Від кого і як готується захищатися Україна? Кілька міркувань з приводу нової військової доктрини

Ухвалена урядом нова військова доктрина викликала зливу глузувань та жартів через згадку про небезпеку для держави з боку неурядових організацій. Втім, мало хто звернув увагу, що доктрина реалістично назвала справжні загрози для наших планів на життя.

Документ оприлюднило видання «Дзеркало тижня. Україна». Його авторитетний головний редактор Юлія Мостова заміжня за екс-міністром оборони Анатолієм Гриценком. Найбурхливіші емоції у журналістів, громадських активістів та політиків викликав другий абзац пункту 9: «Втручання у внутрішні справи, що здійснюється за допомогою інформаційного впливу, економічного тиску, фінансової і моральної підтримки окремих політичних сил, неурядових організацій з метою дискредитації державної влади перед суспільством і міжнародною спільнотою».

«Спроби дискредитувати владу визнано Національною загрозою», «Нова військова доктрина передбачає боротьбу навіть з моральною підтримкою окремих політичних сил", «Військова доктрина: влада проти громадян?»... Такими заголовками одразу зарясніли вітчизняні ЗМІ.

Таке сприйняття не важко пояснити країні, де за рік смертність серед затриманих міліцією зросла втричі, а вуличних виступів тільки в столиці побільшало на 1700. Де учасників протестів проти Податкового кодексу хочуть засудити за пошкодження плитки під їхніми наметами. Де навіть дівчатам з руху Femen, які люблять оголяти груди під громадянськими гаслами, почали призначати адміністративні арешти. Але за "скандальністю" документа якось не догледіли його суті. Справжні ризики, які проступають зі сторінок доктрини, ніхто не обговорював.

Що нам загрожує?

За підрахунками Стокгольмського міжнародного інституту досліджень миру (SIPRI), з 2000 до 2010 року військові видатки усіх країн світу зросли на 50%. Найбільше - удвічі - у нашому східноєвропейському регіоні.

Хто озброюється поруч з нами? Росія. Її оборонний бюджет у післяєльцинський період стрибнув з 271 мільярда до 1,8 трильйона карбованців. На останній колегії їхнього Міноборони Дмитро Медвєдєв підтвердив різке збільшення платні російським воякам. З 1 січня командир взводу буде заробляти 50 тисяч карбованців. Тобто 14 250 гривень.

Наші військові аналітики у Військовій доктрині вказують на стрімке озброєння світу: конфлікти продовжують вирішуватися силою. При цьому аналітики зауважують: однополярному світу приходить кінець. У перекладі на простішу мову це означає: час, коли на планеті був єдиний поліцейський - Сполучені Штати, минає. Боротьба за значок цього "копа" або за право завести власний значок загрожує конфліктами. У військовій доктрині про це дипломатично сказано: суперечності між центрами сили зростають. Найавторитетніше у темі зовнішніх відносин американське видання «Foreign Affairs» цієї весни прямо поставило питання: чи піднесення Китаю неминуче призведе до війни із США?

Треба розуміти, що міркування високочолих вашингтонських аналітиків про нову холодну війну, так само як запуск китайського літака п'ятого покоління чи формування нової російської частини у Смоленську, давно торкаються кожного з нас. Україна з її розташуванням горіла в епіцентрі обох світових воєн, коли ще не було ракет. Офіцери, які писали військову доктрину, не закрили очі на ще одну вкрай тривожну для України планетарну тенденцію: в світі посилюється нестача води та їжі, а також пов'язана з цим міграція. Що це може означати для країни з великими ресурсами питної води, фантастичною землею, яка при цьому стрімко втрачає населення?

Збройна агресія. Військові аналітики записали це слово у доктрину, але зазначили: «Україна вважає, що збройна агресія, в результаті якої виникне локальна або регіональна війна проти неї, в середньостроковій перспективі є малоймовірною».

