Обласна рада нового демократичного скликання, яка взяла за пріоритет розвиток місцевого самоврядування, започаткувала ще одну нову форму роботи — на базі Богородчанського району відбулася перша нарада-семінар з участю заступників голів районних рад, секретарів міських рад міст обласного значення та керуючих справами виконавчих апаратів районних рад.

— Розуміємо, що на ваші плечі лягає основний тягар підготовчої роботи з проведення пленарних засідань сесій, організації роботи постійних комісій і президій рад, співпраці з органами державної виконавчої влади та іншими органами місцевого самоврядування у ваших містах і районах. Тому хочемо, щоб такі ваші зустрічі мали регулярний характер, — підкреслив, відкриваючи нараду-семінар, перший заступник голови обласної ради Василь Гладій. — Щоб не лише голови районних і міських рад могли зустрічатися та обмінюватися думками, а й щоб і заступники голів районних рад, секретарі міських рад міст обласного значення і керуючі справами виконавчих апаратів районних рад мали можливість спілкуватися, вивчати практику роботи того чи іншого органу місцевого самоврядування, тієї чи іншої територіальної громади щодо розвитку території. Сподіваюся, що за результатами таких зустрічей ми напрацьовуватимемо багато конкретних пропозицій, а те краще, що ви побачите один в одного, запроваджуватимете і в себе.

Голова Богородчанської райдержадміністрації Володимир Єфімчук детально розповів гостям про роботу над вирішенням питань соціально-економічного розвитку району.

— У нас так склалося, що районна рада і райдержадміністрація діють спільно і злагоджено. Та інакше воно, повірте, й бути не може. Рада і держадміністрація в кожному районі мусять працювати, як кулак, якщо хочуть вирішувати соціально-економічні питання громад. Якщо не хочуть, то працюватимуть, як долоня, але добра людям від цього не буде, — підкреслив Володимир Миколайович. Водночас він відзначив, що корпус сільських голів, яких під час останніх виборів обрали громади Богородчанщини, на рівень вищий за попередній, завдяки чому за порівняно короткий час вдалося багато що змінити.
З огляду на те, що до порядку денного наради-семінару було внесено питання про стан реалізації проектів та програм першого обласного конкурсу проектів і програм розвитку місцевого самоврядування та про проведення другого обласного конкурсу, то заступник голови Богородчанської районної ради іван Слободян свій виступ присвятив власне проектній діяльності. Хоча у районі є дуже успішні приклади, загалом активність сільських голів і громад поки що залишається не такою високою, як би йому хотілося.

— Надалі, думаю, спільно з райдержадміністрацією ми інакше ставитимемо питання, — зазначив Іван Миколайович. — Будемо чітко говорити про те, що коли хто не бере участь у проектній роботі та якщо від громади, від сільського голови, директора школи й керівників інших бюджетних закладів не виходить ініціатива, то гроші з районного бюджету на розвиток населених пунктів виділяти не будемо. Якщо вони не ініціюють розв’язання проблем громади, то чому райдержадміністрація чи районна рада мають ними перейматися?...

Підсумовуючи пленарну частину наради-семінару, В. Гладій особливо наголосив на тому, що сьогодні, коли йдуть процеси реформування і реорганізації, виникають різні ситуації, але органи місцевого самоврядування, зокрема заступники голів районних рад, керуючі справами та секретарі міських рад, мають впливати на ті речі, на які можуть впливати.

