У світі десятки тисяч оркестрів. Жоден з них, від найбільших духових оркестрів, які вже стали легендою, до найменшого оркестрику якого-небудь села у Баварії, не обходиться без туби. На її глухому, але потужному голосі тримається звучання цілого оркестру. Як народжуються ці красиві інструменти, ми мали нагоду поспостерігати на Івано-Франківській «Фабриці духових музичних інструментів», яка є єдиним в Україні та на території СНД виробником інструментів мідної групи.

З унікальним виробництвом Івано-Франківську, фактично, пощастило. Оскільки один із засновників Фабрики родом з Прикарпаття, вирішили заснувати її саме тут. Будувати завод з нуля і монтувати усе необхідне обладнання сьогодні надто витратно, тому ТзОВ «Фабрика духових музичних інструментів» розташувалося в орендованих приміщеннях заводу «Індуктор».

У січні минулого року Фабрика розпочала серійний випуск інструментів, які не лише красиво виглядають, але й мають дивовижно гарну назву - туба в строї сі-бемоль моделі «Бейна» чотиривентильна. Як розповів Євген Рисін, заступник директора ФДМІ з питань виробництва, на окремі замовлення випускають й інструменти середньої групи: баритон, тенор та альт, а також складнішу модель туби - п'ятивентильну «Цейну» та простіший, так званий студентський варіант - тубу тривентильну, на якій музиканти вчаться грати.

Українським студентам ці інструменти, на жаль, не по кишені. Фактично, уся туба - це ручна робота, тому вартість інструмента доволі висока - майже 20 тисяч гривень. В Україні Фабрика реалізовує лише пару відсотків від загальної кількості випущених інструментів. Високо цінують франківські туби, зокрема, у Київській консерваторії, Харківському музично-драматичному театрі. Але це одиничні випадки.

Сьогодні на франківських тубах грають німецькі, чеські, іспанські, португальські та американські музиканти й військові оркестри. Нещодавно до цього списку приєдналась Австралія. Перш ніж зробити замовлення, австралійський спеціаліст приїхав на Фабрику програти інструменти, і лише переконавшись у їх високій якості, підтвердив замовлення.

«Іноземних музикантів приваблює розумне поєднання ціни та якості. Наша фабрика - відомий у світі бренд», - пояснює успіх підприємства Євген Рисін. Зі збутом у Фабрики, яка щомісяця виготовляє 60 інструментів, проблем немає.

Щоб зробити одну тубу, потрібно аж 43 майстри, кожен з яких виконує свою операцію. Усього 12 спеціальностей, більшості з яких можна навчитися, маючи якийсь стаж роботи та навички слюсаря. Перший робітник розкроює за шаблонами великий лист латуні (латунь постачають з Артемівська). Далі його випалюють у печі, м'який метал складають у потрібні форми, клепають, паяють, чіпляють клавіатуру та інші аксесуари. Готовий інструмент виглядає суцільним, але це досягається шліфуванням і поліруванням, яке відбувається у кілька етапів. В результаті ніхто й не здогадається, що інструмент спаяний із безлічі деталей. У тубі їх, до прикладу, 105. Готовий інструмент важить майже 10 кілограмів.

Деякі деталі, як-от вентиль, що відкриває і закриває звукові канали, впускаючи голос у тубу, роблять на верстаті із програмним керуванням. Абсолютна точність прилягання поверхонь в цьому разі має вирішальне значення. Звучання залежить від дотримання технології. Може видаватися дивним, але ніхто з майстрів, які роблять туби, не є музикантом. Цього не потрібно, запевняє Євген Рисін: «Якщо чітко дотримуватися технології, інструмент гратиме так, як треба». Проте після кінцевого збирання, коли туба покрита, відшліфована і готова до використання, спеціально запрошений музикант обов'язково програє інструмент і дає йому відповідну оцінку. У книзі відгуків «Фабрики духових музичних інструментів» сьогодні лише позитивні оцінки.

Галицький кореспондент