Уже сама назва ВАТ «Івано-Франківськцемент» для багатьох вітчизняних та закордонних споживачів звучить як бренд, котрий означає високу якість і цінову доступність продукції підприємства, розташованого поблизу прикарпатського села Ямниці. і, мабуть, зовсім невипадково керівництво акціонерного товариства запросило сільських голів цього й інших довколишніх сіл, голів Тисменицької РДА — Ігоря Овчара і районної ради — Володимира Семеніва, ну й, звичайно, численний журналіст¬ський «десант» оглянути докорінно оновлене цементне виробництво саме в світлий день Преображення Господнього. Бо для колективу ВАТ це велике християнське свято символізує собою і ті разючі перетворення, що відбулися за останні роки на їхньому підприємстві.

в гостей, особливо тих, хто давно тут не був, викликали приємний подив зміни не тільки в зовнішньому вигляді виробництва, але і в самій його технології: з мокрого способу випалу клінкеру (напівфабрикат цементу) товариство першим серед вітчизняних цементних заводів перейшло на сухий — менш енергозатратний і водночас такий, що дав можливість набагато збільшити продуктивність обертової печі, а в кінцевому рахунку — і випуск продукції.

— До 20-тої річниці незалежності України наш трудовий колектив піді¬йшов, завершивши великомасштабну реконструкцію підприємства, — сказав на прес-конференції почесний голова правління ВАТ, народний депутат України Микола Круць. — Найсучасніші енергоощадні технології, екологічно чисте виробництво, підвищена безпека праці — таким є «Івано-Франківськцемент» сьогодні.

ВАТ закріпилося на лідируючих позиціях серед вітчизняних цементних підприємств і за своїм високим технологічним рівнем, і за виробничими потужностями, залишаючись єдиним виробником у своїй галузі зі стовідсотковим українським капіталом, бо інші підприємства уже давно стали власністю транснаціональних компаній. Факт, який мимоволі наводить на роздуми. А нинішній празник Спаса мовби окреслив знаменну віху в біографії ямницького підприємства, до якої колектив ішов близько двох десятиліть. Саме на початку 90-х років минулого століття ямницькі цементники, які свій перший «хліб будівництва» випустили в 1964-му, задумалися всерйоз над тим, що необхідно технічно переоснащувати виробництво. Було здійснено деякі локальні його модернізації. Але час вимагав подальших кроків у цьому напрямі — не випадкових й епізодичних, а системних і послідовних. Тож десять років тому ямницькі цементники взялися за велику модернізацію свого підприємства. На першому її етапі, у 2001—2002 роках, обладнали і ввели в дію комплекс для помелу вугілля. У такому вигляді — дрібнопомеленим — воно почало надходити в обертові печі. і з того часу завдяки заміні вугіллям значно дорожчого газу, який народний депутат Микола Круць називає надто політизованим енергоносієм, було вивільнено всього 700 млн. кубометрів блакитного палива — такий його обсяг споживають за рік усі комунальні підприємства і житловий фонд Івано-Франківська.

Тепер у ВАТ використовують в середньому за рік близько 120 тисяч тонн вугілля. Подають в обертові печі і торф. Ніяких відходів від спалювання альтернативних видів палива не утворюється — вони інтегруються у виробництво цементу. Ямницьке ВАТ було піонером у цій справі, а сьогодні вже 12 із 14 цемзаводів України перейшли з газу на вугілля — саме життя змусило їх до того.

До другого етапу реконструкції свого підприємства ямницькі цементники приступили у вересні 2006 року. Найважливіша його віха — 28 червня 2008-го запущено третю обертову піч, модернізовану відповідно до вимог «сухої» технології виробництва цементу. Вона передбачає, що цемсировину подають у піч для спалювання подрібненою та сухою, а не у вигляді розчину (шламу) з майже 40-відсотковим вмістом вологи, на видалення якої і витрачалася основна маса палива. Проектувала технологічну лінію для випалу клінкеру сухим способом і поставила для неї основне обладнання данська фірма «FLSmidht». Саме за розробленими цією фірмою технологіями і на виготовленому нею устаткуванні, сказав голова правління ВАТ Богдан Заяць, нині працює половина цементних заводів у світі. Допоміжним, транспортувальним та дозувальним обладнанням комплектували лінію не менш відомі світові лідери — німецькі фірми «AUMUND», «Christian Pfeiffer», «Cemcom», «Hasemag», «Schenk», «Simens». Вона повністю автоматизована, з програмним управлінням усіма технологічними процесами. Використання нового способу випалу клінкеру дозволило знизити витрату палива більш ніж удвоє. Якби всі цемзаводи в Україні перевести на аналогічну технологію, щорічна економія газу сягала б 1,3 млрд. кубометрів.

