Українські гастарбайтери збільшують обсяг грошових переказів на батьківщину.

Урядові структури намагаються отримати контроль над цими потоками, оскільки йдеться про мільярди доларів, а значить, питання пов'язане з національною безпекою. Експерти стверджують, що влада обрала неправильний шлях вирішення проблеми, який створює нові загрози на майбутнє.

Нещодавно Національний банк України (НБУ) оприлюднив підсумкові показники за 2010 рік, згідно з якими обсяг приватних грошових переказів з-за кордону зрівнявся із загальною сумою прямих іноземних інвестицій - 5,9 млрд. дол проти 5,98 млрд. дол. У першому кварталі цього року матеріальна допомога, яку надають трудові мігранти своїм сім'ям, продовжувала збільшуватися: зростання склало близько 22% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. У грошовому вираженні гастарбайтери тільки в січні-березні скерували на батьківщину майже 1,5 млрд. дол.

НБУ уточнив, що половина грошей приходить в країну через кореспондентські рахунки банків, ще третина - за допомогою міжнародних платіжних систем, решта ввозиться різними неформальними шляхами. Обсяги ввезення валюти, з якої практично не платяться податки, змусили багатьох чиновників задуматися про наслідки неконтрольованої доларизації економіки і в зв'язку з цим - про національну безпеку держави.

Влітку уряд і Нацбанк зайнялися розробкою законопроекту "Про валютне регулювання та валютний контроль". Документ спрямований на захист позицій національної валюти.

Зокрема, передбачається ввести заборону на грошові перекази в іноземних валютах по території України, а також на практику прив'язки ціноутворення до курсів іноземних валют. Крім того, Нацбанк може отримати право в окремих випадках вимагати від українських фірм-експортерів продавати за офіційним валютним курсом до 50% виручки. Документ поки не затверджений, але експерти впевнені, що влада намагається контролювати валютні фінансові потоки, а це стосується інтересів рядових громадян.

Влада повинна була б у першу чергу звертати увагу не на обсяги переказів гастарбайтерів - громадян України, а на скорочення інвестицій, впевнений експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізуллін. "Співвідношення минулого року, що вразило всіх, свідчить не стільки про збільшення доходів трудових мігрантів, скільки про скорочення припливу інвестицій. І це вкрай тривожний сигнал: гроші не вкладаються - економіка не отримує ресурсів для розвитку", - зазначив експерт. Він вважає, що саме ця проблема стосується національної безпеки: "Майже шість мільярдів доларів перекладів - це 4,3% українського ВВП. Нічого загрозливого для держави в такому показнику немає".

Керівник економічних програм Центру імені Разумкова Василь Юрчишин в коментарі "НГ" висловив думку, що Україна стрімко втрачає інвестиційну привабливість. "Інвестиційні ресурси є джерелом розвитку економіки. Раз грошей немає - виробництво не зростає, нові робочі місця не створюються, рівень життя громадян знижується. І той факт, що приватні грошові перекази з-за кордону збільшуються, свідчить про те, що заробітчани рятують своїх родичів , прагнуть забезпечити хоча б мінімальні стандарти життя", - пояснив експерт.

Юрчишин не погодився з тими українськими політиками, які зраділи збільшенню обсягу грошових переказів, побачивши в ньому можливість вирівняти несприятливу ситуацію з торговим балансом. Негативна тенденція склалася ще в період роботи на посаді президента Віктора Ющенка. У минулому році відбулося стрибкоподібне зростання негативного сальдо зовнішньоторговельного балансу - показник збільшився в 2,3 рази, досягнувши майже 3 млрд. дол. Обсяги експорту за рік збільшилися на 27,9% - до 63,6 млрд. дол, зростання імпорту склало 30,7%, обсяги в грошовому обчисленні досягли майже 67 млрд. дол.

"Зовнішньоторговельний дефіцит пов'язаний зі зростаючою ціною і величезними обсягами закупівлі енергоресурсів. Розрив не можуть покрити ніякі гроші трудових мігрантів. Тут потрібна політика держави, спрямована на енергозбереження, а також на розвиток менш енергоємних перспективних галузей", - пояснив Юрчишин.

За всі роки української незалежності обсяг прямих іноземних інвестицій, за даними Державної служби статистики України, становив трохи більше як 50 млрд. дол. Але, судячи з ситуації, вони не зробили помітного впливу на структуру економіки, яка залишається сировинною та орієнтованою на металургію, що залишилася з часів СРСР. Експерт Агентства сучасних інформаційних технологій Олександр Царенок пояснює ситуацію тим, що Україна не створила умов, привабливих для інвесторів. "Значна частина з тих 50 мільярдів - це ніякі не іноземні інвестиції, а український капітал, який великі фінансово-промислові групи вивели в офшори, а потім знову частково перевели в Україну, користуючись привілеями іноземних інвесторів", - сказав він "НГ".

В умовах олігархічного устрою економіки, який не сприяв розвитку малого бізнесу, багато українців не знайшли собі застосування на батьківщині і виїхали працювати за кордон. Згідно з минулорічними даними Світового банку, Україна перебуває на п'ятому місці в світі за кількістю трудових мігрантів. У Росії, Польщі, Італії, Португалії, Іспанії та США створені нові трудові діаспори українців, які на відміну від представників інших національностей дуже роз'єднані. В Україні ж ніхто не має навіть точних даних про кількість гастарбайтерів, називаються зовсім різні показники - від 1,5 до 7 млн. осіб.

Про реальну картину можна судити за даними Нацбанку: із загальної суми переведених на батьківщину грошей найвсього надійшло з Росії - понад 1,6 млрд. дол, зі США - 570 млн. дол, Німеччини - 382 млн. дол, Греції - 303 млн. дол, Італії - 282 млн. дол, Великобританії - 254 млн. дол. До цих цифр треба додати дані про гроші, ввезені різними неофіційними шляхами, які складно піддаються обліку.

"Поки в країні не будуть створені нормальні, цивілізовані умови для бізнесу, в першу чергу для малого й середнього, люди не повернуться на батьківщину. Відтік робочої сили буде продовжуватися і збільшуватися", - сказав "НГ" політолог Сергій Таран. Його думку розділив навіть представник правлячої Партії регіонів, керівник Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах, який зазначив, що прийнятий в минулому році Податковий кодекс призвів до закриття безлічі дрібних підприємств і нової хвилі трудової еміграції. На початку весни це питання обговорювалося в уряді. Віце-прем'єр Сергій Тігіпко вперше вголос оприлюднив дані про дефіцит робочої сили в Україні.