Якщо  для переважної більшості школярів звітний тиждень ознаменувався в першу чергу останнім дзвоником та настанням довгоочікуваних літніх вакацій, то увага місцевого політикуму була зосереджена навколо іншої, не менш знаменної події – Дні Героїв. На Прикарпатті, як анонсувалося напередодні, його відзначали 29 травня.

     І хоча свято все ще не є державним, а за цієї влади навряд чи ним  і стане, популяризація Дня Героїв з кожним роком лише зростає, особливо на Галичині.

     Свято Героїв – це в першу чергу свято національної пам'яті.

     На  жаль, досвід українського державотворення  лише підтверджує, що за двадцять років, ми так і не навчилися належним чином шанувати і що головне –  пам’ятати своїх національних героїв. Людей, які віддали життя за Українську державу, за нашу з вами незалежність.

     Адже  День Героїв – це не лише привід запалити свічку пам'яті за видатними постатями української історії – Євгеном Коновальцем, Симоном Петлюрою, Миколою Міхновським та усіма борцями за волю й незалежність України.

     Це  – не лише черговий мітинг чи урочиста хода.

     Чим знаменні усілякі масові заходи детально зупинятися, гадаю, не потрібно. Це явище  можна охарактеризувати одним влучним  й надзвичайно популярним на сьогодні в країні словом – «майdance»…

     День  Героїв – це в першу чергу можливість замислитися над тим Хто ми, звідки походимо, куди йдемо й завдяки кому маємо можливість йти незалежними.

     Після подій 9 травня відзначення Дня Героїв на Західній Україні окрім сакрального, набувало ще й нового символічного значення. На щастя, обійшлося без нових провокацій. Святкування обмежилося панахидами по героях, які загинули за незалежність України, та вже звичними для таких випадків урочистою ходою й вічем.

     В Івано-Франківськ ж нарешті завітала довгоочікувана делегація з Арлінгтона – одного з останніх міст, з яким наш обласний центр «побратався» й підписав угоду про співробітництво.

     Приїзд  американців очікували ще на день міста. Принаймні так заявляла місцева  влада, повернувшись з-під околиць Вашингтону. Однак, американці прилетіли лише зараз. Певно мешкають ще за старим календарем, адже затримались із візитом рівно на 2 тижні…

     Втім, це не стало на перешкоді підписанню угоди про встановлення побратимських  стосунків та черговому обговоренню  перспектив співпраці між містами щодо можливих спільних проектів в галузях освіти, культури, обміну студентами і так далі. Увесь інший час американців «бавили»…

     Для початку, щоб не порушувати традиції, мери обох міст посадили «Дерево дружби», здійснили пішохідну екскурсію обласним центром, відвідали декілька об’єктів соціально-культурного призначення. А вже на наступний день географію розширили й гості отримали нагоду ознайомитися із найбільш знаменними та мальовничими місцями Прикарпаття.

     Однак, не Арлінгтоном єдиним протягом тижня жив Івано-Франківськ. Як виявилось, міський голова Віктор Анушкевичус вельми незадоволений ходом ремонтних робіт доріг обласного центру. Здивувало б протилежне… Дороги й надалі продовжують залишатися чи не головним джерелом критики на адресу міського голови. Дійшло вже до того, що з ремонтом відстають навіть від минулорічного графіку. Втім, за словами Василя Білика, причиною цього є зменшення кількості ремонтних бригад, що пов’язано із певними фінансовими можливостями фірми, яка виграла тендер. Вона, наче має право взяти підсобних організацій лише на 100 тисяч гривень. Можливо, більш ретельно необхідно було ставитися до самого конкурсу та можливостей, як фінансових, так і виробничих, фірм-претендентів? На вулиці тим часом уже літо. А капітальний ремонт, який так розафішувала міська влада, ще навіть не розпочався…

     Дісталося протягом тижня і громадському формуванню «Штаб». Міський голова у зв'язку із початком купального сезону дав розпорядження стежити за громадським порядком в місцях активного відпочинку не лише органам правопорядку, але й цій громадській організації. Мовляв, «хай патрулюють разом із міліцією. А то сидять по опорних пунктах і анекдоти розказують». Все правильно.. Однак, навіщо виділяти колосальні кошти на організацію, «дружинники» якої лише й можуть, що анекдоти розказувати й по мітингах ходити.

     Отримало  нового керівника й «Теплокомуненерго». Виконання обов’язків паном Рущаком виявилося недовготривалим. Цього тижня йому на зміну прийшов Руслан Гайда. «Увійти в курс справ, вчасно платити за газ і готуватися до нового опалювального сезону», – саме такі завдання перед новопризначеним «тепловиком» поставив міський голова. Втім, уже зараз успішність роботи «Теплокомуненерго» під новим керівництвом у багато кого викликає значні сумніви. Руслан Гайда не має жодного досвіду роботи в цій сфері. Але це не може стати приводом до того, щоб одразу вести мову про те, що опалювальний сезон в обласному центрі зірветься. Пан Гайда відомий в іншому. Тривалий час він очолював Івано-Франківське обласне державне об’єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості. Очолював доволі успішно. Відповідно, певні менеджерські здібності в нього є. Однак, якою мірою він зможе їх застосувати і чи спрямує їх в правильне русло, покаже лише час.

