Минулих вихідних, 21—22 травня, з нагоди відзначення Греко-Католицькою Церквою Дня хворого відбулася проща до містечка Маріямполя Галицького району, яку організувала Душпастирська місія Івано-Франківської єпархії УГКЦ в сфері охорони здоров’я. Зразу ж по закінченні прощі ми попросили синкела у справах капеланського душпастирства о. Василя Рака розповісти про її перебіг.

- Чому УГКЦ відзначає День хворого в травні?

— Всесвітній день хворого відзначається щороку 11 лютого. Але наша Церква з огляду на особливості нашого обряду та літургічного календаря рішенням синоду єпископів вирішила відзначати День хворого в Неділю розслабленого. За словами блаженного Папи івана-Павла II, «щорічне відзначення має на меті привернути увагу Божого народу на нагальну потребу в забезпеченні кращої опіки хворих». Отож День хворого є слушною нагодою для роздумів над таємницею страждань і передусім — зробити наші спільноти й суспільство більш чуйними до хворих братів і сестер.

- Чим відрізнялася ця проща від попередніх?

— Проща до Маріямпільського образу Божої Матері відбулася вперше. 1989 року завдяки блаженному Папі Іванові-Павлу II відбулася коронація цієї ікони в м. Вроцлаві у Польщі, в якій брав участь владика Софрон Мудрий. Згодом ще не раз цей блаженний Папа звертався до маріямпільців з апостольським благословенням, зокрема й щодо побудови ротонди Матері Божої Маріямпільської. Зауважу також, що Маріямпіль — єдине у світі містечко, з якого не лише походить чудотворна ікона Пречистої Діви Марії, а воно ще й названо на її честь. Професор Боцюрко вважає, що аналогів цьому у світі немає. Це є предметом особливої гордості місцевих жителів. А ще — закладений Біблійний сад і чарівні краєвиди цього містечка створюють добрі передумови для перетворення його у відомий духовний центр. Слід віддати належне професорові Володимирові Боцюрку, який активно вболіває за свою малу батьківщину і докладає багато зусиль для її популяризації.

- Як пройшла проща?

— Вона розпочалася міжнародною конференцією в суботу. Проща зібрала капеланів медичних закладів, лікарів області, а наших польських колег представляв капелан о. Станіслав із Вроцлава. Були присутні також вірні єпархії та інших конфесій. Із Польщі прибув мікроавтобус з гостями — вихідцями з Маріямполя. Теоретичний аспект конференції стосувався стану паліативної допомоги та опіки хворих і перспектив її розвитку на теренах Прикарпаття. З п’яти ррунтовних доповідей особливо цікавою була доповідь капелана івано-Франківського хоспісу о. Володимира Вінтоніва «Професійна інтеграція як фундамент сучасної паліативно-хоспісної опіки». Під час обговорення гості з Польщі розповідали про досвід паліативної опіки в їхній державі. Зокрема було звернуто увагу на співпрацю лікарів та медперсоналу з капеланами у хоспісах.

- Чи були хвилини прощі, які вам особливо запам’яталися?

— До таких моментів слід зарахувати нічні чування. Вони розпочалися перед храмом духовними піснями та розважаннями відомого отця Вітольда Левицького про терпіння душі, співстраждання та милосердя (нагадаємо, що о. Вітольд — незрячий. — Р. І.). І щиро скажу вам, що не знаю, що більше зворушило й об’єднало прочан — пісні чи розважання. Отець Вітольд також приділив увагу у своїх місійних проповідях молоді та її проблемам. Потім відбувся чин соборування для хворих, який проводили капелани медичних закладів Івано-Франківської єпархії УГКЦ. У неділю священство відслужило утреню та Божественну літургію, на якій сотні людей приступили до причастя. По її закінченні священики та прочани відбули соборну молитву за оздоровлення хворих. А по обіді розпочався фестиваль духовної Марійської пісні, який зібрав чудові співочі колективи з Івано-Франківська, Маріямполя, Крилоса, Більшівців та інших сіл області. Десь надвечір на такій радісній ноті і закінчилося відзначення Дня хворого в Маріямполі.