Новітній підхід прикарпатського підприємства до справи енергоощадності знайшов поцінування в європейському співтоваристві. Комісія Європейського банку реконструкції і розвитку присудила акціонерному товариству премію за найкращий проект ефективного вкладання інвестицій в енергозбереження за 2008 рік.

За словами комерційного директора ВАТ Богдана Скрип’юка, зростання випуску цементу майже вдвоє в результаті здійсненої у них реконструкції виробництва спонукало службу маркетингу товариства активніше працювати над розширенням сегменту присутності ямницької продукції на ринку. і не тільки вітчизняному. Частка цементу, яку відвантажують за кордон, зросла від 20 до 40%. Крім Молдови й Угорщини до країн, які купують високоякісний ямницький цемент, додалися Росія, Білорусь, Румунія, Словаччина, країни Близького Сходу.

Недавно у ВАТ відкрили торговий дім, де запроваджено принцип «єдиного вікна», тож покупцеві потрібно мінімум часу для оформлення покупки. Також удосконалили процес завантаження цементовозів для його при¬швидшення. А про довіру вітчизняних споживачів до продукції товариства свідчить те, що саме тут закуповував увесь необхідний для спорудження своїх об’єктів цемент туркомплекс «Буковель». Ямницька продукція йшла також на будівництво футбольних стадіонів у Києві і Львові, на реконструкцію до Євро-2012 аеропортів «Бориспіль» і в тому ж місті Лева. Тепер її відвантажують на об’єкти, призначені для проведення Зимових олімпійських ігор у російському місті Сочі.

Фінансовий директор ВАТ Василь Лютий поінформував про ще один вагомий результат здійсненої у них реконструкції. Втроє зросли надходження до бюджетів усіх рівнів та соціальних фондів від господарської діяльності товариства — очікується, що нинішнього року загальна їх сума сягне 75-80 млн. грн. Зокрема, близько 20 млн. грн. заплатить ВАТ за користування надрами, а це в області другий показник після підприємств ВАТ «Укрнафта». Відрахування цемзаводу на три чверті формують бюджет Тисменицького району. За рахунок внесків його до відповідного фонду отримують пенсії понад 2 230 пенсіонерів району.

Щоб розділити з колективом ВАТ урочистість з нагоди завершення реконструкції підприємства, сюди прибув голова асоціації «Укрцемент» Мігель Філіп Бутелю де Соуза Машаду. Він сказав:

— «Івано-Франківськцемент» — це наша гордість. Ви першопрохідці в багатьох речах, що стосуються вдосконалення технологічного процесу, впровадження у виробництво різних новацій. Для інших українських підприємств ваше — взірець, до чого вони мають прагнути. Бо ви технологічно і технічно піднялися до рівня найкращих цементних заводів Європи. А викиди в повітря шкідливих речовин зменшили до максимально можливого для такого виробництва рівня, навіть у країнах ЄС допускають вищі норми викидів для своїх заводів. Отож цілком імовірно, що скоро і чимало європейських виробників цементу приїжджатиме до вас дізнатися, як ви досягли таких високих екологічних та й загалом виробничих стандартів.

Екологічна чистота виробництва — це та «фішка» ВАТ, яка вигідно вирізняє його серед вітчизняних заводів цементної галузі. Адже нині викиди пилу в атмосферу від діяльності підприємства становлять 27 мг на мЗ газів, що відходять. Це на 10% нижче норм світових стандартів для новозбудованих об’єктів і на 50% — норм для діючих об‘єктів в Україні. Завдяки впровадженню нових технологій на підприємстві скоротили порівняно з попередніми роками викиди в атмосферу: пилу — в 3,1 раза, СО — в 2,4, NOx — у 3, SO2 — в 4,5 раза.

ВАТ «Івано-Франківськцемент» єдиний вітчизняний завод у цій галузі, який працює за Кіотським протоколом. Ямницькі цементники здійснюють відповідний екологічний проект відповідно до Рамкової конвенції ООН щодо охорони довкілля, він зареєстрований під № 100 на сайті цієї міжнародної організації.

