Чому раптом призначили перевірку знань українських школярів і хто на цьому заробить?

«Дурдом твориться в школі... Всі бігають з цими контрольними. Всі вже чули, ніхто не знає точно, що треба буде робити, як готуватися», - скаржиться викладачка української мови і літератури з однієї зі шкіл у передмісті.

Її підопічні - 8-Б клас - зараз намагаються стаханівськими темпами наздогнати все те, що не встигли протягом року. Адже на носі - підсумкова атестація, яка вплине на семестрову оцінку. А отже, піде в табель.

Атестацію наказав зробити міністр освіти Дмитро Табачник. Це рішення не має прецедентів. Середні класи в школах ніколи не складали іспитів. А тут їх призначили, та ще й несподівано - за три місяці до закінчення навчального року. Наказ датовано 16 лютого.

І вже відомо, хто на цьому заробить.

Як буде проходити атестація

Перевіряти знання будуть у всіх учнів 5-8 класів з 4 предметів: української мови, математики, історії України та іноземної мови.

Всі завдання ділитимуться на три типи - прості, середні і складні. Так, наприклад, з української мови за 45 хвилин 5-класники повинні встигнути написати тести, відредагувати словосполучення, зробити морфемний розбір слів (виділити корінь, суфікс тощо), перевірити текст на правильність, а ще - написати невеликий текст про одне із запропонованих учителем прислів'їв.

Учні 8-х класів за цей же час мають встигнути зробити те саме плюс розібрати речення і написати твір-роздум на обрану тему.

В школах гарячково тренуються.

«Зараз ми встигаємо написати тільки твір. І то не всі. Навіть у випускному 11-класі завжди робили тільки одне завдання - диктант - і на нього відводилося півтори-дві години. А тут за один урок треба повирішувати все на світі... Будемо якось викручуватись, - розповідає вчителька. І додає: - Навіть в міському відділі освіти ще не знають, як готувати дітей».

«Це, як мінімум, ідіотизм... Нехай 7-8 класи, ті хоч старші. А як пояснити зовсім ще дітям з 5 класу, що їм треба складати іспит, а отже, посилено готуватися, бо за три місяці вже здача?» - каже батько двох школярок. У його школі вчителі почали вантажити дітей на повну - всі бояться, що саме їхній клас чи школа «завалять» міністерську перевірку.

Для чого така несподівана перевірка?

«Дивне питання, - зауважив Дмитро Табачник на таке запитання «Свідомо». - Для перевірки знань учнів. Кожного окремого учня, кожної окремої школи. Міністерство освіти розробляє проект Державного стандарту базової загальної середньої освіти, і це є частиною програми».

«Свідомо» вивчило попередню практику. Виявилося, що подібні іспити планував провести попередній міністр освіти - Іван Вакарчук. Оголосив про це заздалегідь - за сім місяців до кінця 2010 навчального року. Та наказ Вакарчука про перевірку знань учнів 3, 5-8 класів з історії України, математики й української мови скасував... Дмитро Табачник. Це стало одним з перших його рішень після призначення на посаду міністра освіти.

«Це неправильно - тестувати зовсім не готових до цього ще дітей. Вдумайтесь, як дитина в 3-5 класі писатиме такі роботи?» - заявив він тоді «Свідомо».

Чому він різко передумав?

Є одна деталь, яка відрізняє підготовку до атестації, яку планував Вакарчук, від перевірки, яку призначив Табачник. За Вакарчука було вирішено за кошти держави зробити збірники завдань. І безкоштовно їх розповсюджувати.

Тепер за такі збірники мають платити батьки школярів.

«Дружина прийшла і каже: треба здати 60 гривень на чотири збірники. Вчителька лякає, що без цих збірників діти не складуть своїх тестів. В школі ціла паніка - часу немає, ці збірники замовляють, як панацею просто», - скаржиться один з батьків.

Ми взялися порахувати, скільки на цьому зароблять. За даними обласних управлінь освіти, в Україні зараз вчаться 1 815 000 учнів 5, 6, 7, 8 класів. Якщо кожен купить по одному збірнику з кожного предмета, то вийде 108 900 000 гривень.

Хто заробить 100 мільйонів?

4 березня Міносвіти розіслало у всі обласні і міські управління листа. Щоб підготуватися до перевірки, МОН радить використовувати збірники завдань, які отримали його гриф.

Такі надали лише трьом видавництвам. Столичній «Літері» - для збірника завдань з історії України. Харківській видавничій групі «Основа» - для збірників завдань з української мови та літератури. І харківському приватному видавництву «Ранок». Йому пощастило найбільше. Гриф МОНу прикрасив збірники завдань цього видавництва з математики, алгебри, геометрії, російської, німецької, французької та англійської мов. А ще, як повідомили «Свідомо» в комерційному відділі «Літери», права на завдання з історії, на які та отримала гриф, викупив «Ранок». А коли ми подзвонили до

комерційного відділу «Основи» і заявили, що хочемо замовити завдання з української мови, відповідь була: «Збірники продовжують друкуватися. Але це робить «Ранок», зверніться туди, будь ласка».

Тобто саме «Ранок» отримає левову частку потенційного 100-мільйонного продажу.

Як були обрані видавництва? У Міносвіти заявили: за принципом, хто першим подасть пропозиції. Цікаво - інші видавництва розповіли «Свідомо», що взагалі не знали про таку можливість заробити. Наприклад, державного гіганта з друку підручників «Ґенезу» ніхто не інформував про майбутнє тестування.

Жодного конкурсу чи тендеру на друк цих завдань міністерство не проводило.

Чи пов'язані видавництва, які отримали гриф на збірники під раптову перевірку, з МОНом? Офіційного зв'язку немає. Засновниками «Ранку» є фізичні особи Інна Коптєва і Тетяна Попова.

Але видавництво постійно відзначає нинішня влада.

Минулого року голова Харківської обласної адміністрації, член Партії регіонів Михайло Добкін особисто курував проект видавництва «Пересувна книгарня». У листопаді минулого року «Ранок» отримав від Президента Росії Дмитра Медвєдєва орден "За большой вклад в развитие и укрепление отношений дружбы и сотрудничества между Российской Федерацией и Украиной". А в березні вперше за останніх 14 років «Ранок» виграв престижну премію Кабінету міністрів за найкраще ілюстровану і видану книгу «Лускунчик».

Тепер через сайт видавництва можна замовляти збірники для майбутньої атестації.

«Вже здали гроші, школа вже замовила ті завдання. Тепер чекаємо. Ніби й небагато тих грошей треба, але неприємно. Я б краще яблук дітям купив чи солодощів якихось», - обурюється один з батьків.

Галицький кореспондент