Голова облдержадміністрації Михайло Вишиванюк уже вдруге зустрівся з представниками бізнесу краю. Участь у форумі «Бізнес і влада — партнери» взяли голова обласної ради Олександр Сич, народний депутат України ігор Зварич, а також керівники правоохоронних та контрольних органів, голови міських і районних рад та райдержадміністрацій.

Як і попереднього разу, бізнес краю, за пропозицією М. Вишиванюка, мав можливість спілкуватися з владою у форматі «вільного мікрофона», тобто без попередньо складених та погоджених списків промовців, вільно викладаючи те, що наболіло. Ось лише деякі, найголовніші проблеми, які порушували приватні підприємці, керівники підприємств та громадських організацій, які представляють бізнес, сподіваючись на адекватну реакцію влади.

Василь Гродюк, голова ради обласного громадського об’єднання підприємців і промисловців «Ділові люди Прикарпаття»:

— Найперше питання, яке турбує нині і приватний бізнес, і колективи промислових підприємств, транспортних та будівельних організацій, — це питання тарифної політики. Особливо на електроенергію, яка з січня 2010 року подорожчала майже на 40 відсотків і вже коштує для підприємств 95,4 копійки за кіловат-годину. Це при тому, що в Україні є надлишок потужностей з виробництва електроенергії і ми експортуємо її за кордон, за даними НКРЕ, по три з половиною цента за кіловат-годину. Тобто, по 36-45 копійок. Не зрозуміло, чому держава не любить власного товаровиробника, відпускаючи електроенергію для вітчизняного бізнесу вдвоє дорожче, ніж зарубіжним підприємствам? Друге питання — це вартість паливно-мастильних матеріалів, котрі також стрімко дорожчають. Нарешті третя серйозна проблема — це кредитна політика. За існуючих нині процентних ставок за кредитами в межах 30 відсотків промисловість і бізнес розвивати не можна. У розвинутих країнах вартість кредитних ресурсів становить три-п’ять відсотків. Тому ми просимо керівників обласних філій банків звернутися до їх власників з пропозицією зменшити процентні ставки до рівня 2008 року. Наскільки мені відомо, кредитні портфелі банків наповнені, потрібна лишень воля їх власників.

Василь Богданович, представник громадської організації «Комітет підприємців м.Івано-Франківська»:

— Ми хочемо налагоджувати зворотний зв’язок із владою, зокрема з місцевою, тому що вона все-таки ближче до нас і може наші рішення та пропозиції передавати у вищі ешелони влади. У мене є конкретна пропозиція — на офіційних веб-сайтах кожної із структур — обласної державної адміністрації, міського виконавчого комітету, державної податкової адміністрації в області, обласного управління Пенсійного фонду й інших структур створити електронні приймальні з обробки звернень підприємців і просто громадян. Ще одне прохання — відмінити ганебну практику «бігунців» — так званого збирання підписів та довідок у різних інстанціях. Якщо є звернення до певного державного органу, то його працівники мали б самі перевірити достовірність наданих заявником відомостей і або обррунтовано відмовити, або винести позитивне рішення. Всі, наприклад, знають про «бігунки» при закритті приватного підприємства, коли податкова направляє заявника у Пенсійний фонд принести довідку про відсутність у нього заборгованості. У законі такого порядку дій не передбачено. Необхідно, щоб державні структури налагодили насамперед комунікацію між собою, а не робили це за рахунок зусиль і часу наших громадян, в тому числі й підприємців.

Михайло Павлюк, приватний підприємець, м. Івано-Франківськ:

— Я працюю на ринку в центрі міста (ми не називаємо поки що назву ринку та прізвищ посадових осіб його адміністрації, оскільки за фактами, викладеними М. Павлюком відділ внутрішніх справ м. Івано-Франківська розпочав перевірку, а її результати взяв під особистий контроль голова облдержадміністрації М. Вишиванюк. — Авт.). Щороку адміністрація збирає за рік наперед оплату за місце на ринку. Суми, що їх збирають, значні, — 10 000 гривень. На мою вимогу видати квитанцію про оплату, мені пригрозили, що викинуть з ринку. Свою погрозу адміністрація виконала. Під час Великодніх свят мій товар було викинуто на смітник, чим завдано значних матеріальних збитків.

Ольга Руданець, директор готелю «Писанка», м. Коломия:

— Якщо ми говоримо, що бізнес і влада є партнерами, то, як мені не прикро, мушу сказати, що партнери так не чинять, як це в окремих випадках робиться. Коли мене як роботодавця держава зобов’язує виплатити молодій людині, яка йде у дородову і післяродову відпустку, гроші відразу ж, як вона отримає лікарняний листок, то як найманий директор я вже сім місяців не можу повернути від держави ці понад шість тисяч гривень. Я прошу вас, Михайле Васильовичу, не піднімати коломийських керівників, бо це не їх стосується. Якби не було такої політики в нашій державі, в системі, то коломийські чиновники так би не чинили, бо, переконана, що вони є найкращі в області, і я не хочу робити їх ні своїми ворогами, ні ворогами тих людей, які зі мною працюють. Тому звертаюся до вас, шановна президіє: ці питання стосуються держави і їх треба врегульовувати на державному рівні.

Василь Дутчак, голова регіонального відділення Українського союзу промисловців і підприємців, голова правління ВАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод»:

— З настанням світової фінансової кризи всі країни Європи надали своїм товаровиробникам цілий ряд преференцій, щоб таким чином зберегти робочі місця для людей і запобігти банкрутству підприємств. В Івано-Франківську депутати міської ради зробили з точністю до навпаки. Вони підняли плату за землю і впровадили її з порушенням законодавства. Дев’ять виробничих компаній різної форми власності звернулися до суду і, як показав час, на нашій стороні нині Вищий адміністративний суд України. Проте його рішення наразі до уваги не беруть. Вишукують різні способи не виконати і рішення суду, і рішення однієї з останніх колегій облдержадміністрації, яка рекомендувала органам місцевого самоврядування в області переглянути ставки орендної плати на землю в бік їх зменшення для промислових підприємств, які випускають продукцію та сплачують податки до бюджетів усіх рівнів. Також потребує вирішення питання компенсації підприємствам збитків за пільговими пенсіями. Раніше на багатьох підприємствах області працювали багатотисячні колективи. і чимало робітників та спеціалістів вийшли на пенсію за так званими списками № 1 і № 2. А сьогодні, коли значно зменшилися і чисельність працюючих, і масштаби виробництва, ці виплати мусять за власний кошт проводити самі підприємства. А вони — достатньо суттєві. Наприклад, колектив ВАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» торік виплатив 564 тисячі гривень. А є чимало підприємств, для яких ці виплати просто непосильні. Отож ці питання потребують вирішення.

Про серйозні перепони, що перешкоджають динамічному розвиткові бізнесу, розповідали також голова громадської організації «Комітет підприємців м. Івано-Франківська» Ігор Митлюк, голова Асоціації меблярів Прикарпаття Неля Вилегжаніна та інші учасники форуму «Бізнес і влада — партнери».
На завершення Михайло Вишиванюк підсумував: «Ми зібралися для того, щоб вживати дієві заходи і з часом сказати: в Івано-Франківській області бізнес і влада — справді партнери». Водночас він дав ряд конкретних доручень начальникам головних управлінь облдержадміністрації та керівникам правоохоронних органів щодо розв’язання порушених приватними підприємцями і керівниками підприємств проблем та закликав народних депутатів України від івано-Франківщини, яких, за словами М. Вишиванюка, «останнім часом не надто чути», активно допомагати приватному бізнесові краю долати перешкоди.