Представники міської влади на минулих та позаминулих місцевих виборах окремо акцентували, що рівень міської влади — це господарка, а не політика. Принаймні, саме так мало бути у Калуші. Дахи були відремонтовані, енергозберігаючі вікна — встановлені. Щоправда, достеменно невідомо, чи розрахувалася міська влада із підприємцями, які виконали масив цих робіт. Шкода, що наші владні співвітчизники не приміряли і господарку, і політику на себе самих. Бо навіть удома при вирішенні питання, що будемо готувати на обід — пісний борщ чи голубці із шкварками, хоч воно і стосується господарки, а все ж — політичне. Економіка (тобто господарка) є концентрованим виразом політики, а політика — наваристим бульйоном із економіки.

Таку політику у Калуші спробували наварити із бюджетної худої кісточки, де мер міста разом із послушними депутатами прийняли політичну заяву, один абзац із якої ні у кут, ні у двері не лізе. Чекаємо висновків прокуратури, до котрої за відповідними оцінками цьому документові звернувся голова обласної ради Олександр Сич. Цікаво, чи дійсно буде перший номер Української партії Ігор Насалик політичним апостолом і твердішим націоналістом, ніж очільник обласної "Свободи"?

Оскільки міський голова з приводу розподілу грошей вже висловився першим — перед сесією і громадою міста, трохи більше світла нам пролили на це представники обласної ради в особі голови бюджетної комісії Володимира Шкварилюка, то вартувало б почути думку і голови обласної державної адміністрації. І хоч Михайло Вишиванюк у день зустрічі зі спеціальним кореспондентом "Вікон" терміново виїхав на Київ, поспілкуватися по телефону на згадану тему та і при нагоді — не минути інших задавнених калуських питань, "Вікнам" усе ж вдалося.

— Михайле Васильовичу, на останній сесії облради гостро постало питання розподілу бюджетних коштів. Зокрема, мова йшла про Калуш і, так зване, ігнорування міста з боку обласного керівництва. Хотілося б почути Вашу позицію щодо конфлікту і про сам процес розподілу бюджетних коштів?

— Ну, по-перше, перед тим, як розподіляти бюджет, усі комісії (бюджетна комісія у тому числі) розглядають усі запити, які надходять від місцевих органів влади: від районних рад, районних адміністрацій, від міських голів. Від міста Калуша, як заявив голова обласної ради Олександр Сич, в обласну раду як таких бюджетних запитів не надходило. Не надходило запитів і до обласної адміністрації. А оскільки нема запитів — нема на що виділяти кошти. Адже ніхто їх без документів і виділяти не збирається. А от шукати, куди б дати кошти, немає потреби, оскільки запитів на бюджетний рік 2011 було на суму більше мільярда гривень. Тому був досить скрупульозний розгляд, куди саме спрямувати кошти, де найбільше "пече". Це — по-перше.

По-друге, 2011 рік ми з головою обласної ради оголосили роком технічного оновлення нашої медицини. Тобто, ми призупиняємо будівництво шкіл, дитячих садків, клубів, призупиняємо будівництво соціального сектора, і максимально — все, що можна зібрати, — даємо на придбання медичного обладнання. На придбання медичного обладнання Калуш дійсно не отримав нічого, оскільки у минулому році місту на цю мету було виділено з Державного бюджету 30 млн. гривень. Крім того всього, восени я поставив свою візу, щоб Калушу виділили 45 млн. гривень — саме місту Калушу — на придбання надсучасного медичного обладнання. Більше 70 млн. гривень упродовж півроку — чи це достатньо для міста Калуша чи недостатньо?!

Так що Калуш ніхто не ображав. Я ще особисто поставив підпис, взявши на себе відповідальність при перерозподілі коштів, котрі нам дали на Домбровський кар’єр, звідки ми передали частину грошей для придбання медичного обладнання для Калуша. Цей документ є й у Василя Сидоровича Плав’юка (Василь Плав’юк — перший заступник голови ОДА. — Авт.), можна взяти копію для газети. Справа у тому, що бюджет міста Калуша отримав минулого року півмільярда коштів. То хіба цих мільйонів мало для Калуша?! Тож, можливо, треба підходити до справ із тих можливостей, які є сьогодні у нашій економіці, адже у нашій державі є не лише місто Калуш?

— Михайле Васильовичу, чи існує насправді протистояння двох силових центрів: міста Калуша та керівництва області? І якщо таке є — то яка природа такого протистояння і які це може мати наслідки? 

— Я ніякого протистояння не бачу. Але якщо хтось його бачить, то, значить, має хвору уяву. Для мене всі регіони однакові і важливі, як пальці на руці: чи Калуш, чи Долина, чи Надвірна, чи Болехів…

— Чи можна, на Вашу думку, стверджувати, що оці процеси, які ми нещодавно спостерігали, підтверджують: дехто пробує вже почати вибори-2012?

— А виборчий процес 2012 року вже давно розпочатий як окремими політиками, так і окремими політичними силами.

— Чим ближче до виборів, тим, імовірно, більше буде популізму, інших маніпуляцій (що ми вже спостерігаємо). Цікаво, як влада має намір стабільно проводити свою роботу у таких несприятливих умовах?

— Я до таких умов уже звик і для мене тут немає нічого дивного. Я для себе засвоїв просту аксіому, що під час виборчої кампанії можна почути більше брехні, ніж на війні. Я, як і завжди, виконую свої функціональні обов’язки, а на такі незручності абсолютно не реагую.