     Не  останню роль в цьому відіграє команда заступників, з якою й доведеться працювати Гайді. Тривалий час «Теплокомуненерго» вважалося своєрідною вотчиною «фронтовиків». Мешканці міста скоріш за все ще не забули, що представляло собою підприємство під керівництвом Ігоря Прокопіва. Саме з «Фронтом Змін» найбільшою мірою пов’язують й Руслана Гайду. Відповідно, складається доволі неоднозначна ситуація – містом управляє Віктор Анушкевичус, влада знаходиться у «Свободи», а ключові для життєдіяльності міста підприємства знаходяться в руках «Фронту Змін». Наслідок досягнутих домовленостей? Нагадаю, міський голова так і не відзвітував перед міською радою про виконання своєї передвиборчої програми… Тим на менше, міцність такого каркасу скоріш за все є лише ситуативною та тимчасовою…

     Другий тиждень поспіль відзначається Партія Регіонів. Але, на відміну від попереднього, коли молоді активісти без узгодження з керівництвом в рамках акції «Подумай про майбутнє» спільно з реабілітаційним центром «Захід шанс» роздавали презервативи, цього тижня уже за участю самих керівників Партія Регіонів роздавала книги. Захід пройшов в рамках обласного проекту «Подаруй бібліотеці книгу». Однак, якщо в Прикарпатському університеті все пройшло на ура, то в Галицькому районі на Ігоря Зварича очікували певні несподіванки. І це був не лише святковий концерт, а й певне невдоволення самих галицьких регіоналів ситуацією в цілому.

     Тим часом перший номер Партії Регіонів на місцевих виборах, а паралельно й голова ОДА Михайло Вишиванюк по праву може вважатися людиною тижня. Підставою для цього стало лідерство Михайла Васильовича в рейтингу губернаторів за підсумками першого кварталу 2011 року, що був оприлюднений впливовим журналом «Коментарі».

     Однак, такий успіх губернатора саме видання пояснює досить просто: «Прикарпаттю пощастило завдяки набагато вищим, ніж у цілому в країні, темпам зростання в промисловості, будівництві й сільському господарстві, а також помітним обсягам уведеного в експлуатацію житла». За іншими критеріями, зокрема динамікою сфери послуг, фінансуванням субсидій, вимушеною неповною зайнятістю, показники Івано-Франківщини набагато скромніші.

     Таким чином, на Ялтинське засідання Ради регіонів Михайло Вашиванюк може відправлятися із доволі спокійною душею та в якості своєрідного фаворита. Фаворита журналу «Коментарів», однак невідомо чи такого ж фаворита Віктора Януковича. Тим паче, що розмови про зміну Глави уряду стають чимраз гучнішими.

     Тим часом на Прикарпатті справжня епопея розгортається навколо так званого земельного питання. І поки обласна влада з впевненістю заявляє, що після 15 червня занедбані «землі з бур’янами» отримають шанс мати кращих господарів, навколо іншого аспекту розгортається справжнє протистояння.

     Мова  йде про ініційоване державною владою зняття мораторію на продаж землі. Михайло Вишиванюк будь-які розмови про негативні наслідки для селян і держави в цілому від зняття мораторію на продаж землі характеризує не інакше як «чергові страшилки». На думку Михайла Вишиванюка, більшість селян й надалі оброблятиме землю сама, а всі розмови про те, що приїдуть іноземці і все скуплять – від лукавого.

     Натомість якісно іншу позицію з цього питання  на сьогоднішній день зайняли опозиційні політичні сили. Більше того, і «Свобода», і «Батьківщина» вже цього тижня оголосили та розпочали роботу по проведення референдуму щодо продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Окрім того, «Свобода» ініціює ще й ухвалення нового Закону України «Про землю».

     На  думку голови обласної ради Олександра Сича, «інвентаризація та оцінка землі, що останнього разу відбувалася у середині 80-х років, – це свідчення повного хаосу. Віддати землю у приватизацію в ситуації цього безладу – те саме, що на початку 90-х років, коли віддали під приватизацію заводи, фабрики тощо. … Основний масив землі візьмуть не українці. Селяни ж та фермери опиняться на межі абсолютного злидарства».

     Наразі  в кожної з сторін свої аргументи. Кінцеве рішення в будь-якому випадку прийматиме влада. Однак, справедливо було б, якщо це рішення приймало саме суспільство, а не хтось робив це за нього. Окрім того, невідомо ще яким податком обкладуть землю після зняття мораторію і чи вигідно селянам буде взагалі її утримувати.

     Найбільш  приємна новина надійшла з Калуша. Напередодні дня міста калуський  міський голова зробив усім мешканцям  міста справжній подарунок й  таки звільнив Радецьку. Точніше сказати, Віталіна Радецька сама ініціювала написання заяви на звільнення, а сесія міської ради її одноголосно підтримала. За кілька тижнів Радецька своїми висловлюваннями встигла перетворитися на головного ворога усіх калушан. Що стосується самого Ігоря Насалика, то він наче просив Радецьку залишитися. Хоча, з іншого боку, без його візи міська рада б не віддала скількох голосів на підтримку рішення про звільнення чиновника. А так проголосували, не допустивши навіть виступу прокурора щодо  висловлювань заступниці.   Вочевидь, міський голова вирішив зберегти лице й навіть сам прочитав заяву Радецької.

     Однак, так і невідомо чому міський голова й надалі не вчиться на своїх же помилках. Як стало відомо, нового заступника знову шукатимуть в Києві. Невже  в Калуші, Калуському районі чи зрештою  й в області загалом немає  фахівця належного рівня, який б зумів очолити медицину в районному центрі?  

Ігор  Дебенко, політолог,