Суворий вирок Печерського райсуду столиці Юлії Тимошенко — сім років позбавлення волі, три роки позбавлення права обіймати державні посади і штраф у понад 1,5 млрд. грн. — збурив Україну та світ. З огляду на це редакція газети «Галичина» запросила прикарпатських політиків від провідних у краї політичних сил, які на минулих місцевих виборах здобули підтримку виборців, та незалежного експерта до дискусійної розмови на цю тему, щоб через них з’ясувати, як Івано-Франківщина загалом сприйняла безпрецедентне рішення стосовно екс-прем’єра та яким чином можуть надалі розвиватися події навколо справи Ю. Тимошенко.

Василь Гладій, заступник голови обласної організації ВО «Батьківщина»:

— Вирок у справі Ю. Тимошенко — це черговий крок до встановлення в Україні авторитарного антидемократичного режиму. Якщо так триватиме й далі, то ми справді доживемо до того, що в Україні запанує авторитарний режим. На мою думку, судилище над Ю. Тимошенко — це не що інше, як порушення Конституції і законів України. Якщо нині говорити про судову систему в нашій державі, то, гадаю, що вже ніхто не вірить у те, що якийсь там суддя одного з районних судів столиці може ухвалювати такі рішення, не узгоджуючи їх з Адміністрацією Президента, із владною верхівкою. Ми прекрасно розуміємо, що суддя Кіреєв, напевно, побачив вирок в останній момент і виголосив те, що йому написали. На жаль, нині тему подають таким чином, що начебто якийсь там суддя Кіреєв вирішує можливості інтеграції України до європейської спільноти. В Європі та Америці всі обурені, в усіх майже однозначна позиція, що судовий процес над Ю. Тимошенко — це не кримінальний процес, а політичний. Ми дожили до того, що світ закликає українську владу припинити репресії проти українських політиків. Як на мене, той вирок, який є, — це вирок не Тимошенко, а це вирок режимові Януковича, який раніше чи пізніше виконає народ України.
Опозиція має зробити висновок з сьогоднішніх подій і з’ясувати, чому так сталося, проаналізувати наше попереднє політичне життя в державі від часів Помаранчевої революції аж до нинішнього дня. Бо з кожної події треба брати урок. Кажуть, що розумні вчаться на чужих помилках, але нам, на жаль, треба вчитися на своїх.

Як на мене, є два шляхи розвитку подій після вироку. Це Європейський суд з прав людини, який, поза сумнівом, якщо справа дійде до нього, виправдає Ю. Тимошенко. інший вихід із цієї ситуації полягає в тому, що під тиском світової громадськості влада під час розгляду справи в апеляції чи шляхом декриміналізації статті, за якою звинувачують Тимошенко, зупинить правове свавілля в державі. Я хочу вірити, що буде другий варіант. Це було б, як на мене, найкращим виходом із тієї ситуації, в яку завела нашу державу владна верхівка.

Володимир Шкварилюк, голова обласної організації партії «Фронт змін»:

— Я буду навіть категоричнішим від Василя Гладія. Як на мене, це вирок не Юлії Володимирівні, а це вирок українському народові. Українці повністю розчаровані у діях чинної влади. Адже влада замість того, щоб робити економічні та інші реформи, бореться зі своїми політичними опонентами, зокрема з лідерами опозиції. А це промовисто свідчить про слабкість нинішньої влади. Та будь-яка влада не вічна, колись і їй настане кінець. І якщо керуватися їхніми правилами, то виходить, що до теперішньої влади треба буде застосовувати значно жорсткіші санкції. Погоджуюся з думкою, що чинна влада зайшла в глухий кут і не знає, як вийти звідти. На всіх рівнях чуємо запевнення від владців, що вирок суду першої інстанції — це не так страшно. Бо вони прекрасно розуміють, що апеляція буде на користь опозиціонерки. Чомусь вони раніше не говорили, що економічні злочини не підпадають під кримінал.

