37-річного Олександра Чуфіцкого звинуватили в шахрайстві і посадили в СІЗО після того, як він не зміг погашати банківський кредит. Днями Апеляційний суд Івано-Франківської області зняв усі звинувачення і звільнив чоловіка з-під варти, інформують "Факти". Нагадаємо, на Прикарпатті засудили боржника банку, який, втративши роботу, не зміг своєчасно погашати кредит. У грудні минулого року 37-річного Олександра Чуфіцкого звинуватили в шахрайстві (нібито він спочатку не збирався виплачувати кредит, узятий на купівлю квартири) і взяли під варту. У травні цього року Коломийський міжрайонний суд Івано-Франківської області засудив Олександра Чуфіцкого до року позбавлення волі з конфіскацією майна. Також суд зобов'язав Олександра виплатити банку «Надра» 800 тисяч гривень.

Олександр Чуфіцкій став першим в Україну боржником за іпотечним кредитом, якого відправили за грати. На захист Чуфіцкого виступила асоціація антиколекторів України «Ваша Надія», адже долю Олександра могли розділити і шість мільйонів інших позичальників, які мають заборгованості по іпотечних кредитах. Але в справі стався несподіваний поворот. П'ятого жовтня Апеляційний суд Івано-Франківської області скасував рішення суду першої інстанції. Олександра Чуфіцкого визнали невинним і звільнили з-під варти прямо в залі суду.

«Хто міг подумати, що співробітники банку підуть на підробку?»

- У 2007 році наша сім'я переїхала в Коломию, - розповідає 40-річна Світлана Чуфіцька. - До цього ми жили в містечку Костянтинівка Донецької області, чоловік володів підприємством з виготовлення цегли. Проте тодішній мер Костянтинівки фактично знищив наш бізнес. Компаньйон Олександра запропонував нам переїхати на Прикарпаття: тут, мовляв, і сировина є, і влада більш лояльна до бізнесменів. Ми продали квартиру в Костянтинівці і перебралися сюди. Почали будувати цех з виробництва цегли та шлакоблоків. Півроку знімали житло, але Сашко дуже хотів обзавестися своїм будинком.

Наприкінці 2007 року ми звернулися в агентство нерухомості. Нам показали двокімнатну квартиру в селі Нижній Вербіж за два кроки від нашого цеху. Господар житла просив за квартиру 85 тисяч доларів. Я ахнула: «Так дорого!» - Але господар заспокоїв: «Для початку можна внести невелику суму. А я допоможу вам оформити кредит у банку ». Чоловік загорівся. Я його вмовляла: мовляв, давай ще раз все зважимо. Потягнемо чи ні? Але Сашко відрізав: «Скільки можна по чужих кутках поневірятися? Вся Європа купує житло в кредит. Не бійся, впораємося! »

Чесно кажучи, віддавати 85 тисяч доларів за квартиру в двоповерховому старому будинку було шкода. Я ще дивувалася: «Чому так дорого?» Але, як на зло, інших пропозицій в той момент не було. Це зараз я розумію, що нас жорстоко обдурили. Ми приїжджі, та ще російськомовні. До того ж тоді я дізналася, що ношу під серцем третю дитину. Загалом, ми вирішили купувати квартиру і оформили кредит на 73 тисячі доларів (12 тисяч доларів чоловік віддав господареві житла у вигляді застави).

- Пригадую, ми з чоловіком раділи, що не довелося робити перший внесок: банк цього не вимагав. Перед підписанням кредитного договору нам прямо сказали, що потрібно віддати завідуючій відділенням банку дві тисячі доларів. Мовляв, за сприяння в отриманні кредиту. Ще стільки ж заплатив їй і колишній господар нашої квартири.

За договором іпотеки ми повинні були щомісяця виплачувати банку тисячу доларів. Цілий рік без затримки вносили гроші. А потім криза сильно підкосила наш сімейний бізнес. Може, ми таки подужали б кредит, але після народження третьої дитини я захворіла. Операції та ліки «з'їли» всі гроші. У березні 2009 року Саша попросив банк дати йому кредитні канікули. Трохи пізніше ми зверталися до завідуючої відділенням банку з проханням перевести наш договір в гривні. Але нам відмовили.

