Власники дачних ділянок на території садівницького масиву Хриплин стверджують, що з них шантажем виманюють гроші. На скарги людей чомусь не реагують ні влада, ні правоохоронні органи.

«Майже 10 років вони стягують гроші. За світло з людей брали по 38 коп. за кіловат, а в РЕМ платили по 24 коп.. На сьогодні збирають по 52-54 коп., а в РЕМ платять по 28 коп." Крім того, вони збирають по 100 грн. на дороги, по 100 грн. на якісь кабелі, по 200 на трансформатори...», - скаржаться члени садівничих товариств. «Вони» - це керівники обслуговуючого кооперативу (а донедавна - садівницького товариства) «Хриплин».

У 1986-1987 роках державні акти на землю видали 20 садівничим товариствам у масиві Хриплин. Ці товариства створили Раду масиву. На початку 90-х років люди приватизували ділянки, а садівничі товариства саморозпустилися. Але 1993 року було створене садівницьке товариство «Хриплин» як первинний осередок Товариства садівників і городників України. У статуті зазначили, що товариство створене «з метою задоволення соціальних та економічних інтересів своїх членів і провадить свою діяльність виключно за рахунок внесків членів».

«Ізідора Бунчукова, яка була головою осередку садівницького товариства «Хриплин», щороку піднімала розмір членських внесків. Це при тому, що ніхто членом первинного осередку не був. Якщо у 2004 році ми платили по 10 грн. з ділянки за рік, то зараз розмір членських внесків становить 10-12 грн. за сотку. Виходить по 50-60 грн. за ділянку. При цьому ніякі квитанції чи касові ордери не видавалися. Ніхто не знав, скільки зібрали грошей і куди вони пішли», - розповідає один із скаржників Іван Варунків. Відомо тільки, що у масиві є 1183 власники садівничих ділянок. Множимо 60 на 1183 - непогана сума виходить, чи не так?

У серпні минулого року на зборах товариства "Хриплин" головою обрали Олексія Собчика. Однак обласна рада садівничих товариств визнала ці збори нелегітимними і ліквідувала первинний осередок. Та гроші з дачників збиралися й надалі. Щоб "вгамувати" скаржників, у січні 2011 року під керівництвом Собчика утворився обслуговуючий кооператив "Хриплин". "Той "Хриплин" є громадською організацією, і вона не повинна була збирати ніяких грошей, крім членських внесків", - каже Іван Варунків. За його словами, "обслуговуючий кооператив" і надалі збирає з дачників гроші за електроенергію на 50% більше, ніж потрібно. Крім того, люди окремо здають гроші електрикам на зарплату та інструменти. "Якщо вже комусь відключили електроенергію за несплату, то підключення коштує 50-100 грн. залежно від того, скільки з кого здеруть", - пояснює Варунків. Два роки тому керівництво первинного осередку відключило світло і на дачі сім'ї пана Івана. "Дружина написала заяву в міліцію, а вони відписали, щоби звертатися до суду. Щоб подавати до суду, треба хоча б знати, на кого подавати, а міліція не реагує", - розповідає він.

Голова обслуговуючого кооперативу "Хриплин" Олексій Собчик розповідає: "Ми зареєстровані у Податковій, у Пенсійному фонді, ми є нормальна юридична особа громадського призначення, існуємо на пасивних доходах. Ми маємо те, що зібрали, тобто скільки люди здали членських внесків - на те ми живемо". Групу "дачників-повстанців" називає "злодіями", через яких він і змушений піднімати тарифи на електроенергію. На тариф також впливає й обслуговування 51 км повітряних ліній, які нібито перебувають на балансі кооперативу. "Ми падаємо у РЕМі на коліна, щоб забрали лінії, а РЕМ не хоче, тому що йому треба 9 чоловік тримати, щоб їх обслуговувати", - каже Собчик. Щодо додаткових зборів, голова кооперативу зізнається, що гроші на кабель таки збирали. Однак тепер, за його словами, в масиві якісніше світло. До того ж, додає Олексій Собчик, РЕМ теж безкоштовно світло не підключає.

Директор філії «Івано-Франківський РЕМ Володимир Поліш радить людям шукати правди у суді. "Ми керуємося постановою НКРЕ. Садові товариства беруть з людей гроші, і включають у тариф якісь свої витрати. Але як вони роблять накрутки, я вам сказати не можу, - пояснює Поліш. - Ми не можемо давати їм напряму електроенергію, оскільки ми мамо справу з власниками садових товариств. Тільки у разі переведення їх у житловий фонд ми можемо з ними напряму укладати договори".

Галицький кореспондент