У суботу, 14 травня, виповнюється 140 років від дня народження Василя Стефаника. Традиційно на Прикарпатті до цієї дати вручають найвищу обласну літературну премію. Останніми роками склалася традиція вшановувати лауреатів обласної премії імені Василя Стефаника в рідному селі видатного письменника Русові. Цього ж року традиція опинилася під загрозою або через чиновницьку байдужість або, можливо, з якихось інших, невідомих нам причин. Рятувати ситуацію взялася обласна письменницька організація — на загальних зборах Спілки прийнято ухвалу щодо «незрозумілої затримки розгляду кандидатур на обласну премію імені В. Стефаника». В ухвалі прикарпатських письменників ідеться про те, що «комісія з присудження ще жодного разу не збиралася, вже фактично зірвано процедуру, бо кожен із трьох турів вимагає певного публічного обговорення» і взагалі невідомо, як можна все це провести за чотири дні».

Як вдалося нам з’ясувати, саме після оприлюднення ухвали цих зборів відбулося перше засідання комісії з присудження премії імені Стефаника. Сталося це 10 травня, тобто за чотири дні до ювілею Стефаника. Однак згодом стало відомо, що засідання провели за один день, як то кажуть, «три в одному». 

Після напруженої роботи й активного обговорення поставлено всі крапки над «і» — визначено переможців таємним голосуванням. Нагадаємо, що в положенні про премію виписано норму: переможець повинен набрати дві третини голосів.
Як повідомила нам секретар комісії Галина Ребрик, цього року на здобуття премії подали свої твори 13 авторів, двоє з яких пропонували по дві книжки, тобто творів було 15. Письменницьку громаду та й інтелігенцію краю загалом стурбувало те, що цього року не було інформації в пресі про номінантів на найвищу літературну відзнаку Івано-Франківської області. Все дуже просто: цю інформацію завжди оприлюднювали після першого і другого турів, однак цього разу їх просто не було, всі три тури комісія провела в один день. За словами секретаря комісії, відповідно до рішення третього туру, що відбувся після перерви, комісія у складі 12 осіб, за відсутності Василя Гладія та Степана Хороба, вирішила присудити премію імені Василя Стефаника у двох номінаціях — «поезія» та «документальна і науково-критична література». У першій номінації володарями премії за книжки поезій стали Ольга Слоньовська  («Пектораль») і Василь Ганущак («На бурунах часу: Вибрані поезії та переклади»). У другій номінації премію отримав Василь Харитон за книжку «Покутяни. Літературно-документальний диптих у двох частинах». 

Щодо номінантів, імена котрих так і не стали відомі загалові, скажемо тільки одне: цього року то були дуже цікаві автори, а їхні твори справді варті уваги. Отож премія імені Василя Стефаника, на щастя, не втрачає ваги і далі є вагомою відзнакою, можливо, тому  й ведуться дискусії щодо того, чи варто одне з трьох місць цієї премії «віддавати» на всеукраїнський рівень.