Зовнішнє незалежне оцінювання (далі — ЗНО) вже давно стало тим лакмусовим папірцем, котрий найкраще демонструє, наскільки успішно учні в школах здобувають знання. Щороку після складання тестів є ті його учасники, котрі показали найкращі результати. і саме вони впливають на рейтинги шкіл, адже їхні високі бали одразу виводять рідний навчальний заклад у число найкращих. Цього року прикарпатські учні допомогли стати найкращими не лише своїм рідним школам зокрема, а й області загалом. В принципі, це вже традиційно. За кількістю «двохсотбальників», а їх було 42, Івано-Франківська область зайняла третю позицію в Україні після Львівської області та Києва.

Синдром «200»

Для більшості учасників ЗНО, їх батьків та вчителів головна мета, з якою вони йдуть на тестування, — вступ до вищого навчального закладу. Для досягнення цієї мети, звісно, треба не абияк скласти тестування, а найкраще, тобто  набрати 200 балів. 

Щороку Івано-Франківська область має достатню кількість «двохсотбальників» для того, щоби ввійти до п’ятірки найкращих областей України за результатами ЗНО. Хоча проректор з моніторингу якості освіти Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Любов Шелемей наголошує, що бали, котрі отримують учасники ЗНО на тестуваннях, є відносними. Вони залежать від того, хто саме прийшов тестуватися цього року і з якого конкретного предмета. «Якщо прийшов слабкий контингент, то я серед них зі своїми відносно добрими знаннями найкращий. А якщо прийшов сильний контингент, то я взагалі можу в хвості опинитися. Коли хтось отримав на тестах 200 балів, це не означає, що вони безпомилково виконали увесь тест, а тільки те, що вони серед тих, хто його виконав найкраще», — пояснює Любов Ярославівна.

Отож прикарпатці серед найкращих з математики (11 «двохсотбальників»), української мови та літератури (дев’ять), біології (вісім) та історії (шість). З інших предметів область теж не пасе задніх, за результатами їх складання входить до першої п’ятірки найкращих в Україні, зокрема з іноземних мов — до першого десятка. Гіршими є результати з географії.

У відсотковому відношенні до кількості учасників тестування показник 200-бальних сертифікатів в області становить 0,5%, який є найвищим з 2008 року. І це тішить. «Не треба впадати в ейфорію від того, що ми такі супермудрі, — наголошує Любов Шелемей, — але на загальному тлі випускників загальноосвітніх шкіл по всій Україні ми, звичайно, виглядаємо досить добре. Більшість наших випускників отримала можливість вступити саме до провідних ВНЗ Києва, Львова, Одеси, Харкова».

І знову рейтинги

Складаючи рейтинги шкіл, міст, районів чи областей за результатами ЗНО, варто зважати на те, що це все ж таки результати дітей. Чим більше талановитих, обдарованих учнів навчається в конкретному навчальному закладі, тим школа матиме вищий результат у загальному рейтингу. «Коли окремо взятий випускник пройшов тестування й отримав високий результат, то казати, що це результат лише роботи педагогічного колективу школи, не зовсім коректно», — наголошує Любов Шелемей.

Ті школи, про котрі мова піде далі, є не випадковими, свій статус найкращих доводять щороку, демонструючи високі результати своїх учнів. Лідер Івано-Франківська за результатами ЗНО прогнозований та беззаперечний — Українська гімназія №1 (УГ). Вона за результатами ЗНО з української мови та літератури 2008 та 2009 років займає перше місце серед шкіл України.

Далі за гімназією до списку найкращих шкіл Івано-Франківська також увійшли школа-ліцей №23 ПНУ ім. В. Стефаника, спеціалізована школа №5 із поглибленим вивченням німецької мови, спецшкола-інтернат «Фізико-технічний ліцей при ІФНТУНГу», природничо-математичний ліцей, гімназія №2, спеціалізована школа №1 з поглибленим вивченням англійської мови, приватна школа «Перша ластівка» тощо.

Предметний хіт-парад

А тепер перейдемо до «хіт-параду» за конкретними предметами — української мови та літератури, математики, історії та англійської мови. Сертифікати саме з цих дисциплін «вимагали» при вступі до більшості ВНЗ України. З української мови та літератури до чільної трійки ввійшли УГ №1 (84%), Микитинецька школа (75%), СШ №5 (67%). З математики у лідерах також Українська гімназія (89%), за нею — школа-ліцей №23 (64%), СШ №5 (58%). З історії теж лідер не змінився — УГ №1 (78%), далі — школа №4 (60%), школа № 25 (53%). Результати тестування з англійської мови вивели нового переможця — спеціалізовану школу №5 з поглибленим вивченням німецької мови (57%). За нею — УГ №1 (53%) та фізико-технічний ліцей (45%).
Варто також згадати й три навчальні заклади, котрі виховали цьогорічних рекордсменів. А це Радчанська ЗШ Тисменицького району, Брошнів-Осадська ЗШ Рожнятівського району, Коломийська гімназія ім. М Грушевського. Ірина Лутчин, Роман Тарасевич та Олег Токарчук набрали максимальні бали з двох предметів.

