Цей крилатий вислів персонажа Анатолія Папанова з «Діамантової руки» вже давно став народним прокляттям. Адже мінімальна заробітна плата 960 грн., на яку доводиться виживати більшості українців, зовсім не в силі задовольнити навіть елементарні життєві потреби в їжі, житлі, пересуванні, освіті…
Не повірили в такий трудовий екстремалізм і наші можновладці, тому вирішили вивернути кишені як роботодавцям, так і всім працюючим.

Полювання за конвертами
З періодичністю приблизно у півроку українські керманичі активізують боротьбу з таким негативним явищем, як зарплати «у конвертах». Уже кілька місяців країною блукає примара страшного закону про зміни у трудовому законодавстві.
Мета закону, звичайно, «благородна». Підсумовуючи стислу характеристику змісту цього документа, розміщеного на сайті Держпідприємництва, це – «підвищення соціальної відповідальності бізнесу, виховання свідомого ставлення до оплати праці та нарахування внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування».
Як кажуть, добрими намірами встелена дорога до пекла.
Для вибілення зарплати Мінсоцполітики пропонує запровадити індикативну зарплату та збільшити штрафи за приховування реальних доходів як для роботодавців, так і для працівників.
Такі заяви викликали  у населення не меншу істерику, ніж пенсійна реформа. Адже за офіційними даними, зарплату у конвертах нині отримують майже 50% працівників. 

Заплатиш стільки, скільки скажемо
В  Україні керівник підприємства, який нібито отримує зарплату таку, як і прибиральниця (офіційно), явище звичне і майже традиційне. Що оподатковується, теж й занижується. Індикативна зарплата визначатиметься як мінімальна зарплата помножена на певний коефіцієнт. Коефіцієнт цей залежатиме від посади, галузі та регіону. За даними профспілок, пропонують, аби для керівника підприємства він був не менше п’яти, головного бухгалтера – не менше трьох. Умовно, якщо 1 травня мінімальна зарплата 960 гривень, то зарплата директора не може бути меншою від 4800 грн.
У принципі, коефіцієнт 5 для керівника – не так уже й багато. Але якщо взяти середню зарплату перукаря в Україні і зробити її індикативною, то у дрібних містечках перукарні просто позакриваються.
З одного боку, перукар  в Івано-Франківську і перукар у невеликому містечку області виконує одну й ту саму роботу. Але якщо він хоче отримувати таку ж зарплату у селі, то йому доведеться так підняти ціни на послуги, що до нього ніхто не піде.
Другий метод – збільшення штрафів. Планується, що штраф для підприємства буде у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів за кожну неоформлену людину. На сьогодні це – 34 тис. грн. Щоб працівники не прикривали «тінь» своєї зарплати, їх також будуть карати. 
Складно уявити бухгалтера або робітника, який повідомить про виплату чи отримання зарплати «у конверті», щоб потім самому нести за це відповідальність. Тому «санітари» безвідповідального бізнесу відтепер мають право відвідувати підприємства коли їм заманеться, вимагати документи, допитувати працівників, робити відео- і фотозйомку процесу. Одним словом, вчиняти рейди. 

До пенсії ще дожити треба…
Податківцям на «полюванні за конвертами» мішені для перевірок можна знайти, не встаючи з-за комп’ютера. На кожному інтернет-порталі з пошуку роботи безліч оголошень, в яких пропонують високу зарплату. «Кольорову», звичайно, частину офіційно, а решту – як преміальні, які у два-три рази перевищують «білу».
Далеко не всі працівники вважають, що зарплата у конвертах – це погано. «Кольорову» зарплату отримують у більшості будівельних, деревообробних фірм, у сфері послуг – перукарі, офіціанти, менеджери, няні, гувернантки, продавці. А точно вирахувати доходи менеджерів, репетиторів, дистриб’юторів або фірманів чи трактористів взагалі неможливо. 
Андрій уже майже 3 роки працює у фірмі, яка займається розробкою програмного забезпечення. Нещодавно власник запропонував працівникам перейти на офіційну зарплату. Але пояснив, що платитиме стільки, як і раніше, але після вирахування податків «на руки» вони отримуватимуть менше. Більшість проголосувала за «конверти».
«З якої це радості я повинен віддавати державі більш як тисячу гривень щомісяця. Навчався я на платному – держава на мене не витратила ні копійки. Куди йдуть ті податки – не знаю. Погляньте, які у нас дороги, які ціни на продукти. А у лікарню без товстого гаманця краще  й не звертатись, можна зразу помирати під плотом, – обурюється програміст. – А до пенсії мені ще далеко. Може за ті роки її взагалі відмінять!» 
«Золотий директор» однієї з дистриб’юторських косметичних фірм Ольга Гринів, викладач англійської мови, зізнається, що її додатковий дохід перевершує основний на кілька тисяч. «На руки» у школі я отримую 1030 грн. щомісяця. А від продажу косметики і різниці оборотів продукції в моїй структурі – приблизно 5 тис. грн. Ці гроші мені перераховують на рахунок у банку вищестоящі «спонсори» компанії. Ніякі податки, пенсійні збори не знімають. За такі гроші я сама можу оплатити собі лікування і відпустку. Якби не той клятий стаж, давно пішла б з роботи».
Пан Микола займається євроремонтами. Разом з двома друзями утворили бригаду і виконують приватні замовлення. За місяць заробляє не менше 7 тис. грн. Трудовий стаж – не проблема. Знає одне державне підприємство, де можна «залишити трудову». Тобто ви влаштовуєтесь на державну роботу, але займаєтесь чимось іншим. Керівникові байдуже, де ви ходите у робочий час, – все одно вашу зарплату отримує він.

А тим часом…
Працівники ДПІ з початку 2011 року на Прикарпатті виявили 396 неоформлених найманих осіб, внаслідок чого до бюджету додатково надійшло 33,8 тис.грн. податку на доходи фізичних осіб. Крім цього, 210 осіб, які здійснювали діяльність без державної реєстрації, зареєструвались як суб’єкти підприємницької діяльності, внаслідок чого вони сплатили до бюджету 21,0 тис. грн. податків.