Понад 100 років тому він постав у центральній частині міста завдяки найзаможнішим міщанам — рідним братам ігнацію та Давидові Гартенбергам. Пасаж проектувало провідне віденське бюро архітекторів «Фельнер і Гельмер», яке вже славилося на той час своїми роботами у світі, зокрема спеціалізувалося на будівництві театральних споруд, палаців, готелів, банків, торговельних закладів, започаткувавши нову епоху в архітектурі ХХ сторіччя. А ферми перекриття даху виконала знана у світі фірма Ейфеля. Більше того, є відомості, що начебто сам Ейфель відвідав тоді Станіславів.

Будівля пережила значне руйнування після Першої світової війни, чимало реконструкцій і змін. У радянський час її використовували кілька оптових баз, відтак після капітального ремонту — як приміщення центрального універмагу, магазину «Дитячий світ», торговельно-промислової палати, тут відбувалися художні виставки. Впродовж останніх років приміщення служило торговельним центром.

Нині тут розпочав свою роботу відновлений культурно-відпочинковий центр «Пасаж ўартенберрів» з рестораном, баром, піцерією, кав’ярнею, дворівневим нічним клубом, кінотеатром 5D, дитячою кімнатою. Крім цього, в пасажі відбуватимуться культурно-мистецькі події: різноманітні презентації, модельні покази, виставки, бали, концерти.

«Ми намагалися створити центр відпочинку, де б іванофранківці та гості міста могли добре розважитися», — наголосив один із співвласників пасажу Олександр Долішній. За його словами, перекриття є найбільшою цінністю споруди, а його конструкція унікальна, яку максимально зберегли і відкрили для відвідувачів.

О. Долішній розповів, що ще недавно ця пам’ятка архітектури перебувала під загрозою руйнування: «Були тріщини і відхилення стін. Ми зміцнювали фундаменти, наповнювали порожнини рідким бетоном. Виконали великий обсяг робіт». Він зазначив, що з метою наближення до автентичності будівлі чотири рази переробляли попередні проектні пропозиції. Нині пасаж має потужні системи вентиляції, обігріву та кондиціонування. Під будівлею осушили і провели гідроізоляцію підвалів, де розташували підсобні приміщення.

Головний архітектор проекту реконструкції споруди Володимир Кочмар підкреслив, що пам’ятку архітектури максимально наблизили до її автентичної форми. «Найцікавіше те, що будівля була накрита одношаровим армованим склом, що спричиняло дискомфорт у холодні пори року, а нині вона накрита алюмінієвими двокамерними склопакетами, завдяки яким створено затишок усередині приміщення, а вночі можна насолоджуватись зоряним небом», — додав він.