Формула перемоги

Причина високих результатів учнів цих закладів освіти та інших шкіл краю, звичайно, є комплексною і залежить від багатьох чинників. Проте найголовніше — це учні, котрі прагнуть знань, і вчителі, котрі дають ці знання та не відбивають у школярів охоти до навчання.

Повторюся, сказавши, що в області є багато шкіл, учні яких на ЗНО показують дуже високі результати. і саме у керівників трьох із них ми вирішили дізнатися про успіхи їх учнів та найголовніше — у чому таємниця їхніх перемог. Обрали три школи — УГ №1 — тут пояснення зайві, спеціалізовану школу №5 із поглибленим вивченням німецької мови — зацікавило, власне, те, що незважаючи на свій «німецький нахил», заклад став найкращим з іншої іноземної — англійської мови. А також Долинський природничо-математичний ліцей, адже 2009 року саме його випускниця Олена Дацків стала абсолютною рекордсменкою та набрала 800 балів з чотирьох предметів, крім цього яскравого прикладу, щороку на ЗНО його учні показують блискучі результати.

Богдан ГРУШЕВСЬКИЙ, заступник директора УГ №1 з навчально-виховної роботи:

— Цього року п’ятеро наших учнів набрали по 200 балів, маємо «двохсотбальників» з української мови та літератури, математики. З цих предметів також багато учнів набрали по 190 і більше балів. Загалом гімназисти брали участь у всіх тестуваннях, і їх результатами ми дуже задоволені. Окрім ЗНО, також маємо високі результати і з предметних олімпіад, приміром, 10 призерів за результатами всеукраїнських олімпіад та конкурсу-захисту МАН.
Найнижчі результати наших учнів — 170-172 бали. По області чи по Україні — це високий результат, але для нашого закладу — низький.

Однозначно, що результат — лише з великої праці. З боку учнів — постійна праця, з боку вчителів — праця і вимогливість. У наших учнів виробляється потреба в навчанні, а такий заклад, як гімназія, мусить це робити, бо ми тримаємо першість в області, ми мусимо вчити. Вчитися і вчити.

Тарас ГОЛОВАТИЙ, заступник директора з навчально-виховної роботи Івано-Франківської спеціалізованої школи № 5 із поглибленим вивченням німецької мови:

— У нас не лише з англійської мови гарні результати, а й з інших предметів — математики, історії тощо. Наші діти  обдаровані, вони поліглоти, знають і англійську, і німецьку мови. Якщо дитина має схильність до філологічного напряму, до гуманітарних предметів, то вона є сильною і з німецької, і з англійської, і з української мов.

2011 року 200 балів здобула наша учениця Галина Чуйко з української мови та літератури і близько 20 дітей на ЗНО здобули більше 190 балів. Таємниця таких високих результатів криється насамперед у підході до дітей, адміністрація школи вимагає, щоби  вчителі використовували різноманітні нові підходи, інноваційні методи навчання, аби наші діти могли гідно конкурувати з іншими випускниками навчальних закладів. У нас, крім того, є відбір дітей до першого класу на основі співбесіди, і початково наші діти мали б показувати вищі результати.

Михайло ЧМІЛЬ, директор
Долинського природничо-математичного ліцею:

— Цього року маємо три «двохсотки» з української мови та літератури, математики та фізики. Але, напевно, 200 балів — це не ідеал, треба говорити про те, що лише троє учнів з ліцею мають менше, ніж 160 балів, наприклад, з математики. Добре також написали тести з мови і літератури — на більш ніж 160-170 балів. Найголовніше ж, що, незважаючи на те, що ліцей є природничо-математичним, у ньому поглиблено вивчають фізику і математику, хімію і біологію, але дуже добре «пишуть» історію, іноземну мову тощо.

Напевно, це клопітка праця протягом багатьох років. Справа в тому, що коли дитина приходить у навчальний заклад, вона не знає, що буде здавати в майбутньому. Моя думка така — це робота педагогічного колективу протягом багатьох років. Коли навчальний заклад створювався 20 років тому, мені вдалося зібрати найкращих вчителів району, тому у нас тепер потужний педагогічний колектив і такий результат.