Ми однозначно підтримуємо Юлію Володимирівну і «Батьківщину». Бо наша перспектива — у спільній боротьбіѕ Нині у ВРУ зареєстрований законопроект, де будуть «списувати» цю статтю, аби людина не сиділа в тюрмі. Якщо станеться по-іншому і  Ю. Тимошенко не допустять до виборів або вона сидітиме у в’язниці, то у парламентських виборах 2012 року демократи не повинні брати участі. Це і «Фронт змін», і «Батьківщина», і «Наша Україна», і «Свобода», і всі ті партії, які називають себе демократичними.

Як на мене, думка світового співтовариства дуже важлива, проте її не потрібно переоцінювати. Ми повинні нині ставати пліч-о-пліч і відстоювати свої інтереси.
А щодо нинішньої влади, то у неї вже немає перспектив, навіть на сході України вона невпинно втрачає авторитет.

Василь Гладій:

— Хочу додати, що вже є звернення комітету опору диктатурі, під яким підписалися чільники численних демократичних партій, в якому допускають можливість неучасті демократичних сил у майбутніх виборах, якщо до них не буде допущено Юлію Володимирівну. Таку позицію вже нині декларують багато демократичних політсил.

Тарас Парфан, голова фракції «Наша Україна» в облраді:

— Керівництво партії «Наша Україна» першого ж дня прийняло заяву з цього приводу, де чітко висловлено позицію партії. «Наша Україна» засуджує антиправові методи. Як на мене, то проблема має значно глибше коріння. Я гадаю, що Юлія Володимирівна стала жертвою і своїх помилок у процесі політичної діяльності. Тому що демократична Україна була сильною тоді, коли вона була єдиною. Це є 2003, 2004 роки, коли всі демократичні сили працювали як одна команда. На моє переконання, амбіції Ю. Тимошенко стати президентом використав хтось інший, кому не подобалася демократизація України. Адже демократизація України не подобається Росії, окремим політикам у Європі. Бо сильний конкурент не вигідний розвиненим державам. Схоже, це була Росія чи проросійські політики, які використали амбіції Юлії Володимирівни для того, щоб зруйнувати єдність у демократичних лавах. На мою думку, ті дії, які розпочалися у 2005 році, були причиною нинішнього політичного процесу над Тимошенко. Адже причина і наслідок нероздільні.

Щодо судового процесу, то, звичайно, він не відповідав міжнародним стандартам справедливого, прозорого та незалежного судочинства. Тобто те, що відбувалося, для мене як юриста за фахом не має нічого спільного із судом. Це публічний політичний процес, який перетворили на шоу.

Що буде далі? Європа реагує, Україна не реагує. Українське суспільство, за великим рахунком, не реагує, крім політиків, які або чесно і щиро висловлювали свою позицію, або хочуть себе показати з прицілом на вибори. Але та невелика кількість людей, яка була під судом у день оголошення вироку, свідчить, що широкий загал українського суспільства на цьому етапі не готовий до радикальних дій. Можливо, ті процеси, які відбувалися впродовж останнього півтора року, трохи людей зупинили, можливо, це страх у зв’язку з певними репресивними методами після кількох виходів на майдан.

Захистити опозицію прийшло дуже мало людей. Європа зреагувала значно сильніше — заявами лідерів країн, чільників інституцій. Заяви дуже жорсткі й неочікувані для нашої влади...

Все залежить від того, як поведуть себе далі європейські політики. Якщо Європа не продовжуватиме тиск, то у Юлії Володимирівни нема перспективи. Якщо Європа скасує візит Президента України до Брюсселя, зробить заяви щодо асоціації, вчинить якісь фінансово-економічні кроки, то, можливо, буде декриміналізація статті.

Якщо йде мова про можливість скасування вироку Європейським судом, то Європейський суд не може скасувати вирок національного суду, він може визначити, чи правомірно, чи неправомірно відбувався процес і  ухвалювалися ті чи інші рішення. І його наслідком може бути якась фінансова компенсація тому, проти кого було порушено права людини. Тобто мати ілюзію про те, що Європейський суд скасує вирок Печерського суду не варто.

