Цього року лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки став наш земляк — завідувач кафедри геотехногенної безпеки та геоінформатики Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, директор Науково-дослідного інституту гідрогеології, інженерної геології та екогеології професор Едуард Кузьменко. Він був серед авторів, які працювали над комплексним фундаментальним науковим дослідженням стосовно оцінки інженерно-геологічних умов території України. Також науковець інтенсивно займається впровадженням у народне господарство сучасних методів прогнозування небезпечних геологічних процесів, зокрема можливості розвитку процесів зсувів та карстоутворень.

Сьогодні пропонуємо розмову нашого кореспондента з професором Едуардом Кузьменком про те, в яких умовах нині працюють українські науковці.

- Чи використовують закон професора Кузьменка, який стосується прогнозування процесів зсувів та карстоутворень на регіональному рівні?

— Звичайно, відповідні управління ОДА, Міністерство надзвичайних ситуацій, екології та природних ресурсів. На початку року відбувся семінар, на якому були представники управління будівництва й управління надзвичайних ситуацій всіх районів. Ми провели такий семінар, де розповіли що являє собою наша система прогнозування і як з нею працювати. Такі семінари ми провели й для Львівської області.

- За проведену роботу університет має певні нарахування чи все відбувається на благодійній основі?

— Це було на благодійній основі. Розумієте, ця робота виконується в межах певних наукових тем за дорученням Президента. і ми повинні впровадити результати нашої роботи на рівні Державної геологічної служби в Івано-Франківській, Одеській, Закарпатській, Чернівецькій, Львівській областях. Тобто в тих областях, де є потенційна можливість рукотворних карстових або зсувних процесів. Це моя частина роботи. А взагалі, кожний з членів колективу виконував свій сегмент роботи.

- Ви отримали Державну премію в галузі науки і техніки разом зі своїми колегами. Для вас це 20 тис. грн. Куди потратите цю «величезну суму»?

— Віддам борги.

- Коли ми вже перейшли до грошової оцінки наукової праці, то нагадаю, що геологічний інститут в Огайо, США, надає можливість роботи своїм випускникам з оплатою праці в 64 тис. доларів за рік. А в Україні Державна премія становить 180 тис. гривень, тобто третину річної зарплати початківця-геолога в США, що виглядає малою моральною сатисфакцією за серйозні наукові дослідження.

— Ну так. Тобто на науковий колектив видається 180 тис. грн. Державна геологічна служба подає певну тематику наукових досліджень, стоять певні окремі ключові завдання, на це виділяють певні кошти. Коли укладаємо договір з університетом нафти і газу й певною організацією, тоді й університет заробляє, і співробітники моєї кафедри заробляють значно більше, ніж є рівень зарплати. Лише в такому форматі можна працювати і не шукати на боці  заробітку, лишень тоді ти справді будеш серйозно займатися науковою роботою.

- За чотири роки українським вченим, котрі працювали над аварійною системою реагування РоДОС, яку використовують в Європі, виділили 80 тис. євро. Але навіть навколо цієї скромної суми розгорівся конфлікт, бо виявилося, що за правилами Єврокомісії оплата участі вчених у таких проектах не повинна перевищувати середнього рівня зарплати науковців їхньої країни. Такі умови, мабуть, теж впливають на працю українських науковців...

— На нашому рівні, нехай ми заробляємо не такі й великі гроші, які б хотілося, але заробляємо. Тобто на рівні замовлень державних та окремих підприємств. Наприклад, із «Трансгазу» і «Транснафти» часто замовляють нам відповідні роботи щодо прорахування ризиків безпеки для їх транспортних комунікацій. Стосовно спільної праці з розвиненими країнами, то, видається, тут є не лише проблема у неврегульованості міждержавних законодавчих процесів, про які ви згадали і які б стояли на захисті українського науковця, а й об’єктивні проблеми економічного розвитку нашої держави.

- Чи виявляли зацікавлення європейські країни до ваших розробок?

— На словах — так, а практично — ні. Наведу приклад. Коли десь чотири роки тому я виступав з науковою доповіддю в Белграді, то зацікавленості була тьма. і вже пізніше я побачив її на науковому конгресі в Осло списаною саме до того рівня, який я розкрив. Без посилань на мене.

- Ви бачите вихід з такої ситуації?

— Працювати так, як працюють за кордоном. Розкривати тему роботи тільки в загальному, і все, або патентувати в усіх країнах світу. Але це дуже дорого, і країні це не під силу, а нашому університету нафти і газу — тим більше.

- Чи залучали ваш колектив до розробки протипаводкової програми на Прикарпатті?

— Ні, бо напрям моєї роботи не передбачає прогнозування паводків. Зсуви, просідання, карст, провали — оце ті напрями, якими займаємося. Звичайно, це якоюсь мірою пов’язане зі змінами рівня підземних вод. Ми маємо на сьогодні замовлення від Академії наук на довгострокове прогнозування рівня підземних вод в Україні. І таку роботу вже провели в Дніпропетровській області, на черзі — Рівненська та Волинська.

- Декілька слів про вашу кафедру та напрями її роботи.

— Питання забезпечення геотехногенної безпеки набирає все більшої ваги як у світі, так і в Україні. і це стосується не лише необхідності вивчення та оцінки інженерно-геологічних умов, коли розбудовують міста чи села, промислові чи гідротехнічні споруди. Адже від наукових досліджень та прогнозів наслідків діяльності людини залежить раціональне використання природних ресурсів, тобто те, що передамо у спадок майбутнім поколінням. Саме тут поле праці нашої кафедри, заснованої 2004 року. Ми викладаємо 18 дисциплін, серед яких  інформатика та опрацювання геологічних даних, моделювання та комп’ютерна інженерія, автоматизовані системи графічних побудов, геоінформаційні системи та бази даних, комп’ютерна томографія, ряд інших. Кафедра готує фахівців за спеціальністю «геоінформаційні системи і технології». Детальніше з напрямами роботи кафедри можна ознайомитися на нашому сайті: www.nung.edu.ua.

- Колишній прем’єр-міністр Норвегії Брунтланд, який очолює Всесвітню комісію з навколишнього середовища, пише: «Головною причиною і головним проявом глобальних проблем навколишнього середовища є бідність. Марно шукати шляхів подолання цих проблем, коли не розглядати їх у широкій перспективі і в зв’язку з такими проявами, як бідність більшої частини населення та соціальну нерівність». А що думаєте ви з цього приводу?

— Мені залишається лише погодитись із цією мудрою думкою. Але, напевно, багато хто пам’ятає одне тверде правило, про яке говорив маленький принц Антуан де Сент-Екзюпері: «Встав вранці, вмився, привів себе в порядок — і одразу ж приведи в порядок свою планету». Тобто кожна людина залежно від свого матеріального статку чи соціального статусу несе певну відповідальність за порядок там, де вона живе.

Довідка 

Доктор геолого-мінералогічних наук профессор Едуард Кузьменко народився в Івано-Франківську. Закінчив геологорозвідувальний факультет івано-Франківського інституту нафти і газу та математичний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка.
Автор 230 наукових праць. Заслужений діяч науки і техніки України, має звання «Почесний розвідник надр». Дійсний член Української нафтогазової академії та Міжнародної академії авторів наукових відкриттів і винаходів (Москва).

Кавалер ордена Золотого Орла Європейської академії природничих наук (Ганновер), нагороджений медалями Російської академії природничих наук ім. П. Капіци та В.-К. Рентгена Німецького товариства природничих і суспільних наук.

Галичина