Зауважу, що нині в Україні, як і в усій Європі, проблему сусідства цементних виробництв із селами й містами дуже гостро сприймають їх жителі. От і коли в керівництва «Івано-Франківськцементу» виникла ідея перейти на сухий спосіб випалу клінкеру, а для цього треба було реконструювати старі і збудувати цілком нові об’єкти технологічної лінії № 3, звичайно ж, у першу чергу воно радилося із сільською владою та громадою Ямниці. Ті далеко не одразу схвалили намір ВАТ розширити свою територію для розміщення нових виробничих потужностей — відбулося аж чотири сільські сходи. Люди хвилювалися за здоров’я власне і своїх дітей. Отож, як розповів журналістам голова правління ВАТ Богдан Заяць, керівникам підприємства доводилося терпляче пояснювати занепокоєним ямничанам, що проект технологічної і технічної реконструкції цементного виробництва, навпаки, дозволить зменшити викиди пилу й газів у повітря до цілком безпечних для здоров’я людей, для довкілля параметрів.

— І люди нам повірили, дали згоду на спорудження нових об’єктів технологічної лінії № 3. А це велике діло — заручитися підтримкою людей у кожному новому починанні. Серйозний бізнес будується лише на правді і довірі, — вважає Богдан Йосипович.

До речі, мешканці Ямниці, центр якої тепер нагадує містечко, добре пам’ятають і про вагомий внесок цемзаводу в соціальний розвиток їхнього села, який він робив і робить протягом усього свого вже майже півстолітнього існування. Велику допомогу надав «Івано-Франківськцемент» й довколишнім селам — Клузову, Дубівцям, Рибному, Павлівці, Побережжю, селищу Єзуполю, виділивши чималі суми коштів на будівництво нових церков, соціально-культурних об’єктів, благоустрій. Чимало їх жителів мають роботу саме завдяки діяльності цементного підприємства.

Власне, про масштаби і результати здійсненої у ВАТ реконструкції (окрім усього іншого вона дала змогу створити додатково 102 робочі місця і колектив «Івано-Франківськцементу» сьогодні налічує 1 880 працівників), про сьогодення й подальші плани акціонерного товариства журналісти довідалися не лише з прес-конференції, а й побачили все на власні очі під час екскурсії підприємством. Стали також учасниками урочистої духовної події. На підприємство прибув з почтом священиків єпископ Івано-Франківської єпархії УГКЦ Володимир Війтишин і освятив реконструйовану технологічну лінію (а згодом — і кафе «Стожари»). Владика благословив колектив на подальшу плідну богоугодну працю, яка слугує благові ближніх, області й держави.

Біля етажерки циклонних теплообмінників Микола Круць, загадково усміхнувшись, запропонував: «А хто із журналістів хоче піднятися на найвищий — на висоті 76 метрів — майданчик цієї новозбудованої, дуже важливої для цементного виробництва, споруди? Не пошкодуєте...». Зусилля тих із нас, кого не злякав затяжний підйом на висоту більш як 30-поверхового будинку, були винагороджені склянкою «мінералки» для втамування спраги і, звичайно, спогляданням довколишніх краєвидів. Ямниця й сусідні села Тязів, Сілець, Павлівка — як на долоні. А ще кожного з нас чекав сюрприз від ВАТ «Івано-Франківськцемент» — фірмова стержнева ручка, що потрібна, безперечно, кожному журналістові як його найперше знаряддя праці. На ній — промовистий напис «Будуємо Україну щодня». Саме таким є девіз колективу ямницьких цементників.

Нині кожна десята тонна цементу, вироблена в Україні, має товарний знак цього підприємства. Вся його продукція сертифікована за міжнародною системою якості ISO. Хоча нині, в час тотального скепcиcу й розчарувань, акцентування уваги лише на негативі, не модно говорити про якісь трудові дарунки до державних свят, але нічого архаїчного й консервативного не бачу в заданому людині самій собі запитанні: а що ти зробив для України за два десятиліття її незалежності? Зрештою, це немалий відтинок часу. Коли ж самому немає що особливо згадати, то хоча б віддай належне зробленому іншими.

З цього погляду маємо всі підстави сказати, що у ВАТ «Івано-Франківськцемент» протягом усього періоду української Незалежності щодня працювали для покращення нашого життя, випускаючи високоякісну продукцію. Тут дбали і дбають не лише про свій трудовий колектив (люди мають роботу і гідну зарплату), а й вносять посильну лепту в оновлення всього рідного краю.

Без перебільшення, згуртований колектив ВАТ «Івано-Франківськцемент», який працює злагоджено, як одна велика родина, може слугувати для всієї держави прикладом ефективного об’єднання зусиль, праці й розуму кожного в ім’я спільної великої мети.

Вітаючи всіх із 20-тою річницею Незалежності, почесний голова правління ВАТ «Івано-Франківськцемент», народний депутат України Микола Круць зазначив: «Багато поколінь українців боролися за свою державу. Нам випала честь не воювати, а будувати Україну. Це копітка щоденна праця. Тільки від нас залежить, якою стане наша держава в майбутньому. Тож будуймо Україну щодня».

Галичина