— Маючи свої повноваження і зобов’язання перед краянами, ми маємо їх виконувати високоякісно, — підкреслив Василь Іванович. —  Що я маю на увазі? Передусім — це прийняття виважених рішень. Це важливо, бо ті рішення, які продукуємо, насамперед мають служити громадам. Друге. Однозначно ми маємо співпрацювати з райдержадміністраціями і облдержадміністрацією. Бо ми представляємо різні політичні сили, але нема жодної, яка б не говорила про те, що готова працювати на розвиток громад. Всі хочуть це робити. І третє. Якщо сьогодні говоримо про те, що нам не вистачає бюджетних ресурсів, то ще більше зобов’язані думати, яким чином «затягнути» ресурси з інших джерел. Один із таких напрямів — це участь у другому обласному конкурсі програм та проектів місцевого самоврядування, який оголосила обласна рада. Також є багато міжнародних організацій, які сьогодні реалізують різні проекти. Потрібно мати інформацію і бажати брати участь у таких програмах. Звичайно, найлегше написати листа з проханням — дайте нам гроші. Важче написати проект, захистити його і отримати відповідне фінансування...

Далі за сприяння господарів першої наради-семінару заступники голів районних рад, керуючі справами і секретарі міськрад побували в музеї етнографії і побуту в с. Саджаві. Громада, яку очолює сільський голова Михайло Бойко, стала переможцем першого обласного конкурсу проектів і програм розвитку місцевого самоврядування з проектом «Музей етнографії та побуту — туристичний та соціально-культурний центр громади Саджавської сільської ради Богородчанського району». Як найперше, зустрічаючи гостей, наголосили сільський голова і директор музею Василь Мороз, вони вчасно отримали співфінансування з обласного бюджету в рамках проекту, що дозволило виконати значний обсяг реставраційних робіт у старому будинку. Взагалі музей етнографії і побуту в Саджаві не так давно було визнано найкращим народним музеєм в Україні. «У дев’яти його кімнатах вже розміщено понад чотири тисячі експонатів, зібраних лише тут, у Саджаві, — зазначив Василь Іванович. — Наш музей відвідали понад 16 тисяч осіб, зокрема гості зі США, Канади, Індії, Австралії, багатьох європейських країн, Росії, а також з усіх областей України».
Не менш цікавим для учасників наради-семінару стало спілкування у с. Старуні з сільським головою Іваном Мосюком. Його, без перебільшення, можна назвати ветераном проектного руху.

— Сільським головою працюю двадцять років, а перший проект у Старуні реалізував ще у 1999 році за фінансової підтримки однієї з міжнародних організацій, — розповів гостям іван Васильович. — Загалом з того часу у мене набралося 18 реалізованих проектів...

Ділячись досвідом, І. Мосюк найперше підкреслив, що він готував проекти на здобуття практично всіх грантів, навіть тих, які передбачали дуже невелике фінансування. «Це були проекти і по п’ять-десять тисяч гривень, і навіть по дві тисячі», — зауважив він, додаючи, що, на його думку, надзвичайно важливо відчути «смак» цієї роботи. — Тому, на моє переконання, було б добре, якби у кожному районі започаткували для сільських громад власні проекти. Нехай навіть з дуже малим співфінансуванням — півтори-дві тисячі гривень». 

Активність сільського голови згодом винагородила фінансово й оцінила громада. Спочатку успішний захист пілотного проекту — створення центру розвитку дитини, оголошеного міжнародною організацією ЮНІСЕФ, дозволив Іванові Мосюку залучити 300 тис. грн. для села, завдяки яким жителі Старуні отримали, крім центру розвитку дитини, ще й нову фельдшерсько-акушерську амбулаторію. А після цього, коли представники міжнародної донорської організації переконалися в тому, що місцеві люди внесли у фінансований ними проект і свою вагому частку, перетворивши власним коштом і руками вимурувані цегляні стіни у завершене приміщення під ФАП, прийшли ще 300 тис. грн. — на створення ще одного центру розвитку дитини, але вже при місцевій школі.

Насамкінець варто додати ще один цікавий момент: «смак» до проектної діяльності, яким запалився сільський голова Старуні, поволі передався і сільській громаді.

