За рішенням Генерального прокурора України на Прикарпатті з другого півріччя проводиться своєрідний експеримент, повідомив на зустрічі з журналістами прокурор області Микола Гошовський. Суть його в тому, що з липня в низові прокуратури — районного та міського рівнів — уже не спускатимуть згори плани, завдання і таке інше щодо різного роду перевірок. Вони  працюватимуть, так би мовити, в режимі «живого» нагляду, адекватно до стану законності в їхній регіонах.

"Якщо раніше ми працювали за такою схемою, що на рівні республіки складався загальний план, область додавала щось своє і низові прокуратури вже отримували своєрідний наряд на здійснення тих чи інших заходів з різних питань прокурорсько-слідчої діяльності, то нині місцевий прокурор повинен не чекати якихось вказівок, а знати, що робиться у нього в районі чи місті, й оперативно вживати заходи щодо усунення порушень закону», — зазначив М. Гошовський. Власне, як пояснив прокурор області, в кожному районі різний стан законності. Якщо, скажімо, в Івано-Франківську під два мільйони гривень боргів із зарплати, то зрозуміло, що для прокурора міста вирішення цього питання є одним із пріоритетних. і навпаки, в таких районах, як, скажімо, Богородчанський, Верховинський, Коломийський, Надвірнянський, Снятинський та Тлумацький, і в місті Болехові заборгованість з виплати заробітної плати ліквідовано. Відповідно й для тамтешніх прокурорів займатися цими питаннями немає сенсу. інша річ, коли раптом десь така проблема виникне. Прокурор повинен негайно зреагувати на це. Поїхати на те підприємство, з’ясувати причини заборгованості, вжити відповідних заходів, в тому числі й щодо притягнення до відповідальності винних осіб. А ось того планового тиску на районні та міські прокуратури, як раніше, вже не буде.

І надалі найслухняніші

Що стосується криміногенної ситуації в області, то, як зазначив головний прокурор Прикарпаття, наш регіон залишається найстабільнішим у цьому плані. У нас найнижчий рівень злочинності — наразі він становить майже 19 злочинів на десять тисяч населення. Тоді як загалом у державі цей показник у два з половиною рази вищий — майже 47 злочинів. Прикарпаття — одна з небагатьох областей, де цього року навіть знизилася кількість крадіжок, вже не кажучи про зменшення скоєння таких серйозних злочинів, як грабежі, розбої, вбивства тощо. Щоправда, неупереджена статистика свідчить про зростання злочинності на 2,1 відсотка. Та, каже Микола Гошовський, це відбулося за рахунок ініціативної роботи правоохоронних органів, котрі виявляють усе більше так званих латентних злочинів, зокрема у сфері незаконного обігу наркотиків, господарської діяльності тощо.

Завдяки втручанню прокуратури за перше півріччя цього року відшкодовано коштів більш як на 61 мільйон гривень, третина з них надійшла до бюджету. Ще порушено 16 кримінальних справ стосовно зловживань у бюджетній сфері, сума збитків від яких становить 5,7 мільйона гривень.

Наведемо такий приклад: внаслідок невирішених проблем у сфері використання земельних ресурсів, зокрема відсутності розмежування земель державної і комунальної власності, незавершеності встановлення меж ряду населених пунктів області, їх інвентаризації тощо спостерігається чимало випадків незаконного вилучення земельних площ, несплати до бюджету обов’язкових платежів. Тільки цього року органи прокуратури запобігли незаконному наданню земель загальною площею 155 га. Порушено 20 кримінальних справ щодо посадових осіб Держкомзему, шість з яких уже направлено до суду.

Зауважимо, що стосовно чиновників прокуратура займає жорстку позицію. Як зазначив на зустрічі з представниками ЗМІ прокурор області Микола Гошовський, «ѕми ставимо питання про відповідальність не просто посадових осіб, а посадовців органів державного контролю. Починаючи від тієї ж податкової адміністрації, Пенсійного фонду, працівників земельних, екологічних та інших інспекцій». І ці слова не розходяться з ділом. Адже кожен третій чиновник, притягнений цього року до відповідальності за зловживання, завдані збитки, є посадовцем саме органів контролю. Міркуємо, що після того, як з 1 липня набрав чинності новий закон про боротьбу з корупцією, у прокуратури додасться роботи.

Корупціонерів — до єдиного реєстру

Цей закон багато в чому відрізняється від попереднього, який було прийнято ще в 1995 році, зауважив прокурор області. Зокрема, значно розширене коло суб’єктів корупції. Якщо раніше це були тільки державні службовці, то тепер до категорії осіб, яких можуть притягнути до відповідальності за корупційні дії, зачислено й нотаріусів, арбітражних керуючих, оцінювачів тощо. Сюди ж відносять, як сказано в законі, публічних осіб приватного права. Тобто керівників різного роду установ, організацій, підприємств.

По-друге, значно підвищено рівень відповідальності за вчинення корупційного діяння. Якщо раніше основним видом покарання державного службовця за це був штраф у розмірі 255 гривень, але не було вимоги щодо його звільнення з роботи, то тепер протягом трьох днів така особа підлягає обов’язковому звільненню. Крім того, її прізвище занесуть до єдиного державного реєстру корупціонерів.