Василь Попович, заступник голови обласної організації ВО «Свобода»:

— ВО «Свобода» свого часу критикувала позицію і Тимошенко, і Ющенка. Однією з наших вимог, коли Ю. Тимошенко вийшла в другий тур, була вимога про оприлюднення газових угод. Але з огляду на нинішню ситуацію ми чітко кажемо, що це не суд, а судилище, що це політичний процес. Ми подаємо свою руку тим, хто готовий боротися проти режиму Януковича. Відчиняється скриня Пандори, коли засуджено політика великого масштабу, а реакція суспільства не є бурхливою. Отож завтра можуть розпочатися арешти місцевих політиків, які виступають проти режиму. Але знову ж таки на сайті ВО «Батьківщина» є 40 тисяч депутатів різних рівнів, 400 тисяч членства. У мене виникає запитання: де ж були ці люди, коли виголошували вирок, коли тривав судовий процес?
Ми повинні зрозуміти, що позиція Європи завжди відповідає їхнім національним інтересам. Буде сильний Янукович, вони будуть його підтримувати. Так само, як вони ставилися до Лівії, качали з неї нафту і все було добре. і до певного часу був нормальний і Муаммар Каддафі...

Ми мусимо зрозуміти, що Європа не буде відстоювати наші інтереси. Найперше, хто має дати відповідь цьому судовому вироку, це українська громада. Нині вже настав той час, коли українців поставили до стінки. Або ми чинимо спільно спротив цьому, або нас поодинці затискають, принижують... Нам потрібно нині подолати ту зневіру, яка вселилася в душах і в головах людей після Помаранчевої революції 2004 року, і знову активізувати народ на захист демократії та українських національних інтересів.

Як на мене, Януковичу нікуди дітися від вироку Тимошенко. Якщо він визнає його неправомірність, то й визнає свою поразку. Так, вибори будуть нелегітимні. Бо виборець Тимошенко не зможе реалізувати своє виборче право.

Богдан Федьків, заступник голови обласної організації Партії регіонів:

— Дуже багато емоцій навколо цієї події. і це закономірно, оскільки її учасником є лідер великої політичної сили, колишній прем’єр-міністр України. Було б незакономірно, якби не було стільки емоцій і коментарів, у т. ч. і на міжнародній арені. Я не був учасником судового процесу, тому не можу коментувати його хід. Суд виніс рішення. Ми живемо в  такій державі, де третя гілка влади відокремлена, і рішення, яке вона виносить, є законом для всіх. І якщо комусь це не подобається, а, звісно, не подобається багатьом, то це не означає, що ми не повинні виконувати рішення суду. Щоправда, у нас значною мірою недосконале законодавство — і кримінальне, і кримінально-процесуальне, і інше, що потребує змін. і було б, звичайно, похвально, якби свого часу за п’ять років, коли і Юлія Тимошенко, і Віктор Ющенко, і Арсеній Яценюк, перебуваючи при владі, ініціювали реформи, і судову в тому числі, та внесли зміни, а також декриміналізували економічні злочини.

Судили Ю. Тимошенко за 365-ю статтею КК України, тобто за перевищення службових повноважень. За такою статтею в Україні засуджено торік понад 50 осіб.  і ні в Європі, ні в Україні ніхто нічого не каже про це. Тимошенко судили за те, що вона взяла на себе повноваження уряду — колегіального органу і одноосібно дала вказівку певним посадовцям укласти кабальний для України договір. і рядові люди це зрозуміли, тому вони сьогодні не піднялися за неї на барикади. Вони ж і дали оцінку Юлії Володимирівні на минулих виборах. Вони не довірили їй державу, хоч вона, будучи прем’єром, мала величезні повноваження, адміністративний ресурсѕ Є чотири місяці на розгляд апеляційної скарги. Будь ласка, протягом
15 днів хай захисники Ю. Тимошенко подають апеляційну скаргу, і нехай суд далі розглядає цю справу.

В. Янукович ініціював зміни до законодавства, зокрема декриміналізацію економічних злочинів. Хоча ця стаття не підпадає під той законопроект, який вніс Президент. Але це не означає, що туди не можна внести поправки, долучивши і цю статтю. Якщо буде досягнуто консенсусу, то, можливо, декриміналізують і ту статтю. Тоді, звичайно, Юлія Володимирівна, не очікуючи розгляду апеляційної інстанції, має повне право вважатися такою, що несудима, і брати участь у політичному житті.

