Коли запитати будь-яку пересічну людину, яку з археологічних культур на теренах України вона знає, переважна більшість назве трипільську. Відкрита ще наприкінці XIX ст., вона й досі залишається в усіх на слуху, бо і нині, досліджувана вченими, розкриває все нові свої таємниці. Нині відомо, що територія розселення трипільців була досить великою — від Придністер’я до Придніпров’я, від Волині до Степового Причорномор’я. Поселень тоді, як і тепер, на всій території було досить багато.

Як бачимо, територія розселення трипільців охоплює великі обшири сучасної України. Тому, враховуючи певну історичну наступність, ми задалися цікавим запитанням: а що ж залишилося у нас від тих далеких часів, чи збереглись у культурі, побуті, можливо, що й у мові якісь трипільські елементи? Безумовно, від Трипілля наш час віддаляють тисячі років. За цей період усе змінювалось, і не раз. Але через кров, через генну пам’ять щось до чогось мусило бути подібним, воно не  повинно було зникнути, а ожити в просторі та часі. Тому на деяких аспектах «актуальності» Трипілля зупинимося нижче.


Віктор Петров свого часу писав: «Україна трипільських часів — суцільно хліборобська країна». Саме хліборобство було головною галуззю в системі господарства того часу, відігравало у житті трипільців головну роль. До хліборобства примикало скотарство. Однак воно не знало коня. Віл і корова визначали склад стада, яке до того ж було спільною власністю громади.
В усі наступні післятрипільські віки на нашій землі так само вирощували хліб, тримали чи не в кожному господарстві худобу. Тривалий час саме Україна вважалася житницею Європи. Любов до землі і земля як найголовніше багатство були визначальними пріоритетами існування українця. А як зображали художники на картинах українське село? Ошатні хати на тлі чудової природи на берегах рік. Зрозуміло, що мало хто з митців обходився без волів. Та й чумаки в Крим їздили не на конях, а возами, запряженими волами.


Українська хата, обмазана глиною, покрита соломою, мальована знадвору та зсередини, тривалий час зберігала традиції будівництва ще з трипільських часів. Щоправда, трипільські будівлі були дещо більшими та просторішими. Однак це залежало від характеру родинного ладу в ті часи. Адже трипільці проживали великими родинами, а сучасна хата звичайного українця розрахована на окрему невелику сім’ю.


Поселення трипільців, як і села сучасних українців, були відкритими. Топографічно вони були прив’язані до місцевості, однак ніколи не використовували її рельєф для захисту. Вони не обводили житла ні ровами, ні валами. Єдине, за що вони переживали, — це за своє стадо. Цим і зумовлювався спосіб побудови селищ у вигляді кола, в центрі якого був великий майдан, куди на ніч заганяли худобу.


Від трипільців українцям передалась і їхня миролюбна вдача. Адже вони, як і ми, були відкритими, прагматичними, працьовитими, а ще компанійськими, веселими, доброзичливими. Трипільці ніколи не воювали, щоб захопити нові землі. Навіть не відомо, чи була у них армія. Вони сповідували еволюційний шлях розвитку і поступово, без перешкод і сутичок розселилися на великій території. Зрештою, так вони дійшли і до нас. Адже початки цієї давньої культури йдуть із Месопотамії, Передньої Азії та, можливо, з Єгипту. За антропологічним типом трипільці були круглоголовими яфетидами, які мали скошене чоло, вигнутий вірлячий ніс, продовгасте обличчя. Зовнішньо трипільці були подібні до шумерів, хеттів, басків, етрусків. Ці племена ніби розтягнуті у просторі та часі, але між ними існувала певна етнічна спорідненість.


На межі III-II тисячоліть трипільська людність зникає на теренах України. Як писав уже згадуваний В. Петров, «знищення було раптовим і суцільним». Однак із таким висновком відомого вченого не можемо погодитись. Оскільки племена, які знищили трипільську культуру, рухались із півночі, точніше із північного заходу, то суцільного знищення зазнали саме прикордонні племена розселення трипільців. У центрі та на півдні знищення трипільців послабилось. Пізніше окремі південні племена трипільців, щоб урятуватись, розійшлися в різні сторони, а ті, що залишились, із часом просто перемішались із завойовниками. Останні і були представниками індоєвропейців або ж, говорячи мовою археології, представниками культури шнурової кераміки.