У цієї фрази є продовження. До доктрини воно не потрапило. Але «Свідомо» отримало матеріали оборонного огляду, на основі яких доктрина писалася. І там серед сценаріїв, які можуть виникнути через 10 років і пізніше, номером один визнано: «Здійснення Збройної агресії проти України».

Якщо військові вважають, що рано чи пізно нам загрожує війна, що вони пропонують робити?

Як зберегти мир?

«Юридично-правове оформлення міжнародних гарантій, наданих Україні у зв'язку з її відмовою від ядерної зброї». «Зміцнення позитивного іміджу України». «Надання гуманітарної допомоги державам, які цього потребують».

У такому дусі у доктрині написані 13 з 14 ідей, як Україні запобігти майбутньої війни. Лише одна згадує давню істину, відкриту римським стратегом: «Хочеш миру? Готуйся до війни!». Вона пропонує зробити Збройні сили такими, щоб потенційний агресор не наважився атакувати.

Чому, аналізуючи загрози, військові експерти відверто написали: конфлікти далі вирішуються зброєю, а їхня температура зростає, а коли йдеться, як дати раду цим загрозам, нам пропонується зробити побільше заяв та підписати побільше паперів?!

А що б ви порадили на місці військових аналітиків? Застрелитися? Про яке стримування агресора йдеться, якщо остання наша зброя, що такою вважалася, - ракети «Скад» - знищуються на прохання США в обмін на продаж БТРів до Іраку? Якщо всі серйозні розробки та закупівлі зброї заморожені третій рік поспіль? Новий ракетний комплекс «Сапсан» залишається ескізом. Модернізації літаків - мрією. Минулого року екіпажі з сил швидкого реагування в середньому налітали по 18 годин кожен. Стандарти НАТО - 180 годин на льотчика. А ракети та авіація - це боги сучасних війн.

На президентських виборах Віктор Янукович обіцяв до 2011 року створити професійну армію. «Свідомо» роздобуло дані про кількість солдатів та сержантів, які підписали контракт. За рік президентства Януковича їх поменшало. Половину солдатів далі забирають в армію за призовом. І Міноборони пропонує зберегти його до 2025 року. В останніх два роки військові створили систему вербування, намагаються збільшити кількість контрактників у частинах, але відсутність житла та зарплата у 2400 гривень для старшини з 20 роками вислуги руйнують усі зусилля. «Нам сказали: професійна армія без грошей не створюється», - поділився оцінками іноземних консультантів один з офіцерів, який відповідає за поповнення.

Прямо зараз в уряді особлива увага до військової теми. Ура? Ні, йдеться про махінації із грошима на харчування солдатів. «Свідомо» отримало доступ до матеріалів урядової перевірки. У них говориться, що міністр оборони Михайло Єжель домігся, аби солдатів харчували насамперед дві фірми - «Провідна продовольча компанія ЗС» та «Оптукрпром - ВР». Вони отримують це право без конкурсу та за ціною "пайка" вищою, ніж максимально дозволена законом про бюджет. (Цього року це 32 гривні 60 копійок на день на кожного вояка.)

«Обидві компанії підконтрольні міністру оборони», - стверджується у доповідній на ім'я прем'єра Миколи Азарова.

21 березня Азаров на засіданні уряду заборонив купувати харчі для солдатів без тендеру. Але вже через чотири дні Міноборони домоглося підписання такого дозволу на 621 мільйон гривень! Підпис поставив заступник міністра економіки Олександр Сухомлин. І був звільнений Президентом з формулюванням... «у зв'язку із реорганізацією».

...«Встановлено ритуал підйому Державного прапора України у Збройних Силах, який сприяв піднесенню національної свідомості військовослужбовців, активізації військово-патріотичного виховання особового складу, підвищенню престижу військової служби». Ось що Міноборони записало як одне з досягнень минулого року. А що ще запишеш?

Галицький кореспондент