Нинішній рік, як ми вже не раз повідомляли, порадував чудовим урожаєм буквально всіх сільськогосподарських культур. Особливо вродили ранні зернові. За остаточними підсумками, їхня середня урожайність в області сягнула 35,5 ц/га, що на 10 центнерів більше від торішнього такого показника. Значно зросло порівняно з 2010-м і число сільгосппідприємств у різних районах, де виростили й по 50 та 60 з гаком ц/га. Та хоча головні жнива вже позаду, в агросекторі краю попри осінню прохолоду ще доволі спекотно. В господарствах збирають кукурудзу на зерно, гречку, сою, соняшник. Уже посіяли озимий ріпак, загальна площа якого в області порівняно з 2010-м зросла з 15,3 тис. га до 18,2 тисячі. Та головне — готують ррунт під сівбу озимих пшениці, жита, ячменю, урожай яких становитиме основу хлібної сировини 2012-го. Втім, чимало господарів уже й сіють. і хоча оптимальні терміни для сівби озимих у нашій кліматичній зоні — це 10–25 вересня, ще до їх настання в регіоні посіяли понад 1,3 тис. га...

Цієї осені озимий клин на Прикарпатті, за попередніми підрахунками, має сягнути 62 тис. га, що на чотири тисячі гектарів більше від тієї площі, яку він займав торік, і близько 70 відсотків його вже готові до сівби, повідомив в. о. начальника головного управління агропромислового розвитку ОДА іван Андріїшин на підсумковій нараді керівників районів, сільгосппідприємств та різних структур і служб галузі, яка відбулася у п’ятницю в Рогатині й яку провів голова облдержадміністрації Михайло Вишиванюк. Наростити площі озимих мають намір у більшості районів. Правда, за певними прогнозами, в окремих з них, як, скажімо, в Тисменицькому, вона дещо скоротиться. Занепокоєння у влади викликає й подекуди надміру високий відсоток ріпаку в структурі озимих. Лідирує зокрема Галицький район, де цю культуру висіяли на 40 відсотках озимого клину. За ним ідуть Рогатинщина й Калущина — тут ріпак «осів» на четвертині площ. і це при тому, що він має займати у сівозміні не більше семи відсотків. Єдині відрада й виправдання — в багатьох випадках ріпаком засіяли площі, вперше розорані після багатолітнього запустіння.

Напередодні ж масового старту осінньої посівної господарів укотре закликали заробляти в ррунт не будь-що, а найкраще насіння перспективних сортів, яке за відповідного і вчасного підживлення сходів може родити й по 100 ц/га. З цього приводу навіть відбулася зініційована головою ОДА дискусія про те, що ефективніше: вирощувати хліб на тисячах гектарів, не дотримуючись усіх необхідних технологічних стандартів, чи, навпаки, сіяти його на менших площах, але дбайливо доглядати й, отже, одержувати значно вищий вал продукції. і вона показала, що в ОДА таки схиляють сільгосптоваровиробників до інтенсифікації рослинництва, до сівби на звільнених таким чином площах й інших, крім ріпаку й зернових, культур. Скажімо, бобових, на які теж є неабиякий попит на зовнішньому і внутрішньому продуктових ринках, але котрі посідають у структурі посівних площ на Прикарпатті лише п’ять відсотків, тоді як норма — 25–30. До речі, бобові не стільки вимивають із ррунту поживу, скільки збагачують його натуральними компонентами, завдяки чому слугують чудовими попередниками під ті ж зернові чи овочі...

Наголошували в Рогатині, проте, не лише на вчасному засіянні полів високопродуктивним насінням, а й на потребі вберегти рослини від хвороб та шкідників, які чигають на перші сходи озимих. Велика відповідальність за це лягає на обласну станцію захисту рослин та її підрозділи в районах. До речі,

М. Вишиванюк принагідно доручив фахівцям такої справи організувати агротехнічні й хімічні заходи, щоб наступного року викоренити на територіях Рожнятівського, Надвірнянського, Тисменицького й Рогатинського районів самосіви борщівника Сосновського.

Водночас, як з’ясувалося, хоча сільське господарство краю поволі втягується в масштабні осінні польові роботи, низка сільгосппідприємств у різних районах ще ніяк не розпрощається зі збиранням ранніх зернових. Принаймні, як зазначив заступник голови ОДА Василь Брус, доповідаючи про розрахунки за форвардними закупівлями хліба, деякі господарі чомусь зволікають зі здачею державі обіцяного ще навесні збіжжя, половину вартості якого вони одержали під час сівби, а 20 відсотків — перед жнивами. У цьому зв’язку керівник області у властивій йому манері визначив граничні терміни остаточних розрахунків і призначив відповідальних за це — голів РДА відповідних районів.

Також до

1 жовтня в області мають сформувати регіональні ресурси хліба (тримісячний незнижувальний запас) в обсязі вже не

51 тис. тонн, як було донедавна, а згідно з новою урядовою директивою — 53 тисячі. Власне, в районах цей процес більш-менш рухається. Очевидно, завдяки тому, що цього року вперше в історії України кошти на закупівлю зерна й до його регіональних резервів виділяє Аграрний фонд. Проте в містах, а надто ж в обласному центрі, ця справа і всупереч такій дармовій оказії просувається вельми повільно. З цього приводу М. Вишиванюк розпорядився, щоби міські голови прибули для розмови з ним. Він нагадав, що урядове доручення про формування запасів хліба — це не чиясь примха. Воно має на меті одне — недопущення стрибків ціни на хліб.

Нагадав керівник області про дисципліну й головам РДА. Зокрема спитав з них про результати виконання його доручень — на зменшення обсягів ріллі, яка ще лежить облогом, і про організацію цільової закупівлі в селян лишків вирощеної цього року сільгосппродукції. Скільки передано до суду актів про примусове вилучення земельних ділянок від неефективних власників і про переведення їх до земель запасу місцевих рад, скільки й якого саме продовольства законтрактовано в тому чи іншому селі, — про це допитувався М. Вишиванюк у керівників районів. Однак, діставши загалом ухильні відповіді, визначив остаточні терміни виконання його завдань. і пообіцяв звільнити саботажників з посад, які вони обіймають. Також укотре на голів РДА він поклав відповідальність за негайне зруйнування, за його словами, кримінально-корупційних схем у забезпеченні закритих установ овочами і в налагодженні натомість партнерських зв’язків між цими закладами та місцевими виробниками без посередників.

Насамкінець суто аграрна за задумом нарада, яка набула й ознак колегії ОДА, вилилася у семінар із запровадження новітніх технологій для успішного господарювання на землі. На полях фірми «Агрокультура-Рогатин» та фермерського господарства «Фруктово-трейд» її учасники ознайомилися із сучасними зразками відповідно технічного забезпечення бізнесу просто неба та вирощування городини, яких домоглися на орендованих у селах району селянських паях грошовиті інвестори. До втілення в життя таких передових проектів закликали господарів області керівники аграрної галузі.

Галичина