Пропонуємо увазі читачів інтерв’ю з першим заступником голови Івано-Франківської обласної ради Василем Гладієм, у якому він поділився своїм баченням ситуації в державі у контексті реформ, впроваджуваних чинною владою, та проблем місцевого самоврядування, над розв’язанням яких нині працює облрада.

— Невдовзі святкуватимемо 20 років Незалежності України, і якщо згадати 1991-й, то, поза сумнівом, Україна мала тоді значно кращі можливості порівняно з республіками СРСР та країнами соціалістичного табору щодо соціальних гарантій, розвитку економіки та інфраструктур, — каже Василь Гладій. — Порівнюючи тодішню Україну, яка годувала Радянський Союз, з іншими республіками і країнами,  робили однозначний висновок, що вона має величезний потенціал, а також зазначали, що, ставши незалежною державою, вона дістане сильний поштовх для розвитку. Але нині, з відстані часу, можемо стверджувати, як багато втрачено з того, що мали. Тоді як наші сусіди — Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, навпаки, здобули.

Хоча з 91-го минуло вже 20 років, але й нині в окремих наших високопосадовців є синдром малороса, бачимо тяжіння в бік Росії, особливо це стосується чинної влади. З її приходом ми отримали нові гасла, нову програму «Україна для людей», яка передбачала «поліпшення життя вже сьогодні». Я переконаний, що вже більшість українців зі сходу і заходу зрозуміла: народ від того реально програв. Зверніть увагу на те, що в Україні ведуться суперечки про те, якою мовою нам розмовляти, про наших героїв, нашу історію, навіть про те, чи потрібно вивішувати червоні прапори 9 травня. Але в дискусіях чомусь оминають економічний розвиток держави. А основою незалежності України є, як відомо, її економічна самостійність. Тому, гадаю, нас штучно відволікають від основних проблем, які сьогодні насправді хвилюють усіх українців.

Упродовж останнього півтора року чинна влада займається вихвалянням власної діяльності. Наприклад, чимало говорять про адміністративну реформу, проте реально маємо в бюджеті 2011 року додатково 7 млрд. грн. більше на органи державної влади в Україні. Отакий результат адміністративної реформи! Чи, скажімо, реформування охорони здоров’я, яке для рядових медичних працівників є синонімом скорочення та звільнення і насправді зводиться до значного збільшення державних видатків на лікування можновладців. А податкова реформа, яка, за обіцянками державної верхівки, мала принести полегшення для підприємництва, натомість спричинила незадоволення підприємців, «податковий майдан» і масове згортання малого бізнесу. Пенсійна реформа мала б принести зміни на краще, однак виглядає, що саме за рахунок пенсіонерів і платників пенсійних внесків планують вирішити проблему грошових надходжень до Пенсійного фонду. Але реформи потрібно робити не за рахунок погіршення становища пенсіонерів і платників, а навпаки — треба працювати так, аби детінізувати податки. А так звана судова реформа промовисто свідчить сама за себе тими судилищами, які проводяться нині над лідерами опозиції, зокрема Тимошенко та Луценком.

Днями я відвідав Снятинщину, побував у своєму мажоритарному виборчому окрузі, спілкувався з людьми й на тему оренди землі. Виявилося, сільськогосподарські підприємства району беруть в оренду земельні паї на 49 років, за що платять власникам землі 10 тис. грн. Спілкуючись із жителями Снятинщини, я зробив висновок, що підсумком земельної реформи буде скуповування олігархами за безцінь наших земель, і нині все йде до такого стану справ семимильними кроками. Люди за копійки віддають в оренду, яка фактично рівноцінна приватизації, свою землю, бо не мають за що вижити, прогодувати сім’ї. Таку ситуацію маємо без нового земельного законодавства, а якщо буде офіційно дозволено продаж землі, то, зрозуміло, що відбуватиметься. Україна сьогодні не готова до створення ринку землі.

Реформи, як на мене, перед впровадженням треба обговорювати  з людьми, людям вони мають бути зрозумілі. А реформи нині, на жаль, нагадують кота в мішку. Адже немає цілісного, системного, чіткого проекту документа, натомість усе розкидано, хаотично, не виразно.

- Вплив опозиції в Україні на суспільні процеси фактично зведено до мінімуму, чинна влада відвела їй роль спостерігача. А що ви думаєте з цього приводу?