У серпні 2010 року Олександра Чуфіцького запросили до місцевого райвідділу міліції і повідомили, що проти нього порушено кримінальну справу. Як з'ясувалося, співробітники відділення банку звернулися до міліції із заявою: мовляв, надані для отримання кредиту довідки з місця роботи подружжя Чуфіцьких підроблені. У них значилося, що Світлана та Олександр трудяться на підприємстві «Колос» і обидва мають фіксовану заробітну плату в розмірі трьох з половиною тисяч гривень.

 - Я готова присягнутися, що ми з Сашею ніякого відношення до цієї афери не маємо, - каже Світлана Чуфіцька. - Оформленням нашого кредиту займався колишній господар житла і його знайомі з банку. Ми в це, на жаль, не вникали. Хто міг подумати, що співробітники банку підуть на підробку? Намагалися пояснити слідчому, що нас підставили, але він і слухати не хотів. Адже поки ми виплачували кредит, у банку не було до нас жодних претензій. А як тільки потрапили в біду, раптом спливла ця довідка. Чому ж раніше її не «помічали»? Чи це було комусь вигідно?

«Ще чотири дні - і тебе винесли б з камери вперед ногами»

- Я поїхав в банк і розшукав там чоловіка, який оформляв наш кредит, - говорить Олександр Чуфіцький. - Поговорили по душах. Він сказав, що на нього тисне служба безпеки банку, тому змушений давати свідчення проти мене: мовляв, я особисто приніс в банк довідки про доходи. У грудні 2010 року цей чоловік звільнився і виїхав з Коломиї. Через кілька днів мене викликав слідчий, і там же, в кабінеті, мене заарештували. А вже через годину відбулося перше судове засідання. Прокурор вимагав, щоб я визнав свою провину. Сказав: мовляв, у такому випадку отримаєш тільки рік тюремного ув'язнення, а якщо будеш пручатися - усі п'ять. Я відмовився.

- Досі не розумію, навіщо треба було кидати Сашка до СІЗО, - змахує сльозу набігла Світлана. - Адже він не переховувався від слідства! Щоб визволити чоловіка, я була готова віддати банку нашу квартиру і жити з трьома дітьми на вулиці. Пішла до завідуючої відділенням банку і сказала, що хочу повернути банку нерухомість. Завідуюча вийшла з себе: «Навіщо мені ваша квартира? Вона й двадцяти п'яти тисяч доларів не варта!» « Але ж ви самі оцінили наше житло в три рази дорожче! - Вибухнула я. - Як же ви тоді робили експертизу?» - «Як треба було, так і робили», - огризнулася завідувачка.

Ми з адвокатом наполягли, щоб до суду викликали бухгалтера підприємства «Колос», яка видала фальшиві довідки нібито з нашого місця роботи. Проте в суді бухгалтер давала свідчення, що не мають відношення до довідки! Ми намагалися заперечувати, але нам просто закривали рот. Тоді я зрозуміла, що суд не цікавить правда. Кимось дана команда посадити мого чоловіка, і суд її виконує.

Тим часом, перебуваючи у слідчому ізоляторі, Олександр захворів на гайморит.

- Я багато разів просив викликати лікаря, але мені відмовляли, - згадує Олександр Чуфіцкій. - У СІЗО є тільки три види ліків, зате - від усіх хвороб: валідол, аспірин і йод. Хвороба прогресувала, і дійшло до того, що я не міг дихати. Не було сил навіть вийти на прогулянку. Світлана домагалася, щоб мені зробили рентген. Виявилося, через запущену хворобу у мене утворилася кіста. Але до лікарні все одно не везли.

- Два місяці я слала телеграми до Генеральної прокуратури України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ніні Карпачової та до Державної пенітенціарну службу України з вимогою негайно надати медичну допомогу моєму чоловікові, - говорить Світлана. - В результаті була створена спеціальна комісія, яка постановила відправити затриманого Чуфіцького в лікарню для проведення операції.

