Оресту Войтичуку 9 років. Він перейшов до 4-го класу Івано-Франківської католицької школи ім. Василя Великого. З розмаїття шкільних предметів найбільше хлопчику подобаються англійська мова, фізкультура, читання, музика та основи здоров’я.
Проте основне захоплення в житті Ореста – шахи. Саме їм він присвячує увесь вільний час.
Навіть складно пригадати з чого саме почалося таке захоплення малого Ореста. Адже в його родині професійно шахами ніхто не займався. Мама маленького шахіста Ольга Войтичук пригадує, як у крамниці з іграшками 5-річний син несподівано попросив купити йому шахи. Спочатку хлопчик грав вдома з батьком та дідусями. Вони і навчили маленького Ореста азам шахової гри.
А вже через кілька тижнів хлопчик почав просити батьків записати його до шахового клубу. Так Орест Войтичук потрапив до міського дитячого шахового клубу „Деб’ют”. Навчанням обдарованого хлопчика зайнявся майстер спорту України з шахів Василь Іванович Палагіцький.
Професійне навчання остаточно захопило Ореста. Він практично щодня займається шахами, приділяючи навчанню  2-3 години. А під час вихідних днів до клубу приходять усі, кому не байдужі шахи. Відбуваються імпровізовані змагання, в яких Орест – постійний учасник.
З однаковим інтересом хлопчик сідає грати як з однолітками-початківцями, так і з відомими вже шахістами. Найстаршому його супернику – понад 80 років.
Гра в шахи потребує не лише логічного  мислення. Досвідченому шахісту необхідно знати велику кількість партій, уміти подумки прораховувати різні варіанти розвитку гри. Маленький Орест пам’ятає чимало таких дебютів. І старанність юного шахіста вже дала перші серйозні результати.
Серед особистих досягнень Ореста Войтичука – 1-ше місце на міжнародному дитячому фестивалю з шахів „Ковель-2011” серед дітей віком до 10 років, 1-ше місце на чемпіонаті Івано-Франківської області в 2011 році, 1-ше місце в ХХ Міжнародному шаховому фестивалі „Київська весна-2011”, 2-ге місце в шаховому фестивалі „Подоляни-2010” в м. Тернополі.
Міжнародний фестиваль став нелегким випробуванням для Ореста. Хлопчик усвідомлював: він захищав не лише свою честь і честь свого клубу, він захищав честь своєї області і України в цілому. І 9-річний Орест достойно справився із завданням, здобувши заслужену нагороду.
У вільний час Орест любить грати у футбол та читати книги. Неймовірно жвавий та непосидючий, він жодної хвилини не може спокійно всидіти на місці. Ця непосидючість часто стає на заваді під час змагань, адже шахи вимагають уміння сконцентруватися, спокійно та логічно розмірковувати.
В Ореста попереду ще багато різних перемог. Адже 9 років – це так мало. Проте Орест чітко знає, ким хоче стати у майбутньому. Хлопчик мріє перемогти на чемпіонаті світу з шахів та стати гросмейстером. І хочеться вірити, що мрія маленького шахіста обов’язково здійсниться і ми незабаром почуємо його прізвище у переліку найвидатніших шахістів світу.