підробка у кращому випадку не принесе ніякої користі людині, котра даремно викине свої кровні гроші на придбання контрафакту, а в гіршому випадку та підробка може й зашкодити її здоров’ю.

До речі, в українському законодавстві наразі не визначено саме поняття «підроблені (фальсифіковані) ліки». Керуються  міжнародним законодавством, а саме визначенням ВООЗ, і зараховують до таких ліків препарати, що містять недостатні кількості активних компонентів або взагалі їх не містять, ті, які мають підроблену упаковку. Втім, вважає Н. Шпур, питання треба ставити значно ширше і вести мову не лише про підробки  як такі. Адже якість і безпечність фармацевтичної продукції залежать і від того, чи дотримують належні умови її зберігання, чи не продають часом лікарські засоби, у яких вже закінчився термін реалізації.

Так от, за результатами здійснених торік інспекцією перевірок аптечних закладів області виявлено факти продажу заборонених до реалізації препаратів (15 випадків), протермінованих (66), не зареєстрованих в Україні препаратів (16 випадків). Переважно ж перевірники зіткнулися з порушеннями щодо умов зберігання медикаментів (150 випадків), недотриманням санітарних норм (153) та правил щодо відпуску медичних засобів (140), невідповідністю матеріально-технічної бази вимогам до роботи аптек (225). У 52 випадках виявлені під час перевірок порушення стосувалися підбору кадрів: в аптеках працювали, реалізовували ліки особи, які не відповідають кваліфікаційним вимогам, неспеціалісти. Словом, ті чи інші порушення представники інспекції зафіксували практично у дев’яти з кожних десяти перевірених аптек.  

Як наголосила Н. Шпур, про високу довіру міжнародної фармацевтичної спільноти до наявної в Україні системи державного контролю якості лікарських засобів свідчить те, що нашу країну після виконання нею впродовж семи років цілої низки вимог першою серед держав СНД в листопаді 2010-го прийняли до міжнародної організації — Системи співробітництва фармацевтичних інспекцій PIC/S, себто вона приєдналася до 37 провідних країн світу, діяльність яких у фармацевтичній сфері є взірцем для інших.

«Іду на ви» — через десять днів...

Інформація, котру ми почули від Надії Шпур, не може не тішити. Але й далі, ясна річ, контрольні служби, громадські організації та й самі споживачі не повинні знижувати пильність щодо того, чи завжди доброякісні і безпечні ліки пропонують нам на фармацевтичному ринку. Бо доводиться говорити і про ті обставини, що змушують поставити під сумнів низький відсоток виявленого серед медикаментів контрафакту.

Відповідно до чинного законодавства орган Держлікінспекції повинен попередити суб’єкт виробництва та розповсюдження лікарських засобів про планову перевірку аптечної мережі за 10 днів до неї. Себто за цей час можна спокійно вилучити із закладу всі підроблені ліки, якщо такі є, усунути основні недоліки щодо умов роботи з медикаментами, «підчистити» документацію.

Буває,  і  сам споживач засумнівається щодо автентичності препарату, який подав йому аптекар: минулого разу упаковка цього лікарського засобу мала дещо інакший вигляд. Ви просите показати сертифікат якості на препарат. Продавець розводить руками: мовляв, у нашій маленькій аптеці просто неможливо зберігати всі сертифікати, а зберігаються вони в головному офісі аптечної мережі.

Справді, відповідно до п. 1 Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, затвердженого Наказом МОЗ від 19.07. 2005 р. за № 360, копія сертифікату якості на лікарський засіб, виданого виробником, на вимогу споживача може бути надана в термін не більше, ніж одна доба. Проте далеко не кожен із нас спеціально задля цього ще й завтра ітиме в аптеку. Але ж така ситуація, коли покупець не може ознайомитися із сертифікатом тут же, при здійсненні покупки лікарського засобу, суперечить положенню Закону України «Про захист прав споживачів», яке передбачає, що відповідний документ продавець має надавати одразу на вимогу покупця.

Тож бачиться, як потрібна й суспільно значима ініціатива Всеукраїнського благодійного фонду «Коаліція ВіЛ-сервісних організацій», котрий нині проводить дослідження щодо підробок медичних препаратів в Івано-Франківській, Тернопільській та Львівській областях. Про його підсумки розповів заступник голови фонду Андрій Микитин і продемонстрував зразок виявленого ними фальсифікованого препарату журналістам. Фонд започаткував інформаційну кампанію, спрямовану на підвищення обізнаності органів влади, фармацевтичного бізнесу, громадських організацій і населення щодо наслідків, до яких може призвести розповсюдження підроблених ліків на ринку, й видав відповідну брошуру. Реалізує він цей проект за підтримки посольства США в Україні.

«Або лікар, або провізор»

Комерційний директор фармацевтичної компанії «Іва-Фарм» Іван Венгринюк вважає за необхідне зобов’язати аптечні заклади спеціально відводити окремі вітрини для такої групи товарів, як біологічно активні добавки. Його обурює практика неофіційних домовленостей, коли дехто з лікарів призначає своїм пацієнтам медикаменти цілком певних торгових марок (без огляду на те, що цей препарат може бути менш ефективним порівняно з іншими) або посилає їх у конкретні аптеки — за це отримає певний відсоток від продажу медикаментів. «Або лікар, або провізор, — сказав з цього приводу і. Венгринюк. — Лікарі і фармацевти мають працювати в парі задля одужання пацієнта, а не в чиїхось фінансових інтересах». Споживачам він радить при наявності в аптеці двох аналогічних лікарських препаратів — вітчизняного й імпортного — надавати перевагу першому, бо він хоча й дешевший, та зазвичай містить більше діючого компонента, а якість другого, дорожчого, далеко не завжди вища. Не варто купувати ліки без потреби, вбачаючи в них панацею в тих ситуаціях, коли взагалі можна обійтися без будь-яких медикаментів. Якщо стіл угинається від наїдків і напоїв, то просто не перевантажуйте свій шлунок — згадайте про необхідність здорового способу життя. Над цим варто задуматися тим, хто «купується» на телеролик з рекламою препарату для кращого перетравлення їжі.

На думку депутата Івано-Франківської міської ради юриста Володимира Чорноуса, порушення у сфері виробництва, розповсюдження й обігу лікарських засобів нерідко переростають у злочини проти здоров’я і безпеки людей. А тому винних у цих порушеннях і злочинах треба притягати до суворішої, ніж сьогодні, відповідальності. Для підприємців відчутнішими будуть штрафи за порушення ліцензійних умов аптечними закладами, якщо прив’язати їх не до неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а до  мінімальної зарплати. В. Чорноус пропонує заборонити рекламу ліків та біоактивних добавок у ЗМІ окрім вузькоспеціалізованих періодичних видань, призначених для фармацевтів та лікарів. Пропозиції внести відповідні зміни у чинне законодавство він направить народним депутатам від Івано-Франківщини для лобіювання в стінах Верховної Ради України.