Про скорочення міліційного апарату говориться давно. Одні кажуть, що це добре, мовляв, ось скільки їх розвелося. Інші, більш знайомі зі специфікою роботи міліції, думають, аби не вийшло так, що разом з водою вихлюпнули з купелі й немовля. Отож на цю тему ми розмовляємо із заступником начальника УМВС в області, начальником управління кадрового забезпечення полковником міліції Інною Василів.

— Скорочення в нашій системі буде проводитися поступово, — каже І. Василів. — Тобто 20 відсотків буде скорочено в першому півріччі цього року, ще десять — до його закінчення. Що стосується міськрайвідділів та інших підпорядкованих їм підрозділів, то їх скорочуватимуть протягом нинішнього та наступного років.

— Скільки працівників має піти з системи правоохоронних органів.

— Річ у тім, що, так би мовити, живих людей скорочувати не будемо. Йдеться про певні посади, точніше, оптимізацію штатного розпису. Скажімо, в апараті обласного управління має бути скорочено 188 посад.

— А скільки наразі працівників є в обласному апараті.

— 594 співробітники.

— В такому разі скорочення передбачається доволі істотне.

— Так. Ідеться про третину штату.

— І чи не вплине це на ефективність діяльності оперативних підрозділів, скажімо, таких, як обласне управління карного розшуку, відділи боротьби з незаконним обігом наркотиків, захисту економіки від злочинних посягань, іншими словами, тих, які безпосередньо працюють над розкриттям злочинів?

— Не думаю. Ці підрозділи в жодному разі не постраждають. Там  скорочення якщо й піде, то відповідно до норм навантаження на кожного працівника. Мабуть, пересічні громадяни не знають, що в міліції є такий критерій. Наприклад, у найбільших міськрайвідділах, таких як Івано-Франківський, Калуський, Коломийський, Надвірнянський та Долинський,  кількість особового складу буде доведено до такої чисельності, яка потрібна для обслуговування їх територій згідно з розробленими Міністерством внутрішніх справ нормативами. Не позначиться скорочення і на патрульній службі.

— Я правильно зрозумів: десь буде скорочення, а десь, навпаки, навіть збільшення штату?

— Так. Причому йдеться про норми навантаження на одного, скажімо, дільничного інспектора чи оперативника карного розшуку залежно не тільки від кількості населення на території, яку вони обслуговують, а й від оперативної обстановки в цій місцевості. Наприклад, у гірських районах вона спокійніша, порушень громадського порядку трапляється менше. 

— Свого часу в нашій газеті не раз писали про те, що в Україні дуже велике навантаження на дільничних інспекторів порівняно з іншими європейськими країнами, де, до речі, й злочинність значно менша.

— У нас за нормами має бути три тисячі населення на одного дільничного інспектора в місті і 2,2 тисячі — в сільській місцевості. Звісно, в ідеалі було б, якби на кожну сільраду припадав один інспектор.

— Зле, що вони доволі часто міняються. Отож дуже сподобалася ідея, яку недавно озвучив начальник вашого управління Василь Варцаба, щоби дільничних набирали з місцевих жителів і вони, по суті, були подібні до свого часу популярного кіноперсонажа Аніскіна.

— Це вже впроваджується. Зокрема при розподілі випускників  міліційних навчальних закладів, котрі приходять до нас на службу, намагаємося зробити так, щоби людина потрапила на роботу за місцем проживання. Тому що ще в обласному центрі вряди-годи наш працівник може отримати житло, а в районах це практично неможливо. І навіть при підборі кандидатів на навчання в закладах нашої системи так само намагаємося, щоби особа потім працевлаштувалася у своєму районі, місті чи селі. Адже зарплати у наших співробітників, котрі лише починають службу, невеликі. Постійно доїжджати на роботу їм тяжко та й дорого.

— А скільки торік працівників міліції звільнилося з органів за власним бажанням?

— 69 осіб. Проблема в тому, що навіть ті соціальні гарантії для працівників міліції, котрі задекларовані на папері, реально не всі виконуються. А наша служба, як відомо, і небезпечна, і важка. Тому і не дивно, що маємо певну плинність кадрів.

— Інно Василівно, з одного боку, ми говоримо про скорочення у вашому відомстві, а з другого — пригадуються запевнення начальника УМВС в області про те, що в Коломиї має бути розміщено роту внутрішніх військ, бійці якої братимуть участь у забезпеченні громадського порядку в місті. Минуло вже чимало часу, а роти не має. Самі коломияни вже починають цікавитися: де ж їхні захисники?