Таким чином змішання представників обох рас — передньоазійської та індоєвропейської — лягло в основу появи у давнину перших паростків нашого народу. Вола і корову в господарстві заступають кінь та вівця. Новоприбулі номади хотіли було відмовитись і від землеробства, проте, бачачи суттєві переваги останнього, остаточно змінили і свій устрій господарювання. Скотарство тих часів не було власне кочовим. Точніше, кочуючи певними територіями, скотарі усе ж під впливом трипільців залишаються прив’язаними до певного поселення.


Окремі дослідники пробують навіть відшукати окремі трипільські слова у нашій мові. Скажімо, дослідник трипільської старовини Юрій Мосенкіс переконує, що слова «батько», «вирій», «віл», «голуб», «горіх», «горох», «жито», «іскра», «кермо», «колиба», «крісло», «ліс», «меч», «мідь», «могила», «олово», «свинець», «срібло», «спів», «хліб» українці успадкували від трипільців. Перелік названих слів лінгвісти виділяють способом винятку. Адже відомо, що в українській мові є цілий ряд слів, які не мають відповідників в інших індоєвропейських мовах. Учені кажуть, що вони невідомо звідки взялися. Проте ми знаємо, що в цьому світі ніщо з нічого не береться і нікуди безслідно не пропадає.


Просто індоєвропейці, що прийшли на зміну трипільцям, засвоїли з часом окремі трипільські лексичні елементи. Також науковці вважають, то завдяки зв’язку з мовою давніх трипільців українська мова є такою милозвучною.


Ось такі моменти, незважаючи на багатовікову віддаленість, зв’язують українців із трипільцями. Так, ця спадкоємність не  є прямою, але вона є. Тому з якимось щемом багато українців говорять про Трипілля, зводять житла, подібні до їхніх, одягаються в «трипільський» одяг, створюють музеї чи експозиції про трипільську культуру. І в цьому є і логіка, і сенс.

09 Червня 2011, 15:41
Теги:

Версія для друку
Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Погода, Новости, загрузка...
Додати новий коментар



Останні новини з категорії Життя:
Мобільний додаток IFCITY - твоя афіша Івано-Франківська
21 Січня 2018, 18:12
У Коломиї в матері забрали 3-річну доньку
30 Грудня 2016, 17:20
Власники 3-х закладів харчування Коломиї не дозволили провести перевірку якості продуктів
30 Грудня 2016, 16:57
УГКЦ планує збудувати на Прикарпатті клініку Святого Луки
30 Грудня 2016, 16:31
Ігор Пасічняк у Рожнятівському районі ознайомився із роботою освітянських закладів
30 Грудня 2016, 16:03
Новорічна красуня у горщику
30 Грудня 2016, 15:42
В Івано-Франківську виміряли Індекс публічності місцевих рад
30 Грудня 2016, 14:31
Святкові заходи з нагоди 108-ї річниці від Дня народження Степана Бандери
30 Грудня 2016, 14:05
За результатами моніторингу прийняття місцевих бюджетів Івано-Франківськ на сьомому місці
30 Грудня 2016, 13:40
В облдержадміністрації відбулася презентація Всеукраїнського журналу «Антикорупційний вісник «Ваша Надія»
30 Грудня 2016, 11:48
11 літрів спирту в каналізацію: Інспектори знешкоджували спирт на ринку Калуша
30 Грудня 2016, 10:57
Маленька косівчанка потребує допомоги
30 Грудня 2016, 10:33
У селі на Долинщині відкрили водопровід
29 Грудня 2016, 22:12
ЦНАП Івано-Франківська оприлюднив графік роботи на свята
29 Грудня 2016, 21:21
В Івано-Франківську відремонтували приміщення дитячої художньої школи
29 Грудня 2016, 20:56
Побачила світ книга поезій Олександра Букатюка “МАДОННА МИРУ (рЕволюція духу)”
29 Грудня 2016, 20:34
Юним глядачам показали прем’єру вистави “Красуня і чудовисько”
29 Грудня 2016, 20:05
В Івано-Франківську запрацював новий пологовий зал
29 Грудня 2016, 19:45
У середмісті створили музей-кімнату на честь патрона Івана Франка
29 Грудня 2016, 18:29
Правоохоронці застерігають водіїв: не сідайте за кермо у нетверезому стані!
29 Грудня 2016, 17:42
Увага! Попередження про лавинну небезпеку
29 Грудня 2016, 15:40
В Івано-Франківську відкрили спортивний майданчик
29 Грудня 2016, 14:55
Прикарпатські художники перенесли красу рідних пейзажів на полотна
29 Грудня 2016, 14:30
На Прикарпатті паспортизували 43 водойми
29 Грудня 2016, 13:13
1 січня в Івано-Франківську святкуватимуть 108-у річницю з дня народження Степана Бандери
29 Грудня 2016, 11:47