Днями керівництво району і журналісти владних ЗМІ відвідали польські виробництва “Полданор”, прототипом яких у нашій області є ТзОВ “Даноша”. Відтак, знайшли винних у численних конфліктах між данським інвестором, який вирощує свиней на Калущині, і самими мешканцями прилеглих територій, які часто скаржаться на сморід навколо своїх осель, а також — на порушення екологічних норм. Виявилося, що винні — самі мешканці району, які, на думку влади, не тільки не сприяють розвиткові сільського господарства та промисловості району, але, можливо, недобросовісно працюють уже на існуючих господарствах.

Погляд на тривалий конфлікт між місцевими мешканцями і ТзОВ “Даноша” різко змінився у голови Калуської РДА Василя Петріва. Ще наприкінці березня минулого року Василь Петрів був категорично налаштований якщо не вирішити, то хоч розібратися у конфлікті.
— Будемо толерантно з ними говорити, але мусимо поставити їх у рамки. Адже ми повинні знати, яке добриво сіють на полях, як воно впливатиме на майбутні покоління. Загалом, співпраця — буде. Ми готові говорити про перспективи їхнього розвитку. Але діяльність товариства повинна відповідати всім нашим нормам і не має негативно позначатися на навколишньому середовищі. У Данії вони виконували закони Данії, в Україні повинні виконувати закони України, — переконував Василь Петрів під час свого вступу на посаду.
І справді, “Даноша” за кілька місяців почала активно фінансувати соціально-культурну сферу району. Однак, двічі її підозрювали у причетності до забруднення потічків і річок, а також — до отруєння риби. Але і Василь Петрів, і прихильник перебування данського інвестора у районі голова районної ради Василь Дзундза активно виправдовують “Даношу”, перекладаючи відповідальність на місцевих мешканців, які працюють на фермах. Мовляв, ті неналежним чином виконують обов’язки.
Зрештою, останнім часом і Василь Петрів, і Василь Дзундза навперебій хвалять данського інвестора, при цьому — не забуваючи покритикувати місцеве населення. Особливо — після візиту до Польщі, що відбувся минулого тижня. Підприємства компанії “Полданор” справили на районних керівників позитивне враження. Ще більше  вони задоволені місцевим населенням, яке проживає у безпосередній близькості до полів, і ніякого дискомфорту не відчуває, або, принаймні, українським чиновникам про нього не розповіло.

Польська ідилія: 8 тисяч свиней і 33 озера
Підприємство “Полданор” і м’ясопереробна компанія “Прайм фуд” працюють у Польщі з 1994 року. Інвестором підприємства є данська компанія “Полен Інвест” і “Аксзон”, які, власне, і заснували українське товариство “Даноша”. Наразі польські підприємства —справжня гордість данських інвесторів. Оборот свиней на підприємстві “Полданор” — 440 тис. голів у рік. М’ясокомбінат виготовляє 170 тонн м’ясної продукції за тиждень. У загальній структурі зайняті понад 1200 працівників, 550 із яких займаються переробкою м’яса.
Українська делегація потрапила не тільки на ферми, комбікормовий і м’ясопереробний заводи, але і — на відкриття біогазового заводу у містечку Каліш Приморський. Таку структуру данським інвесторам за 17 років вдалося вибудувати у мальовничому туристичному краї.
— Територія, де розташована компанія “Полданор”, — це чиста, туристична територія. 60-80% території займають ліси та озера. І тому для нас це було позитивним досвідом, коли ми побачили, що ніяких забруднень, ніяких екологічних впливів на цю територію немає. Тим більше, що Польща перебуває у Євросоюзі, і вимоги ЄС до екологічних проблем — надзвичайно високі. Хоча керівництво “Даноші” і керівництво “Полданору” переконувало, що норми нашого законодавства щодо охорони довкілля — набагато жорсткіші, — переконує Василь Петрів. — Ми були присутні при тому, коли розливалися відходи тваринництва на поля після газового заводу, і ми, фактично, не чули, запахів унесення органічних добрив. Хоча, внесення відбувалося безпосередньо на поверхню поля, а не — такою технікою, яка сьогодні є у товаристві “Даноша”. Там закупили два агрегати, які можуть вносити підживлення на глибину 30 см й ізолювати неприємний запах.
Не смерділо не тільки районним чиновникам, але і мешканцям прилеглих будинків, які у Польщі часто розташовані буквально за кілька метрів біля полів. Більше того, за словами голови РДА, тамтешні мешканці всіляко допомагають у розвитку сільського господарства і промисловості.
— Ми, користуючись тим, що один із сільських голів Калуського району знає польську мову, спілкувалися не тільки з керівництвом, яке нас супроводжувало, а питали і думки людей. Відвідуючи комбікормовий завод, ми побачили, що зовсім поряд біля заводу розташовані житлові будинки. Тобто, люди, на відміну від нашого населення, роблять усе для того, щоб промисловість і сільське господарство розвивалуся. Я у цьому переконався. Для мене це був основний висновок, — резюмував Василь Петрів. — Можливо, тут є наш людський фактор. Можливо, поляки більш відповідально ставляться до своєї роботи, і не включать насос в один чи інший бік, і не зроблять викиди. Оце — інше ставлення. А за технікою, яку ми бачили у “Полданорі” й у “Даноші”, — вона однакова.

Обіцяють м’ясопереробний комплекс і майже дармову електроенергію
Окрім споглядання всіх принад польського тваринництва, районні чиновники вже досягли певних домовленостей. Тим паче, що на українську землю данські чиновники покладають набагато більші перспективи, ніж на польську. Головним чином — через більш родючу землю. Так, для функціонування біогазового заводу підприємство вирощує кукурудзу, яку потім за технологією змішує із відходами тваринництва і піддає обробці на заводі. Висота такої кукурудзи — більше трьох метрів. І на доказ того, що кукурудза “Полданору” — якісна, працівниці компанії її, сиру, навіть… їли.
Насамперед, несподіваним для керівників району стало те, що нещодавно презентоване будівництво біогазового заводу на фермі у Копанках стане до роботи вже влітку. А у перспективі можна буде очікувати і нових будівництв. Для вирощування кукурудзи вже за два-три роки данським інвесторам Калущина може віддати всі нерозорані землі, а їх — майже 5 тис. гектарів.
Хоча, і вигода від заводів, за словами керівника РДА, буде чималою.
— Енергія, вироблена на біозаводах, матиме вдвічі нижчу собівартість від тої ціни, за якою її продаватимуть в енергосистему. Тож, якщо біогазові заводи будуть у селах, то немає ніякої проблеми використовувати її для потреб населених пунктів. Адже заводи вироблятимуть більше енергії, ніж споживає підприємство. І цю енергію вони будуть давати або у систему, або ми можемо досягти згоди, щоб наші села нею освітлювалися. І, звичайно, ми можемо домовлятися, щоб тариф на цю електроенергію був іншим, — пообіцяв Василь Петрів.
Ще однією домовленістю було будівництво у районі м’ясопереробного заводу, який дасть можливість працевлаштувати більше 500 людей.
А, якщо співпраця і далі налагоджуватиметься, то, цілком імовірно, що “Даноша” вирощуватиме на Калущині і велику рогату худобу, яку для виробництва м’ясних виробів наразі — закуповує.

Вікна