— Чимало говорять про те, що опозиція в Україні слабка. Так воно, схоже, і є. Але проаналізуймо, чому це так. Аби бути сильною, опозиція повинна мати механізми впливу на суспільство, уряд, парламент. На жаль, в Україні цього немає. Якщо в законодавстві не буде закріплено механізмів впливу опозиції на державотворчі процеси, ми завше матимемо слабку опозицію. Хоча, якщо порівняти часи президентства Ющенка і Януковича, то за Ющенка роль опозиції була помітною із врахуванням того, що в державі дотримувалися демократичних принципів розвитку. У демократичних країнах опозиція є невід’ємною частиною державного механізму, натомість у нас чинна влада робить усе для того, аби не допустити впливу опозиції. Українські опозиціонери нині є просто спостерігачами дій пропрезидентської більшості. Депутати-опозиціонери вносили тисячі поправок до законопроектів, самі подавали законопроекти, а більшість їх просто зігнорувала.

- Якої ви думки про справи Тимошенко, Луценка та інших опозиціонерів? А відтак як оцінюєте стан демократії в Україні загалом?

— У мене немає сумніву, що суди і влада зроблять усе можливе, аби довести вину опозиційних лідерів. Проте міжнародна спільнота розпочинає висловлювати своє занепокоєння з приводу українського правосуддя, яке, очевидно, лежить у політичній площині. Є спеціальне рішення Ради Європи щодо справи Тимошенко, де чітко вказано на те, що це політичне замовлення. Стає зрозумілою логіка влади: аби перемогти своїх опонентів, їх треба знищити. Будьмо відвертими, для ПР  головним конкурентом на парламентських, а відтак на президентських виборах є «Батьківщина». Я вірю в те, що якщо й не українське, то міжнародне правосуддя та українська і світова громадськість зможуть відстояти лідера опозиційної сили, бо Ю. Тимошенко, на моє переконання, є основним конкурентом чинної влади.

- Серед політиків, особливо галицьких, ведеться чимало розмов навколо ідеї об’єднання національно-демократичних сил, проте справа просувається не далі декларацій. Чому так, на вашу думку, відбувається?

— Якби об’єднання національно-демократичних сил відбулося і вони єдиним фронтом взяли участь у президентських виборах, а в другому турі підтримали б найсильнішу з-поміж себе кандидатуру, то все було б у країні по-іншому. Ми прекрасно розуміємо, що Ю. Тимошенко за таких умов перемогла б. На жаль, лідери національно-демократичних сил кожен зокрема уявляють себе на чолі об’єднаної опозиції і ведуть між собою боротьбу, не бачачи головного ворога та раціонального шляху, яким їм треба рухатися. Якщо національно-демократичні сили не об’єднаються, то політична ситуація в Україні буде погіршуватися.
До речі, Івано-Франківська обласна рада, яка має національно-демократичну більшість, може слугувати добрим прикладом об’єднання для опозиційних сил і всієї України. Завдяки цьому об’єднанню наша облрада нині не є придатком облдержадміністрації, як то могло б бути, рада має свою позицію і своє бачення розвитку краю, веде самостійну політику.

- Як би ви охарактеризували нинішнє місцеве самоврядування?

— Усі 20 років української незалежності рухаємося то вперед, то назад. Чому ж так відбувається? Гадаю, тому, що у нас немає реальної влади місцевого самоврядування. Коли є сильна громада, коли є сильна рада, то люди ніколи не підлаштовуватимуться під нового президента чи голову облдержадміністрації. Адже державна влада може не лише допомагати місцевому самоврядуванню, вона може і шкодити йому. Так склалася ситуація, що керівники органів місцевого самоврядування, аби вирішити те чи інше серйозне фінансове питання, змушені їздити до столиці, де сидить державний муж і вирішує, дати гроші для області, району або міста чи ні. Відповідно, якщо ти — «свій», то, може, щось і отримаєш, а якщо «чужий», то знайдеться тисяча причин, аби відмовити. Так і виглядає ручне управління. А щоб його позбутися, місцеве самоврядування повинно мати реальну владу. Спілкуючись з представниками місцевого самоврядування сусідньої Польщі, я запитував, яким є нині вплив президента, уряду на рміни, на що отримав відповідь: жодного. Для поляків не має значення, яке прізвище президента чи прем’єр-міністра, адже у них чітко виписано повноваження місцевого самоврядування, доходи місцевого бюджету тощо, і так іде з року в рік. Доки ми не вибудуємо такий же механізм, доти матимемо ручне управління. Владу потрібно обирати, а не призначати. Якщо її призначають, то вона служить тому, хто її призначає, а якщо обирають, то влада служить людям.

- Як людина з великим адміністративним досвідом як би ви охарактеризували роботу обласної ради? Що в ній нового, які акценти і пріоритети?