Новий закон передбачає, що за корупцію можна притягти особу до відповідальності протягом року з моменту вчинення такого правопорушення і протягом трьох місяців з моменту його виявлення. Але йдеться лише про дії, вчинені після 1 липня. Водночас, зазначив Микола Гошовський, прокуратура робить усе для того, щоби застосування нового закону не перетворилося на «кампанійщину». Це має бути серйозна робота, пов’язана з належним документуванням фактів корупційних дій певних осіб. і недбальства в ній допускати не можна.

Журналістів зацікавив згаданий єдиний державний реєстр корупціонерів. Наскільки він буде доступний для широкого загалу? За словами Миколи Гошовського, положення про цей реєстр, котрий має вести Міністерство юстиції, ще не затверджено. Але, найімовірніше, він буде доступний для загального користування. Відповідно навіть до того, що при прийомі людини, яка претендує на певну посаду в державній службі, передбачено спеціальну перевірку, в тому числі й стосовно того, чи не притягалася вона до відповідальності за вчинення корупційного діяння. 

Прокурор і прапор

Серед інших питань, які цікавили журналістів, було й таке: чому нашу прокуратуру не люблять депутати? Чи не на кожній сесії обласної чи міської ради Івано-Франківська є чимало критичних зауважень на її адресу.

— Прокурора не треба любити. Він не жінка, — відповів Микола Гошовський. — Наприклад, чимало було кепкувань та й критичних зауважень у пресі, коли ми внесли протест на рішення сесії обласної ради, а міська прокуратура, відповідно, — на рішення сесії Івано-Франківської міської ради щодо заборони використання червоних прапорів. Але є закон про святкування Дня Перемоги, котрий прийнятий у нас ще 2000 року. Згідно з ним людина, котра відзначає День Перемоги, може взяти прапор, котрий використовувався під час військових дій чи той, який у нас називається «прапором перемоги», і йти з ним на святкування. Це законом не заборонено. Щодо рішення Конституційного Суду України, то воно стосується тільки обов’язку вивішувати відповідні прапори. Це зовсім різні речі. і обласна рада, приймаючи своє рішення, вийшла за рамки наданих їй законом повноважень.

Я не політик, хоча розумію політичне ставлення до таких речей у нас на заході. Але я впевнений на всі 100 відсотків, що обласна рада в цьому разі порушила закон, і як прокурор зобов’язаний на це зреагувати. А чи буду подобатися депутатам, чи ні — то вже питання інше.

- Миколо Івановичу, хотілося б, щоби прокуратура так само принципово реагувала й на такі речі, як масове поховання в селі Пшеничниках Тисменицького району.

— Щодо Пшеничників проводила перевірку міліція. В результаті проведених досліджень на цей час не здобуто даних, що люди, поховані там, загинули насильницькою смертю. Свої висновки зробили експерти, опитано людей старшого віку, навіть у 20-х роках народжених, котрі проживають у тій місцевості, чи не було на тому місці якихось репресій. Але, знову ж таки, жодних свідчень з цього приводу не отримано. А на цій підставі органи внутрішніх справ винесли постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Але прокуратура її скасувала, бо ще не всі обставини щодо причин смерті тих людей з’ясовано. Можливо, це місце поховання жертв якоїсь епідемії.

«Завжди живу відповідно до своїх достатків...»

Як стверджують деякі інтернет-сайти, прокурор Івано-Франківщини входить до трійки найбагатших прокурорів в Україні. Щоправда, сам Микола Гошовський не в захваті від такого компліменту.

— Про це вже не вперше пишуть, говорять і таке інше, — каже Микола Іванович.— Згідно з декларацією мій річний дохід становить 422 тисячі гривень. Звідки взялася ця сума. По-перше, з зарплати, котра у мене 185 чи 186 тисяч гривень за рік. Точно не пам’ятаю. Додайте сюди десять тисяч матеріальної допомоги. Також ще мені нараховують 45 чи 46 тисяч відсотків за депозитним вкладом. Я маю рахунок у банку, на який уже кілька років перераховую свою пенсію. Вона у мене справді доволі висока. Отож зарплата, пенсія, відсотки з депозиту та матеріальна допомога, разом узяті, й становлять той річний дохід, котрий є в декларації. Саме ті 422 тисячі гривень. Ніяких лівих заробітків, про які натякають у пресі, бути не може.

До речі, у мене дружина працює у Верховному суді України. (Наскільки нам відомо, вона спеціалізується на розгляді кримінальних справ, пов’язаних із торгівлею людьми. — Авт.). Вона також має високу зарплату. і ось журналісти складають докупи мої 422 тисячі гривень, 258 тисяч гривень доходу дружини і виходить 680 тисяч гривень — отож я один із найбагатших прокурорів України.
Зрештою, вважаю, що такі доходи — це нормальне явище. Є відомий вислів Наполеона, що ніщо так дорого не коштує, як дешева юстиція. Три роки тому мені довелося бути у Франції. Там зарплата прокурора регіону, залежно від його вислуги і таке інше, становить 10—11 тисяч євро. Якщо перерахувати на цю валюту мою зарплату, то це виходить приблизно півтори тисячі євро. Чи це багато, враховуючи те, що я вже 26 років пропрацював у прокуратурі, посивів тутѕ Тому ота оцінка моїх доходів, яка інколи дається у пресі, щиро кажучи, ображає. Наприклад, закидають, що їжджу на позашляховику. Так, їжджу. Щоби його придбати, взяв кредит. І у мене в сейфі лежать всі платіжні документи, котрі підтверджують, що позашляховик купив за легально отриману зарплату і кредит. Я нічого у держави не вкрав. Завжди живу відповідно до своїх достатків.