Верховинська прокуратура взялася захищати донецьких підприємців, які намагаються взяти в оренду легендарну скелю Писаний камінь, від... місцевих гуцулів, що володіють земельними ділянками на схилах гори. Здається, для прокурорів і керівництва району донецька прописка "інвесторів" важливіша за державні акти на землю...

На початку травня цього року схід громади села Буковець, де розміщена туристична перлина Верховинщини й пам'ятка природи скеля Писаний камінь, відмовився надати згоду анонімним "інвесторам" з Донецька на оренду територій довкола скелі. Однак на цьому інтриги довкола Буківця не закінчилися. У мешканців села, що володіють ділянками поблизу Каменя, почалися проблеми з районною прокуратурою.

Ще в лютому цього року підприємці з Донецька купили у місцевих мешканців 4 га землі неподалік Писаного каменя. Тоді донецькі пояснили селянам, що збираються збудувати приватний будинок і розвивати якийсь інвестиційний проект. Та для цього, мовляв, потрібно ще трохи землі. Скільки саме - відповісти навідріз відмовилися. До того ж, як виявилося, селянин, в якого вони купували землю, умудрився продати ще й шмат чужої ділянки площею 0,7 га. Його власниця з актом на право власності досі безуспішно шукає справедливості. Але цей факт районну прокуратуру не зацікавив. А тим часом донецькі хлопці накинули оком на сусідні ділянки.

"До мене прийшов представник інвестора Петро Іванович і запропонував купити в мене ділянку розміром 25 соток, - розповідає житель села Іван Могорук. - Мені натякнули: якщо відмовлюся, все одно заберуть". Та чоловік землю не продав. Після того, розповідає селянин, розпочалися перевірки з прокуратури. А згодом він отримав повістку до Верховинського районного суду. Позов на пана Івана "в інтересах держави" подала районна прокуратура. На думку прокурорів, "інтерес держави" полягає в тому, щоб скасувати виданий Могоруку державний акт на право власності на землю. "Таке колись було у Буковелі - в одних землю скуповували, в інших міняли... Страшно подумати, як вчинять з нашими людьми", - бідкається селянин.

Іван Могорук виявився не єдиним мешканцем, в якого прокуратура вирішила відібрати землю. Газеті відомі принаймні ще три аналогічних позови прокуратури до Буковецької та Верхньоясенівської сільрад, управління Держомзему у Верховинському районі та власників земельних ділянок. У цих позовах прокуратура "в інтересах держави в особі Верховинської райдержадміністрації" вимагає визнати недійсними державні акти на право приватної власності на землю та повернути земельні ділянки у володіння сільрад. Зокрема, повістку до суду отримав В'ячеслав Полоз, який має у межі з ділянкою донецьких 60 соток; Олена Остафійчук, яка має державний акт на ділянку площею 2 га землі, та Андрій Колімбровський, який по сусідству з горе-інвесторами володіє ділянкою площею 1,92 га.

Позовні вимоги у всіх чотирьох заявах прокурор Верховинського району Дмитро Медведчук обґрунтував однаково: мовляв, межі сіл не встановлені, територія не забезпечена містобудівною документацією та не розроблений генеральний план населених пунктів.

"Скільки у нас земель роздано без встановлення меж села? То що, нам тепер всі ці акти скасовувати? - питає Олена Остафійчук. - А чому прокуратура не скасовує акти тих донецьких, які купили там землю?". Справді виглядає дуже дивним, що прокуратуру зацікавили ділянки буківчан (держакти на які були видані у 2009-2010 роках), тільки після того, як з'явилися покупці з Донецька. А право "інвесторів" на придбані ділянки прокуратурі чомусь сумнівним не здається. Може, для них окремо межі сіл і генплан намалювали?

До того ж, довідка з районного управління Держкомзему свідчить, що розпорядженням Верховинської РДА матеріали проектів формування територій встановлення меж селищної, сільських рад та населених пунктів району давно погоджені. Ці матеріали наразі передані у проектну організацію ДП "Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру" для виправлення та зауважень. Отже, за логікою районної прокуратури, на Верховинщині слід було б скасувати сотні, якщо не тисячі, державних актів, виданих без погоджених меж між населеними пунктами. Але пробують скасувати лише акти тих селян, які мали нещастя стати сусідами "інвесторів".

Сьогодні в селі поширюються тривожні чутки, що донецькі збираються біля Писаного каменя створити мисливське господарство. І начебто полювати там дозволять тільки VIP-персонам. Гуцули побоюються, що тепер до Писаного каменя їх не будуть пускати навіть за гроші, як, до речі, говорив на сході селян представник підприємців.

Втім, попри всі чутки, справжні наміри донецьких інвесторів залишаються невідомими. Але зважаючи на те, як заметушилася районна прокуратура, здається, що буківецькі землі вподобали собі підприємці з переконливими аргументами.

"ГК" вдалося отримати копію договору купівлі-продажу однієї з ділянок біля Писаного каменя. Цікаво, що ділянку площею два гектари донеччани купили всього за 107784 грн., тобто по 539 грн. за сотку. У договорі зазначено, що покупцем виступає Циплаков Сергій Петрович, від імені якого діє Марачев Вадим Вікторович. Обидва проживають у Донецьку. На спроби дізнатися щось більше про "інвесторів" всезнаючий Google видав тільки, що якийсь Марачев Вадим Вікторович був депутатом Донецької обласної ради попереднього скликання та є директором ТзОВ "Український мисливський клуб". Втім, чи це той самий Марачев, що претендує на землі в Буківці, стверджувати однозначно не візьмемося. Але іншого Google не знає.

А насамкінець хотілося б отримати від прокурора Верховинського району Дмитра Медведчука та голови Верховинської РДА Василя Гондурака відповіді на декілька запитань. Скільки актів на земельні ділянки видано на території району, де не встановлені межі між селами? Скільки власників таких ділянок отримали позови від прокуратури? Скільки сіл на Верховинщині мають генплан? Чому прокуратура намагається скасувати державні акти на землю Олени Остафійчук, Василя Могорука, Андрія Колімбровського та В'ячеслава Полоза в той час, як сусідні ділянки, придбані людьми з Донецька, прокуратуру не цікавлять?

Галицький кореспондент