— Найперше нова обласна рада намагається вибудувати довгострокову програму розвитку територіальних громад. До такої стратегії прагнемо залучити всі громади області, також громадські організації й політичні партії. Наприклад, ми створили громадську раду місцевого самоврядування при голові обласної ради — структуру з дорадчими функціями. І коли у нас відбуваються засідання постійних комісій, президії, пленарні засідання, представники громадських організацій, які належать до громадської ради, мають право прийти на ці засідання і висловити свою позицію з того чи іншого питання, а також внести свої пропозиції. І коли ми розглядаємо питання, скажімо, на пленарному засіданні, то вже у проекті є позиція громадських організацій. На наш погляд, таким чином представники громадськості мають реальну можливість впливати на ті чи інші рішення обласної ради та її діяльність.

- Чи суттєво впливають депутати на ситуацію в області?

— Ми намагаємося працювати так, щоб депутати обласної ради реально впливали на ситуацію в області, аби облрада не виглядала підрозділом ОДА. Якщо порівняти проекти рішень, які ініціює облдержадміністрація, які виносять на розгляд депутатського корпусу, і ті рішення, що є підсумком голосування депутатів, то часто ці документи суттєво відрізняються. Адже на стадії їх розгляду робочими і постійними комісіями, президією облради, на пленарних засіданнях відбувається не формальне голосування, а конкретне реальне вивчення кожного питання зокрема, і здійснюється вплив депутатів на той чи інший проект рішення, себто стан справ в області.

- Керівництво облради цього року ввело в практику об’їзд районів для ознайомлення з соціально-економічними проблемами, на основі чого планували визначати пріоритетність фінансування об’єктів. Який коефіцієнт корисної дії від такої ініціативи?

— Ми зуміли вибудувати співпрацю між органами місцевого самоврядування в нашій області: обласна рада — районні ради — селищні і сільські ради. Відбулися робочі поїздки керівництва облради в усі райони області з тим, щоб вивчити стан справ і виокремити ті чи інші проблеми. Під час поїздок ми спілкувалися з депутатським корпусом місцевих рад, керівниками органів місцевого самоврядування, громадами. Також ми запросили голів райрад та міських голів і з кожним зосібна обговорили ситуацію в тому чи іншому районі, місті. Варто зазначити, що в робочих поїздках у райони брали участь і депутати обласної ради, які закріплені за ними. Таким чином ми вийшли на відповідні проекти рішень. Як бачимо, все прозоро, зрозуміло і демократично. Адже не одна людина вирішує в кабінеті, які об’єкти фінансувати, а напрацьовується проект рішення, який приймає колегіальний орган — обласна рада. і якщо ми сьогодні говоримо про те, що в 2011 році з десяти поставлених завдань змогли вирішити три-чотири, то наступні, поза сумнівом, буде виконано надалі по черзі.
Ми прагнемо розбудити ініціативу місцевого самоврядування, аби його чільники усвідомили, що робити справу можна не лише їдучи до Івано-Франківська просити грошей, а й власними зусиллями. Наприклад, взяти участь у тому чи іншому конкурсі, перемогти й отримати на добру справу кошти. Ми провели перший обласний конкурс проектів та програм розвитку місцевого самоврядування, за підсумками якого територіальні громади мають можливість отримувати фінансування з обласного бюджету. До речі, в Європі ніхто нікого не запитує, скільки грошей вам потрібно, скажімо, на ремонт дороги. Там існують гранти, які дають можливість виконати ту чи іншу роботу. Тому ми націлюємо керівників місцевого самоврядування на те, що не можна чекати на подачки з Держбюджету, а треба бути ініціативними, піднімати громаду, створювати проект і отримувати на потрібну справу гроші.

- А ви задоволені нинішньою співпрацею між обласною радою та облдержадміністрацією? Чи мають вплив ідеологічні тертя на вирішення господарських питань?

— Якщо сказати, що ідеологічні тертя відсутні, то це буде неправдою. Вони є. Але коли ми говоримо про господарку, наприклад, про те, що потрібно добудувати школу чи зробити порядок у лікувальному закладі, тоді ідеологічні розбіжності зникають. Просто може виникнути дискусія з приводу правильності шляху розв’язання проблеми. Скажу без перебільшення: нас якраз об’єднує господарка. Про це навіть свідчать голосування у сесійній залі, адже, коли йдеться про вирішення господарських питань, то весь депутатський корпус одностайний.

- Пане Василю, нерідко обласній раді дорікають заполітизованістю, яка, мовляв, не сприяє розвиткові краю. Як ви оцінюєте такі закиди?