- Хірург сказав мені: «Ще чотири дні - і тебе винесли б з камери вперед ногами», - продовжує Олександр. - І пояснив, що в мене вигнило півобличчя. Довелося видалити частину щелепи, кілька зубів, частину щоки і носа. Але хірурги так вдало зробили пластичну операцію, що зовні це не помітно.

Після операції адміністрація СІЗО взяла з мене розписку, що я не маю до них жодних претензій. У тих умовах я не міг не дати цю розписку. Самі розумієте. Але коли повернувся в камеру, там уже стояв подарунок від адміністрації - телевізор.

 - Оскільки моєму підзахисному була зроблена складна операція, - каже адвокат Олександра Чуфіцького Олексій Гуцуляк, - ми просили, щоб його випустили з СІЗО хоча б на період реабілітації після хірургічного втручання. Але всі клопотання були відхилені.

У попередній публікації голова асоціації антиколекторів України «Ваша Надія» Федір Олексюк розповів, що випадок Олександра Чуфіцького аж ніяк не поодинокий. В інших регіонах банківських боржників запрошують в міліцію і «просять» написати явку з повинною: мовляв, підробив документи для отримання кредиту, каюсь, винен. Таким чином банки намагаються змусити своїх боржників виплатити заборгованості по кредитах.

- Сьогодні головна проблема українських банків - їх боржники, - каже Федір Олексюк. - А головна проблема самих боржників - їх фінансова та юридична безграмотність. По суті, клієнти банків абсолютно беззахисні перед колекторами в законі. Не секрет, що банки платять правоохоронцям, щоб ті забезпечували їх безпеку і допомагали вирішувати виникаючі проблеми.

«Те, що я вийшов на волю, заслуга моєї дружини. Вона домагалася цього десять місяців »

- Після публікації в «ФАКТАХ» ситуація почала змінюватися на нашу користь, - говорить Світлана Чуфіцька. - Мені дзвонили високопоставлені люди і казали: навіщо ви підняли такий галас? Тепер полетять голови. «Ну і нехай! - Відповіла я. - Був час розкидати камені, тепер пора їх збирати ». Однак те, що відбувалося на засіданні Апеляційного суду Івано-Франківської області, стало для мене повною несподіванкою. Там ми взяли абсолютний реванш за шість місяців поневірянь та принижень в міжрайонному суді.

Головуюча на засіданні Апеляційного суду Наталія Ткачук розбила звинувачення проти мого чоловіка в пух і прах. «Про яке шахрайстві може йти мова, якщо банк уклав договір з клієнтом?» - Здивувалася вона. Коли Саша розповів, що йому довелося дати завідуючій відділенням банку хабар у розмірі двох тисяч доларів, суддя вибухнула: «Прокурор, що ж ви не записуєте свідчення підсудного? Чому до цих пір не було порушено кримінальну справу проти хабарниці?» До слова, слідчий заборонив Саші говорити про цей факт на суді. Нібито чоловік сам винен, що дав хабар посадовій особі.

Суддя Ткачук запитала представника банку: «Чому ви двічі подали один і той же цивільний позов проти Чуфіцького? Хіба одного було недостатньо? »« У перший раз ми вказали одну суму компенсації, але потім вирішили збільшити її », - пояснив представник банку. Суддя була обурена грабіжницькими відсотками за кредит, але ще більше її обурила сума у ​​розмірі 800 тисяч гривень, яку суд першої інстанції зобов'язав нас виплатити банку. Суддя задала запитання: «Чому, маючи договором іпотеки, банк не зажадав повернути йому квартиру?» Представник банку відповів: «Тому що квартира не коштує таких грошей». «У такому випадку, як ви робили оцінку житла?» - Поцікавилася суддя. Клерк зам'явся. «Що, як треба було, так і робили?» - Процитувала головуюча мої слова зі статті в «ФАКТАХ».

- Потім, - продовжує Світлана, - суддя взялася за державного обвинувача: «Ви хочете посадити Чуфіцького на п'ять років. А хто буде годувати його дітей? Як міг суд першої інстанції прийняти рішення про конфіскацію квартири на користь банку, якщо в ній проживають троє дітей? І ви, прокурор, це підтримуєте! Чи ви вважаєте, що таким має бути українське правосуддя? » Прокурор мовчав. А що він міг відповісти?