— У нас є футбольна і волейбольна команди, але в селі дуже популярний настільний теніс. Є майстри і кандидати у майстри спорту, а наші діти захищають честь Прикарпаття на всеукраїнських змаганнях і торік привезли п’яте місце. Для їхніх тренувань у нас маємо спеціальну спортивну тенісну залу, споруджену також завдяки проекту, —  розповів гостям Іван Васильович. При цьому додав, що спочатку нічого не було, лишень пристрасне бажання вчителів фізичного виховання двох шкіл, які діють у Старуні. Вони прийшли до сільського голови з проханням допомогти скласти заявку на участь у проекті. «Але ж у нас нічого немає і вільні кошти на необхідне співфінансування теж відсутні, — сказав, як пригадує, він тоді педагогам. — «Нічого, ми самі все зробимо», — запевнили вони мене. І зробили». Ось так Старуня почала свій шлях до, образно кажучи, столиці малого тенісного спорту на Прикарпатті.

Коментар першого заступника голови обласної ради Василя Гладія:

— Заступники голів районних рад, секретарі міських рад міст обласного значення та керуючі справами виконавчих апаратів районних рад ведуть надзвичайно важливу роботу, відповідаючи за належну підготовку і проведення сесій своїх рад, організацію роботи постійних комісій і президій рад, налагодження співпраці з органами державної виконавчої влади та іншими органами місцевого самоврядування у своїх містах і районах. Тому, власне, виникла ідея організовувати для них такі тематичні семінари на базі конкретних рад, районних чи міських, щоб вони могли обмінюватися досвідом, вивчати практику роботи з тих чи інших аспектів місцевого самоврядування та впроваджувати її у своїй діяльності. Богородчанський район для проведення першого семінару було обрано з огляду на те, що тут можна почерпнути багато чого нового в плані ділової співпраці районної ради з виконавчою владою, про що ми мали змогу нині почути, а також з досвіду співпраці районної ради і райдержадміністрації з сільськими головами та проектної діяльності. До речі, на проектній діяльності акцентуємо нині особливу увагу. Оголосивши другий обласний конкурс проектів і програм розвитку місцевого самоврядування, ми прагнули  показати, як, використовуючи цю можливість, конкретні громади можуть отримувати реальні результати, залучати додаткові кошти для свого розвитку, розв’язання назрілих соціально-економічних проблем. Я думаю, що це важливо і це потрібно знати саме цій категорії посадових осіб органів місцевого самоврядування. Щоб, коли вони повернуться до себе, могли, зібравши сільських голів і секретарів сільських рад, розповісти їм, навчити і допомогти.

— Василю Івановичу, чи можна очікувати, що обласна рада надалі не просто ділитиме бюджетні кошти, а дедалі більшою мірою розподілятиме їх саме на конкурсних засадах?

— Ми вже започаткували цю роботу, запланувавши у поточному році відповідні видатки з обласного бюджету на розвиток територіальних громад якраз на конкурсній основі. Якщо бути точним, то 2,3 млн. грн. обласна рада спрямувала саме для переможців першого обласного конкурсу проектів і програм розвитку місцевого самоврядування. На наступний рік це фінансування буде не меншим, а, сподіваємося, — більшим. Якщо врахувати те, що депутати обласної ради вирішили на 2012 рік збільшити максимальну суму співфінансування з обласного бюджету до 75 тис. грн., то, думаю, переможці другого обласного конкурсу, додавши власні кошти та кошти, залучені з районних і міських бюджетів та інших джерел, зможуть збирати значні суми і реалізовувати серйозні соціально-економічні проекти. На мою думку, це правильний шлях. Тому що можна, звичайно, виділяти кошти за якимись іншими критеріями, але, на моє переконання, саме змагальність, ініціатива територіальних громад мають бути основною підставою при визначенні того, хто має отримати бюджетні кошти. Не той, хто просить, не той, хто задіює якісь інші чинники, а саме змагальність, хто кращий. Хто краще порушить проблему, хто залучить до її розв’язання територіальну громаду, хто зможе довести, що його проблема є найважливішою, той і отримає фінансування та зможе успішніше розв’язувати проблеми свого села чи селища.

Галичина