Їзда взимку завжди є особливою та готує несподіванки. Серед водіїв живуть багато міфів про зимову їзду. Люди, купуючи новомодні машини, часто не розуміють, що одної шипованої резини недостатньо для того, щоб не потрапити в ДТП. Розглянемо кілька з таких помилкових переконань.

«У мене зимова шипована резина, тому я не боюсь будь-якої дороги. Можу їхати майже як літом»

Зимова резина, навіть з шипами, сама по собі правильно не поїде. На зимових шинах зчеплення з обмерзлою дорогою краще, але все ж менше, ніж з сухим асфальтом. «Яка б шина не була, треба ретельно дотримуватися швидкісного режиму, – радить Костянтин Кулак, старший інспектор зі зв’язків з громадськістю обласного ДАІ. – Особливо це стосується ранку, коли дороги ще не підсипали, й на них є ожеледиця, та вечора, коли водії втомлені, а їхня увага послаблена».

Є і ще одна складність. Різко гальмуючи на льоду, можна отримати удар в багажник. Ви ж не знаєте, у що «взута» машина, яка їде позаду. Чи легше буде від того, що винуваті не ви?

«У моєї машини потужний двигун. Тому навіть якщо залишені на «ручнику» колодки примерзнуть до барабана, я завжди зможу їх зірвати додавши газу»

Цілком імовірно, що потужності двигуна вистачить, і колесо прокрутиться. Але якщо зруйнується плівка криги тільки на колодках одного колеса, це не допоможе. На слизькій дорозі одне колесо буде буксувати, а друге так і залишиться примезлим, оскільки диференціал перекине крутовий момент саме на вільне колесо. Не виключений також варіант пошкодження системи гальмування після такого силового рішення. Тому при довгій стоянці, особливо в сиру погоду, не забудьте зняти машину з «ручника».

«У мене в машині ABS, ESP і багато інших систем. Вони самі все зроблять правильно, моя справа – вибрати маршрут і натиснути на газ»

Наявність в авто ABS, ESP та інших систем активної безпеки не відміняє дії основних законів фізики. Електронні помічники лише зменшують вірогідність втрати контролю над автомобілем, але не гарантують безпечну їзду в будь-яких умовах і на будь-якій швидкості.

Багато хто впевнений у тому, що антиблокувальна система гальм (ABS) зменшує гальмівний шлях автомобіля, але насправді це не завжди так. Вона перш за все забезпечує керованість машини під час гальмування на слизькій дорозі. А водій авто без ABS, який володіє навиками екстремального водіння, на слизькій дорозі може зупинитися швидше. Тому потрібно правильно вибирати дистанцію та швидкість руху, незважаючи на наявність електронних помічників.

«Зимою треба частіше заїжджати на мийку, щоб змити з машини розчини солі, або ж вона швидко заіржавіє»

Твердження достатньо спірне. Потрапляння сольового розчину дійсно пришвидшує корозію, але тільки на незахищених ділянках кузова і в основному в районі днища та арок. А звідти, як відомо, мийники практично нічого не забирають.

Якщо ж у сильний мороз ви заїдете на мийку, де використовують гарячу воду, від перепаду температур лакофарбове покриття може потріскатись. От тоді сіль, яка потрапить у ці тріщини, дійсно посприяє корозії.

Звісно, поїздка на мийку ненадовго покращує зовнішній вигляд машини, а от вірогідність замерзання замків значно збільшується. Тому після мийки ретельно протріть сухими серветками ущільнювачі дверей і попросіть, щоб личинки замків добряче продули стиснутим повітрям. Можна тут же, на мийці, вприснути в личинки замків універсальну змазку. Вона витісняє воду, і шанс перетворення замків у моноліт зменшується.

«У мене потужна пічка і підігрів щіток склоочищувачів. Тому я завжди за п’ять хвилин можу розморозити лобове скло»

Якщо перед заїздом на стоянку не провітрити салон, сніг, потрапляючи на тепле лобове скло, буде танути, і вода на щітках поступово перетвориться на лід. За ніч іноді намерзає стільки, що доводиться довго чекати, поки лід розтане. Як говорить автомайстер Володимир Кодак, якщо на холодне скло направити потік гарячого повітря, від перепаду температур воно може тріснути. Такі випадки у практиці майстра є непоодинокими.

Краще заздалегідь провітрити салон, увімкнувши обдув скла холодним повітрям вже на під’їзді до стоянки. На холодному склі сніг не буде танути, і зранку його буде значно легше позбавитися. В крайньому разі на склі залишиться невелика паморозь. До речі, прогріваючи мотор, не забудьте про небезпеку отруєння чадним газом. Краще вийти з машини, а якщо вона стоїть у гаражі, прогрівайте двигун, тільки виїхавши на вулицю.

«У моєї машини передній привід, її не занесе в будь-якому випадку, і проїхати на ній можна де завгодно. Нехай про особливості зимової їзди думають власники машин класичної компоновки»

Передньопривідний автомобіль дійсно є більш стійким на слизькій дорозі, але у випадку його заносу чи зносу стабілізувати таку машину складніше, ніж задньопривідну. Прийоми стабілізації автомобіля з переднім приводом значно відрізняються від тих, до яких звикли водії, які довго їздили на задньопривідних машинах. Мало того, деякі з таких прийомів (наприклад, скидання газу з поворотом руля в бік заносу) тільки погіршують ситуацію. Тому незалежно від типу приводу (передній, задній чи повний) їзда в зимових умовах вимагає особливої обережності. Різкі рухи рулем, гальмування чи додавання газу можуть спровокувати занос і втрату керованості.

«Я їжджу повільно та акуратно, тому в аварію потрапити не можу. Нехай остерігаються лихачі!»

Якраз зимою часом аварії відбуваються на невеликих швидкостях. Особливо небезпечними стають двори, де дітвора розкатує льодяні доріжки, і нерозчищені парковки, на яких автомобілі може заносити вбік при спробі зупинитися чи рушити з місця. Частими є зіткнення при спробі втиснутися у вільне місце біля тротуару чи на парковці біля магазину, установи і т. п. «Навіть на невеликій швидкості їздити треба акуратно, – говорить Костянтин Кулак. – Зі мною був випадок, коли на повороті я рухався близько 20 км/год, і мене почало нести прямо на зустрічну машину. Той водій загальмував і так само почав сунутися на мене. Ми зупинилися за кілька метрів один від одного. А справа була в ожеледиці, яку присипав сніг».