— Депутати облради — це представники виборців, тобто облрада є такою, за яку проголосували люди. Отож обласна рада повинна виконувати й політичні функції, якщо належним чином представляє інтереси своїх виборців. Але якщо поставити на шальки терезів наші політичні і господарські рішення, то останні повністю переважатимуть, адже їх понад 98 відсотків. Як на мене, то чинна облрада не заполітизована, адже найперше для нас — господарка та соціально-економічний розвиток краю. І це очевидно. Та коли потрібно дати оцінку діям центральної влади, проаналізувати їх, виразити позицію галичан, то, звісно, ми не можемо бути осторонь.

- Останнім часом галицькі облради почали тісніше взаємодіяти і навіть уже проявили себе як міцний кулак. Чи достатній, на ваш погляд, нинішній рівень співпраці та координації дій між Івано-Франківською, Тернопільською і Львівською обласними радами?

— Співпраця між галицькими облрадами проявляється нині не тільки в політичній площині, а й у господарській та соціально-економічній. Недавно відбулося спільне засідання постійних комісій трьох облрад щодо розвитку Дністровського каньйону, за підсумками якого ми виробили спільну тактику дій з цього питання. Також обговорювали питання видобутку сланцевого газу, яке цікаве трьом областям, ініціативу сербів щодо співпраці з нашим регіоном. Проте ми сподіваємося, що співпраця Івано-Франківської обласної ради з іншими облрадами невдовзі матиме ширшу географію.

Хочу також нагадати, що перше виїзне засідання консультативної ради місцевого самоврядування при голові Верховної Ради відбулося все ж на базі Івано-Франківської обласної ради. Голови облрад зі всієї України обговорювали розвиток місцевого самоврядування в Івано-Франківську. і коли йшлося про розвиток туризму в державі, то за приклад ставили Прикарпаття.

 

Галичина

04 Серпня 2011, 14:35
Теги:

Версія для друку
Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Погода, Новости, загрузка...


Коментарі:

Автор: , 04 Серпня 2011, 22:35
Відповісти

Додати новий коментар



Останні новини з категорії Влада:
Франківський виконком затвердив новий порядок розміщення вивісок
30 Грудня 2016, 18:09
На засіданні колегії департаменту охорони здоров’я ОДА обговорили стан справ у медичній галузі
30 Грудня 2016, 11:19
У прикарпатській поліції відбулося засідання поліцейської комісії
30 Грудня 2016, 8:52
Марія Савка: Івано-Франківська область готова до оперативного реагування на надзвичайні ситуації у період прийдешніх свят
30 Грудня 2016, 8:09
30 грудня - засідання виконавчого комітету
30 Грудня 2016, 7:14
Аграрії Прикарпаття проаналізували стан галузі за 2016 рік
28 Грудня 2016, 16:59
Відтепер ми співпрацюємо з Попасною
28 Грудня 2016, 8:30
Відбулося засідання колегії управління спорту
28 Грудня 2016, 8:08
Марія Савка: Опалювальний сезон на Івано-Франківщині проходить у злагодженому режимі
27 Грудня 2016, 14:04
У селі Слобідка, на Городенківщині, де проживає майже 700 громадян, відкрито новий заклад культури
27 Грудня 2016, 8:57
В облдержадміністрації відбувся семінар для новообраних голів ОТГ
27 Грудня 2016, 8:34
Оперативна нарада
27 Грудня 2016, 6:36
На центральне теплопостачання Івано-Франківська чекає повна модернізація
26 Грудня 2016, 18:30
В Івано-Франківську стартує проект оновлення тролейбусного парку
26 Грудня 2016, 18:06
Народний депутат з Коломиї Юрій Тимошенко зібрався у президенти
26 Грудня 2016, 16:01
Кінець епохи: депутати звільнили Ольгу Бабій з посади директора ОТБ “Галичина”
26 Грудня 2016, 14:58
Олександр Стратюк проінформував обласну раду про роботу органів прокуратури в 2016 році
26 Грудня 2016, 11:48
82-м учасникам АТО та їх сім’ям буде надано матеріальну допомогу на поліпшення житлових умов
26 Грудня 2016, 8:52
З нагоди Дня енергетика Президент відзначив прикарпатця
23 Грудня 2016, 19:43
Голова Франківської ОДА вибачився перед медиками за заборгованість по виплаті зарплати
23 Грудня 2016, 16:30
Для Снятинської ЦРЛ придбали новий УЗД-апарат
23 Грудня 2016, 13:42
Франківська міська рада затвердила надбавки меру, заступнику та секретарю
23 Грудня 2016, 13:13
Франківська міська рада планує будувати міст на Пасічну за кошти держави
23 Грудня 2016, 10:30
Франківський «Електроавтотранс» візьме кредит на 8 мільйонів для закупівлі тролейбусів
23 Грудня 2016, 10:08
У Франківську “Новий театр” став комунальним
22 Грудня 2016, 21:30