Землю в Україні будуть облікувати по-новому: закон про кадастр ухвалено, ціни на послуги визначаються. Чи стане від того легше звичайним українцям?

У дверях свого будинку Ганна Степанівна знайшла записку: «Зайдіть у сільраду для роз'яснення щодо нових норм на земельні межі у зв'язку з прийняттям Закону про земельний кадастр». Сусіди розказали, що по дворах ходили і розказували про якісь нові кілочки, якими треба розмічати свою землю. Продаватимуться ці кілочки по 98 гривень. Так новина про ключове державне рішення докотилась нарешті до сіл і селищ.

Чому це важливо

Заклинання «треба створити кадастр» вперше пролунало у парламенті разом із здобуттям Незалежності - у 1991 році. З тих часів ці слова сотні разів повторили найвищі посадовці і тисячі разів - експерти. В 2000-му до хору приєднався Світовий банк. І навіть запропонував на це 350 мільйонів доларів кредиту.

Ідея проекту була суперамбітна. По-перше, сфотографувати всю українську землю з точністю до 30 квадратних сантиметрів. По-друге, чітко встановити, кому яка земельна ділянка належить. По-третє, визначити, що з цією ділянкою можна робити, а що - ні. По-четверте, гарантувати кожному власнику права на ділянку - і платити зі спеціального фонду компенсації тим, в кого шахраї змогли відібрати землю. По-п`яте, була ідея відкрити всі ці дані. Так, щоб кожен зміг зайти на сайт та подивитися, де земля під забудову, де вона може бути лише сквером, де - лише полем. І кому кожна ділянка належить.

Тепер ви розумієте, чому 20 років такого закону не було?

А з'явився він завдяки голосам Партії регіонів, Народної партії та «Нашої України». Їм вистачило двох місяців цього літа, щоб ухвалити закон і попередньо, і остаточно. На початку серпня Віктор Янукович поставив під документом автограф. Тепер кожна ділянка має бути описана, пронумерована та занесена до єдиного для всієї України земельного кадастру (виключенням залишиться столиця - тут мерія далі вестиме окремий кадастр).

Із наступного року при оформленні ділянки замість державних актів на право власності почнуть видавати просто витяги з кадастру (акти при цьому обіцяють залишити дійсними довічно).

«Громадянину не потрібно буде оббивати порогів різних установ та організацій, марнувати час у чергах, - заявив голова Держземагентства Сергій Тимченко під час брифінгу в Адміністрації Президента. - Достатньо буде звернутися виключно до районного відділу Держземагентства і там же протягом чітко встановленого терміну отримати потрібні документи. Виснажливі походи "по кадастр" в обласний центр або до будь-яких інших інстанцій стануть не потрібні, а особисті звернення до райвідділів Центру державного земельного кадастру з обмінними файлами, проектно-технічною документацією та "словами вдячності", як жахливий сон, назавжди залишаться в минулому», - переконує чиновник.

Браво? Тепер за свою землю можна не хвилюватися? Ніхто її не відбере? І сквери, парки, ліси та береги водойм буде неможливо захопити?

Не факт. На шляху від ідеї до закону державна система інформації про землю та її власників багато що втратила.

Що не стало законом

«Земельний кадастр у результаті, як і реєстр прав власності, не гарантуватиме людям безпеку їх майна, - каже один із найбільш авторитетних експертів у цій темі Максим Федорченко, директор інформаційно-ресурсного центру «Реформування земельних відносин в Україні». - Кадастр буде лише збором технічних даних про кількість і якість земель».

А що буде, якщо інформацію про ділянку або її власника сфальшують? Або забудуть внести інформацію, що на цій землі не можна будуватися, а можна лише сіяти? Або поміняють ці слова місцями?

А нічого. В законі йдеться лише про те, що, якщо помилка допущена з вини реєстратора, її виправлять безкоштовно.

А як же ж держава збирається гарантувати наші права, оберігати їх? «Свідомо» вже порушувало цю тему. Як тільки Віктор Янукович виграв вибори, призначений міністром юстиції Олександр Лавринович домігся закону, який він лобіював чотири роки. Цей закон передав Мінюсту повноваження реєструвати права власності на землю та будинки. Хоча до цього передбачалося, що все це буде в земельному кадастрі. Так, щоб інформація і про землю, і про її власників, і про власників будинків на цій землі реєструвалася і охоронялася в одному місці.

Але все буде інакше. Інформацію про земельні ділянки реєструватиме Держкомзем. А про власників цих ділянок та будинків - Мінюст. Наскільки це добрий спосіб зупинити зловживання, ви можете уявити самі. Це як класти гроші в банк в одному місці, а реєструвати своє право на ці гроші - в іншому. Головне - за ухваленими законами і про земельний кадастр, і про реєстр прав власності на землю та будинки ані Держкомзем, ані Мінюст прямо не відповідають перед людьми.