Але у громадській свідомості вона завжди асоціюватиметься з людиною, яка «здала» національні інтереси. І про це сказав президент В. Ющенко, який, коментуючи судовий процес над екс-прем’єркою, відкинув будь-які політичні нюанси і зазначив, що це суто кримінальний процес. А він, мабуть, знає більше, ніж ми з вами. Я неоднозначно ставлюся до Віктора Андрійовича, проте щодо цього погоджуюся з ним, оскільки він чимало знає. Саме він у 2009 році після укладення тих таємних угод, які не оприлюднювали, на засіданні РНБО доручив правоохоронним органам вивчити це питання і дати правову оцінку...

Сьогодні ви не наведете жодного факту, який би підтверджував, що Віктор Федорович якимось чином причетний до цього процесу. Звичайно, можна робити емоційні, політичні висновки і будь-кого прив’язувати до цього. Проте це не більш як емоції...

А збурення Європи пов’язане з економічними інтересами. Бо той контракт, який підписала Юлія Володимирівна, вигідний тому, хто її хвалив, — Путіну і Європі. Німеччина разом із Путіним почали будувати в обхід України, магістралі — «Північний потік», «Південний потік», залучивши італійські, німецькі, французькі корпорації. Тобто їм вигідно це, вони на цьому заробляють гроші.

З другого боку, так активно виступають ті, хто не хоче бачити Україну в Євросоюзі. Мовляв, дивіться, Україна не дозріла до того, щоб вступати в Євросоюз.

Володимир Чорноус, незалежний експерт, юрист:

— Фактично лідери теперішньої опозиції стали заручниками власної бездіяльності в часи перебування при владі. Ми мали шанс, яким не скористалися, мали шанс перетворити прокуратуру, суди з елементів репресивно-карального апарату в справді незалежні правоохоронні, правозахисні органи. Ми цього не зробили, і от воно  рикошетом тепер дістає тих «героїв».

Хоч з другого боку, цей процес радше справді є не юридичним, а  політичним. І багато в чому можна провести аналогію з політичними процесами 30-х років минулого століття. Згадайте: організатори тих процесів — Ягода, Єжов стали згодом їх жертвами. Берію маховик каральної машини дістав аж у 53-му році... Вирок не набере законної сили доти, поки не мине термін для апеляційного оскарження або не буде винесено ухвалу апеляційного суду. Аж тоді можна буде говорити про вину чи невинуватість Ю. Тимошенко. Хоча, за великим рахунком, правду ми знатимемо лише через певний період часу.

Проте згадаймо, як Чапаєв свого часу сказав: якщо комірник на одному місці прослужив хоча б рік, його можна сміливо розстрілювати без суду і слідства. У нас вибудувано таку потворну систему виконавчої вертикалі влади, що будь-якого прем’єр-міністра років незалежності можна віддати під суд, бо практика прийняття одноосібних рішень, підписання постанов уряду без голосування на засіданнях, прийняття розпорядження Кабміну від імені однієї особи була і буде, навіть тепер, коли нарешті ухвалили закон про Кабінет Міністрів. Отож якщо переслідувати, то переслідувати всіх — колишніх прем’єр-міністрів і теперішнього в тому числі.

Такий вирок був очікуваним, оскільки він дає підстави чинній владі звертатися до міжнародного комерційного арбітражу з тим, щоб оскаржувати газові угоди. У цьому, можливо, була стратегічна мета винесення такого суворого вироку.

...Схоже, апеляційний суд пом’якшить вирок або залишить його в силі. Проте обвинувальний вирок буде, аби влада мала підставу позиватися до Росії. Інша річ, що згодом можна буде декриміналізувати цю статтю чи підвести її під амністію.

...На вибори під першим номером від ВО «Батьківщина» піде Тимошенко. Але, схоже, це буде Євгенія Тимошенко або Олександр Тимошенко. Адже Тимошенко — це прізвище, з яким асоціюється ВО «Батьківщина», з яким пов’язують свої надії симпатики цієї партії. Це прізвище буде, умовно кажучи, на прапорах і агітках перед виборами.

газета "Галичина"