Це питання розглянули 19 травня на спільному засіданні на Прикарпатті депутатські комісії Львівської, Тернопільської й Івано-Франківської обласних рад.

У тому невеличкому форумі, що відбувся на базі відпочинкового комплексу «Перлина Придністров’я» на Городенківщині, взяли участь і керівники найвищих представницьких органів трьох областей.  Втім, і сама тема засідання потребувала такої зустрічі. Адже йшлося про наміри уряду розпочати за інвестиційної підтримки іноземних енергетичних компаній видобуток газу зі сланців у так званій Олеській зоні, яка охоплює частини територій наших областей. І члени постійних депутатських комісій з екологічних питань всебічно розглянули не тільки перспективи такої справи, а й застановилися над можливими негативними наслідками для довкілля від його добування.

Про результати попередніх наукових досліджень названої площі, які провела група українських учених, доповідав завідувач кафедри польової нафтогазової геофізики Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу доктор фізико-математичних наук Олександр Петровський. І присутні погодилися з ним, що той промисел може мати неабияку економічну вигоду як для західних регіонів нашої держави, так і для всієї України. Не викликає сумніву, що сланцевий газ власного видобутку зменшив би нашу залежність від закордонних енергоносіїв. І в цьому імпонував наведений приклад США, де завдяки сланцевому газу не лише припинили імпортувати блакитне паливо, а й уже готові ділитися ним з іншими країнами. Заслуговує на увагу й аналогічна тенденція в Європі, зокрема в Польщі, де провідні газодобувні компанії світу власним коштом ведуть масштабну розвідку сланцевих покладів і бурять свердловини, активно готуючись до промислового видобутку енергоносіїв з них.
Однак під час обговорення таких перспектив виокремилося й декілька істотних питань виробничого, екологічного та правового характеру, які наразі склали противагу можливим енергетичним досягненням від розробки тих корисних копалин. Загалом, констатували на зібранні, недостатньо вивчено насамперед ризики від розробки тих корисних копалин, які можуть мати незворотні наслідки і для довкілля, і для людей, які проживають на цій території. Тому комісії рекомендували обласним радам наразі утриматися від надання погодження щодо включення Олеського родовища до Переліку надр, які можна надавати в користування, як про це просить Міністерство екології та природних ресурсів. Вичерпніше про причини такого рішення розповіли самі голови обласних рад на підсумковому брифінгу для журналістів трьох областей.

— Безперечно, видобуток сланцевого газу може стати перспективною альтернативою в розвитку української енергетики, що зміцнить енергетичну безпеку держави, — зазначив голова Івано-Франківської обласної ради Олександр СИЧ. — Та водночас у нас виник і ряд застережень. Скажімо, вимагаючи від обласних рад погодження на використання відповідної території, Мінекології не дає нам детальної інформації про можливі екологічні ризики від видобування газу зі сланців. А вони, на наш погляд, можуть бути доволі великими. По-друге, спонукаючи нас погодитися з тими намірами, в Мінекології заразом відмовляються ввести наших представників до складу міжвідомчої комісії, яка координуватиме ту роботу, і ця відмова суперечить чинному законодавству. Ми виробили і пропозиції про зміну порядку надходжень від земельної ренти за користування надрами — вимагаємо збільшення відрахувань на користь місцевих громад. А ще непокоять намагання окремих енергетичних корпорацій домогтися монопольного права на розвідку сланцевих покладів на Олеській площі, а відтак і на добування. Свої пропозиції з цих та інших питань надішлемо до найвищих ешелонів влади. і поки ми не одержимо відповіді на всі наші застереження, доти депутати своєї згоди не дадуть. Узагалі, ви самі чули, що під час нашого спілкування з науковцями в контексті ймовірних екологічних проблем від видобутку сланцевого газу прозвучало більше запитань, ніж відповідей. Фахівці не могли відповісти чи не на кожне серйозне запитання з того приводу. Як у цій обстановці можемо давати згоду на користування земельною ділянкою?

В такому ж дусі висловився й голова Львівської обласної ради Олег ПАНЬКЕВИЧ:

— Своїм рішенням ми плануємо захистити права територіальних громад. Ми не хочемо сліпо погоджуватися з тим, що нам рекомендують зробити Кабмін та Мінекології. Прагнемо, аби місцевим жителям було надано тверді економічні, екологічні, соціальні гарантії, а не йшлося лише про якісь віртуальні надходження. Бажаємо знати, зокрема, які робочі місця і скільки їх відкриє для наших краян сланцевий промисел. Однак інформації про це немає. Але ж громада має право знати про це, як і про ймовірні ризики для життя і здоров’я. Словом, перед тим, як приймати остаточне рішення, маємо порадитися з людьми — опитуванням чи референдумом. Та зможемо це зробити лише тоді, коли матимемо відповіді на свої запитання.

Доповнив колег голова Тернопільської обласної ради Олексій КАЙДА:

— У цій ситуації центральна влада має враховувати не лише свої інтереси, а й думку органів місцевого самоврядування, які представляють мільйонні громади. Наші області — чи не найбільш густонаселені в Україні. Тому досвід США з їхніми преріями в налагодженні, як нам доводять, екологічно безпечного видобування газу зі сланців, нам не вельми підходить. Не все так однозначно. У Великобританії, наприклад, недавно екологи рекомендували урядові припинити видобування газу зі сланців. А нам кажуть, що охоронних зон під час розробки цих корисних копалин не передбачено. Тим часом заплановано пробурити на Олеській площі понад три тисячі свердловин. і це, крім усього іншого, при тому, скажімо, що на Тернопіллі існує проблема з місцями для розташування сміттєпереробного заводу й ряду вкрай потрібних полігонів для твердих побутових відходівѕ Однозначно, що радитимемося з громадами районів та сіл, розміщених в Олеській зоні. Вони мають сказати своє остаточне слово. Адже єдиним джерелом влади в Україні згідно з Конституцією є народ.

Депутатські природоохоронні комісії трьох обласних рад також визначили спільні завдання та заходи щодо збереження природних екосистем і розвитку туризму в Дністровському каньйоні, про що повідомимо в наступних числах «Галичини». Як заявили голови обласних рад, на Прикарпатті відбулася з цього приводу тільки перша спільна робота керівників і депутатів представницьких органів наших регіонів. Надалі — не лише засідання комісій, а й можливі спільні сесії трьох рад.