Карпатські смереки косить хвороби. Лісові масиви вкриваються коричнево-рудими плямами, площа яких щороку збільшується на сотні гектарів, і врешті гинуть. "Всихання лісів - це проблема не тільки Карпат, але й цілої Європи", - констатує директор Інституту гірського лісівництва Василь Парпан.

У четвер, 26 травня, вивчати причини й масштаби загибелі карпатського лісу вирушила комісія у складі лісників та екологів. Шлях експедиції проліг територією Вигодського лісгоспу, де є чи не найбільші вогнища хвороби. Кінцева точка маршруту - урочище Свинська річка Свічівського лісництва, смерекові масиви на висоті 1100 м над рівнем моря і вище.

Ліс старіє

У Вигодському лісгоспі пересідаємо у звичні на гірських дорогах УАЗ та "Ниву". Дорогою Василь Парпан розповідає, що масове всихання гірських лісів зумовлюють декілька чинників. "Наприклад, якщо ми маємо надмірну кількість посушливих днів, то змінюється не тільки атмосферна складова, але й ґрунтова. А для Карпат це є визначальним. Коренева система смереки розміщена на глибині 30-40 см, отже, недоотримує воду, і дерево всихає", - пояснює професор. До того ж, у Ґорґанському гірському масиві ґрунт кам'янистий і бідний на гумус, тому саме тут дерева найбільш вразливі. Втім, після посухи чи буревію (понад 20 м/с), пояснює Парпан, смереки всихають не відразу, а через кілька років.

Та не тільки примхи погоди загрожують смерековим лісам. Дерева вражають віруси, бактерії, грибкові хвороби (коренева губка та опеньки) і жуки-короїди ("ГК" вже звертався до цієї теми в статті "Чому рудіють Карпати", №16, від 21.04.2011). Особливо схильні до хвороб старі смерекові ліси у важкодоступних масивах та на значній висоті, де вирубка обмежена законодавчо. Смерекам там в середньому років 100-110, всихають і хворіють вони вже просто від старості.

Як повідомив Михайло Костриба, директор лісозахисного підприємства «Івано-Франківськлісозахист», на Прикарпатті ліси всохли вже на 11 тисячах гектарів з усіх 250 тисяч га лісових угідь. Крім Вигодського, смереки масово рудіють на території Осмолодського лісгоспу та Верховинського - у Буркуті. Фахівці сходяться на думці, що без хірургічного втручання врятувати ліс неможливо.

Смерека - як жінка

Дорогою до урочища лісники зауважують на гірських схилах руді плями, яких ще недавно не було. "Коли ми сюди приїхали вперше, площі сухостою становили 4-5 га, - зазначає перший заступник начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Роман Олійник. - Не минуло й півроку, як з'явилося зо 15 га сухого лісу, який ще навесні був зелений. Приїхали восени - а на деревах вже осипалася кора..."

Також лісівники зауважили, що раніше ліс рудів тільки на південних схилах, а тепер коричнево-жовті плями вкривають і північний бік, де до цього ріс повноцінний і здоровий ліс. Наразі ні науковці, ні лісівники всихання лісів на північних схилах гір однозначно пояснити не можуть.

Натомість хвороба майже не чіпає масиви змішаних лісів, які в Карпатах здебільшого сформовані з смереки і бука. "Смерека - як одинока жінка. Коли біля неї нема чоловіка, вона всихає", - жартує Василь Парпан. Втім, у цьому жарті є частина правди: на розчищених від хворого сухостою ділянках лісники сьогодні висаджують мішані ліси. Масиви, де смерека сусідить з буком, стійкіші й здоровіші.

Після півторагодинної подорожі лісовими дорогами комісія дісталася до табору лісорубів. Вони вже тиждень працюють тут, звільняючи схили від сухостою. Під керівництвом лісничого Свічівського лісництва Богдана Воробця в урочищі вже розчистили значні площі вітровалів ще 2007 року. Деревину трелюють (транспортують) кіньми, не пошкоджуючи гірські схили.

"Рубка сухих дерев дуже небезпечна, - розповідає Олійник. - Коли рубаєш здорове дерево, можна спрогнозувати, куди воно впаде, а сухостій під час падіння може кілька разів зламатися й зачепити інші дерева". На місці вирубаного хворого лісу працівники лісгоспу одразу садять саджанці - смереки, дуба, явора та ялиці. А через півроку приходять перевірити, чи деревця прижилися.

Окрім "хірургії", фахівці вдаються й до профілактичних методик. Скажімо, представники «Івано-Франківськлісозахисту» встановлюють у лісі пастки на короїдів. «Всередину насипаємо феромон з запахом самки-короїда. На запах до пастки злазяться самці-короїди, які там гинуть, так і не запліднивши самиць", - пояснює механізм заступник начальника "Івано-Франківськлісозахисту" Володимир Буній. У такий спосіб лісники стримують наступ шкідника.

Без доріг - нема рятунку

Залишивши автомобілі в урочищі, за кілька годин сходимо на гору Поганець. З її вершини добре "читаються" всі стадії всихання смерекового лісу. З одного боку височіють мертві оголені стовбури, поруч - ліс, який вже починає рудіти, а з іншого боку - зелений молодняк віком 7-8 років. «Це не смерть старого лісу - це народження молодого. Ми б хотіли випередити той цвинтар", - показує Роман Олійник на сухостій. Для цього потрібно негайно починати вирубку вражених недугою смерек.

Однак для порятунку лісу необхідно будувати нові лісові дороги. "За європейськими стандартами, на тисячу гектарів має припадати 40 км доріг. А в нас є тільки 3,6 км, - каже Роман Олійник. - На сьогодні 1 км лісової дороги коштує півмільйона гривень. Держава зведенню лісових доріг не сприяє, тому лісівникам доводиться шукати гроші самотужки".

Галицький кореспондент