Зате обидва відомства мають прекрасні шанси на цьому заробляти.

Як робляться гроші

По-перше, щоб створити кожному свою базу даних, і Мін'юст, і Держкомзем отримають із бюджету мільйони грошей платників податків.

По-друге, коли ці бази запрацюють, обидва державні органи з цих самих платників - тобто з нас - почнуть брати гроші за так звані витяги. Планується, що один витяг лише з мінюстівського реєстру коштуватиме 72 гривні 20 копійок. Для Мін'юсту це звичне джерело доходів. За оцінкою Рахункової палати, з 2004 року створене при міністерстві підприємство Держінформ'юст отримало за ведення 18 інформаційно-аналітичних систем - реєстрів громадян, бланків, обтяжень і так далі - понад 1 мільярд гривень.

А це, по-третє, створює можливості для корупції. «Свідомо» вже описувало, як ведення реєстру всіх рішень суддів дозволяє заробляти приватним компаніям - ТОВ «Арт-мастер» та ТОВ «Фірма «З-Т». Ту саму схему з тими самими компаніями роками використовує і Мін'юст.

Ось як це відбувається. Державне підприємство вкладає угоду на розробку програмного забезпечення з приватною компанією. Компанія отримує гроші за роботу і... залишається власником ПЗ. А далі держава роками сплачує цій компанії роялті за використання програми.

При цьому угоди Держінформ'юсту не відображаються на офіційному порталі державних закупівель, а саме держпідприємство три роки судилося з Рахунковою палатою щодо права перевірки його фінансів і не допускало іспекторів із цими перевірками. Лише в 2012 році запланована перша з них.

Чи буде щось добре від цих систем реєстрації ділянок та прав власності на них? Так. По-перше, процес земельних угод стане простішим та швидшим. Для влади, яка з 2012 року планує офіційно дозволити продаж землі, це важливо. По-друге, трохи більше про землю почнемо знати і ми. За законом про земельний кадастр, має бути створений сайт, де уся інформація про розміри ділянок, їхні кордони та статус буде відкритою.

Але не про власників. Цю ідею влада теж не включила в закон.

Ще, можливо, Ганні Степанівні й не доведеться платити за кілки по 98 гривень. Угода на 50 мільйонів таких кілків вартістю 5 мільярдів гривень була 7 липня укладена Держпідприємством «Центр державного земельного кадастру» з ТОВ «Інвестеко», зареєстрованого на офшорні фірми. Після галасу, піднятого журналістами з ініціативи «Наші гроші», голова «Центру державного земельного кадастру» Олександр Філатов пообіцяв скасувати угоду.

Як гублять гектари

У багатьох українських містах ціна інформації про вільні ділянки протягом останніх 10 років виросла майже до ціни самої землі. Окремим мешканцям досі щастить знаходити вільні наділи практично в центрі міста, у мальовничих куточках і отримувати їх у власність від держави абсолютно безкоштовно. Правда, у більшості випадках виявляється, що щасливці є родичами депутатів, прокурорів, суддів або в крайньому випадку працівниками санстанції чи ректоратів університетів.

Річ у тім, що отримати землю безкоштовно, за Земельним кодексом, може кожен. Але ніде не розписано чітко, як це зробити. Десь на запит про 10 соток під будівництво вам просто відповідають, що вільної землі в місті немає. А от, наприклад, у Сумах запевняють, що готові віддати землю з легким серцем, тільки вкажіть, де саме.

Сумчанка Лариса Цибанєва, прокинувшись одного ранку, побачила на своєму городі бульдозер. Назустріч обуреній жінці вийшов депутат міськради Олександр Репетун і показав рішення ради, згідно з яким земля належить йому. За два роки Репетун побудував на місці городини пані Лариси красивий котедж із просторим двором. Журналістам він пояснив, що ділянка була вільною.

Місяць тому на Полтавщині державні земельні інспектори задокументували цікавий факт. 10 гектарів Онішківського ландшафтного заказника, де на папері під захистом держави утримується популяція косуль та лисиць, по факту зайняло приватне Оржицьке мисливське господарство. І запрошує мисливців.

На Канівщині, на берегах Дніпра, де побажав бути похованим Кобзар, 16 гектарів лісу отримали в оренду на 50 років десяток приватних підприємств. Вони взяли землю з метою... «вивчення польоту комарів». Завбачливі знавці інсектології вважають, що черкаські комарі можуть бути малярійними. Оборудку благословила своїм розпорядженням обладміністрація з ціною оренди 37 гривень на рік за гектар.

Галицький кореспондент