— Нещодавно у Калуші розголосу набув скандал, пов’язаний із заступником міського голови — куратором медицини. Наскільки серйозними є кроки влади і заяви про необхідність кримінального переслідування Віталіни Радецької і яка участь у цьому процесі самого Ігоря Насалика? Адже і він сам у своїх висловлюваннях досить неповажно висловлювався про ромів (циган. — Авт.), а це може бути розтлумачено як порушення вимог міжнародних нормативно-правових актів, котрі держава Україна ратифікувала: Загальної декларації прав людини та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації?

— Та дама образила не тільки калуських медиків — вона образила всіх галичан, і такі речі повинні бути суворо зупинені, щоб не давати можливості розпалювати всякого роду міжнаціональні ворожнечі чи ненависть на етнічній основі. Чесно кажучи, я ніколи не був прихильником якихось великих кримінальних переслідувань, але за такі речі повинне бути покарання. Такі речі мають бути озвучені і попереджені, щоб не дав Бог нам надалі таких бід.

— У Калуші анонсовано будівництво сміттєпереробного заводу. Як відомо, у Європі сміттєпереробний бізнес — один із найбільш прибуткових через фактор природної монополії. Чи буде вирішено питання зі сміттям в області? І чи не стане це новим комунальним рабством для громадян через монополію цих підприємств?

— Я вітаю міського голову і з його рішенням, і з тим, що він домігся підписання угоди про будівництво сміттєпереробного заводу, а ще більше його привітаю, коли цей завод вступить у дію! В області ми вперше знайшли інвесторів для будівництва сміттєпереробних заводів: один із таких переробних заводів планують збудувати в Івано-Франківську, другий — у Коломиї і третій, можливо, у Надвірні — із тим розрахунком, щоб "закрити" територію області повністю і впорядкувати питання сміття. Тим більше, що інвестори, яких ми знайшли, будують заводи повністю за свої кошти при тій умові, що уряд дасть їм "зелений" тариф. Тобто, сміття вони перероблять на газ, газ — запустять для виробництва електроенергії. Тож, таким виробництвом електроенергії вони хочуть впроваджувати у державі "зелену" політику. З такою пропозицією ОДА звернулася до Кабінету Міністрів, але поки що рішення ще немає.

Так що, переробка сміття — це питання із питань, це — чистота нашої території, це — краса нашого краю. І, зрештою, якщо ми говоримо про те, що ми йдемо у Європу, у Європейський Союз, то ЄС хоче приймати нас чистими, а не такими, як казала та пані з Києва.

— Про калуські отрутохімікати вже якось трохи призабули, а це ж — речовини першого класу небезпеки. Як зараз вирішується питання про вивіз та утилізацію гексахлорбензолу?

— Це питання вирішено на рівні Кабінету Міністрів. Цим питанням безпосередньо займається Міністерство екології. Виділений черговий транш коштів для вивезення оцих відходів, завершуються окремі переговорні питання.

— Як повідомляли "Вікна", нещодавно у Калуші були представники Рахункової Палати, котрі у своїх висновках вказали: значні "екологічні" кошти були використані неефективно. Чи позначиться це на екологічній безпеці Прикарпаття?

— Я не зовсім згідний із таким висновком Рахункової Палати. У крайньому разі, про якесь неефективне використання коштів мені невідомо. Наскільки я знаю, там зараз продовжуються певні перевірки. От як вони закінчаться, тоді вже можна буде говорити щось більш конкретно. 

— Михайле Васильовичу, в Україну цими днями приїжджає поважна делегація з Китаю. Що виграє від цього наша область і місто Калуш зокрема?

— Я сьогодні у Києві (20 червня 2011 р. — Авт.) підпишу кінцевий договір про будівництво заводу калійних добрив у Калуші, а це — додаткові робочі місця для міста і мінеральні добрива — для України. І найголовніше — це вирішення екологічних проблем, пов’язаних із розробкою кар’єрів, із хвостосховищами.

— Як Ви зараз оцінюєте ситуацію? Чи легко Вам зараз працювати і чи добре чуєте себе у силі? Не хочеться десь трохи відпочити у спокійній обстановці, бо велика політика і державна служба виснажують людей?

— На це я Вам розкажу таку притчу — думаю, що вона буде цікава нашим читачам. Прийшла одна людина до мудреця і питає: "Скажіть, будь ласка, чого такий світ фальшивий, чого такі люди непорядні, нечесно і непорядно себе ведуть?" Мудрець задумався і сказав: "Скажи, будь ласка, от якщо всі будуть чесні, порядні і правильні, — тобі не буде скучно жити серед них?" "Скажи, будь ласка, хто найбільше зла творить у цьому світі?", — продовжував мудрець. Тоді той чоловік задумався, а мудрець каже: "Не мучся — я дам тобі відповідь. Найбільше зла у цьому світі творять люди". А потім ставить інше питання: "А скажи, будь ласка, чому найбільше зла у світі творять саме люди?" Чоловік знову задумався. Мудрець і далі каже: "Добре, не мучся, я тобі дам відповідь: вони творять зло тільки тому, що вони — люди!" Так що, потрібно жити у тому середовищі, яке є, і працювати з тими людьми, які є. Але треба все робити для того, щоб оті люди і суспільство у цілому ставали кращими.

— У зв’язку із цим скажіть, чи планує голова ОДА відпочивати цього літа?

— Ні, не планую, бо ціла купа невідкладних справ, які якраз потрібно вирішити впродовж цього року. А, якщо Бог допоможе всі розпочаті справи довести до логічного завершення, то восени можна буде піти на короткий відпочинок.

— Дякую за розмову, Михайле Васильовичу, і бажаю всього найкращого!