Оголошення вироку стало шоком для всіх: Сашка визнали невинним! Коли я це почула, стала стрибати від радості. Суддя Ткачук строго глянула на мене і сказала: «Панi Чуфіцька, стримуйте Свої емоцiї!» Яке там! Сльози бризнули з очей, подих перехопило. А тут ще присутні в залі суду журналісти почали аплодувати ... Сашу конвоювали до суду охорона з семи осіб та службова собака. Наче мій чоловік небезпечний рецидивіст. Поки Сашко сидів у клітці, я намагалася на нього не дивитися: серце розривалося. І тут суддя каже охороні: «Звiльняйте Чуфіцького. Негайно! »Спочатку до Сашка підбігли журналісти, а я стояла осторонь і тихо плакала. Потім чоловік підійшов до мене, обійняв і зізнався: «Не можу повірити, що вільний ...»

Із суду ми з Сашею вирушили на автостанцію і сіли в автобус, який йде до нашого села. І там, в автобусі, зустріли ... наших дітей! Старша донька разом з трирічним Санечка якраз забрали зі школи середнього сина. Саша не повірив своїм очам: «Свєта, а хто це зайшов в автобус? Схожі на наших дітей ». «Так це вони і є! - Кажу йому. - Не впізнаєш? »Тоді Саша кинувся до дітей, підхопив молодшого на руки. Ми з донькою і середнім сином обступили їх, обняли і стали всі разом плакати.

- Те, що я вийшов на волю, заслуга моєї дружини, - впевнений Олександр. - Десять місяців, поки я сидів у СІЗО, Світлана оббивала пороги інстанцій, домагаючись справедливості. Завдяки дружині я і залишився живий. Адже це Світла підняла всіх на ноги, коли я потихеньку вмирав в камері. Головне, що найстрашніше вже позаду.

- Рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області повністю знімає з мого підзахисного обвинувачення в шахрайстві в особливо великих розмірах, - говорить адвокат Олексій Гуцуляк. - За словами головуючої, суд не побачив у діях Олександра Чуфіцького складу злочину. Матеріали кримінальної справи направили в Коломийську міську прокуратуру для організації додаткового розслідування. Незважаючи на наші численні клопотання, почеркознавча експертиза довідки про доходи Чуфіцькіх так і не була проведена. Суддя акцентувала увагу прокурора, що експертизу необхідно провести. Також залишається відкритим питання, як співробітники бюро технічної інвентаризації проводили оцінку квартири Чуфіцькіх. Можливо, вони полягали в змові з працівниками відділення банку, тому що вартість квартири була завищена як мінімум удвічі.

- Думаю, справа могла мати і інший результат, не звернися ми в засоби масової інформації. Публікації зіграли дуже важливу роль. Звичайно, потрібно віддати належне громадянській мужності судді Наталії Ткачук: по суті, вона виступила проти учасників злочинної змови.

Тепер і Олександр має намір притягнути до відповідальності тих, хто запроторив його до слідчого ізолятора.

- Я хочу, щоб слідчий, прокурор і районний суддя побували на моєму місці, - говорить Олександр Чуфіцкій. - Хай трохи посидять в СІЗО, подихають цим повітрям, поїдять баланду.

Адвокат Чуфіцкого вже готує позови до Адміністративного суду проти адміністрації слідчого ізолятора та співробітників прокуратури.

- Держава повинна виплатити моєму підзахисному компенсацію за заподіяні моральні і фізичні страждання, - впевнений адвокат Олексій Гуцуляк.

Зараз Олександру необхідно погасити заборгованість по кредиту. Це питання чоловік теж має намір вирішувати в суді.

- Хочу домогтися, щоб мені дозволили виплачувати заборгованість у гривнях, а не в доларах, - говорить Олександр Чуфіцкій. - І щоб банк зменшив відсоткову ставку по кредиту. Потрібно якнайшвидше покінчити з цим кредитом.

paralleli.if.ua