Захід під назвою “Проблеми попередження транскордонної еколого-техногенної надзвичайної ситуації внаслідок негативних змін екологічного-стану Калуської промислово-міської агломерації” організували Національний інститут стратегічних досліджень разом із Проектом Європейської комісії із запобігання, готовності та реагування на природні та техногенні катастрофи PPRD. І, хоча попередньо анонсували приїзд до міста і директора Національного інституту стратегічних досліджень Андрія Єрмолаєва, сам він не прибув, натомість надіславши для головування свого радника Анатолія Качинського. Головуючий звернувся до присутніх із закликом: оскільки ситуація у Калуші вкрай складна, присутні не будуть давати  оцінки, чому так сталося, однак — спільно розроблять дорожню карту подальших дій із подолання лиха.
— Немає нічого гіршого, ніж незавершені справи. Повинен сказати, що держава зробила перший крок для подолання цієї проблеми. Можна, звичайно, довго дискутувати про ефективність використання цих коштів. Тому проблема як була, так і залишається не розв’язаною. Що стосується і Домбровського кар’єру, що стосується кінцевого вивозу гексахлорбензолу, на жаль, можемо констатувати, що у нас немає можливості, тому ми не можемо моніторити більшість процесів, які відбуваються на екологічно небезпечних об’єктах. Будемо надіятись, що цей процес моніторингу, який проведуть міжнародні спеціалісти, дадуть технічні і раціональні шляхи вирішення проблеми, — висловив переконання  міський голова Ігор Насалик.
Загалом, на засіданні поряд звучала українська, російська та англійська мови. Однак, усі разом сходилися на думці: екологічні проблеми Калуша не вирішили навіть тимчасово.
Представник ООН Го Фунаі повідомив, що ситуація у Калуші, а, відтак, і екологічна загроза, що склалася на кордоні, дуже тривожить.  Із ним погодилася і радник посла Республіки Молдови в Україні Дарія Занога, зазначивши, що Дністер — основна водна артерія Молдови, тож, його забруднення для держави може стати катастрофою.
Відтак, присутні заслухали доповіді про стан та проблеми консервації природно-техногенного комплекс Домбровського солевидобувного кар’єру, загалом, перспективи, які окреслили голова наглядової ради ВАТ “Гірхімпром” Іван Зозуля і член-кореспондент Академії гірничих наук України Анатолій Гайдін.
За прогнозами Анатолія Гайдіна, ситуація у Калуші може загостритися вже за рік-півтора, коли рівень розсолів у Домбровському кар’єрі сягне соленосних порід. А вже за 6 років кар’єр повністю затопиться. Технологія рекультивації кар’єру, яку пропонують науковці, — перетворення Домбровського кар’єру у прісне озеро, знизу у якому перебували б  розсоли, а зверху — прісна вода.
Загалом, міжнародну спільноту більше турбує проблема захоронення та, власне, вивозу гексахлорбензолу із полігону, що біля Калуша. Полігон входить до трійки найбільших захоронень гексахлорбензолу у світі. Однак, як пересвідчився експерт Програми PPRD Джон Віген, наразі полігон захоронення гексахлорбензолу навіть не позначений попереджувальними знаками, а майже 200 біг-бегів із небезпечною речовиною і досі поскладані на території полігону біля потічка. Сама технологія викопування і процес вивозу гексахлорбензолу із країни, на думку Джона Вігена, відбувалися з численними порушеннями. Так, зокрема, сама технологія пакування і перевезення отруйної речовини у біг-бегах на напіввідкритих залізничних платформах — неприпустима.
Зацікавила міжнародних експертів й ізраїльська фірма, яка продовжить вивіз гексахлорбензолу.
Як нещодавно повідомив “Вісник державних закупівель”, Головне управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської ОДА, з використанням процедури закупівлі “у одного учасника”, замовила ізраїльській фірмі видалення, перевезення та утилізацію небезпечних відходів гексахлорбензолу, що перебувають на полігоні у зоні консервації Домбровського кар’єру за 264,93 млн. гривень. З цієї суми 149,96 млн. гривень. складуть кошти резервного фонду Держбюджету, ще 114,97 млн. гривень. — кошти Держбюджету. Тендеру на виконання робі не проводили. Використання неконкурентної процедури торгів пояснюють Указом Президента №145 від 10 лютого 2010 року, яким територію міста Калуш, сіл Кропивник і Сівка-Калуська було оголошено зоною надзвичайної екологічної ситуації.
Ситуація стурбувала експертів, оскільки у світі є кілька заводів і кілька фірм, які займаються перевезенням та утилізацією небезпечних речовин. Ізраїльська фірма до таких не належить. Відтак, Джон Віген висловив готовність надати інформацію про такі фірми. Однак, на думку експерта, логічно було б системо переробляти отрутохімікати і на території України.
Загалом, присутні на “круглому столі” очікували заслухати і доповіді представників Міністерства екології і природних ресурсів, однак, показовим є те, що на зустріч ніхто не прибув.
Присутні підсумували, що екологічна ситуація у Калуші залишається вкрай складною. Зокрема, недостатніми визнали ефективність державних органів, які здійснюють управління екологічною та соціально-економічною ситуацією. Разом із тим, недостатнім є і моніторинг зі стабілізації ситуації на Калуському солевидобувному руднику. Недооціненими наразі є високі ризики втрати іміджу України у разі забруднення річки Дністер.
Прикметно, що учасники “круглого столу” повважали за необхідне знову надати Калушеві особливий статус, порекомендувавши Івано-Франківській ОДА звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією про внесення подання до Адміністрації Президента України щодо оголошення території Калуської промислово-міської агломерації зоною надзвичайної екологічної ситуації.
Те, що Калушеві знову нададуть цей статус, наразі виглядає малоймовірним. Проте, за умови задоволення подання, знову ж таки, відновиться окремий рядок у Державному бюджеті, де будуть передбачені кошти на подолання загрози. Яким чином розподілятимуть їх цього разу, невідомо, та і, зрештою, невідомо, хто з розпорядників коштів — місто чи область, буде більш ефективним.
Хоча, Калуш має ще один шанс залучити до вирішення проблем кошти. Однак, і він залежить від уряду, якому рекомендували, зокрема, прискорити розробку і розгляд у встановленому порядку Національного плану виконання Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі. Тільки за умови застереження і виконання цього плану Єврокомісія може надати кошти на подолання екологічної загрози.
Решта рекомендацій стосувалися технічних питань, таких, як необхідність створення робочої групи для розробки пропозицій щодо дорожньої карти вирішення екологічних, соціальних і економічних проблем Калуської промислово-міської агломерації; визначення механізмів та джерел фінансування з попередження виникнення надзвичайної екологічної ситуації, а також організації і проведення щорічної науково-практичної конференції з обговоренням результатів  проблем реалізації заходів зі стабілізації екологічної ситуації районів розташування солевидобувних рудників Карпатського регіону.
Решта рекомендацій стосувалася підготовки технологічних і рятувальних служб до можливої екологічної катастрофи у Калуші, а також — посилення екологічної відповідальності бізнесу.